Захист саду до цвітіння рослин

До цвітіння рослин у саду конче потрібно провести захисні заходи. Інакше врожай не виправдає сподівань садівників.

Із настанням відлиги сніг у саду швидко розтає. Стабільна плюсова температура повітря сприяє розвитку первинної інфекції основних збудників хвороб і реактивації шкідників. Рослини розвиваються, бруньки бубнявіють і розпускаються. На молоді листочки осідають спори фітопатогенів, на рослини нападають шкідники. Для зниження щільності популяцій шкідливих організмів на плодових і ягідних культурах у фенофазі розпускання бруньок - рожевий бутон слід провести захисні заходи проти них. Головне виконати їх вчасно і кваліфіковано.

Плодові культури
Серйозну небезпеку для плодових дерев і кущів у період розпускання бруньок становлять садові довгоносики й трубковерти. Найпоширенішими є сірий бруньковий довгоносик і яблуневий квіткоїд. Встановлено, що за температури повітря 10...12°С один жук брунькоїда здатен за добу пошкодити понад 50% бруньок на саджанці. Слабке закладання генеративних утворень на яблуні та груші загрожує масовим пошкодженням їх квіткоїдом. Якщо перші два види мають економічне значення, то представники родини трубковертів - букарка та казарка - в промислових насадженнях відчутних збитків не завдають за умови проведення захисних заходів проти них. Букарка шкодить, наколюючи бруньки, а згодом бутони та листки (в яких самиці відкладають яйця). Тому в плодових садах приватного сектору через незнання особливостей розвитку букарки в червні спостерігають передчасне опадання листя. Казарка вигризає бруньки з середини, згодом пошкоджує листя, пагони, бутони, квітки та зав'язь. Самиці відкладають яйця в плоди, перегризаючи плодоніжку, що спричиняє їхнє масове осипання. У фенофазі оголення бутонів проводять обприскування плодових дерев і кущів проти довгоносиків і трубковертів.
Небезпечні шкідники багаторічних насаджень - молі (листомінуючі - верхньобічна плодова, яблунева нижньобічна, глодова; горностаєва) та листовійки (моновольтинні, які зимують у стадії яйця і розвиваються в одному поколінні - розанова, строкато-золотиста та глодова; полівольтинні, зимують у стадії гусениці, розвиваються, залежно від зони, в двох-трьох поколіннях - всеїдна, кривовуса смородинова, кривовуса вербова, сітчаста тощо), особливо в стадії гусениць, що ведуть прихований спосіб життя.
Значної шкоди, особливо молодим деревцям, завдають кліщі. За характером живлення кліщі - сисні організми: вони живляться клітинним соком рослин. Плодовим і ягідним культурам шкодять бурий і червоний плодові, звичайний павутинний, глодовий, жовтий сливовий кліщі. Всі рухомі стадії кліщів живуть на нижньому або верхньому боках листків, а звичайний павутинний - тільки на нижньому та утворює павутину. За період вегетації, залежно від виду, кліщі розвиваються в 7-12 генераціях. Заселяють вони всі плодові та ягідні рослини (крім жовтого сливового), але віддають перевагу яблуні. Розвитку кліщів сприяє тепла та суха погода.
Не менш шкідливими є кліщі родини еріофіїд, які пробуджуються і шкодять ще до розпускання бруньок, і живуть всередині гал. Під час живлення вони виділяють у листкову тканину ферменти, під впливом яких утворюються гали. До цієї групи належать грушевий галовий, сливовий галовий, грушевий листковий, сливовий кишеньковий та інші види кліщів.
Значної шкоди плодовим культурам завдають попелиці. Вони належать до сисних шкідників. Шкодять здебільшого личинки, висмоктуючи сік рослин, що призводить до викривлення пагонів, деформування листя і плодів, зниження врожайності, морозостійкості. На гілках, біля бруньок, самиці відкладають яйця, які зимують. У період розпускання бруньок відроджуються личинки, які зосереджені на нижньому боці листя та верхівках пагонів. Плодові дерева заселяють зелена яблунева, яблунево-подорожникова, червоногалова яблунева, грушева попелиця-листовійка, грушево-зонтична, чорна вишнева, сливова обпилена попелиці. За вегетаційний період розвивається від п'яти до десяти генерацій.
Ще одна група сисних шкідників - листоблішки, або медяниці. На зерняткових поширені яблунева та грушева медяниці. Зимують яйця (яблунева) та дорослі особини (грушева). У період розпускання бруньок з яєць відроджуються личинки, які одразу приступають до живлення, висмоктуючи сік із черешків, листків і квітконіжок. Медяниці виділяють липкі екскременти, які мають вигляд білих кулястих крапель (яблунева) або прозорої рідини (грушева). Яблунева дає одне, а грушева - чотири-п'яти поколінь за вегетацію.
Дальша група шкідників, що завдає вагомих збитків рослинам навесні, - плодові пильщики. Найпоширенішими та найшкідливішими з них є яблуневий і сливовий плодові пильщики.
Плодові рослини уражують різноманітні хвороби, серед яких домінують парша яблуні та груші, борошниста роса яблуні, кокомікоз вишні та черешні, клястероспоріоз кісточкових, моніліоз, кучерявість листя персика.
   Захист плодових культур від шкідливих організмів у фенофазі розпускання бруньок - рожевий бутон має бути комплексним. Для встановлення доцільності проведення захисних заходів на плодових і ягідних культурах проти шкідливих організмів, насамперед, періодично обстежують насадження. Це дає змогу виявити осередки рослин, уражені різними хворобами та заселені шкідниками, й визначитись з вибором препаратів.
   Одним із старовинних методів захисту рослин є фізико-механічний метод, який передбачає струшування імаго садових довгоносиків і плодових пильщиків. Його мало застосовують у великих колективних господарствах, де щільність популяцій цих шкідників регулюють пестицидами. Механічний метод, завдяки своїй безпечності для довкілля, набув широкого застосування у приватному секторі. Струшування дорослих комах проводять щодня, зранку (за температури не вище 10°С). Для цього під деревом розстеляють брезент або плівку і палицею із обв'язаним тканиною верхом вдаряють по гілках. Оскільки в прохолодну погоду імаго перебувають у заціпенінні, то після удару по гілках вони падають. Після струшування зібраних жуків знищують. Проти брунькоїда, в якого недорозвинуті крила і жуки не літають, а пересуваються, механічний метод буде значно ефективнішим, ніж проти квіткоїда та пильщиків, які за температури понад 10°С починають літати. Якщо після струшування виявлено понад 40 довгоносиків або 10 пильщиків на одне дерево, без обприскування не обійтись.
На яблуні у фенофазі оголення бутонів проти довгоносиків і перед цвітінням проти плодового пильщика застосовують інсектициди Актара, 25% в.г., Діазинон, 60% к.е., Енжіо 247 SC, к.с., Маршал, 25% к.е., Номінал 25% в.д.г., Пірінекс,48% к.с., Пірінекс, 25% м.к.с., Біская 240 OD о.д. Інсектицид Актара контролює лише деяких фітофагів, серед яких довгоносики, попелиці та плодові пильщики. Проти листовійок, шовкопрядів, молей, попелиць високоефективні препарати Моспілан, 20% р.п., Нурелл-Д, 55% к.е., Супербізон, 40% к.е., Фостран, 40% к.е., Штефесін, 2,5% к.е., Шаман, 55% к.е., Бомбардир, 70% в.г., Конфідор, 20% в.р.к. Щільність популяції медяниць ефективно обмежують препарати Аплауд, 25% з.п., Бі-58, 40% к.е., Данадим стабільний, 40% к.е., Інсет, 70% в.г., Конфідор Максі, 70% в.г., Маршал, 25% к.е., Моспілан, 20% р.п., Препарат 30В, 76% к.е., ПС-30, 75% к.е., Фостран, 40% к.е., Люфокс 105 ЕС, к.е. Для регулювання чисельності кліщів застосовують акарициди Апполо, 50% с.к., Омайт, 57% в.е., Демітан, 20% к.е., Ніссоран, 10 % з.п., Санмайт, 20% з.п.
Проти злісних шкідників плодових культур - плодожерок - застосовують інсектициди групи регуляторів росту та розвитку комах (РРРК) Люфокс 105 ЕС, к.е., Номолт, 15% к.с., Матч, 5% к.е., Рімон, 10% к.е., які мають тривалий період дії (25-35 днів), широкий спектр дії та безпечні для корисної ентомо- і акарифауни порівняно з піретроїдами чи фосфорорганічними інсектицидами. Проти плодожерок високу технічну ефективність проявляють препарати інших хімічних класів Кораген, 20% к.с., Каліпсо 480 SC, к.с., Децис Профі, 25% в.г., Дурсбан, 48% к.е. Якщо дерева заселяють лише попелиці, проти них у садах приватного сектору використовують господарське мило (200-400 г на 10 л води) або настій тютюну. Для приготування настою беруть 400 г відходів тютюну (пил, тверді частини) заливають 10 л води, настоюють одну добу, потім проріджують, додають 40 г попередньо розчиненого господарського мила.
Під час проведення обприскувань хімічними препаратами попередньо обстежують плодові насадження для встановлення порогової чисельності фітофагів. Для листовійок пороговий рівень - 4 гусениці на 100 квіткових розеток, попелиць - 10-15 личинок на 100 листків, кільчастого шовкопряда - 0.5-1 яйцекладка на дерево, яблуневої і грушевої медяниць, відповідно, - 80 і 10 німф на 100 квіткових розеток, верхівок пагонів. Перевищення порогового рівня шкідників свідчить про доцільність захисних обробок.
У разі відсутності обробки зерняткових і кісточкових культур 3% бордоською рідиною до розпускання бруньок,  після розпускання бруньок дерева обприскують 1% бордоською рідиною або її замінниками: Купроксатом, 34.5% к.е., Косайдом, 20% в.г., Бордо Ізагро, 20% з.п., Медян Екстрою, 35% к.с., Чемпіоном, 77% з.п. або Чемпом, 77% в.г.
Сорти яблуні, сприйнятливі до парші та борошнистої роси, у фенофазі рожевого бутону обробляють вдруге фунгіцидами Скор, 25% к.е., Стробі, 50% в.г., Флінт 50% в.г., Флінт Стар 520 SC, к.с., Хорус, 75% в.г. Сорти яблуні, стійкі проти парші, але сприйнятливі до борошнистої роси, обприскують зазначеними вище фунгіцидами або застосовують препарати, ефективні проти борошнисторосяних грибів - Сапроль, 20% к.е., Топаз, 10% к.е., Топсін М, 70% з.п., Імпакт, 25% к.с.
Перед цвітінням проти плямистостей кісточкових і моніліозу застосовують мідьвмісні фунгіциди або Топаз, Топсін М, Сігнум, в.г., Фітал, 65% в.р.к., Хорус, 75% в.г. Проти кучерявості листя персика ефективні мідні препарати, Скор, Делан, Топаз, Стробі, Фітал, Флінт.
Сорти, резистентні до хвороб, обробляють лише інсектицидами. Для економії робочого часу і підвищення ефективності обробок рекомендовано змішувати інсектициди з фунгіцидами і регуляторами розвитку рослин: Гумісол, р., Вермісол, р., Імуноцитофіт, табл. Препаратам групи регуляторів росту і розвитку рослин (РРР) властивий значний потенціал активізації захисних реакцій самої рослини. Отримані автором дані підтверджують можливість індукувати стійкість проти шкідливих організмів, насамперед, проти збудників хвороб і стресів, активізувати ріст і розвиток рослин. Крім того, застосування бакових сумішей препаратів із РРР дає змогу на третину зменшувати витрату пестицидів. Щодо бордоської рідини, її можна змішувати тільки з сірковмісними препаратами.
Кущові ягідники
(смородина чорна, золотиста, червона; йошта; малина, агрус)
Найпоширенішим шкідником ягідних культур є попелиця. На йошті та золотистій смородині, рідше на агрусі паразитує агрусова попелиця. За нашими спостереженнями, червоній, золотистій і чорній смородині шкодить червоносмородинова галова попелиця.
Малину заселяє малинова пагонова попелиця. На початку весни з перезимувалих яєць, відкладених біля основи бруньок на гілках, пагонах, відроджуються личинки, які висмоктують із бруньок сік, згодом вони заселяють пагони та нижній бік листя.
Поширені також листовійки. Розанова шкодить чорній смородині, ляклива та сітчаста - малині, заморозкова - смородині, малині, агрусу, всеїдна - всім кущовим ягідникам. Гусениці листовійок пошкоджують бруньки, листки й скріплюють їх павутиною, утворюючи гнізда, всередині яких мешкають.
Із пильщиків на смородині та агрусі поширені агрусовий блідоногий і червоносмородиновий жовтий. У цих видів личинки зимують у грунті, в щільних коконах. У період бутонізації агрусу відбувається літ імаго. Самиці відкладають яйця на листя. Личинки після відродження грубо об'їдають листки, скелетуючи їх. За спекотної погоди вони ховаються на нижньому боці листків, а за доторкання до них - скручуються і падають на землю. Дають два-три покоління.
Особливо слід виділити еріофіїдних кліщів. Для чорної смородини небезпечний смородиновий бруньковий кліщ. Шкідник розвивається всередині бруньок, які згодом стають круглими та нагадують головку капусти. Пошкоджені бруньки всихають. Крім прямої шкоди, яку кліщі завдають рослині, вони є переносниками вірусу махровості чорної смородини. Влітку на листках чорної смородини можна помітити безліч дрібних жовтуватих плям. Подібна строкатість забарвлення листя відбувається внаслідок пошкодження його смородиновим листковим кліщем. Окрім еріофіїдних кліщів, акарокомплекс смородини та агрусу представлений звичайним павутинним кліщем.
Ягідники пошкоджують галиці. На малині - малинова стеблова, на смородині - смородинова пагонова галиця. Шкодять личинки. Вони селяться у рослинних тканинах, спричиняючи утворення на них здуттів або галів. Розвиваються, відповідно, в одній і двох генераціях.
Не оминають ягідники й  квіткоїди. На малині та суниці спеціалізується малиновий квіткоїд. Самиці відкладають яйця у бутони та підгризають квітконіжку. Пошкоджений бутон опадає, в ньому розвивається личинка. Дає одну генерацію.
Зав'язь малини пошкоджує малиновий жук. Навесні, за прогрівання грунту до 12°С жуки заселяють квітуючі рослини, об'їдаючи у квіток пиляки та пилок. Самиці відкладають у квітки яйця, з яких виплоджуються личинки. Зав'язь, пошкоджена личинками малинового жука, втрачає смак і товарність.
Смородину пошкоджує смородинова міль. Навесні, за температури повітря 13°С, гусениці після перезимівлі виходять з коконів і вбуравлюються в набубнявілі бруньки. Гусениці першого покоління мешкають у бруньках, якими вони живляться. Розвивається друге покоління, гусениці живуть в ягодах і виїдають їхній вміст. За масового розвитку шкідника можливе пошкодження 50% бруньок.
Смородину та агрус уражують збудники хвороб антракнозу, борошнистої роси, септоріозу, бокальчастої іржі. На малині паразитують збудники дидимели або пурпурової плямистості, антракнозу, септоріозу.
Захисні заходи плодоносних кущових ягідників і суниці проти шкідливих організмів із застосуванням хімічних засобів рекомендовано проводити у фенофази від розпускання бруньок до цвітіння та після збирання врожаю. Застосування біологічних препаратів можливе в період від цвітіння до збирання врожаю.
Після відродження личинок попелиці кущі обробляють інсектицидом Актеллік, 50% к.е., а у розсадниках і маточниках - Бі-58, 40% к.е. Після цвітіння кущових ягідників і в період наливання ягід за помірних термо-вологових режимах створюються сприятливі умови для розвитку попелиць, які масово заселяють листкові розетки та пагони. Для зменшення щільності їхніх популяцій застосовують господарське мило, настоянку тютюну або біологічний інсектицид Актофіт, 0,2% к.е. Під час обробок готують бакову суміш пестицидів, що дає змогу контролювати шкідників і хвороби. Для цього до розчину з інсектицидом додають один із фунгіцидів - Топаз, 10% к.е., Топсін М, а в маточниках - Рубіган, 12% к.е.
Проти пильщиків у приватному секторі не обов'язково використовувати хімічні засоби захисту, можна обійтися струшуванням личинок із дальшим їхнім знищенням. У разі виявлення личинок кущі обпилюють деревною золою, засипавши її у капронову панчоху або в подвійний шар марлі.
Для регулювання чисельності кліщів на смородині застосовують інсектоакарицид Актеллік, 50% к.е. Кущі обприскують у період відокремлення лусочок - перед цвітінням.
Проти галиць до цвітіння проводять обробку Актелліком, 50% к.е. Ефективне періодичне розпушування грунту під кущами. Цю операцію здійснюють обережно, щоб не допустити механічного пошкодження кори.
Малинового квіткоїда і жука під час бутонізації щодня струшують на підстилку і знищують. Пошкоджені квіткоїдом бутони, в яких є яйця та личинки, збирають і спалюють. За високої чисельності жуків кущі до цвітіння обприскують інсектицидом Актеллік, 50% к.е.
Для знищення гусениць смородинової молі в період висування суцвіть застосовують Актеллік, 50% к.е.
   Підвищення імунітету кущових ягідників до дії різних стресових чинників можливе за підживлення рослин фосфорно-калійними добривами. Дуже уважно потрібно поводитись під час внесення азотних добрив, надлишок яких сприяє розвитку борошнистої роси та вірусних хвороб. Під червону смородину та агрус не вносять калійних добрив із вмістом хлору. Чорну смородину висаджують подалі від низьких заболочених місць, на яких росте осока - проміжний господар бокальчастої іржі. За близького розміщення насаджень смородини біля осоки її періодично скошують. Під час розпускання бруньок кущі обприскують 1% бордоською рідиною проти хвороб.
Проти борошнистої роси, крім хімічних препаратів, ефективні кальцинована сода - 50 г, (в суміші з господарським милом, 40 г), двозаміщений фосфатний натрій - 100 г /10 л води, настій коров'яку (1 ч на 2 ч води).
Йошта - гібрид чорної смородини та агрусу - імунна до хвороб і не потребує проведення захисних обробок фунгіцидами. Із шкідників йошту сильно пошкоджують личинки пильщика, незначної шкоди завдають гусениці всеїдної листовійки та попелиці.
Суниці
Суниці шкодять суничний прозорий і звичайний павутинний кліщі. За високої чисельності небезпечним є малиновий квіткоїд. Його шкідливість на суниці аналогічна такій самій на малині. Поширений суничний чорноплямистий пильщик. Відчутних збитків, особливо на посадках суниці старше трьох-чотирьох років, завдають личинки західного травневого хруща. Серед хвороб поширені борошниста роса, сіра гниль, біла і бура плямистості.
Виробничі насадження суниці, сильно пошкоджені кліщем, до цвітіння обробляють Актелліком, 50% к.е. Під час обприскування потрібно стежити за змочуванням робочим розчином молодих, ще не розпрямлених, листочків у центрі куща, на яких концентрується більша частина популяції суничного кліща. У маточниках проти кліща застосовують акарицид Апполо, 50% с.к.
Захист суниці проти малинового довгоносика такий самий, як на малині.
Проти пильщика рослини обприскують до цвітіння інсектицидом Актеллік, 50% к.е. Для знищення шкідників, передімагінальні стадії яких пов'язані з грунтом, проводять періодичне розпушування його під кущами.
У разі виявлення пошкоджень суниці личинками хрущів навесні пересаджують рослини на іншу ділянку, на якій грунт ще не заселений шкідником. Для висадження суниці придатний грунт, який протягом року перебував під чорним паром. Личинок, зібраних під час пересаджування суниці, знищують. Якщо пересаджування через певні причини неможливе, спробуйте протруїтти грунт, поливаючи рослини 0,25% робочим розчином інсектициду Актара 25 WG, в.г. Під час висаджування суниці для внесення в лунки чи рядки використовують інсектицид Форс, 1,5% г.
Утримання посадок суниці незагущеними та вільними від бур'янів (особливо від пирію повзучого), які є кормом для личинок хрущів, дає змогу оздоровити грунт і рослини та звільнити їх від хрущів і суничного кліща.
У період масового відростання листя проводять профілактичні обробки суниці проти грибних хвороб, застосовуючи фунгіциди, 1% бордоську рідину з додаванням сірки, з.п., 50 г. Перед цвітінням проти комплексу хвороб обприскування повторюють препаратами: Світч, 62,5% WG в.г., Топаз, 10% к.е., Тельдор, 50% в.г. або Хорус, 75% в.г. За 7-10 днів до збирання врожаю проти плодової гнилі застосовують фунгіциди: Світч, 62,5% WG в.г., Тельдор,50% в.г. або Хорус, 75% в.г.
Грунт під кущами мульчують хвойною тирсою або дрібно нарізаною соломою, що зменшить ураження ягід сірою гниллю і захистить їх від забруднення землею під час дощу. Для запобігання контакту ягід з грунтом використовують металеві каркасики округлої форми на стійках (саморобні або готові, які поширюються вроздріб) або укорочені пластикові пляшки без дна. Циліндр встановлюють під рослину так, щоб листя і суцвіття звисали з нього вільно.

І. Шевчук,
канд. с.-г. наук,
Інститут садівництва НААНУ