Залучення громадськості дало змогу торпедувати ініціативу ДФС, яка могла обійтися аграріям у 50 млрд грн.

Зазвичай усі гарячі події навколо АПК приурочені до закінчення року. То добігає кінця термін мораторію на продаж сільськогосподарських земель, то розробники бюджету, намагаючись звести кінці з кінцями, чомусь у першу чергу норовлять зробити це за рахунок аграріїв. Однак нинішнього року вже його початок видався «веселим»: ДФС виступила з ініціативою, яка, за оцінками ВАР, могла б «вимити» з аграрного сектору не багато, не мало 50 млрд грн. Тому Всеукраїнська аграрна рада зібрала «круглий стіл», де за участю сільгоспвиробників, депутатів з аграрного комітету ВР та податківців обговорила відповідну ініціативу.

Для нефахівця ініціатива податківців звучала заманливо: звільнення від сплати ПДВ постачання та експорту зернових, олійних та рослинних олій. Однак, як прояснив заступник голови ВАР Михайло Соколов, ішлося геть про протилежне: як державі уникнути обов’язку відшкодування ПДВ експортерам, причому на диво вибірково — тільки експортерам зернових, олійних культур та рослинних олій. Може, тому що сільгосппродукція складає основну статтю нашого експорту, а зернові, соя, ріпак та олія — основну частину аграрного експорту? Це дало б змогу бюджету заощадити мільярди гривень. Хоча й обурило б увесь бізнес, адже відшкодування ПДВ експортерам, причому, всім без винятку, — загальносвітова практика.

Як пояснив Михайло Соколов, через це аграрії втратили б право на формування податкового кредиту і мусили б відносити його на собівартість. Адже «вхідний» ПДВ аграрії продовжували б платити, купуючи з ПДВ і насіння, і пальне, і техніку, і ЗЗР, і добрива.

Такий маневр податківців, за оцінками ВАР, обійшовся б сільгоспвиробникам України в 50 млрд грн. «Розрахунки УКАБ підтверджують справедливість цих оцінок», — сказав генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. Він пояснив, що легальний виробник має в середньому 3000 грн вхідного ПДВ на гектар. Так, тільки з імпортних матеріально-технічних ресурсів для АПК за 2018 р. сплачено 25 млрд грн. ПДВ. Легально в Україні обробляється 18 млн га землі. Виходить 54 млрд. 70% від цієї суми — 38 млрд грн., адже експортується 70% урожаю зернових і олійних та обсягу виробництва продуктів їх переробки. Додатково, за його словами, ляжуть на собівартість 20% обсягу капітальних інвестицій, які склали торік в АПК 60 млрд грн.

50 мільярдів гривень — сума велика навіть у масштабах країни. Тому обидва присутні на круглому столі нардепи — Леонід Козаченко та Іван Мірошниченко — пообіцяли не допустити проходження подібних новацій через парламент.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов додав, що крім коштів український агробізнес втрачає ще одне, набагато цінніше — довіру іноземних партнерів. «Щоб під поставки української сільгосппродукції серйозні банки надавали кредитні лінії, потрібно хоча б один сезон стабільності в правовому полі», — пояснив він, додавши що рік, що минув, якраз і став таким першим роком стабільності, коли в повній мірі і без збоїв працювало автоматичне відшкодування ПДВ. І тепер податкові новації зможуть знову все порушити.

Але чим пояснювали свою ініціативу податківці? Присутні на круглому столі податківці повідомили, що чули від «знаючих людей», що в половині так званих скруток (схем мінімізації обсягів сплати ПДВ – ред.) задіяні операції з зерном. Також вони поскаржилися, що обсяг відшкодування ПДВ за експорт зернових і олійних і продуктів їх переробки у 2,2 рази перевищує обсяг сплати ПДВ суб’єктами господарювання, в реєстраційних даних яких вказані зерно й олійні. Наостанок вони додали, що частка вхідного ПДВ у виробників, у яких 90–100% виручки надходило від реалізації зерна, зросла з 50% у 2014 р. до 66% у 2018 р. Щоправда, тут же зазначили, що не знають, з чим це пов’язано.

Щодо зростання частки вхідного ПДВ, то високопоставленому чиновнику негайно прояснив ситуацію керівник одного з сільгосппідприємств-членів ВАР. Згадавши зростання цін на пальне і добрива, він додав, що останнім часом господарство навіть туалетний папір купує з ПДВ. Хоча ще недавно не заморочувалось, у кого замовляти послуги з оранки чи збирання врожаю — у СПД чи у фірми, і буде в цьому випадку ПДВ чи ні.

А Михайло Соколов назвав закиди ДФС маніпуляцією: на його думку, слід враховувати ще й сплату сільгоспвиробниками ПДВ контрагентам, тобто сплату ПДВ всім ланцюжком, а не тільки сільгоспвиробниками.

Також податківці поскаржились на існування схем легалізації товару невідомого походження, а простіше — зерна, вирощеного в «тіні», яке купується за готівку а потім легалізується через ланцюжок контрагентів. Другою проблемою директор департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан назвала зустрічний транзит — коли податкові зобов’язання мінімізуються продажами товарів, які насправді не існують. А можливою причиною перевищення відшкодування ПДВ над сплатою вона назвала те, що ПДВ для відшкодування береться з інших сфер або з малого бізнесу.

Аграрії, присутні на круглому столі, зі свого боку запевнили, що теж проти тіньових схем, адже ВАР, УКАБ та інші провідні аграрні асоціації об’єднують виробників, у яких усе “по-білому», тож для них ті, хто не оформлює договорів оренди і продає продукцію за готівку, складають нечесну конкуренцію. «Ми самі занепокоєні тіньовим ринком сільгосппродукції і оренди. І тому розробили кілька законопроектів, які б допомогли вирішити цю проблему», — сказав М. Соколов.

Однак замість тіньовиків податківці, вочевидь, вирішили покарати легальних сільгоспвиробників. «Не можна допустити, щоб сільське господарство в цілому було покаране за порушників закону», — сказав Леонід Козаченко, додавши, що в багатьох випадках до «схем» причетні органи влади, які всі ці схеми бачать, але не хочуть з ними боротися.

У податківців, звичайно ж, знайшлися причини не протидіяти «схемам». Так, Наталія Рубан поскаржилася, що фірми, які тепер можна зареєструвати за 1 день, інколи за 10 днів «пропускають» через себе по 50 млрд грн, а коли приходить час здавати першу декларацію, просто зникають, і потім неможливо знайти ні фірму за її адресою, ні засновників. А на пропозицію УКАБ відкрити для громадськості доступ до інформації про сплату податків суб’єктами господарювання вона відповіла, що інформація про платників податків — це таємниця.

Врешті, під натиском аргументів сільгоспвиробників податківці відступили, нагадавши, що даний лист — це ще не офіційний документ, а всього-на-всього пропозиція для обговорення одній-єдиній асоціації. Наталія Рубан пояснила, що нічого, передбаченого процедурою — ні звернення ДФС до Мінфіну, ні звернення Мінфіну с свою чергу до уряду з законодавчою ініціативою — ще не мало місця. А ДФС лише хотіла почути думку сільгоспвиробників і почула її, а тому відкликає свою ініціативу. Однак чи вчинило б так фіскальне відомство, якби аграрії не привернули увагу широкої громадськості до ініціативи в стилі сумнозвісного Азарова?

Іван Мірошниченко, народний депутат України:

 - Вже тиждень трусить усю аграрну сферу. Без ніяких пояснень ДФС спрямувала запит низці профільних асоціацій стосовно скасування повернення ПДВ і взагалі скасування ПДВ при виробництві та експорті сыльгосппродукції, включаючи всі зернові, олійні і продукти переробки. Це просто нонсенс і диверсія. По-перше, сама суть ПДВ – підтримка експортного виробництва і стимулювання доданої вартості. По-друге, це дискримінаційна норма: чому б не «звільнити» так само від ПДВ металургів чи хіміків? По-третє, ці кроки порушують українське законодавство стосовно рівності конкуренції, доступів до ринків. Якщо існують скрутки, «податкові ями», то хай податківці борються з ними! Тут логіки немає. Я боюся, щоб це не був якийсь маневр, щоб відволікти увагу аграріїв від підготовки якогось іще гіршого «сюрпризу». Я вважаю, що люди, які це запропонували, мають бути звільнені за некомпетентність.

Наталія Рубан, директор департаменту аудиту ДФС:

 - Ми в листі виявили занепокоєння ситуацією з ПДВ в аграрній сфері, навели цифри: не повертається валютна виручка, існує тіньовий ринок зерна. Раніше ми теж писали листи з пропозиціями, просто раніше в асоціації були нормальні фахівці. Чому зараз асоціація захотіла оприлюднити наш лист до них широкому загалу – незрозуміло. Могли б просто написати в листі-відповіді, що вони проти — і не було б ніякого звільнення від ПДВ.

Оскільки ми почули різко негативну відповідь, подальших дій у цьому напрямку не буде ніяких. Нам тут дали багато інших ідей, ми будемо їх обмірковувати.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com