Запропонована законопроєктом № 3131 модель детінізації агробізнесу призведе до згортання малих форм господарювання на селі, — ННЦ

Положення проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва с/г продукції» (реєстр № 3131 від 27.02.2020) не відповідають базовим принципам оподаткування, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-реліз ННЦ.

За його словами, даною законодавчою ініціативою пропонується запровадити новий порядок оподаткування доходів осіб — власників та користувачів земельних ділянок с/г призначення, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок — так зване «поставлене податкове зобов’язання» (ППЗ).

Втім, заявлене авторами законопроєкту «створення умов для ліквідації тіньових відносин при використанні земель с/г призначення шляхом забезпечення рівнонапруженого оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами», базується на хибному трактуванні принципу «рівнонапруженості», вважає науковець.

Адже неможливо досягти «рівнонапруженого» оподаткування, фіксуючи податкове зобов’язання в однаковій абсолютній сумі на кожен гектар земельної площі, незалежно від реально отримуваних доходів господарюючих на них суб’єктів — як це пропонується у документі, пояснив Тулуш.

Реалізація запропонованого нормотворцями підходу до формування механізму оподаткування доходів від використання сільгоспугідь може мати цілу низку негативних наслідків для вітчизняного аграрного сектору економіки, а також для економіки в цілому, вважає експерт.

Перш за все, запропонована законодавча ініціатива спричинить суттєве зростання необґрунтованого податкового навантаження на частину господарств населення (самогосподарюючих суб’єктів). Це може підштовхнути дрібних аграріїв, які господарюють переважно на власних земельних ділянках, до відмови від використання необґрунтовано «обтяжених» земельних ділянок, вважає науковець.

Натомість, для представників крупного та середнього аграрного бізнесу зростання податкового навантаження не очікується, наголосив експерт. Адже вони, на відміну від малих, використовують орендовані ділянки та найману працю, а відповідно — мають належні суми сплачених у якості податкових агентів податкових зобов’язань в рахунок «поставленого податкового зобов’язання», уточнив він.

Такий дисбаланс в оподаткуванні може призвести до майже неконтрольованого збільшення земельного банку представників крупного аграрного бізнесу, які здатні «потягти» податковий тягар ППЗ за рахунок наявних масштабів та специфіки діяльності, Це, в свою чергу, зумовить суттєве зменшення обсягів виробництва у дрібнотоварному сегменті аграрного бізнесу.

Наслідком цього стане зниження рівня насиченості ринку низькомаржинальною трудомісткою продукцією, виробництво якої є нецікавим для представників великого та середнього агробізнесу, проте яка є вкрай важливою для збалансованого харчування населення, зауважив науковець.

В перспективі це означатиме зміну існуючого аграрного устрою в Україні із суттєвим посиленням частки крупного аграрного бізнесу в обсягах виробництва сільгосппродукції, прогнозує Леонід Тулуш.