Захист розсади від хвороб

Розсадний етап — найвідповідальніший період у житті рослин

У цей час починає формуватися коренева система й закладаються генеративні органи. Від умов перебігу розсадного періоду багато в чому залежить майбутня врожайність культур. Тому важливо особливо уважно поставитися до рослин на цій стадії: створити правильні умови для зростання і розвитку розсади (вологість, живлення, світло, температура тощо) і швидко реагувати на потреби культури. Несприятливі фактори середовища можуть вплинути на рослини як прямо (в результаті порушення обміну речовин виникнуть захворювання неінфекційної природи), так і опосередковано — призвести до ослаблення сіянців і зниження їх стійкості проти патогенів (гриби, віруси або бактерії).

Причини захворювань

Захворювання в розсадному періоді зазвичай пов’язані з ослабленням кореневої системи внаслідок різких перепадів температур (як зниження нижче 16°С, так і підвищення вище 28°С), поливу холодною водою, нестачі кисню в зоні коренів через часті й рясні поливи, слабкого освітлення, пошкодження кореневої системи через підсушування субстрату або високої концентрації солей у ньому.

Найбільшої шкоди хвороби завдають рослинам у початковий період їх росту. Тому за виявлення відхилень від норми важливо швидко вжити заходів щодо їх усунення. А для цього потрібно точно визначити причину й правильно дібрати лікувальні препарати.

Найпоширенішими захворюваннями в розсадному періоді є кореневі та прикореневі гнилі (поширена назва цього комплексу хвороб — «чорна ніжка»). Вони можуть бути спричинені грибами (Fusarium, Pythium, Rhizoctonia solani, Whetzelinia sclerotiorum), а також бактеріями (Erwinia carotovora, Xanthomonas та ін.). І що вища температура середовища, то швидше поширюється інфекція.

Патогенні гриби

«Чорна ніжка» починається з побуріння коренів рослин і кореневої шийки, яка потім чорніє. На ній утворюється перетяжка, в результаті стебло тоншає, коріння поступово відмирає, а рослина в’яне і, врешті-решт, гине.

Патоген Pythium уражує тільки коріння, а грибні збудники Fusarium і Verticillium здатні пересуватися разом із соком у надземну частину та спричинюють системне отруєння рослини. За появи Fusarium і Verticillium спочатку страждає коренева система, потім інфекція проникає до ксилеми, якою переміщується вгору рослиною, виділяючи токсини й закупорюючи судини. Це стримує надходження води й поживних елементів у рослинні тканини. В результаті рослини чахнуть і з часом гинуть. Якщо зрізати такий сіянець трохи вище кореневої шийки, то виразна зміна судинної системи говоритиме про те, що збудник хвороби — не Pythium.

Заразитися рослини можуть ще в розсадному відділенні, але хвороба починає проявлятися зазвичай тільки після висаджування їх на постійне місце в ґрунт. Особливо помітно це стає на етапі плодоношення, коли підвищується сонячна активність і культури особливо потребують води.

Щоб визначити рід патогену, рослини можна покласти у вологу камеру, де на них швидко утворюється наліт. Білий є ознакою ураження Pythium. Якщо білий наліт потім порожевіє, то причина хвороби — Fusarium. Світло-бурий міцелій гриба характерний для фітофтори.

Бактеріальне зараження

Бактеріальні інфекції, що поширюються провідною системою рослин, можуть викликати їх в’янення. Зазвичай вони уражують як судинну систему, так і паренхімні тканини, спричинюючи не лише в’янення, а й гнилі та плямистості. Спровоковані бактеріями хвороби, що впливають на судинну систему рослин, називаються трахеобактеріозами. Їх спричиняють деякі бактерії роду Clavibacter (бактеріальний рак), Pseudomonas (бактеріальна гниль), Erwinia (коренеїд цукрових буряків, бактеріальне в’янення); Xanthomonas (судинний бактеріоз хрестоцвітих культур).

Бактеріальна гниль може спричинити розвиток кореневої і прикореневої гнилей, закупорювання судин, в’янення та загибель рослин. Найуразливіші до бактеріальної гнилі бульбові та цибулинні культури, а також рослини з товстим листям.

Початковими ознаками бактеріального в’янення томату (бактеріозу) є втрата тургору нижнього листя, на стеблах виникають коричневі смуги, руйнується провідна система. Під час надрізування стебла з нього виділяється в’язка сіра рідина. Листки ураженої рослини скручуються і швидко засихають. Унаслідок закупорювання судин і токсичного отруєння бактеріальними ексудатами рослини чахнуть і, врешті-решт, гинуть.

Бактеріальний рак томату можуть спричинювати локальні ураження, а в найнебезпечнішій формі, коли інфекція поширюється всією провідною системою, — ураження всієї рослини та її загибель. Захворювання розвивається повільно, починаючи з маленьких темних некротичних плям на стеблі. Прогресуюча хвороба поширюється на провідну систему рослин, в результаті чого вони втрачають тургор, а верхні листки в’януть. У прикореневій зоні з’являються повітряні корені. У разі бактеріального ураження сік рослин стає клейкуватим і тягучим через специфічну природу речовин, що виділяють бактерії.

Багато хвороб мають тривалий інкубаційний період. У деяких випадках рослини заражаються ще в розсадному відділенні, а симптоми проявляються лише через деякий час після висаджування в ґрунт за сприятливих для патогенів умов. Тому важливо не допускати ослаблення культур. Для підвищення стійкості до впливу шкідливих факторів навколишнього середовища рослини обробляють рістстимулювальними препаратами, які допомагають їм краще протистояти стресам.

Вірусні інфекції

До іншої групи збудників інфекційних хвороб належать віруси, які легко передаються від хворої рослини до здорової. Вони уражують культури на всіх стадіях росту. Зовнішніми ознаками захворювання є зміна кольору листя (прояви мозаїки і жовтяниці), некрози, порушення морфології та репродуктивних функцій (карликовість, потворність і скручування листя, зелене забарвлення квіток).

Віруси дуже швидко поширюються теплицею: за допомогою комах, через тканинні продихи, дрібні механічні пошкодження покривних рослинних тканин. Віруси, так само як гриби та бактерії, можуть передаватися також із насінням.

Профілактика захворювань

Основним прийомом, спрямованим на захист рослин від усіх інфекційних хвороб, є ретельне проведення профілактичних заходів. Необхідно використовувати стійкі до захворювань гібриди й обов’язково знезаражувати насіння перед висівом — прогрівати й протруювати для нейтралізації інфекції. Обробка насіння рістстимулювальними препаратами підвищує імунітет молодих рослин.

Слід ретельно готувати теплицю до нового обороту: знищувати всі рослинні залишки від попереднього вирощування і проводити повну дезінфекцію ґрунту, приміщення та робочого інструменту, адже збудники хвороб можуть зберігатися тривалий час. Правильне знезараження ґрунту займає багато часу, потребує великих витрат препаратів і не гарантує повної ліквідації всіх патогенів. Fusarium, наприклад, може залишатися в ґрунті до восьми років. Це одна з причин, за якої використання малооб’ємної технології вирощування набуло більшої популярності.

Субстрат як ліки

Розвиток і поширення захворювань значно пов’язані з вибором субстрату. Рослини більше схильні до кореневих гнилей у разі вирощування на торфі та органічних субстратах. У торфі спочатку можуть бути наявні спори грибів і бактерії, які за сприятливих умов уражують ослаблені сіянці. На відміну від торфу, мінеральна (кам’яна) вата хімічно та біологічно інертна — це практично стерильне середовище, яке не містить патогенів. Тому ймовірність захворювань тут набагато нижча. За використання кам’яної вати зручніше й простіше не лише керувати живленням, а й створювати пул корисних мікроорганізмів, які здатні сприяти росту й розвитку рослин і чинити опір заселенню субстрату патогенами.

Починаючи з розсадного періоду слід регулярно застосовувати біопрепарати, що містять корисні штами мікроорганізмів і пригнічують розвиток патогенів. Оскільки в кам’яній ваті немає поживних речовин для життєдіяльності мікроорганізмів, біопрепарати рекомендують застосовувати за появи у рослин не менше двох справжніх листків. Тоді мікроорганізми живитимуться кореневими виділеннями й відмерлими клітинами.

Біологічні препарати виправдані в якості профілактики, а також у разі появи слабких ознак хвороби для пригнічення розвитку патогенів. Але за сильнішого ураження для знищення інфекцій потрібно застосовувати хімічні засоби, які мають вищу ефективність. Утім, слід пам’ятати, що необдумане використання препаратів може викликати токсичність субстрату.

Хвороби зазви чай атакують передусім ослаблені рослини, тому важливо підтримувати оптимальні умови вирощування й не допускати пригнічення кореневої системи культур. Велике значення має вибір субстрату, що полегшує створення сприятливого середовища в кореневій зоні рослин. На приклад, кам’яна вата має всі важливі характеристики для розвитку здорової та сильної кореневої системи:

висока пористість субстрату (97%) забезпечує корінню вільний до ступ до кисню;

тонке волокно кам’яної вати (всього 3–5 мкм) дає змогу економити сили рослин на подолання опору, сприяє легкому проростанню та вільному розподілу коренів усім об’ємом субстрату;

оптимальна вологоємність субстрату допомагає рослинам отримувати воду й поживні елементи в потрібній кількості;

достатня капілярність мінерального середовища сприяє рівномірному розподілу живильного розчину всім об’ємом субстрату;

добрі дренажні властивості запобігають надмірному накопиченню солей у субстраті;

чисте від патогенів середовище дає можливість виростити здорові й сильні рослини.

Здоров’я тепличних культур складається з багатьох чинників, і щоб отримати сильні рослини, слід не тільки дотримуватися технології вирощування та швидко реагувати на потреби рослин, а й приділяти достатню увагу профілактичним заходам.

О. Старцева, агроном-консультант, канд. с.-г. наук

Журнал «Пропозиція», №12, 2020 р.