Спецможливості
Технології

Професійно про нетипове на полях, або Різні варіації польової ситуації

17.07.2019
599
Професійно про нетипове на полях, або Різні варіації польової ситуації фото, ілюстрація

У розпалі літа в перебігу Днів полів брала безпосередню участь і наша редакція, якій вдалося побачити й почути багато цікавого про низку елементів технологій вирощування соняшнику й сої. Найцікавіші моменти висвітлюємо саме для вас. Гадаємо, деякі технологічні нюанси й рекомендації будуть для вас новими, тож сподіваємось, що з цієї статті ви почерпнете знання, які збагатять ваш накопичувач досвіду, й ви обов’язково застосуєте їх у своїй практиці для підвищення успішності й прибутковості господарювання.

 

 

 

Усі рослини соняшнику на одному полі мали такий вигляд: стебло біля основи було витончене й потовщувалось із ростом рослини вгору. Спеціалісти господарства стверджують, що це — особливість гібрида. Чи справді це так, ми вирішили дізнатись у професіоналів своєї справи. Як зазначають спеціалісти компанії «Лімагрейн», це явище (фото 1) не є типовим для рослин соняшнику й справді може бути особливістю гібрида. Зокрема, фахівці так прокоментували зображення на світлині:

— Оскільки подібний стан ми спостерігали на різних полях і гібридах, то вважаємо, що соняшник, який зображено на фото, не має зовнішніх ознак інфекційного ураження. Також чітко помітно менший діаметр підсім’ядольного коліна порівняно з діаметром стебла над першою парою листків. Таке явище, на нашу думку, зумовлено комплексним впливом низки факторів: перший — особливість вегетації 2018 року, коли в квітні спостерігали стрімке наростання денних плюсових температур та повільне — нічних, що відбувалося на фоні недостатньої кількості опадів. У травні також фіксували значне коливання денних і нічних температур зі зниженням місцями до 1–2°С тепла. Саме в ці місяці, залежно від термінів сівби, рослини соняшнику проходили ювенільний період. Другий — можлива дія ґрунтових гербіцидів у гостропосушливих умовах. Сукупний вплив цих явищ призвів до раннього огрубіння рослинних тканин, що забезпечує діаметральне розростання стебла, але практично не вплинуло на вертикальний ріст рослин.

Подальше наростання температур (у тому числі повернення температурних перепадів уночі та вдень до норми) на фоні покращення режиму зволоження (помірні опади, а подекуди зливи) зумовило стрімке нарощування вегетативної маси рослин. Таким чином стебло рослини має вигляд олівця, що стоїть у ґрунті своїм гострим кінцем.

На нашу думку, цей ефект не є передумовою таких негативних явищ, як підвищена ламкість рослин, збільшення рівня захворюваності, оскільки прикоренева частина стебла, попри невеликий діаметр, є достатньо міцною результаті утворення грубих механічних тканин.

 

Присутнім на одному із польових заходів поставили цікаве запитання: як дізнатися, чи не «перегодували» ви соняшник азотом? Адже якщо дасте культурі цього елемента забагато, то його дія буде спрямована на формування «силосної маси», а не врожаю. Не наводитимемо варіанти відповідей аграріїв, адже нас цікавлять не їхні догадки, а єдино правильна відповідь. А вона, незважаючи на каверзність питання, доволі проста: слід виміряти частину довжини стебла між ярусами листків соняшнику, яка в нормі має дорівнювати відстані між розчепіреними великим і вказівним пальцями руки. Перебільшення цієї відстані означає надлишкову норму азоту. Ось така проста польова діагностика!

 

 

 

 

 

Так, у ФГ «Евріка» на Одещині соняшник вирощували із застосуванням гідрогелю. Як стверджували продавці цього препарату, використання диво-гранул забезпечить агровиробникам отримання відчутної прибавки врожайності. Зокрема, завдяки тому, що внесені в ґрунт гранули вбирають у себе вологу та віддають її у критичні періоди для розвитку культури. Як запевняли реалізатори гідрогелю, застосування його на соняшнику мало додати до врожаю плюс 10 ц/га. За словами головного агронома господарства, така пропозиція й щедра обіцянка дивовижного результату викликала певні сумніви, та й по цей день вони ще не розвіялися.

Саме господарство розташоване в степовій зоні, тому, ясна річ, проблеми із вологою тут виникають постійно. Основне завдання гідрогранул полягає в тому, щоб адсорбувати ґрунтову вологу та віддавати її рослині. Норма внесення гранул, залежно від виду культури та її потреб у воді, становить 10–20 кг/га. Тож дослід із застосуванням гідрогелю було закладено в господарстві на площі 10 га. Гранули вносили під час сівби із нормою 20 кг/га у зону висівання насіння. Висівали гібрид соняшнику Фортімі, стійкий до імідазолінонів. Оскільки у ФГ «Евріка» такий продукт застосували вперше у своїй виробничій практиці, то про підвищення врожайності, звісно, говорити ще зарано.

Для боротьби з бур’янами на цьому полі використали гербіцид Каптора по вегетації культури. Через тиждень, коли агроном зі спеціалістами «Сингента» завітав на це поле, то посіви соняшнику чітко різнилися. Так, на тій частині, де було внесено гідрогель, соняшникові рослини виглядали без жодних ознак пригнічення гербіцидом, мали насичено-зелений колір листя. Як зазначає агроном господарства, складалося таке враження, начебто на цьому полі взагалі не застосовували гербіцид і культура не зазнала жодного пригнічення. Також рослини були дещо вищі порівняно з необробленими гідрогелем. На тій частині поля, де не вносили гідрогель, соняшник мав візуальні ознаки гербіцидного пригнічення. Проте вже через два тижні, коли господарі знову навідалися на це саме поле, різниці між рослинами соняшнику на обох ділянках поля вже не було: вони були вирівняні й виглядали однаково.

Тож агроном господарства щодо підвищення врожайності від гідрогелю має власну думку. Так, гранули дійсно адсорбують вологу та віддають її рослині, але відбувається це лише на початкових етапах росту культури. А оскільки соняшник — культура, яка розвиває потужну кореневу систему, що добре проникає вглиб, то, на думку агронома, гідрогель мало чим допоможе дорослій рослині. Хоча сусіднє господарство, яке торік на своїх полях також застосовувало гідрогель на соняшнику, отримало-таки прибавку в 10 ц/га! Арифметика врожайності така: ціна гранул на сьогодні становить 25 тис. грн/т. У середньому врожайність соняшнику в господарстві становить 3 т/га. Який ефект від застосування гідрогелю — комбайн покаже…

Також, що стосується гібридів соняшнику, стійких до імідазолінонів: деякі представники агрокомпаній розповідають, що лінійка кліарфілдівських гібридів дає меншу врожайність. Проте є й чимало спеціалістів із різних господарств, які рекомендують вирощувати їх навіть без застосування гербіцидів із групи імідазолінонів, адже вони все одно забезпечать більшу врожайність порівняно з класичними соняшниковими гібридами. Такий факт пояснюється тим, що соняшник з імі-геном стійкіший до різних видів стресів порівняно із рослинами класичного гібрида. Такий факт було помічено на різних демопосівах.

 

Соняшникові «мікрофони». На фото — здорова «зірочка». А буває, що вона, нібито без причин, засихає. І знову ж у виникненні цієї нетиповості винна погода. Під час посухи багато господарств не планували застосовувати ґрунтові гербіциди. Зокрема, проблему однорічних злакових бур’янів у посіві соняшнику вирішували застосуванням грамініцидів. Причому однорічні сегетальні злаки почали сходити запізно, натомість фази розвитку культури з активним наростанням позитивних температур «проскакували » досить швидко. Тож ті, хто застосовував препарати у фазі восьмого листка в соняшнику, коли вже були сформовані «зірочки », мали проблему їхнього засихання внаслідок використання грамініцидів. Спеціалісти наголошують: за внесення останніх агровиробники повинні орієнтуватися насамперед на фазу розвитку культур.

 

 

 

 

 

 

Плями на сої. Ці плями на листках сої спричинені грамініцидами, які використовували разом із ад’ювантами. Фактично це дія ад’ювантів, а не грамініцидів. Чому? Всі грамініциди винайшли в Японії, їх розподіляють на дві групи: -фопи та -дими (на кшталт фізалофоп- П-етил, клетодим). Різниця між ними полягає в швидкості дії і, відповідно, жорсткості щодо основної культури. Грамініциди з розряду -димів можуть «спалити » пирій, мишій за три — п’ять днів, -фопи роблять це дуже повільно, тож, відповідно, завдають менший стрес культурі.

Власне молекули цих грамініцидів (і -фопів, і -димів) надзвичайно «ледачі» — вони зроблять свою роботу, лише коли їх «загнати» всередину рослини. Тож для того, аби зробити із «ледачої» молекули «активну», до складу препаратів додають ад’юванти, поверхнево активні речовини, призначені знизити натяг краплі робочого розчину для кращого його розподілення й утримання на листку. Ці ад’юванти, які містяться на нанесеній краплі робочого розчину, уловлюють ультрафіолетове проміння, яке є жорстким для рослин, в результаті чого й створюють оптичні опіки такого або навіть і більшого розміру. Тому грамініциди не рекомендується вносити на сої у сонячну погоду. Краще це робити зранку, ввечері або ж у похмуру пору доби.

Часто-густо реалізатори засобів захисту рослин зловживають такою ситуацією, діагностуючи цей фактор як захворювання бактеріозом, септоріозом, фузаріозом чи ще якимось -озом та пропонують свої чудові ліки — фунгіциди. І якщо ви заплатите 50 у.о. за «лікування» гектара сої, то ваші соєві рослини знову будуть здорові й зелені. А якщо все ж таки допустили такі опіки на сої, тоді така порада: їдьте на друге поле, займіться іншими, не меш важливими, справами й повертайтесь на проблемний посів через два тижні — все зникне само собою. Чи отримала соя стрес? Так, отримала, проте не такий уже й значний.

 

Побуріння частини листка сої. Це явище також спричинене ранковими оптичними опіками від роси на сонці. Таку ситуацію також можна спостерігати на багатьох соєвих полях. І, стикаючись із таким ураженням листків, багато агровиробників, кидаючись у крайність, аби запобігти поширенню «хвороби», необґрунтовано застосовують недоцільну в такому випадку фунгіцидну обробку.

 

Г. Жолобецький

Журнал «Пропозиція», №7-8, 2018 р.

Інтерв'ю
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее
Система аграрних розписок (АР) працює у 8 областях: Харківській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Миколаївській. Станом на середину квітня в Україні

1
0