Спецможливості
Аналітика

Скільки втрачають аграрії на блокуванні імпорту добрив?

23.12.2018
3823
Скільки втрачають аграрії на блокуванні імпорту добрив? фото, ілюстрація

Вже більше двох тижнів в Україну заблокований імпорт основних добрив не лише з Росії, а й з інших країн-постачальників. Сайт «Пропозиція» вирішив розібратися, в чому причини блокування і якими можуть бути його наслідки.

 

Колапс на митницях

З 7 грудня триває блокування імпорту в Україну мінеральних добрив. І не лише з Росії. На сьогодні в портах стоять 3 судна з добривами з Туреччини, а на прикордонних залізничних вузлах чекають на розмитнення 30 тис. т добрив, завезених у вагонах з Узбекистану, Грузії, Казахстану, Білорусі, Литви, Польщі та Болгарії.

Імпортери кинулися завозити добрива з усіх цих країн з огляду на антидемпінгове мито, яким були обкладені добрива російського виробництва. І представники агробізнесу називають це позитивним кроком. Адже, по-перше, держава в умовах агресії зобов’язана вживати всіх необхідних заходів у відповідь. По-друге, як вважає голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун, переорієнтація імпорту добрив з російського на інші напрямки піде Україні тільки на користь – як пішла на користь переорієнтація експорту молочних продуктів чи фруктів і ягід.

Однак чомусь разом з аміачною селітрою під антидемпінгові заходи потрапив сульфат амонію. «Якщо стосовно аміачної селітри уряд надав необхідне обгрунтування відповідно до законів про демпінговий і про субсидований імпорт, то сульфат амонію потрапив сюди «за компанію», - говорить Андрій Дикун.

Більше того, під дію обмежень потрапили ще й фосфорні й калійні добрива , які імпортувалися на 99%, а не лише на 40%, як аміачна селітра.  Причому 90% фосфорних добрив на українському ринку були саме російського походження.

Імпортери ціною неймовірних зусиль знайшли інші джерела постачання добрив. У результаті за перші 11 місяців року 141 тис. т добрив завезли з Узбекистану, 65 тис. т з Казахстану, 40 тис. т з Польщі, 11 тис. т з Болгарії. І всі ці добрива необхідно було законтрактувати.

А тепер на кордоні застрягло майже 48 тис. т добрив, більшість з яких уже оплачені. Деякі з іноземних постачальників погрожують уже в найближчі дні повернути вантажі з України назад і більше ніколи не мати справ з українськими покупцями. Таким чином, щойно налагодились постачання добрив з альтернативних джерел після поспішного закриття імпорту з Росії, котрий забезпечував до деяких позиціях левову частку потреб України, митники своїми діями за лічені тижні звели нанівець репутацію українських імпортерів.

«Якщо добрива не пропускатимуть в Україну ще місяць, іноземні виробники продадуть товар, що був призначений для України, комусь іншому – у світі покупців вистачає. А Україна недоотримає добрив під весняну посівну», - говорить голова Спілки агрохіміків України Сергій Рубан. Зокрема, якщо не завезти достатніх обсягів сульфату амонію, можна недорахуватися 20% ріпаку, сої та кукурудзи врожаю-2019.

Можливі й інші заходи у відповідь. Наприклад, зовсім недавно Україні доводилося вирішувати проблему блокування імпорту нашого цукру найбільшим його закордонним покупцем – Узбекистаном. Довелося скасувати антидемпінгове мито на автомобілі виробництва Узбекистану.

 

Чи справді добрива завозяться за «липовими» документами?

Митники виправдовують це тим, що, мовляв, у них є інформація, ніби добрива насправді російські, а не російські вони лише за документами. Аналогічну інформацію поширюють і деякі журналісти-розслідувачі.

Однак останні на прохання конкретизувати звертають увагу на той факт, що добрива, зазначені як вироблені в Литві та Білорусі, завозяться чомусь з боку Росії через територію Луганщини. Та як перевірити, чи ці добрива насправді російські? Представники Спілки агрохіміків України переконують, що в лабораторії гарантовано визначити завод-виробник добрив дуже складно. Адже макродобрива – це, як правило, стандартизований біржовий товар, який усі виробники намагаються робити однаковим.

Можна, звичайно, пересипати добрива в інші мішки з реквізитами іншого виробника. Але імпортери міндобрив вимагають також сертифікатів відповідних заводів. Отже, щоб провернути подібну операцію, потрібно російські добрива завезти на завод у Казахстані, Білорусі чи Грузії, перевантажити там в іншу тару, оформити відповідні сертифікати. Саме такі підозри висувають українські митники.

Однак Андрій Дикун вважає такі схеми малоправдоподібними. По-перше, видача сертифікату на чужі добрива – це серйозне порушення закону. Навряд чи таке пройшло б у Білорусі, Казахстані чи Узбекистані, де все суворо контролюється. І тим більше не пройшло б у Польщі, Литві чи Болгарії, де миряться з російськими лобістами, але не миряться з порушниками закону.

По-друге, він доводить, що транспортування добрив з Росії на заводи Грузії чи Казахстану, перетарювання і транспортування згодом до України зробили б їх некокурентоздатними. «В цьому випадку російська аміачна селітра коштувала б в Україні не менше 12 тис. грн/т», - говорить Андрій Дикун. Тоді як Аграрний фонд продає ту саму селітру виробництва Ostchem по 11200 грн/т. Врешті, неможливо уявити, щоб у Грузії чи Литві не вибухнув би скандал через подібні речі, якби вони справді мали там місце.

 

Як Аграрний фонд замість аграріїв підтримує олігарха

У Всеукраїнській аграрній раді вважають, що всі ці надумані причини зупинки імпорту в Україну добрив насправді мають зовсім іншу причину, аніж гібридна відповідь агресору. Адже, наприклад, не накладають заборони на ввезення добрив з розташованих за межами Росії заводів Аркадія Ротенберга, одного з кращих друзів Путіна і будівника Керченського мосту. Як не забороняють імпорт багатьох інших товарів.

І причина ця – якраз у вартості добрив. На сьогодні Аграрний фонд, як уже було згадано, продає аміачну селітру по 11,2 тис. грн/т. Купивши її у Ostchem, за деякими даними, по 11,5 тис. грн/т. Тоді як імпортна аміачна селітра до недавнього колапсу імпорту ввозилася в Україну в середньому по 10 тис. грн/т. І цих добрив у Аграрного фонду, за даними ВАР, накопичилося щонайменше 400 тис. т. Тобто, тільки на негативній різниці в ціні бюджет втратить 120 млн грн. А ще ж витрати на зберігання.

Таким чином, українських аграріїв змушують купувати вітчизняну аміачну селітру, яка на 1000 грн/т дорожча за імпортну. Що таке 1000 грн на тонні? За норми внесення 300 кг/га в масштабах поля це вже 30 тис. грн. На площі 1000 га – більше $10 тис. А в масштабах України, де 40 млн га ріллі, - 12 млрд грн, що вдвічі перевищує обсяги, виділені з бюджету для підтримки АПК. Тож чи не вигідніше було б просто створити аграріям якомога комфортніші умови для роботи? Може, тоді й підтримка не знадобилася б?

«Якби аграріям сказали, що ці 12 мільярдів потрібні армії, вони промовчали б. Однак ці гроші підуть на підтримку виробників, які продають свої добрива дорожче, ніж імпортери», - говорить голова ВАР.

Відповідно, і Аграрний фонд, завдання якого в усіх нормальних країнах – стабілізувати ринок, у нас чомусь рятує олігархів. І всі слова про підтримку вітчизняної промисловості не варті виїденого яйця. Адже навіть заяви про те, що українські добрива не можуть бути дешевшими за російські, оскільки у них газ власний, а у нас – імпортний, придбаний за ринковими цінами – лише половина правди. Інша половина полягає в технічній відсталості вітчизняних виробників добрив. Наприклад, на заводах з випуску азотних добрив, які відкриваються зараз у Китаї, працює по 800 чоловік, тоді як на українських аналогічної потужності – 4-5 тис. То, може, потрібно було власнику заводів свого часу вкладати шалені гроші не в вибори Януковича, а в модернізацію своїх підприємств?

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Земельна реформа аж ніяк не завершилася з прийняттям закону про обіг сільськогосподарських земель. Вона потребує прийняття супутніх законів та підзаконних актів, що забезпечать функціонування ринку землі. Про долю цих законів і... Подробнее
Останніми роками різко почастішали нотифікації на українське зерно — скарги від іноземних покупців на наявність у ньому карантинних організмів. Фахівці стверджують, що таку ціну Україна платить за існуючу схему поборів з експортерів, які... Подробнее

1
0