Спецможливості
Технології

Захист зрошуваних культур від совок

11.11.2013
690
Захист зрошуваних культур від совок фото, ілюстрація

Останніми роками  зрошуваним посівам кукурудзи, сої, соняшнику, овочевих та інших культур у Південному Степу України істотної шкоди завдає комплекс листогризучих совок. За останні піввіку найвищий рівень їхньої чисельності та шкодочинності спостерігали у 2013 р.

Останніми роками  зрошуваним посівам кукурудзи, сої, соняшнику, овочевих та інших культур у Південному Степу України істотної шкоди завдає комплекс листогризучих совок. За останні піввіку найвищий рівень їхньої чисельності та шкодочинності спостерігали у 2013 р.

О. Шелудько,
канд. біол. наук, ст. наук. співробітник,
Інститут зрошуваного
землеробства НААН,
Е. Репілєвський, канд. екон. наук,
директор ДП ДГ «Каховське»
Каховського р-ну Херсонської обл.,
С. Назарчук, канд. с.-г. наук,
керівник ТОВ «Сіна» Чаплинського р-ну Херсонської обл.,
В. Ставратій,
керівник ТОВ «Лана Подове 1» Новотроїцького р-ну Херсонської обл.

Для аграріїв колективних та фермерських господарств нині надзвичайно актуальним стало питання ефективного захисту посівів від цих шкідників. У зв’язку з резистентністю совок до інсектицидів для надійного захисту зрошуваних посівів необхідні нові ефективні препарати. За результатами наших досліджень, одним із перспективніших на сьогодні є Кораген.
Кораген, 20% к. с. — препарат нового покоління контактно-системної дії з високою ефективністю проти широкого спектра шкідливих комах на кукурудзі, сої, томатах, соняшнику, картоплі, яблуні та інших культурах. Діюча речовина — хлорантранілпрол (200 г/л) з класу антраніламідів.
   Спостереження показали, що домінуючим видом совок на посівах кукурудзи, сої, соняшнику, овочевих культур у Південному Степу України є бавовникова совка (Chloridea obsoletа F.). Метелик із розмахом крил 30–40 мм. Передні крила різного кольору: від зеленувато-жовтого до коричнево-бурого. Задні крила світліші від передніх, з широким темним краєм і темною місяцеподібною плямою посередині. Гусениці завдовжки 32–37 мм. Колір їхній змінюється від світло-коричневого, жовтувато-рожевого до зеленого та фіолетово-чорного. Тіло вкрите дрібними чорними шипиками.
Менш поширені люцернова (Chloridea viriplaca Hfn.), капустяна (Mamestra brassicae L.), карадрина (Spodoptera exigua Hb.), городня (Mamestra oleracea L.), соняшникова (Chloridea scutosa Schiff.), совка с-чорне (Graphiphora c-nigrum L.), совка-гамма (Autographa gamma L.) та інші види совок.
Протягом вегетаційного періоду ці фітофаги розвиваються у двох-трьох генераціях і завдають істотної шкоди посівам сільськогосподарських культур. Масове розмноження бавовникової та інших совок останніми роками значною мірою залежить від багаторічних змін атмосферної циркуляції і різких коливань сонячної активності.

На посівах сої домінуючими є такі види совок, як: бавовникова, совка-гамма, люцернова. Гусениці цих совок скелетують листя сої, проїдають у них отвори та грубо об’їдають їх, зменшуючи асиміляційну здатність, що пригнічує розвиток рослин. Пізніше, під час появи бобів, гусениці совок вигризають у них отвори, через які виїдають насіння.
Вивчення ефективності дії інсектицидів
Під час вивчення ефективності дії інсектицидів проти листогризучих совок на сої (сорт Даная) у дослідному господарстві «Каховське» в 2010–2012 рр. кращі результати отримали за застосування препарату Кораген, 20% к. с., з нормою витрати 0,15 л/га (на 3, 7, 14 і 30-й день ефективність становила, відповідно, 99,5; 98,7; 94,0; 90,7%). Під час використання інсектицидів Драгун, к. е. (1,2 л/га), і Золон, 35% к. е. (2,5 л/га), ефективність захисту була на 9,7–20,3% нижча.
   Пошкодженість рослин сої гусеницями листогризучих совок на контрольному варіанті (без хімічного захисту) через місяць після закладання досліду зросла від 3,0 до 41,9% у середньому і сильному ступенях. Під час застосування Корагену, 20% к. с., було пошкоджено 7,8% рослин у слабкому ступені; на варіантах Золон, 35% к. е., і Драгун, к. е., відповідно, — 15,6 і 18,9% рослин у слабкому та середньому ступенях.
Аналіз даних урожайності сої сорту Даная на дослідних ділянках показав, що найвищі показники (4,02 т/га) за 2010–2012 рр. одержано на варіанті Кораген, 20% к. с. (контроль — 3,29 т/га). Застосування інсектицидів Золон, 35% к. е., і Драгун, к. е., сприяло збереженню від втрат, відповідно, 0,52 і 0,45 т/га зерна.
Істотне покращання фітосанітарного стану посівів сої (сорт Даная) забезпечило застосування інсектициду Кораген для захисту від листогризучих совок та лучного метелика у виробничих умовах ДП ДГ «Каховське» Каховського р-ну і ТОВ «Лана Подове 1» Новотроїцького р-ну Херсонської обл. у 2012 р. на площах 650 і 590 га, в 2013 р., відповідно, — 1630 і 1050 га.
Одноразове застосування Корагену, 20% к. с., в обох господарствах з нормою витрати 0,15 л/га сприяло зменшенню чисельності фітофагів на 93,2–95,0% та збереженню від втрат, відповідно, 0,67 і 0,63 т/га за врожайності 4,0 і 3,7 т/га в 2012 р. Також високу ефективність захисту зрошуваних посівів сої від листогризучих совок у 2013 р. одержано в приватних підприємствах «Агротехнологія» Нижньосірогозького р-ну і «Дивна Україна» Новотроїцького р-ну Херсонської обл. на площах 730 і 560 га, ТОВ «Сіна» (283), «Долинське» (236) Чаплинського р-ну, «Таврійська перспектива» (452), ДП ДГ «Асканійське» (317 га) Каховського р-ну Херсонської обл.
   На зрошуваній кукурудзі останніми роками з листогризучих совок найбільшого поширення набула друга генерація бавовникової совки (59,4%). Люцернова совка і карадрина мали значно менше поширення (відповідно, 29,5 і 11,7%).
Період масової яйцекладки самок совок на посівах зрошуваної кукурудзи збігається з фазою цвітіння. Відроджувані з яєць гусениці спочатку живляться приймочками качанів, а пізніше, після першої линьки, виїдають молоде зерно, мешкаючи під обгортками качанів. На одному качані може живитись від 1 до 4 гусениць совок. Найбільше вони пошкоджують верхню частину качанів. Пошкодження зерна гусеницями призводить до ураження його збудниками фузаріозу, сірої гнилі, плісняви та інших хвороб.
У 2011–2012 рр. у середині липня в ДП ДГ «Каховське» 87% посівів зрошуваної кукурудзи без хiмiчного захисту були заселені гусеницями совок і стеблового метелика середньою чисельністю 1,5 і 0,7 гусениці на один качан. Обробка посівів Корагеном, 20% к. с. (0,15 л/га), на початку липня в період масової яйцекладки зменшила запас фітофагів, відповідно, на 94,3 і 97,2%, що сприяло збереженню 0,47 т/га зерна на площі 212 га.
Аналогічні дані одержано в 2013 р. у ТОВ «Сіна» Чаплинського р-ну на площі 252 га і ТОВ «Лана Подове 1» Новотроїцького р-ну Херсонської обл. на площі 101 га.
   Спостереження за розвитком фітофагів на посівах зрошуваних томатів на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства показали, що домінуючими видами совок останніми роками були бавовникова (57,2%) та помідорна (карадрина, 25,8%). Городня совка мала значно менше поширення (17,0%). Протягом року в умовах Південного Степу України совки розвивались у трьох поколіннях. Найбільшої шкоди томатам завдавали гусениці другої генерації. Масовий літ метеликів та кладка яєць самками відбувались у липні-серпні, в період масового утворення та дозрівання плодів. Чисельність гусениць совок на кущ контрольного варіанта (без хімічної обробки) зросла від 1 до 12 особин за заселеності рослин 65,6–100%. Найбільшу шкодочинність совок на зрошуваних томатах виявлено в середині серпня на ділянках без хімічного захисту, де пошкодженість плодів сягала 33,2%.
   Подвійне застосування інсектицидів істотно покращило фітосанітарний стан дослідних ділянок. Найвищу ефективність проти бавовникової, помідорної та городньої совок одержано на варіанті дворазового використання інсектициду Кораген, 20% к. с., з нормами витрати 0,13 і 0,15 л/га. Подвійне застосування цього препарату (на початку утворення плодів та через три тижні) забезпечило надійний захист від гусениць совок до кінця вегетації томатів (таблиця).
Одноразове застосування Корагену з нормою витрати 0,13 л/га на початку утворення плодів, як показують наші спостереження, забезпечило високу ефективність в перші три тижні після обприскування. В подальшому хімічну обробку томатів проти совок необхідно повторити.
 На еталонному варіанті (Золон, 35% к. е.) ефективність захисту істотно поступалась Корагену як за одноразового, так і за дворазового використання.
Збережений урожай томатів за застосування Корагену в 1,3–1,4 раза, а вихід товарної продукції — в 1,9–2,6 раза вищі порівняно з еталоном.

На посівах зрошуваного соняшнику домінуючими видами совок останніми роками були бавовникова, городня, які пошкоджували від 19,5 до 86,0% рослин. Найбільшу небезпеку вони становили в 2013 р., коли чисельність гусениць на рослину досягала 20 екземплярів. Гусениці не лише виїдали отвори у листі і скелетували його, а й значно пошкоджували кошики соняшнику.
Застосування Корагену, 20% к. с., і Піринексу, 48% к. е., в рекомендованих «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» нормах витрати на дослідному полі зменшило чисельність совок, відповідно, на 95,2 і 79,6%.
   Завдяки високій ефективності Корагену, 20% к. с. (0,15 л/га), під час виробничого досліду в ДП ДГ «Каховське» на зрошуваному соняшнику (сорт Ясон), чисельність листогризучих совок на посівах зменшилась на 93,8% та збереженість насіння на площі 117 га становила 0,32 т/га.
В екстремальних погодних умовах липня 2013 р. (температура повітря вдень сягала 40°С) Кораген, 20% к. с., надійно захистив посіви сої, кукурудзи, соняшнику, томатів від комплексу совок у ТОВ «Лана Подове 1», ТОВ «Дружба» і «Дивна Україна» Новотроїцького р-ну, ДП ДГ «Каховське» і ТОВ «Таврійська перспектива» Каховського р-ну,  ТОВ «Сіна» і «Долинське» Чаплинського р-ну, «Агротехнологія» Нижньосірогозького р-ну Херсонської обл., що сприяло кращому розвитку рослин та збереженню врожаю від втрат. Ефективність захисту сільськогосподарських культур коливалась від 89 до 96%.
   Дані ділянкових та виробничих дослідів переконливо свідчать, що Кораген, 20% к. с., не лише ефективно діє у всіх стадіях розвитку гусениць совок, а також має овіцидну дію, тобто знищує яйця шкідників. Оптимальний строк проведення хімічних обробок — період масового льоту і яйцекладки самок совок та початок відродження личинок.
Спостереження за розвитком оброблених Корагеном посівів показало, що він не має фітотоксичної дії (негативного впливу на рослини). За збігання строків захисту сільськогосподарських культур від шкідливих комах і грибних хвороб ефективне застосування бакових сумішей Корагену з Аканто Плюс, Таносом та іншими фунгіцидами згідно з «Переліком…».
Висока ефективність Корагену в польових умовах проти широкого спектра шкідливих комах, низька токсичність для людей та корисних комах, безпечність для навколишнього середовища роблять цей інсектицид перспективним для систем інтегрованого захисту сільськогосподарських культур як на зрошуваних, так і на богарних посівах Південного Степу. Істотними перевагами Корагену, 20% к. с., є довший строк захисної дії, порівняно з іншими інсектицидами, та надійний контроль чисельності шкідливих комах навіть за високих температур повітря, що особливо важливо для умов Південного Степу України.

Інтерв'ю
В Україні традиційно нарікають на відірваність освіти від практики, яка виникла ще в радянські часи, коли на виробництві молодим спеціалістам прямим текстом казали: «Забудьте все, чому вас навчали в вузі». Однак деякі аграрні вузи вирішили... Подробнее
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.

1
0