Захист грибів та овочевих культур у закритому грунті

Тема захисту культур у закритому грунті актуальна для багатьох наших читачів.  Як допомогти грибам та овочам позбутися шкідників і хвороб, читайте у нашому матеріалі.

Захист грибів від шкідників
Індустрія розведення грибів нині стала доволі прибутковим бізнесом, перетворившись із забаганки для гурманів у добре налагоджену індустрію, продукція якої - печериці та глива - міцно увійшла до повсякденного асортименту ринків і магазинів. Гриби мають доволі високу харчову цінність, і не дивно, що їх давно "освоїли" комахи. У природних умовах комахи-"грибоїди" не завдають шкоди, навпаки, сприяють утилізації старих плодових тіл, але за умови вирощування культури членистоногі шкідники здатні за короткий термін або повністю знищити урожай грибів, або істотно зменшити його товарні показники.
Основні види шкідливих членистоногих
Основними шкідниками печериць є грибні комарики, мухи, кліщі, ногохвістки та мокриці. Окремо слід назвати нематод, які належать до типу Круглі черви. Тож перелік шкідників невеликий, на відміну від шкоди, яку вони завдають грибовиробникам.
Особливості біології шкідників
Грибні комарики родини Lucoriidae. Яйця самки відкладають у грунт купками або по одному. Личинки виходять з яєць через 5-10 днів і починають живитися міцелієм та прогризати ходи в плодових тілах. Під час пошкодження міцелію відбувається масова загибель зачатків плодових тіл. Пошкоджуючи плодові тіла, комахи знижують якість продукції. Через 8-12 днів личинки заляльковуються в субстраті або в плодових тілах печериць, і через 7-8 днів з'являються дорослі комахи.
Грибні комарики родини Cecidoidae. Особливість цих шкідників - партеногенетичне розмноження, тобто вони швидко дають кілька генерацій. Як наслідок, личинки пошкоджують ніжки плодових тіл, утворюючи поверхневі канали. Середину плодових тіл вони не пошкоджують. Інколи личинки пошкоджують основу ніжок, перегризаючи сполучні тяжі, що спричиняє масове в'янення плодових тіл.
Грибні мухи родини Phoridae. Самки характеризуються дуже високою плодючістю. Одна самка здатна відкласти близько 200 яєць. Личинки пошкоджують плодові тіла (прогризають ходи, розривають міцелій і ризоморфи).
Кліщі. Пошкоджують міцелій печериць, вигризають ходи в плодових тілах, знищують сполучні тяжі плодових тіл, за допомогою яких вони отримують поживні речовини та воду із субстрату.
Ногохвістки (представники родів Hypogastrura, Entomobria, Podura) живляться молодим міцелієм і зародками плодових тіл. Масово розвиваються за температури 15...25°С і підвищеної вологості повітря. Інтенсивно розмножуються в культиваційних спорудах за підвищеної вологості повітря.
Нематоди (представники родів Ditylenchus та Aphelenchoides) за допомогою стилета проколюють оболонки клітин грибів і висмоктують їхній вміст.
Заходи обмеження кількості
шкідливих комах
У книзі І. Півня та В. Єрмолаєвої "Выращивание шампиньонов и вешенки" (1988) наведено перелік фітосанітарних заходів, яких рекомендують дотримуватися французькі грибівники.
1. Потрібна ретельна дезінфекція приміщень, обладнання, інструментів і тари.
2. Камери, де вирощують гриби, мають бути ізольованими.
3. Покривний грунт для вирощування печериць треба стерилізувати.
4. Відходи виробництва слід негайно видалити з культиваційних приміщень.
5. Поблизу культиваційних приміщень не може бути джерел біологічного й хімічного забруднення.
6. Приміщення, в яких виявлено шкідників у кількості, що перевищує порогову, потрібно ізолювати й піддати хімічній обробці рекомендованим інсектицидом.
7. Компост треба готувати виключно на бетонованій чи асфальтованій підлозі.
8. Протягом усього культиваційного циклу слід підтримувати оптимальні режими температури й вологості.
9. Будь-яка робота чи переміщення культиваційною спорудою має відбуватися в напрямку від тих приміщень, де вирощувати гриби тільки починають (від молодих культур), до тих, де збирання врожаю закінчують (до старих культур). У зворотному напрямку рухатися не рекомендується.
Тепер дещо деталізуємо наведені рекомендації відповідно до наших умов. Дезінфекцію рекомендується проводити навіть у нових приміщеннях. Стіни білять вапном з додаванням 20-30% мідного купоросу. Якщо підлога грунтова, то верхній шар знімають і видаляють.
Субстрат обробляють 4%-ним розчином формаліну, хімічними препаратами Актелліком 500 ЕС, 50% к.е., або Фуфаноном 570, 57% к.е., у нормі 0,5 мл/м2. Проводять також термічну обробку приміщення парою (за температури 70...100°С) протягом 12 годин.
Дімілін, 25% п.з., донедавна використовували як профілактичний засіб, яким обробляють культиваційні споруди в періоди між урожаями. Крім того, якщо пастеризацію субстрату здійснюють у камерах, на стелажах ("однозональна система" вирощування), то обробку препаратом - усередині й зовні перед кожною пастеризацією та висіванням.
 Цікаво, що проти грибних мух і комариків можна з успіхом застосовувати аерозолі піретруму (за 2 дні до збирання грибів).
 Проти нематод ефективні такі речовини, як парахлорфенолят і пентахлорфенолят (рекомендовані для використання в Росії). Цими препаратами обробляють дерев'яні конструкції і обприскують культиваційні приміщення за 2-3 дні до внесення компосту. В Україні для цього можна використовувати карболову кислоту.
Асортимент хімічних інсектицидів для захисту печериць від шкідників незначний і в "Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" за 2009 рік зазначено лише три препарати. Всі вони (Дімілін, 25% п.з., Фуфанон 570, 57% к.е., Актеллік 500 ЕС, 50% к.е.) зареєстровані проти грибної мухи. Діючі ж речовини у них різні: дифлубензурон, малатіон та піріміфосметил. Проти грибних комариків рекомендовано лише Фуфанон 570, 57% к.е., а проти кліщів, ногохвісток і мокриць взагалі нічого не рекомендувалося. З ними "розправляються" за допомогою загальних заходів підтримання оптимального санітарного стану.
У поточному році в асортименті залишилося лише два препарати - Фуфанон 570, 57% к.е., та Актеллік 500 ЕС, 50% к.е. (табл. 1).
Звичайно, така ситуація не є правильною. Асортимент треба розширювати. Але робити це слід розумно. Візьмімо, наприклад, Росію. Препарати, які там дозволено для використання під час вирощування печериць, не витримують критики. Так, їх багато, але яких? Хлорофос, бромистий метил і навіть дихлофос. Звичайно, йти таким шляхом не варто. Сучасний арсенал хімічних інсектицидів дає змогу вибрати ефективні препарати останнього покоління, які здатні вирішити проблему шкідників за інтенсивних технологій вирощування грибів. Справа - за виробниками та реєстраторами. Адже потенційно "ніша" грибництва має непогані перспективи в плані розвитку.

Особливості захисту огірків
у закритому грунті
Під час захисту огірків головну увагу приділяють павутинному кліщу, білокрилці та попелицям (табл. 2).
Павутинного кліща контролюють, знищуючи його осередки на окремих рослинах і невеликих ділянках, стримуючи розселення. Надалі проводять тотальні обробки одним з рекомендованих хімічних препаратів. Наприклад, Талстаром, 10% к.е. (біфентрин, 100 г/л). Застосовують і ентомофагів, зокрема хижого кліща фітосейулюса, в розрахунку 10-60 особин хижака на одну слабо- або середньозаселену рослину та 150-200 особин - на одну сильнозаселену, а за появи численних дрібних осередків шкідника - 20-30 особин/м2. Використання хижого кліща можна поєднувати з обробками фунгіцидами (через три-чотири дні після обробки).
Для захисту від тепличної білокрилки за невеликих площ заселення здійснюють локальні обробки осередків. Якщо осередки займають понад 25% площі теплиці, проводять суцільні обробки рекомендованими інсектицидами (Актеллік 500 ЕС, 50% к.е., Варант 200, 20% в.р.к., Когінор 200 SL, 20% в.р.к., Конфідор 200 SL, 20% в.р.к., Конфідор Максі, 70% в.г., Лідер (проти колорадо), 20% в.р.к., Моспілан, 20% р.п.). Усі рекомендовані препарати належать до трьох діючих речовин: піриміфосметил, імідоклоприд і ацетаміприд. До першої належить Актеллік 500 ЕС, 50% к.е., до третьої - Моспілан, 20% р.п. Усі інші препарати - імідаклопридні. Тому потрібно чергувати під час обробок препарати на основі різних діючих речовин. Ефективним проти білокрилки є паразит енкарзія. Норма застосування - 5-10 паразитованих енкарзією німф білокрилки на м2. Фунгіцидами обробляють між випусканнями паразита.
Теплична білокрилка. Полюбляє різноманітні тепличні, оранжерейні та кімнатні рослини. Влітку іноді живе у відкритому грунті, а на півдні (в Криму) може зимувати в природних умовах. Найбільшої шкоди завдає томатам та огіркам. У теплицях і оранжереях розмножується протягом року, розвиваючись у 10-16 генераціях. Розвиток одного покоління, залежно від температури та вологості, триває 20-40 діб. Оптимальними умовами є температура 21...27°С і відносна вологість повітря 60-75 відсотків.
Самки живуть до 30 діб, відкладаючи по 85-130 яєць, розміщуючи їх у вигляді кільця по 10-20 штук на нижньому боці листків. Личинки, що відродилися, пересуваються листком протягом кількох годин, потім прикріплюються до його нижньої поверхні й починають живитися. Личинкова стадія триває 10-14 діб. За цей період личинки двічі линяють. Личинки II і III віків втрачають рухливість, кінцівки у них рудиментарні. Личинки IV віку - пупарії - живуть 13-15 діб, після чого виходять крилаті особини. Віддають перевагу вологим і затіненим місцям. Личинки й дорослі особини, живлячись соком рослин, спричинюють пожовтіння листків. За сильного ступеня ушкоджень рослини відстають у строках квітування, плодоутворення, стиглості плодів, рості та розвитку. Значно знижується врожайність. Крім прямої шкоди від білокрилки, є ще й непряма: сажкові гриби, що оселяються на цукристих виділеннях личинок білокрилки, вкривають листки рослини чорним шаром, що знижує асиміляційну здатність листків.
Проти попелиць, крім хімічних препаратів (Актеллік 500 ЕС, 50% к.е., Когінор 200 SL, 20% в.р.к., Конфідор 200 SL, 20% в.р.к., Конфідор Максі, 70% в.г., Моспілан, 20% р.п., Талстар, 10% к.е.), застосовують хижу галицю афідимізу та золотоочку звичайну. Афідимізу застосовують способом розкладання коконів хижака на грунт торфових горщиків, які розміщують на кілочках поблизу рослин. Норма - один-два кокони хижака на три особини попелиць, або 140 коконів на м2. Дорослих хижаків випускають у розрахунку одна самка на 25-30 попелиць. Золотоочку випускають за чисельності шкідника 150-200 особин на рослину до початку плодоношення та 100 особин на плодоносну рослину в співвідношенні хижака та попелиці 1:5.

Особливості захисту томатів
За появи павутинного та іржавого кліщів на томатах застосовують переважно хімічні препарати в рекомендованих нормах (Талстар, 10% к.е.). Для боротьби з тепличною білокрилкою, крім препаратів (Актеллік 500 ЕС, 50% к.е., Конфідор 200 SL, 20% в.р.к., Конфідор Максі, 70% в.г., Моспілан, 20% р.п.), використовують енкарзію та хижого клопа макролофуса. Останнього випускають за появи імаго білокрилки в розрахунку п'ять особин на м2. Норма випуску енкарзії за появи личинок білокрилки - 10 лялечок на м2. Випуски ентомофагів повторюють через два тижні. Щодо попелиць, то, крім препаратів (Актеллік 500 ЕС, 50% к.е., Конфідор 200 SL, 20% в.р.к., Конфідор Максі, 70% в.г., Моспілан, 20% р.п.), на томатах застосовують також і золотоочку в тих самих нормах, що й на огірках. Інколи на томатах закритого грунту (особливо в грунтових теплицях) проблему створює колорадський жук. Проти нього рекомендовано використовувати Варант 200, 20% в.р.к.
За великої кількості пасльонової мінуючої мухи, крім обробок Актелліком 500 ЕС, 50% к.е., після збирання врожаю та видалення рослинних решток рекомендовано замінити верхній шар грунту.
У сучасних технологіях вирощування тепличних огірків і томатів передбачено й активне використання добрив. При цьому застосування їх теж регламентовано "Переліком пестицидів та агрохімікатів". Отже, розглянемо періоди, коли слід підживлювати рослини за різних технологій вирощування культур.
Технологія вирощування томатів у зимових грунтових теплицях
Під час вирощування розсади протруєне насіння замочують у розчині макро- та мікродобрив і пророщують за температури 23...25°С з дальшим висіванням у посівні ящики або грунт. У зоні Полісся це роблять наприкінці листопада - на початку грудня, Лісостепу - у другій половині листопада, в Степу - наприкінці жовтня - на початку листопада.
 За 30-35 днів до закінчення плодоношення й прищипування верхівки здійснюють регулярні підживлення СО2 та мінеральними добривами.
Технологія вирощування томатів у гідропонних теплицях
Для вирощування томатів за цією технологією особливу увагу приділяють температурі субстрату (вона не може знижуватися в зоні розміщення коренів нижче 17°С), подаванню поживного розчину (не має затоплювати поверхню субстрату, оскільки це призводить до підвищення вологості грунту, а відтак, створюються умови для розвитку збудників захворювань).
Технологія вирощування томатів у весняних плівкових теплицях
Розсаду під час вирощування томатів у плівкових теплицях регулярно підживлюють фосфорно-калійними добривами. Перше підживлення проводять через 8-12 діб після пікірування сумішшю аміачної селітри (3-5 г), суперфосфату (30-40 г) та сірчанокислого калію (15-20 г), розчиняючи їх у 10 л води та використовуючи на 1 м2. Для другого й третього підживлення норми речовин збільшують до 5-10, 50-60 та 30 г, відповідно.
Технологія вирощування огірків
у зимових грунтових теплицях
(зимово-весняна культура)
Під час вирощування розсади перед висіванням для активізації ферментативної діяльності відкаліброване та протруєне насіння замочують на 12-16 годин у розчині добрив (на 1 л води (20°С) по 10 г суперфосфату, калійної селітри та по 0,2 г сірчанокислих солей марганцю, цинку й міді).
Під час вегетації теж регулярно здійснюють кореневі та позакореневі підживлення мінеральними добривами.
Технологія вирощування огірків
у гідропонних теплицях
У гідропонних теплицях слід ретельно стежити за температурою субстрату, який має високу теплопровідність і швидко набуває температури повітря. Температуру живильного розчину підтримують у прикореневому шарі субстрату на рівні 24...26°С. Особливу увагу приділяють підживленню вуглекислотою в концентрації 0,15-0,20%. Регулярно застосовують позакореневі підживлення, готуючи для цього спеціальний розчин: сечовини - 250 г, марганцю сірчанокислого - 30, цинку сірчанокислого - 25, борної кислоти - 15-20, заліза сірчанокислого - 35 і міді сірчанокислої - 10 г. Суміш розчиняють у 100 л води й використовують на 1000 кв метрів.
Технологія вирощування огірків
у плівкових теплицях
В опалювані плівкові теплиці огірки висаджують у лютому-березні. У неопалюваних розсаду висаджують тоді, коли грунт на глибині 10 см о 8-й годині ранку прогріється до 14°С. Для Степу - це половина квітня, для Лісостепу та Полісся - третя декада квітня. Удобрюють огірки за допомогою системи кореневих і позакореневих підживлень розчином мінеральних добрив.
Технологія вирощування огірків
на малооб'ємній гідропоніці
Застосовують у господарствах з обмеженими можливостями заготівлі тепличних грунтів і там, де вони заселені нематодами. Використовують торфоплити та плити з мінеральної вати. До висаджування рослин плити зволожують живильним розчином із температурою 40...45°С. За сонячної погоди розчин подають 6-8 разів, а за похмурої чи за слабкого освітлення - один раз на добу. Витрата розчину на добу на одну рослину становить від 0,4 л у лютому до 1,4 л в липні.

А. Фокін,
канд. біол. наук