Спецможливості
Інтерв'ю

Я ра­дий, що пра­цюю са­ме в Ук­раїні, - Ма­рек Руж­няк

21.02.2017
7679
Я ра­дий, що пра­цюю са­ме в Ук­раїні, - Ма­рек Руж­няк фото, ілюстрація
Ма­рек Руж­няк— влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group

Аг­рар­на Поль­ща та­кож міцно «при­кипіла» до Ук­раїни, ад­же польські тех­но­логії, техніка, посівний та насіннєвий ма­теріал уже дав­но от­ри­ма­ли схва­лен­ня ук­раїнських сільгоспви­роб­ників і «про­пи­са­ли­ся» в Ук­раїні, а польські ме­не­д­же­ри, аг­ро­но­ми та садівни­ки до­по­ма­га­ють як­най­кра­ще ос­во­ю­ва­ти їх гос­по­да­рям у різних ку­точ­ках Ук­раїни.

Так са­мо ділять­ся польські аг­рарії й досвідом, здо­бу­тим в інших країнах та пе­ревіре­ним на польській ниві. Ось уже декілька років в Ук­раїні на­бу­ває по­пу­ляр­ності стрип-тілл, сму­го­ва тех­но­логія об­робітку ґрун­ту, і польсь­ка ком­панія Agro-Land — один із її «пер­шо­про­хідців» у се­бе на батьківщині та ак­тив­ний по­пу­ля­ри­за­тор в Ук­раїні — про­по­нує ук­раїнським аг­раріям ма­ши­ни й зна­ряд­дя англійсько­го ви­роб­ни­ка MZURI для ви­ко­нан­ня та­ко­го ґрун­то­об­робітку з од­но­ча­сним уне­сен­ням до­б­рив і висівом насіння.

Сьо­годні наш гість та співроз­мов­ник — влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group, яко­го по пра­ву мож­на на­зва­ти справжнім фа­на­том цієї тех­но­логії, ад­же, ма­ю­чи фер­мерсь­ке коріння, він спо­чат­ку сам у влас­но­му гос­по­дарстві спро­бу­вав стрип-тілл, пе­ре­ко­нав­ся, що це до­б­ре, те­пер ак­тив­но про­па­гує йо­го. При­чо­му — як зна­вець са­мої тех­но­логії, так і про­да­вець ви­со­ко­клас­них комбіно­ва­них аг­ре­гатів для прак­тич­но­го за­сто­су­ван­ня стрип-тіллу на ре­аль­но­му полі. Та Agro-Land сьо­годні — це не ли­ше стрип-тілл. 

Про се­бе, про аг­рар­ний бізнес по-польсь­ки й, звісно ж, про стрип-тілл, роз­повідає ха­риз­ма­тич­ний та оп­тиміс­тич­ний Ма­рек Руж­няк.

 

— У нас ка­жуть, що підприєм­ли­вість у кож­но­го по­ля­ка в крові. І мені здається, Ви — не ви­ня­ток. Тож як по­чи­на­ли свій бізнес?

— Жит­тя при­му­шує бу­ти підприєм­ли­вим, і не ли­ше в за­роб­лянні гро­шей. Ко­ли я на­вчав­ся на третьому курсі сільсько­го­с­по­дарсь­кого універ­си­тету, за до­мо­вленістю з йо­го адміністрацією про­хо­див прак­ти­ку в Німеч­чині, у фер­ме­ра, який зай­мається ви­ро­щу­ван­ням сви­ней та мо­лоч­ним тва­рин­ництвом (до речі, універ­си­тет я закінчив із чер­во­ним дип­ло­мом). Тож там я не ли­ше здо­був прак­­тич­ний досвід, а й вив­чив німець­ку мо­ву. Оскільки мій бать­ко — фер­мер, то я, так би мо­ви­ти, про­дов­жив пра­цю­ва­ти у цій сфері. 

Я ду­же пе­ре­жи­ваю за вас і всім сер­цем підтри­мую. І вірю, що все у вас бу­де до­б­ре. Я ба­чу, що за ос­танні три ро­ки ви до­сяг­ли знач­них успіхів, і мені ду­же приємно, що хо­ча й важ­ко, але ви роз­ви­ваєтесь, ру­хаєтесь упе­ред.

Вже тоді (1995 р.) у Німеч­чині сіль­ське гос­по­дар­ст­во бу­ло ду­же роз­ви­не­ним, а в Польщі ли­ше по­чи­на­ли от­ри­му­ва­ти на­лежні ре­зуль­та­ти. На той час фер­мер от­ри­му­вав по­над 10 тис. л мо­­ло­ка/гол., і це був до­сить при­стой­ний рівень. Потім я про­дов­жив свою прак­ти­ку на підприємстві, що зай­ма­ло­ся пе­ре­роб­кою пло­до­ово­че­вої про­дукції (кон­сер­ву­ван­ня). І от са­ме там, у Німеч­чині, під час прак­ти­ки, я звер­нув ува­гу на вжи­ва­ну техніку, тро­хи помір­ку­вав, зва­жив усі «за» й «про­ти» — й прид­бав її, а потім до­волі успішно про­дав у Поль­щі. По­ба­чив­ши, що на вжи­ва­ну техніку є по­пит, про­дов­жив зай­ма­ти­ся цим. І це ста­ло моїм пер­шим бізне­сом. По­тро­ху моя спра­ва роз­ви­ва­ла­ся, на­ла­го­д­жу­ва­ли­ся потрібні кон­так­ти, зре­ш­тою я ство­рив свою вель­ми успішну ком­панію. А ще че­рез пев­ний час — уже про­да­вав ужи­ва­ну сільгосптехніку та­кож і в Ук­раїні (січкарні, ком­бай­ни, сільсько­го­с­по­дарські трак­то­ри). 

— А як ви­ник­ло ба­жан­ня зай­ма­ти­ся стрип-тіллом, яке пе­ре­рос­ло в бізнес?

— Оскільки я за спеціальністю аг­­ро­ном, то мені завжди бу­ло ціка­во зай­ма­ти­ся ви­ро­щу­ван­ням сільсько­го­с­по­дар­сь­ких куль­тур. У Польщі я во­лодію зем­лею, нині у ме­не 1200 га влас­ної зем­лі. Я по­чав із ку­ку­руд­зи на зер­но (цьо­го­річ­на вро­жайність — 16,4 т/га), та­кож ви­ро­щую пше­ни­цю (8–10 т/га) та ріпак (4–6 т/га). Оскільки в ме­не ба­­­га­то дру­зів як у Польщі, так і в Ук­­раїні та Ні­меч­­чині, то я досі зай­ма­ю­ся сільським гос­по­дар­ст­вом, мені це по­­до­­­бається, і го­ло­вне — це вигідно. 

Утім, по­вер­не­мо­ся до ку­ку­руд­зи: 1995 ро­ку я впер­ше висіяв її на зер­но й от­ри­мав до­волі не­по­га­ний ре­зуль­тат. Од­нак ви­ро­щу­ва­ти од­ну куль­ту­ру до­сить ри­зи­ко­ва­но, то­му я по­чав роз­ши­рю­ва­ти ви­роб­ни­чий спектр і за­про­ва­див сівозміну: ріпак — пше­ни­ця — ку­ку­руд­за. Я прибічник мінімаль­ної тех­но­логії об­робітку ґрун­ту, оскільки це дає змо­гу зберіга­ти ґрун­то­ву во­ло­гу й от­ри­ма­ти вро­жайність на рівні кла­сич­них тех­но­логій. Спо­чат­ку за­про­ва­д­жу­вав най­простіші/щадні тех­но­логії, а шість років то­му по­чав ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти сівал­ку MZURI. Я навіть відвідав Англію, де на власні очі по­ба­чив по­ля, засіяні цією сівал­кою, і зро­зумів, що во­на — іде­аль­ний варіант для моїх полів. Спо­чат­ку пла­ну­вав ку­пу­ва­ти од­ну сівал­ку, та по­ба­чені ре­зуль­та­ти так на­дих­ну­ли ме­не, що на од­но­му прид­банні не зу­пи­нив­ся й не­вдовзі взяв дру­гу (2010–2011 рр.). І не жал­кую про свій вибір, ад­же ця тех­но­логія дає змо­гу от­ри­му­ва­ти не­по­гані ре­зуль­та­ти. 

— Як відбу­ва­ла­ся транс­фор­мація бізне­су від ужи­ва­ної техніки до но­­вої, до інно­ваційних тех­но­логій та інших сфер діяль­ності?

— До 2011 р. я тор­гу­вав ли­ше вжи­ва­ною технікою, а нині зай­ма­ю­ся но­­вою. Сьо­годні ком­панія Agro-Land є ек­с­клю­зив­ним ди­ле­ром у Польщі та­ких ком­паній, як: MZURI, Claas, HORSCH, Maschio Gaspardo то­що, в Ук­раїні — MZURI. 

Техніку для щад­но­го об­робітку ґрун­ту ви­пу­с­кає ба­га­то ком­паній, але во­на різнить­ся за прин­ци­пом ро­бо­ти. Втім, я зу­пи­нив свій вибір са­ме на техніці MZURI, оскільки про­даю не ли­ше ма­ши­ни, а й тех­но­логії і вва­жаю це оп­ти­ма­ль­ним варіан­том. 

Ця техніка здат­на вод­но­час ви­ко­ну­ва­ти кілька опе­рацій: про­ве­с­ти об­робі­ток ґрун­ту, вне­сти до­б­ри­ва й засіяти по­ле, а це — над­зви­чай­на еко­номія паль­но­го, ро­бо­чо­го ча­су, коштів та щад­на дія на ґрунт. Ад­же у ве­ли­ких гос­по­дар­ст­вах чи хол­дин­гах не ви­с­та­чає трак­то­ристів чи опе­ра­торів, во­ни най­ма­ють цих лю­дей «зі сто­ро­ни» за відповідну пла­ту… Ця сівал­ка засіває гек­тар по­ля за 20–25 хв, а за кла­сич­ної тех­но­логії для цьо­го потрібно мінімум 3,5 год (по­етап­но — оран­ка, дис­ку­ван­ня, куль­ти­вація, сівба, вне­сен­ня до­б­рив). Тож не тре­ба бу­ти фінан­си­с­том, щоб по­ра­ху­ва­ти ви­го­ду... Оскільки по­­годні умо­ви Польщі й Ук­раїни схожі (брак во­ло­ги, по­су­хи), то ця тех­но­логія за­без­пе­чує чу­дові ре­зуль­та­ти в обох країнах. 

Ко­ри­с­ту­вачі на­шої техніки вже зро­зуміли, що за­вдя­ки на­шим сівал­кам гос­по­дар­ст­во мо­же успішно пра­цю­ва­ти з мінімаль­ним на­бо­ром техніки: сівал­кою, трак­то­ром, об­при­с­ку­ва­чем і ком­бай­ном. І цьо­го цілком до­стат­ньо.

Ме­не ча­с­то за­пи­ту­ють, чо­му англій­ці са­мо­туж­ки не про­да­ють свою техніку тут. На що я відповідаю, що потрібно зна­ти їхній мен­талітет: у них чу­до­во роз­ви­не­ний бізнес, їхню техніку ку­пу­ють в Англії, Новій Зе­ландії тощо. Влас­ник от­ри­мує дохід — і йо­го це цілком вла­ш­то­вує. Тож йо­му не­має особ­ли­вої по­тре­би шу­ка­ти нові рин­ки збу­ту. Я до­б­ре знаю влас­ни­ка ком­панії — це ви­со­ко­клас­ний кон­ст­рук­тор і чу­до­вий аг­ро­ном, він має влас­не гос­по­дар­ст­во, де досліджує ро­бо­ту техніки й ре­зуль­та­ти тех­но­логій на прак­тиці. Тоб­то влас­ник більше зацікав­ле­ний у то­му, щоб зро­би­ти якісну техніку, а не як про­да­ти її. Він ду­же до­б­ре ро­зуміє, як са­ме потрібно об­ро­би­ти ґрунт, як за­до­воль­ни­ти по­тре­би рос­ли­ни, щоб от­ри­ма­ти ви­со­кий уро­жай. Тоб­то він ро­бить цю техніку з чітким ро­зумінням про­це­су ви­роб­ницт­ва й чіткою націленістю на от­ри­ман­ня ба­жа­но­го ре­зуль­та­ту. Та­ка ви­роб­ни­ча стра­тегія, ад­же цю техніку ви­го­тов­ляє на­сам­пе­ред для се­бе і ли­ше потім, після пе­ревірки на прак­тиці й підтвер­д­жен­ня очіку­ва­них ре­зуль­татів, про­дає іншим. Утім, нині вже дійшло до то­го, що по­пит пе­ре­вер­шує про­по­зи­цію. І це до­волі пе­ре­кон­ли­ва й не­упе­­­ред­­­­­же­на оцінка цієї техніки. То­му вже є дум­ки що­до збіль­шен­ня ви­роб­ни­чих по­­­туж­но­с­тей. До то­го ж хо­че­мо на­ла­го­ди­ти її ви­роб­ництво в Польщі. Штаб-квартира Agro-Land Group

На­разі відбу­вається про­це­ду­ра Brexit, Англія ви­хо­дить із ЄС. А це вже, так би мо­ви­ти, дру­гий бік ме­далі: мит­ний кон­троль, ми­то то­що. Тоб­то ав­то­ма­тич­не по­до­рож­чан­ня про­дукції. То­му в ме­не є пла­ни за­пу­с­ти­ти підприємство по­вно­го ви­роб­ни­чо­го цик­лу в Польщі. І це бу­де не про­сто зби­ран­ня техніки на ос­нові го­то­вих скла­до­вих, а са­ме по­вне її ви­роб­ництво від «А» до «Я». І, мож­на ска­за­ти, ми пе­ре­бу­ваємо на за­­вер­шаль­ній стадії пе­ре­мо­вин — уже маємо під­пи­су­ва­ти до­говір. Про­те інших по­дро­биць уго­ди по­ки що роз­повісти не мо­жу.

Тож ком­панія роз­ши­ри­ла сфе­ру своєї діяль­ності, і сьо­годні Agro-Land Group — це гру­па ком­паній із до­волі ши­ро­кою спе­­­­ціа­­лізацією, зо­к­ре­ма: про­даж як но­вої, так і вжи­ва­ної техніки, стра­ху­ван­ня, по­ста­чан­ня скла­до­вих і ком­плек­ту­ю­чих (маємо склад зап­ча­с­тин), після­про­да­же­вий сервіс. Тоб­то на­ших клієнтів, які ку­пу­ють у нас техніку, ми відра­зу стра­хуємо, до­по­ма­гаємо з кре­ди­ту­ван­ням то­що. Та­кож ми стра­хуємо як техніку, так і посіви. Тоб­то тісно співпра­цює­мо зі своїми клієнта­ми, до­по­ма­гаємо їм виріши­ти їхні про­бле­ми. 

Нині в ком­панії пра­цюють 55 осіб. До то­го ж маємо влас­не фер­мерсь­ке гос­­по­дар­ст­во, яке зай­мається ви­ро­щу­ван­ням сільгосппро­дукції, а та­кож ком­панію, що ви­роб­ляє міне­ральні до­б­ри­ва — Agrami (спеціалізується на мікро­е­ле­мент­них до­б­ри­вах). Для ви­го­тов­лен­ня на­ших до­б­рив ми за­лу­чи­ли про­фесій­них хіміків, за­про­ва­ди­ли новітні тех­но­логії. Ці до­б­ри­ва ма­ють фор­му ріди­ни та гелю, во­ни хе­ла­то­вані, з чу­до­вим скла­дом та оп­ти­маль­ною кон­цен­т­рацією по­жив­них ре­чо­вин. Усі наші до­б­ри­ва ма­ють сер­тифіка­ти якості.

— А чим Agro-Land пред­став­ле­ний на­разі в Ук­раїні?

— Сьо­годні ми по­ста­чаємо ук­раїн­сь­ким аг­раріям аг­ре­га­ти для об­робітку ґрун­ту з од­но­ча­сним висівом майже всьо­го спе­к­т­ра зер­но­вих куль­тур за тех­но­логією стрип-тілл. Це посівні аг­ре­га­ти лінійки Pro-Til: Mzuri Pro-Til3T, Mzuri Pro-Til4T, Pro-TIL6Т. Во­ни різ­ня­ть­ся ро­бо­чою ши­ри­ною, здатністю фор­му­ва­ти потрібну кількість рядків відпо­відно до по­треб гос­по­дар­ст­ва та ви­ро­щу­ва­них куль­тур — від 9 до 17, міст­кіс­тю бун­керів та пра­цю­ють із до­три­ман­ням ста­лої відстані між ряд­ка­ми. 

Утім, у нас є й но­вин­ки, зо­к­ре­ма лі­нійка аг­ре­гатів Pro-Til Select, під час ро­бо­ти яких мож­на лег­ко й швид­ко змі­ню­ва­ти відстань між ряд­ка­ми; Rezult — аг­ре­гат для подрібнен­ня рос­лин­них ре­ш­ток та пе­ремішу­ван­ня їх із верхнім ша­ром ґрун­ту; Rehab — гли­бо­ко­роз­пу­шу­вач, який не чи­нить силь­но­го впли­ву на верхній шар ґрун­ту. Але най­по­пу­лярніши­ми та най­за­тре­бу­ваніши­ми в Ук­раїні є Mzuri Pro-Til3T та Mzuri Pro-Til4T.

— А чо­му во­ни такі по­пу­лярні? Яка особ­ливість при­та­ман­на техніці Mzuri, що відрізняє її від інших аг­ре­гатів, при­зна­че­них для тех­но­логії стрип-тілл?

— Сьо­годні на рин­ку Ук­раїни пред­став­ле­но ок­ремі аг­ре­га­ти, які ли­ше за їхньо­го поєднан­ня про­во­дять об­ро­бі­ток ґрун­ту та висіван­ня за вка­за­ною тех­но­логією. У ма­шині від Mzuri всі ці аг­ре­га­ти об’єднані в од­не ціле, що ут­­во­рює по­вноцінний посівний ком­плекс для про­ве­ден­ня од­но­час­но з об­ро­біт­ком ґрун­ту висіву всіх видів зер­но­вих куль­тур та ріпа­ку, со­няш­ни­ку, сої, ку­ку­руд­зи.

Мої ко­ле­ги-по­ля­ки навіть ка­жуть, щоб я не про­да­вав сіва­лок в Ук­раїні, ад­же у вас чу­до­ва зем­ля, умо­ви, тож ви змо­же­те лег­ко нам скла­с­ти кон­ку­ренцію. Утім, я ра­дий, що пра­цюю са­ме в Ук­раїні.

Такі ма­ши­ни ма­ють пе­редній ряд ма­сив­них ро­бо­чих ор­ганів, які про­во­дять ґрун­то­об­робіток з од­но­ча­сним уне­сен­ням до­б­рив на гли­би­ну до 35 см. Особ­ли­ва вузь­ка фор­ма ро­бо­чо­го ор­га­ну дає змо­гу об­робітку ґрун­ту сму­га­ми з мінімаль­ним опо­ром, що в поєднанні із си­с­те­мою індивіду­аль­но­го на­ла­ш­ту­ван­ня гли­би­ни ство­рює оп­ти­мальні умо­ви для йо­го якісно­го об­робітку. Слід від­міти­ти, що до­б­ри­ва рівномірно роз­по­діля­ють­ся всією гли­би­ною об­робітку, а не зо­се­ре­д­жу­ють­ся тільки в нижній йо­го ча­с­тині, як це здебільшо­го відбу­ває­ться за вне­сен­ня ба­га­ть­ма інши­ми аг­ре­га­та­ми. Після ґрун­то­об­роб­них ор­ганів іде ряд роз­та­шо­ва­них у ша­хо­во­му по­ряд­ку опор­них коліс, які та­кож ви­ко­ну­ють функцію ущільнен­ня ґрун­ту пе­ред висівом. Ос­тан­ня кон­ст­рукційна скла­до­ва ком­плек­су — висівна секція, об­лад­на­на ан­кер­ни­ми сош­ни­ка­ми різно­го ти­пу. Сош­ни­ки та ґрун­то­об­робні ор­га­ни ма­ють індивіду­аль­не гідравлічне ре­гу­лю­ван­ня гли­би­ни висіву, на­ла­ш­ту­ван­ня якої відбу­вається дис­танційно з кабіни трак­то­ра. Та­ке рішен­ня дає змо­гу чітко до­три­му­ва­ти за­да­ної гли­би­ни за­кла­дан­ня насіння та в ре­зуль­таті ма­ти рівномірні й швидкі схо­ди. До­дат­ко­во сівал­ка мо­же бу­ти ос­на­ще­на при­ст­роєм для висіван­ня або підсіван­ня дрібно­насіннєвих куль­тур, до­б­рив або за­собів для бо­роть­би з гри­зу­на­ми.З українськими колегами на «ІнтерАгро 2016»

Міжо­сь­о­ва відстань між сму­га­ми об­робітку ста­но­вить 33,3 см у три­ме­т­ро­во­го аг­ре­га­ту та 36,4 см — у чо­ти­ри­ме­т­ро­во­го. Три­ме­т­ро­ва сівал­ка про­во­дить об­робіток грун­ту дев’яти смуг, ши­ри­на кож­ної з яких ста­но­вить 12  см, а чо­ти­ри­ме­т­ро­вий аг­ре­гат — 11 посівних смуг. Для висіву різно­манітних куль­тур сош­ни­ки сівал­ки мо­жуть бу­ти трьох видів: для висіван­ня од­но­го вузь­ко­го ря­ду на­сіння по­се­ре­дині об­роб­лю­ва­ної сму­ги ґрун­ту (на­при­клад, ріпа­ку або ку­ку­руд­зи на си­лос); для висіву насіння дво­ма вузь­ки­ми ря­да­ми в крайні ча­с­ти­ни об­роб­ле­ної сму­ги (зер­нові куль­ту­ри); для сівби насіння в один ши­ро­кий ряд — усією ши­ри­ною об­роб­лю­ва­ної сму­ги (зер­нові куль­ту­ри). Та­ке технічне рішен­ня дає змо­гу висіва­ти всі відомі сьо­годні куль­ту­ри. Три­ме­т­ро­ву сівал­ку аг­ре­га­ту­ють із трак­то­ра­ми по­тужністю 180–220 к. с., чо­ти­ри­ме­т­ро­ву — 220–300 к. с., які є до­сить по­ши­ре­ни­ми в Ук­раїні.

— Які у Вас пла­ни що­до по­даль­шої ро­бо­ти в Ук­раїні?

— Нині ук­ла­даємо до­говір з ук­ра­їнською ком­панією «Поділля» що­до про­да­жу на­ших до­б­рив. Утім, ще по­тріб­но уточ­ни­ти пе­релік до­ку­ментів, не­обхідних для цієї про­це­ду­ри (чи підпа­даємо під спро­ще­ну реєстрацію), тоб­то по­ки що про­цес три­ває. Пла­нуємо про­да­ва­ти наші до­б­ри­ва че­рез ди­лерсь­ку ме­ре­жу. Сьо­годні маємо на ва­ших те­ре­нах уже чо­ти­рь­ох ди­лерів ма­шин MZURI. 

Ук­раїна — це ве­ли­ка аг­рар­на країна, зі знач­ною кількістю с.-г. угідь, до­б­ри­ми ґрун­та­ми — мрія польсь­ких фер­мерів. Звісно, чо­ти­рьох ди­ле­рів для охоп­лен­ня всієї Ук­раїни за­ма­ло, про­те на­разі ми знай­ш­ли ком­панії, з яки­ми б хотіли ве­с­ти бізнес. Ме­не не ду­же при­ваб­лює співпра­ця з ве­ли­ки­ми ди­лерсь­ки­ми ком­паніями, які в своєму порт­фоліо ма­ють про­дукцію, приміром, 20-ти різних ком­паній і не ду­же ак­цен­ту­ють ува­гу на особ­ли­во­с­тях пев­ної техніки чи тех­но­логії. А оскільки на­ша техніка й тех­но­логії унікальні, то, звісно, не хотіло­ся б, щоб во­ни «за­гу­би­ли­ся» се­ред інших. 

То­му ми шу­каємо парт­нерів, які б мог­ли ро­би­ти ак­цент са­ме на нашій тех­но­логії: про­во­ди­ли власні досліди, їзди­ли по­ля­ми клієнтів, ор­ганізо­ву­ва­ли Дні по­ля, тоб­то змог­ли по­ка­за­ти клієнтам усі ви­го­ди від ко­ри­с­ту­ван­ня на­шою технікою і, зо­к­ре­ма тех­но­логіями. Ну й, звісно, щоб ви­ко­ну­ва­ли після­про­да­же­ве об­слу­го­ву­ван­ня. Тоб­то ми націлені на до­сить серй­оз­ну й пер­спек­тив­ну співпра­цю, а не про­сто на «по­то­кові» по­ста­чан­ня й про­дажі. Сьо­годні вже ство­ре­но по­вно­цінний сервісний центр і ма­га­зин ком­панії на те­ри­торії Ук­раїни, працівни­ки яких прой­ш­ли відповідну підго­тов­ку в го­ло­вно­му польсь­ко­му офісі ком­панії Agro-Land.

На­разі в Ук­раїні пра­цює по­над 20 оди­ниць на­шої техніки (Цен­т­раль­на Ук­раїна, Кіро­во­градсь­ка, Одесь­ка, Хмель­ниць­ка, Чер­кась­ка об­ласті), тоб­то в тих регіонах, де бра­кує во­ло­ги. 

Ко­ри­с­ту­вачі на­шої техніки вже зро­зуміли, що за­вдя­ки на­шим сівал­кам гос­по­дар­ст­во мо­же успішно пра­цю­ва­ти з мінімаль­ним на­бо­ром техніки: сівал­кою, трак­то­ром, об­при­с­ку­ва­чем і ком­бай­ном. І цьо­го цілком до­стат­ньо. Тоб­то за ви­ко­ри­с­тан­ня на­шої техніки ма­шин­но-трак­тор­ний парк гос­по­дарств знач­но мен­ший, а це та­кож суттєва еко­номія коштів — ще од­на важ­ли­ва пе­ре­ва­га про­по­но­ва­них на­ми сіва­лок. До то­го ж сівал­ка Mzuri здат­на висіва­ти низ­ку куль­тур: сою, со­няш­ник, ріпак, усі зер­нові, ку­ку­руд­зу — вар­то ли­ше відка­лібру­ва­ти. Та­кож англійці для цих куль­тур по­чи­на­ють ви­пу­с­ка­ти навіть при­став­ки для точ­но­го висіву. 

 Що­до ос­танніх на­ших но­вин в Ук­раїні, то в Харківсько­му регіоні в нас з’явив­ся ще один ди­лер, че­рез яко­го пла­нуємо про­да­ва­ти наші до­б­ри­ва. А ще хо­чу ку­пи­ти ділян­ку землі й збу­ду­ва­ти відділен­ня ком­панії, щоб бу­ти ближ­чи­м до своїх ук­раїнських клієнтів (склад го­то­вих ма­шин і зап­ча­с­тин, до­б­рив). Оскільки Ук­раїна по­ки ще не в ЄС, то є певні митні труд­нощі, а за до­по­мо­гою відділен­ня ком­панії на те­ре­нах Ук­раїни ми змо­же­мо вчас­но й мобільно ре­а­гу­ва­ти на всі про­це­си. 

 

Інформація для цитування

Я радий, що працюю в Україні, - Марек Ружняк // Пропозиция. - 2017. - № 2. - С. 16-20

Ключові слова: Польша, MZURI, AGRAMI, стрип-тілл

Інтерв'ю
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во

1
0