Заходи захисту розсади
Успішність і прибутковість вирощування продукції захищеного ґрунту значно залежить від рівня ефективності системи її захисту від шкідників і хвороб. Загалом, методи захисту рослин закритого ґрунту поділяють на: профілактичні, спрямовані на запобігання появі, поширенню та розвитку фітофагів і хвороб (організаційно-господарські, карантинні) та безпосередньо захисні, які вирішують проблему в разі її виникнення (агротехнічні, біологічні та хімічні).
До найважливіших профілактичних заходів належать підготовка ґрунту та його оздоровлення. Обробіток ґрунту в теплиці слід проводити двічі на рік: навесні та восени. Однією з важливих складових цього комплексу є знезараження культиваційних приміщень, тари й інвентарю. Рослинні рештки потрібно вивезти за межі тепличної ділянки з подальшим знищенням їх, а теплицю – продезінфікувати.
Біологічні заходи захисту
Для попередження появи та поширення фітофагів, перш за все, обстежують рослини томатів на виявлення шкідників. У період вегетації за розмноження попелиць та білокрилки випускають хижака — макролофуса із розрахунку 500 тис. особин на 1 га, чергуючи його випуск із обприскуванням рослин робочою рідиною 0,5%-ї концентрації трансформаторної оливи через кожні 12 днів. За появи вогнищ шкідників хижака випускають у співвідношенні 1:5–10.
Проти тютюнового трипса протягом культурозміни комбінують застосування хімічних препаратів із випуском амблісейуса у співвідношенні хижак — жертва 1:2. Проти павутинного кліща застосовують ентомофага фітосейулюса як у період вирощування розсади, так і під час вегетації культури. За появи перших вогнищ павутинного кліща проводять випуск хижака у співвідношенні 1:20–40, а за масового розмноження — 500 тис. особин на 1 га.
З-поміж агротехнічних заходів — насамперед дотримання оптимальних режимів температури та вологості повітря й ґрунту. У теплицях, де вирощують розсаду, слід: підтримувати температуру повітря вночі не нижче як 16–18°С і вдень не вище ніж 22–24°С; відносну вологість повітря 60–65%; уникати різних коливань між денними й нічними температурами; не допускати протягів. У сонячну погоду в скляних теплицях потрібні місця вчасно забілювати крейдою. Слід проводити сівбу та висаджування розсади в оптимальні строки, своєчасно вносити комплекс добрив, вирощувати стійкі сорти та гібриди, проводити відбір насіннєвого матеріалу виключно зі здорових рослин, обов’язково видаляти поодинокі уражені рослини, дотримуватися ізоляції розсадників від виробничих теплиць, знищувати післязбиральні рештки, поливати рослини теплою водою (не вище ніж 25°С). У період пониженої температури поливи слід проводити зрідка, щоб ґрунт не перезволожувався. Для боротьби з ураженням хворобами потрібно знезаражувати насіння перед сівбою, дезінфікувати ґрунт у теплицях і парниках, короби та парниковий інвентар.
Організаційні заходи
Полягають у чергуванні найбільш пошкоджуваних кліщем культур (огірки) із менш пошкоджуваними (томати) й непошкоджуваними (цвітна капуста), займаючи під ці культури парникові ділянки. Для попередження занесення кліщів закріпляють тару й інвентар за бригадами, до теплиць обмежують доступ осіб, які не беруть безпосередньої участі в догляді за рослинами. За правильного догляду за розсадою, вибору оптимального режиму поливу, вдалого добору найкращих строків сівби та висаджування розсади в культури формується стійкий імунітет до основних фітофагів.
Для запобігання занесенню й поширенню нематод у теплиці з посадковим матеріалом, ґрунтом, водою, інвентарем рекомендується проводити термічну обробку ґрунту, вкритого термостійкою плівкою, паром із температурою 100°С впродовж 1 години, 80–90°С — 1,5 год. У заселених нематодами теплицях і оранжереях ґрунт повністю замінюють, а зі стелажів — видаляють. Проти ґрунтових шкідників проводять термічне знезараження (пропарювання) ґрунту. Температура — в межах 110–115°С, а експозиція пропарювання — 10–12 год.
Для виловлювання імаго білокрилки застосовують жовті клейові пастки: плівку жовтого кольору, покриту липкою речовиною (пестифіксом, патокою, ланоліном тощо), розвішують із розрахунку 5–6 шт. загальною площею клейової поверхні 2 м2 на 100 м2 площі теплиці й замінюють її через 13–14 днів. Використовують також рослини-принади: одночасно із сівбою насіння томатів біля опалювальної системи висівають тютюн або гарбузи рядками завдовжки в 3–5 міжрядь основної культури. Білокрилка, зазвичай, спочатку відкладає яйця на листки останніх і тільки потім перелітає на томати. Під час відкладання яєць і подальшого розвитку личинок та німф рослини-принади знищують.
У теплицях узимку вирішальне значення в боротьбі з павутинним кліщем має своєчасне виявлення перших осередків шкідника й знищення самиць першого покоління. За упущення цього моменту частина особин устигне перейти в зимову діапаузу, а тому кліща неможливо буде знищити протягом усього вегетаційного періоду, оскільки діапаузуючі самиці стійкіші до акарицидів.
Захист проти капустянки (рос. — медведка) проводять як в умовах парникового господарства, так i y відкритому ґрунті. Для попередження проникнення шкідника до теплиць та парників довкола них викопують рівчаки завглибшки 10–15 см, які засипають тонким шаром піску чи нафталіну, змочених гасом або соляркою. Ходи фітофага, що ведуть углиб землі, заливають розчином хлорного вапна (50 г на 10 л води), при цьому гинуть дорослі особини. Восени на присадибних ділянках біля парників потрібно зробити ловильні канави з гноєм завглибшки 60–80 см, куди шкідник мігрує на зимівлю. Цей захід сприяє загибелі до 85–95% капустянки. Для зменшення ймовірності поширення фітофага слід проводити знищення бур’янів. Ефективним заходом проти накопичення шкідника в ґрунті є проведення глибокої оранки.
Хімічні заходи захисту
Оскільки використання інсектицидів та фунгіцидів у парниках і теплицях обмежене згідно із Законом України «Про пестициди та агрохімікати», захист овочевих культур закритого ґрунту проти шкідливих організмів має свої особливості. Разом з тим, є препарати, внесені до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», які призначені також для застосування в теплицях і парниках (табл.). Серед біологічних препаратів на розсаді дозволено використовувати ТрихоПлант та біопрепарат фунгіцидної дії ФІТОЛАВІН, РК.
Протягом вегетації за перевищення економічного порогу шкідливості (ЕПШ) фітофагів рекомендується проводити обробки інсектицидами Аплауд, Спінтор, Талстар, Беневія, Воліам Флексі, Проклейм, Еліт Хантер та інші. Препарати слід чітко застосовувати згідно з вимогами щодо кратності й строків останньої обробки. Температура повітря у період виконання заходів має бути не нижче як 15°С.
Отже, для захисту розсади томатів проти небезпечних шкідливих організмів за умов вирощування у захищеному ґрунті потрібно насамперед вжити профілактичних методів для недопущення появи ознак ураження чи пошкодження рослин. Проте з різних причин шкідники та хвороби проникають до теплиць і парників. Тому для подальшого обмеження їхнього розмноження, поширення, розвитку та шкідливості застосовують біологічні методи захисту, обробляють рослини томатів рекомендованими препаратами.
Ф. Мельничук, к. с.-г. н., ст. н. с.,
C. Алєксєєва, к. с.-г. н.,
О. Гордієнко, к. с.-г. н.,
ДП «Центральна лабораторія якості води та ґрунтів» ІВПІМ НААН
Журнал «Овочівництво», №2, 2019 р.