UMG Agro розвиває напрямок експорту зернових і олійних культур повного циклу: від придбання продукту у сільгоспвиробників до продажу його на світових ринках трейдерам або безпосередньо споживачам у країнах-імпортерах. Продуктовий портфель охоплює в основному такі культури, як: пшениця, ячмінь і кукурудза. Географія експорту зернових: Італія, Ліван, Греція, Туреччина.

UMG - один з найбільших в Європі сировинних холдингів, який працює в глиновидобувному, флюсо-доломітному та інших перспективних сировинних напрямках. Холдинг UMG входить в групу СКМ.

Проект «Агротрейдинг», запущений UMG, складається з декількох частин. Одна частина - компанія UMG Agro - займається закупівлями зернових та експортом. Інша - торгова компанія UMG Трейдинг, яка не є резидентом України, через яку здійснюються операції на зовнішніх ринках.

Імперська житниця

Cто років тому, коли Україна входила до складу Російської імперії, вона була житницею не лише імперії. У 1915-му Україна виробляла 13 млн т пшениці та ячменю - це десь половина загального виробництва в Росії. «Це всього лише в 3 рази менше, ніж у 2015 році. Кукурудзи тоді збирали набагато менше. Але вже тоді Україна була найбільшим виробником і експортером зерна», - підкреслив експерт.

Причини очевидні: сприятливе кліматичне розташування і родючі грунти. Розвиток України в ХХ столітті відбувався нерівномірними темпами: сумний період колективізації, коли було порушено історію традиційного фермерства, застій 90-х, який дає про себе знати навіть сьогодні, на обличчя демографічна проблема. Великі агрохолдинги - це, можливо, не найкращий спосіб ведення сільського господарства.

Однак вони підняли на новий рівень врожайність у країні по основних культурах. Це відбувається в основному за рахунок інвестицій і придбаних, впроваджених завдяки їм нових технологій. Всі ці фактори дозволяють дивитися в майбутнє з великим оптимізмом.

Україна через 12 років. Скільки збиратимемо?

100 млн т - такого обсягу виробництва зернових Україна досягне до 2030 року, за прогнозами Міністерства АПК. І, на думку представника компанії UMG, це цілком реалістичний показник.

Пшениця. Основна спеціалізація України

За останні 10 років виробництво пшениці зросло з 17-18 млн т до 25-26 млн т. Ріст триватиме приблизно до 35 млн т. Цьому сприяє наявність хороших ринків збуту на невеликій відстані.

Валенті Сельвесюк: «Пшениця - це спеціалізація України. Це єдина культура, яка залишається генетично модифікованою. Економічна вигода від вирощування пшениці в якійсь мірі втрачається в країнах, які спеціалізуються на ГМО культурах - кукурудзі, сої. Йдеться про найбільших гравців світового ринку - США і Канаді».

Ячмінь. Стабильність на десятиліття

Ячмінь - культура стабільна з виробництвом в 8-9 млн т щорічно. На такому рівні обсяги і залишаться. Навіть якщо підвищиться врожайність, будуть знижуватися посівні площі, оскільки ячмінь - культура вузькоспеціалізована, найбільше затребувана у виробництві пива і для кормів.

Кукурудза. Цариця полів

Традиція вирощування кукурудзи в Україні не дуже давня. «Зараз ми бачимо феноменальний ріст виробництва, який за 10 років примножено в 4-5 разів, але він міг бути і вище. Наша компанія поставила максимальну планку виробництва України кукурудзи на рівні в 29-30 млн т - це її межа», - аналізує спікер.

Найбільший виробник кукурудзи в світі - США, де її виробляють у 10 разів більше, ніж в Україні (понад 300 млн т). «Майже 40% цієї кукурудзи йде в повітря - вона спалюється як паливо для авто. То чи не буде тривати вічно. Розвиток автотехнологій більш орієнтований на електрифікацію авто, що більш логічно і морально. Світ опиниться з великою кількістю кукурудзи, яку навіть не зможу використати. Тому ймовірно Україна втратить частину ринку збуту для своєї кукурудзи і зупиниться саме на цій цифрі в 29-30 млн т», - пояснив В. Сельвесюк.

Соняшник. Спеціальність №1

Україна - абсолютний лідер із виробництва та експорту соняшнику та олії з нього. Обсяги виробництва культури і продуктів її переробки залишаться на нинішньому рівні. «У сезоні-2016 урожай соняшнику склав близько 15 млн т - це межа, оскільки соняшник потребує дотримання сівозміни, якою не можна нехтувати», - підкреслив експерт.

Соя. Нова позиція

10 років тому в Україні збирали трохи більше 600 тис. т сої, сьогодні - понад 4 млн т. Ріст виробництва сої відбувається більш швидкими темпами, ніж по кукурудзі. Соя затребувана, перш за все, для виробництва соєвоего шроту, що є джерелом білка в кормовій індустрії. Половина бобів переробляється і йде на експорт.

Прогноз представника UMG на найближчі 10-12 років - ріст обсягів виробництва сої в 2 рази, що становитиме 8 млн т.

Скільки продаватимемо?

Населення України скорочується, відповідно внутрішнє споживання пшениці буде знижуватися. Експорт зросте до 25 млн т із нинішнього показника 15-16 млн т.

Поставки кукурудзи на зовнішні ринки будуть дещо вищими за сьогоднішні - в околі 20 млн т.

Експорт ячменю нині становить половину власного виробництва - 4 млн т. «Цифра реальна і навряд чи вона буде сильно мінятися», - прогнозує експерт.

Продажі соняшникової олії складуть 5,5 млн т, сої - 5 млн т, тобто більше половини власного виробництва.

Експортні вектори

Основні імпортери українського зерна - країни Африки, Південно-Східна Азія та північна частина Південної Америки.

Найбільший споживчий ринок, майже половина населення планети, зосереджено в Китаї та Індії, але не варто робити на них основну ставку, підкреслює експерт: «У цьому регіоні спостерігаються стабілізація росту населення. Крім того, Китай і Індія забезпечують себе пшеницею самі, плюс поруч із ними знаходиться великий експортер - Австралія, США також зручно доставляти сюди свою продукцію. Боротися за цей ринок готова й Аргентина».

Азія - не є перспективним ринком для України. Основний експорт буде спрямовано в країни Північної Африки і Близького Сходу, почасти в Європу. Україна має хороші умови і логістичні дані для перевезення пшениці в Африку і на Близький Схід.

 

Куди експортуватимемо…

…пшеницю

10 років тому головними імпортерами української пшениці були Іспанія, Ізраїль, Італія, Корея, Індонезія. Вони купували фуражну пшеницю низької якості для кормів тваринам і вирощування креветок.

Відтоді ситуація не надто змінилася. Першим покупцем є Єгипет. Ще ряд країн купують борошномельну пшеницю (Італія, країни Близького Сходу).

Частка фуражної пшениці в експорті поступово падає, хоча великі обсяги фуражної пшениці як і раніше йдуть в Іспанію, Таїланд, Індонезію. «Така тенденція триватиме, якість пшениці буде рости. І географія експорту зміниться. Основними ринками стануть Північна і Східна Африка. Нові напрямки - Марокко, Алжир, Судан, Ефіопія, Кенія, Танзанія. Будемо сподіватися, що політична ситуація в Сирії, Іраку нормалізується, це близькі для України покупці», - припустив В. Сельвесюк.

…кукурудзу

10 років тому більшість кукурудзи йшло на абсолютно інші ринки, основні покупці були наші сусіди - Росія, Білорусь, в невеликій кількості Іспанія. Сьогодні - це Єгипет та ЄС. «Був серед наших покупців і Китай, що швидше за все збіг, який більше пов'язаний із економіко-полічними факторами, ніж із реальною потребою Китаю в імпорті української кукурудзи. Через 12-15 років азіатські ринки відійдуть на другий план. Основними покупцями української кукурудзи стануть Європа і Північна Африка - Алжир, Марокко», - прогнозує експерт.

…ячмінь

Ситуація по ячменю найбільш передбачувана. І сьогодні, і 10 років, і через 12-13 років головним покупцем ячменю буде Саудівська Аравія та країни Північної Африки (Туніс, Лівія, Йорданія).

…соєві боби

10 років тому обсяги експорту були зовсім малі. Основним його покупцем була сусідня Угорщина. Сьогодні сою з України закуповують Єгипет, Туреччина і країни Близького Сходу, ЄС. «Європа залишиться основним покупцем сої, бо відчуває дефіцит протеїну», - вважає В. Сельвесюк. Він також радить звернути увагу на Туреччину і країни Близького Сходу.

Країна не для нішевих культур

Перспективи для нішевих культур в Україні є, проте глобально наша країна має унікальні можливості для розвитку індустріального, високотехнологічного сільського господарства. «Україна - країна з великими рівними полями, ідеальними для використання автоматики. Майбутнє України саме в такому виробництві», - впевнений В. Сельвесюк.

Як приклад щодо нішевих культур експерт порадив звернути увагу на Канаду, яка була і є великим експортером пшениці та ячменю. «Обсяги експорту цих культур знизилися, проте значно збільшився обсяг експорту гороху в Індію, Азію, Китай. Кліматичні умови і грунту в Канаді не найкращі. Щоб адаптувати попит до своїх можливостей, вони переходять на інші культури. В Україні якраз навпаки хороший клімат, і культури, які ростуть у гірших умовах, виробляти не дуже доцільно. Шкода втрачати такі можливості», - резюмував представник UMG.

За його прогнозами, частка нішевих культур у виробництві України падатиме. У Росії ж спостерігається протилежна тенденція: на північ від Москви багато землі не обробляється, і вони підійдуть під зернобобові культури.

Прогнози по логістиці

Ймовірно, українська продукція буде менш конкурентоспроможною, оскільки вартість її виробництва виросте. «Сподіваємося, буде рости рівень життя, що призведе до збільшення вартості праці. Можливо, зросте число перероблюваної продукції, що також сприятиме подорожчанню експортних продуктів», - прогнозують у UMG.

На думку експерта, відбудеться поліпшення в сфері логістики, яка в Україні сьогодні одна з найдорожчих в світі: «Франція - країна з високим рівнем життя і доходів - володіє найнижчою за собівартістю логістикою. В Україні все навпаки. Але ці тенденції скоро вирівняються».

Наявність розгалуженої залізничної мережі дає підстави для позитивних зрушень у сфері логістики, незважаючи на проблеми з вагонами в пік експортного сезону. Є можливості і для розвитку річкового транспорту. «Якби логістика була зовсім в поганому стані, то залишалися б запаси в 10-15 млн т зерна. Сьогодні не вивезено 3 млн т пшениці і 8 млн т кукурудзи, ячмінь уже весь реалізовано. Якщо все буде йти такими темпами, то до травня експорт закінчиться, навіть попри нестачу вагонів», - упевнений фахівець.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Тезиси доповіді Валенті Сельвесюка на II Аграрному експортному форумі «Трейдинг і логистка», Київ, 23-24 лютого, 2017