Спецможливості
Агрохімія

Як побудувати ефективну систему удобрення кукурудзи?

11.03.2017
17321
Як побудувати ефективну систему удобрення кукурудзи? фото, ілюстрація

На відміну від більшості зернових культур, кукурудза потребує посиленого мінерального живлення аж до визрівання врожаю і, як культура тривалого вегетаційного періоду, здатна засвоювати поживні речовини з грунту впродовж усього життєвого циклу.

 

За останні десять років темпи виробництва зерна кукурудзи найбільші серед зернових культур. Так, за період із 2000 по 2010 рр. світове виробництво зерна цієї культури зросло з 592 до 816 млн т, тоді як пшениці — з 581 до 652 млн т. Перше місце серед країн за посівами кукурудзи належить США, друге — Китаю, третє — Бразилії, що в сумі становить 50% світової площі посіву культури. В Україні сумарна площа посіву кукурудзи на зерно, силос і зелений корм становить близько 6 млн га.

Один із найважливіших факторів, що впливає на ріст і розвиток рослин кукурудзи, — мінеральне живлення рослин. Разом із фотосинтезом воно становить єдиний процес обміну речовин між рослиною і середовищем. Враховуючи складність процесу мінерального живлення рослин і часті випадки одержання надто низького врожаю, К. А. Тімірязєв з цього приводу свого часу писав: «Усі завдання агрономії, якщо вникнути в їхню сутність, зводяться до визначення і, по можливості, своєчасного забезпечення правильного живлення рослин».

На відміну від більшості зернових культур, культура потребує посиленого мінерального живлення і удобрення кукурудзи аж до визрівання врожаю і як культура тривалого вегетаційного періоду здатна засвоювати поживні речовини з грунту впродовж усього життєвого циклу. Азот та калій рослини споживають переважно до фази викидання волоті, а фосфор активніше засвоюється під час проростання насіння, в період початкового розвитку та під час наливання і дозрівання зерна.

На формування 1 т зерна з відповідною кількістю листостеблової маси різні за скоростиглістю гібриди кукурудзи споживають із грунту та добрив у середньому 24–30 кг азоту, 10–12 — фосфору, 25–30 — калію, 6–10 — магнію і кальцію, 3–4 кг сірки; 11 г бору, 14 — міді, 110 — марганцю, 0,9 — молібдену, 85 — цинку та 200 г заліза. До того ж, на чорноземних грунтах рослини кукурудзи здатні забезпечувати себе азотом на 78% потреби, а фосфором і калієм, відповідно, — на 8 і 26%.

Кукурудза належить до культур, що позитивно реагують на внесення добрив. Останні сприяють одержанню високих і сталих урожаїв її зерна. Безперечно, реалізація потенціалу продуктивності кукурудзи істотно залежить від грунтово-кліматичних умов, проте не менш важливе значення в сучасних агротехнологіях має збалансована система живлення рослин, яка включає в себе передпосівну обробку насіння мікроелементами, грунтове внесення комплексних мінеральних добрив та позакореневі (листкові) підживлення.

Передпосівна обробка насіння

Висока енергія проростання насіння — це основа майбутнього врожаю. Відомо, що підвищення енергії проростання та схожості висіяного насіння можна досягти за допомогою передпосівної обробки насіння мікроелементами, застосувавши для цього хелатні мікродобрива, такі як: Поліфід (Haifa Chemicals Ltd, Ізраїль), Тенсо Коктейль (NU3 B.V, Голландія), Валагро ЄДТА мікс. (Valagro, Італія) та ін. Дані добрива являють собою висококонцентровані суміші мікроелементів: бор, молібден, кобальт, мідь, цинк, марганець, залізо — або містять основні елементи живлення (NPK) + мікроелементи, що перебувають у легкодоступній для рослин формі. Передпосівна обробка насіння цими добривами не лише підвищує врожай і якість одержуваної продукції, а й забезпечує стійкість рослин до комплексу хвороб, несприятливих умов навколишнього середовища (низьких чи підвищених температур), прискорює ріст і розвиток рослин, сприяє продуктивнішому використанню вологи. Часто передпосівна обробка насіння мікроелементами дає кращий ефект, ніж внесення добрив під кукурудзу у грунт навіть у вищих нормах.

Грунтове внесення мінеральних добрив під кукурудзу

Безпосереднім джерелом живлення рослин є грунтові розчини. Внесення мінеральних добрив під основний обробіток грунту та в підживлення сприяє оптимізації грунтових розчинів за вмістом елементів живлення. Крім того, останні відіграють важливу роль у створенні оптимального осмотичного тиску грунтового розчину, що, своєю чергою, сприяє кращому мінеральному живленню рослин.

Система удобрення кукурудзи включає основне удобрення, припосівне і підживлення. Найбільшу кількість добрив вносять до сівби в основному удобренні кукурудзи.

За умов недостатнього зволоження ці добрива для основного удобрення краще вносити восени, а в районах достатнього зволоження та на грунтах легкого гранулометричного складу — фосфорні і калійні добрива — під зяблевий обробіток грунту, а азотні — навесні під передпосівну культивацію. Як додатковий резерв поповнення грунту органікою слід використовувати органічні рештки всіх культур сівозміни, заорюючи їх у грунт за умови обов’язкового додавання азоту: 7–10 кг/т решток.

Основні види добрив, які використовують для основного удобрення кукурудзи: діамофоска (N10P26K26), нітроамофоска (N16P16K16), амофос (N12P52), сульфоамофос (N20P20S16), суперфосфат (Р14-32) та різні види тукосумішей із переважанням у загальній формулі фосфору та калію. Формули для внесення тукосумішей розраховують із урахуванням агрохімічних даних для кожного конкретного поля під заплановану врожайність культури.

Вибір марки та норма внесення добрив під кукурудзу залежать від вмісту рухомих форм елементів живлення в грунті, запланованої врожайності, біологічних особливостей культури, попередника, системи обробітку грунту та кліматичних умов. Розрахункові норми добрив (кг/га д. р.) на заплановану врожайність зерна кукурудзи, залежно від вмісту елементів живлення в грунті. 

Щоб поліпшити живлення молодих рослин, підвищити їхню стійкість до несприятливих умов, посилити укорінення, застосовують локальне удобрення кукурудзи при посіві. У цей період рослини кукурудзи найчутливіші до нестачі фосфору і високих концентрацій грунтового розчину. Добрива під кукурудзу вносять одночасно з сівбою туковисівними пристроями сівалок на відстані 3–5 см збоку від рядка і на 4–5 см нижче глибини загортання насіння. Під час висівання насіння кукурудзи слід вносити невисокі дози фосфорних добрив із розрахунку Р10-15 кг/га д. р. фосфору. Припосівне внесення мінеральних добрив під кукурудзу забезпечує прибавку врожаю на рівні 3–5 ц/га зерна.

Норма внесення добрив під кукурудзу 

Під час висіву кукурудзи вносять суперфосфат, амофос, супрефос, нітроамофоску. За впровадження високопродуктивних гібридів у багатьох агрофірмах широкого використання набуло внесення під кукурудзу комплексних добрив Арві NPK (виробник Литва та Росія) з додатковим вмістом сірки, магнію та бору. Внесення цих добрив дає можливість одержати дружні сходи та вирівняні посіви, здорові рослини з добре розвинутою кореневою системою, а також забезпечити повноцінний ріст та розвиток рослин кукурудзи впродовж вегетації.

За недостатнього внесення добрив під основний обробіток грунту, а також у роки з холодною весною кукурудза добре реагує на підживлення. Особливо ефективне підживлення азотними добривами (аміачна селітра, азотосульфат, аміачна вода та ін.) у фазі трьох-п’яти листків. Для підживлення рослин на чорноземах степової зони краще використовувати азотні й фосфорні добрива під кукурудзу, в Лісостепу — повне мінеральне добриво — 20–30 кг/га д. р. Під час кореневих підживлень кукурудзи добрива вносять культиваторами-рослинопідживлювачами посередині міжрядь на відстані 25–30 см від рослин на глибину не менш ніж 12 см, забезпечуючи їхнє рівномірне розподілення.

Листкові підживлення

Невід’ємним доповненням до системи удобрення під кукурудзу є застосування позакореневого підживлення комплексними добрива з мікроелементами в хелатній формі. Основна мета цього технологічного прийому — поліпшення живлення рослин та підтримка культур у найкритичніші періоди їхнього росту та розвитку, зменшення негативного впливу умов середовища (погодні умови, хімічні обробки), посилення інтенсивності формування окремих органів рослин, вплив на відтік поживних речовин і підвищення якості продукції.

У розвитку рослин кукурудзи можна виділити два важливих етапи (критичні фази) щодо забезпеченості їх макро- та мікроелементами: фази трьох-п’яти та семи-восьми листків.

Дуже важливий період розвитку кукурудзи — фаза трьох-п’яти справжніх листків. У цей період у кукурудзи формуються генеративні органи, що визначають майбутню врожайність. Від наявності елементів удобрення кукурудзи, особливо фосфору, залежить кількість качанів на рослині та зерен на них. У цей період кукурудза росте слабо, її коренева система слаборозвинута і не може поглинати поживні речовини з важкодоступних сполук. Тому для стимулювання росту коренів важливо забезпечити рослини кукурудзи, окрім сполук фосфору, ще й марганцем (Mn), цинком (Zn) та бором (B).

Які добрива під кукурудзу обрати?  

З метою забезпечення кукурудзи в добривах у доступній для засвоєння формі доцільно проводити позакореневі підживлення водорозчинними добривами з високим вмістом фосфору, такими як Поліфід Фоліар NPK8-52-17 + mikro (виробництва ізраїльської компанії Haifa Chemicals Ltd), Яра Фолікер NPK12-46-8 + mikro (виробництва норвезької компанії Yara International ASA), Розасоль NPK15-45-10 + mikro (виробництва бельгійської компанії Rosier) завчасно, ще до появи симптомів дефіциту елементів мінерального живлення. Добрива містять доступні водорозчинні сполуки фосфору, які поліпшують розвиток кореневої системи та генеративних органів рослин, а вміст мiкроелементiв у хелатнiй формi забезпечує стимулювання вcix бiологiчних процесiв, якi вiдбуваються в рослинах. До того ж, позакореневе підживлення рослин кукурудзи мікроелементами доцільніше застосовувати в бакових сумішках із страховими гербіцидами.

Система удобрення кукурудзи

Наступна критична фаза для кукурудзи — це сформування семи-восьми листків, яка характеризується інтенсивним ростом рослин. Виконання листкового підживлення саме в цей період поліпшує зазерненість качана кукурудзи та підвищує якість продукції. Які добрива під кукурудзу? У цій фазі зростає потреба мікроелементів: цинку (Zn), марганцю (Mn), бору (B) та міді (Cu). Для швидкого покриття дефiцитy певного елемента живлення для рослин кукурудзи можна використовувати висококонцентровані монодобрива, такі як: Басфоліар Zn Flo виробництва німецької компанії Compo з вмістом цинку в добриві 42%; Солю Марганець виробництва компанії ADOB із вмістом марганцю в добриві 15% та магнію — 3%; Спідфолбор компанії SQM із вмістом бору 17% та ін.

Висновки

Кукурудза дуже вимоглива до умов мінерального живлення. Щоб досягти високих урожаїв та відповідної якості зерна кукурудзи, потрібно застосовувати мінеральні добрива в оптимальній кількості і в потрібний час. Також важливий фактор — строки використання добрив. Використання збалансованих тукосумішей восени, оптимальних форм мінеральних добрив навесні, своєчасне удобрення кукурудзи і позакореневого підживлення — в критичні фази росту і розвитку забезпечують високу врожайність кукурудзи та поліпшену якість продукції.

В. Ямковий, канд. с.-г. наук, агроном-консультант,
ТОВ «Агрон»

Інтерв'ю
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее
Наразі багато виробників ЗЗР, насіння та техніки вдаються до транспортно-складського аутсорсингу. Адже це дає змогу з мінімальними витратами (не секрет, що у великих компаніях витрати на логістику на сьогодні часто перевищують інші... Подробнее

1
0