Спецможливості
Новини

Як нам реорганізувати сільгоспвиробництво

28.12.2010
286
Як нам реорганізувати сільгоспвиробництво фото, ілюстрація

Уже вдруге Міжнародний конгрес "Зерновий Олімп", який організувала аграрна консультаційна компанія Dykun Global Consult, проходив у столичному Українському домі. Цього разу він об'єднав понад 320 людей, зацікавлених у галузі рослинництва. До Києва з'їхалося 250 керівників та спеціалістів із 183 провідних аграрних підприємств країни, понад 50 представників комерційних компаній-лідерів світового й українського ринку. Були серед присутніх представники фінансових установ, посольств.

Уже вдруге Міжнародний конгрес "Зерновий Олімп", який організувала аграрна консультаційна компанія Dykun Global Consult, проходив у столичному Українському домі. Цього разу він об'єднав понад 320 людей, зацікавлених у галузі рослинництва. До Києва з'їхалося 250 керівників та спеціалістів із 183 провідних аграрних підприємств країни, понад 50 представників комерційних компаній-лідерів світового й українського ринку. Були серед присутніх представники фінансових установ, посольств.

Про ринок зернових
Про ситуацію на ринку зернових розповів директор консалтингового агентства ААА Сергій Наливка. Присутніх, звісно, цікавили прогнози цін на зернові в країні.
- Якщо немає експорту, за найбільшого свого бажання не можу зробити такий аналіз, - наголосив експерт. - Ринок зернових - це сьогодні й політичний ринок. Хоча прийде січень, прийде березень, думається, мало що зміниться на цьому ринку. Все ж, головні ознаки поточного сезону (якщо відійти від політики) - це добрий урожай, відносно висока якість зерна та великі залишки з минулого року. Хай там що, але 6-6,5 млн т зернових, якби не було ембарго на експорт, ми б їх (перехідні запаси) не помітили. Усе було б продано.
В Україні 95% урожаю зернових становлять три культури: пшениця, ячмінь і кукурудза. Валовий збір зернових, порівняно з минулим сезоном, скоротився всього на 11%. Залишки зернових, за прогнозами Сергія Наливки, на кінець МР сягатимуть принаймні 11,2 млн т. Це не сприятиме зростанню цін на всі зернові, бо 11-12 млн т - майже половина річного внутрішнього споживання України.
За інформацією експерта, за перші п'ять місяців минулого маркетингового року, тобто за липень-листопад 2009 р., було реалізовано за межі держави понад 11 млн т зерна. Цього року - 5 млн, причому більше половини з них - це те, що встигли вивезти до рішення уряду про мораторій на експорт. Якщо врожаю зібрали менше на 11%, то динаміка експорту різниться суттєво: експорт скоротився більш ніж удвічі.
¢   Про адекватність запровадження мораторію на експорт. Чим можна об'єктивно обумовити заборону? Там чимало суб'єктивних чинників. Усе починалося ніби й добре. Мовляв, якщо заборонити експорт, знизяться ціни на харчі. Ціни не знизилися, а навпаки, зросли: щось подорожчало на 30, щось - на 20%. Про це вже, правда, не згадують, забули.
Тільки якщо немає покупців, немає експорту, нема куди подіти майже 12 млн т перехідного запасу, то яка ціна буде в Україні? Яка в світі - відомо: ціна пшениці (станом на 6 грудня 2010 року) на світовому ринку - 313 дол./т, ячменю - 271, а кукурудзи - 230 дол./т. І вона зростатиме.
Виходить, що зерно в Україні тепер на 120 дол./т дешевше, ніж у Німеччині. Бо нещодавно надійшло повідомлення з Австралії про малий там урожай пшениці - близько 70% буде фуражної. І одразу на цю новину відреагували світові ринки: на пшеницю ціна зросла ще на 15-20 дол. Тому не можна сказати, що цього сезону кукурудза буде 240 дол./т. Це індикативна ціна - вона може бути і 260 доларів за тонну.
¢   Серед головних факторів впливу на ціни в Україні Сергій Наливка виокремив внутрішні - це заборона експорту; значні запаси зерна, що залишилися з минулого сезону; невелике внутрішнє споживання щодо врожаю. Так, м'ясний сектор, зазначив доповідач, зростає помітними темпами - на 10-20% за рік. Але цей сектор не зможе викупити навіть половини зерна, щоб підтримати аграріїв. До того ж, відповідно до нового Податкового кодексу, "ПДВ платитимуть геть усі повністю. Якщо хтось читав, там дуже багато "рифів" і того "каміння", про які жоден чиновник не говорить... І компанії - посередники між виробником і споживачем підуть з ринку. У них не буде можливості працювати на ньому...". Ще одне питання - невизначеність щодо весняної посівної. "Якби мене спитали, чи сіяти навесні, я, певне, сказав би, що сіяти. Але дуже добре подумати, що сіяти і як сіяти. Неможливо засіяти все олійними культурами, бо є таке обмеження, як сівозміна. Але що робити із зерновими?!".
Сергій Наливка акцентував увагу й на "монополізації виробництва добрив". Мовляв, "зробили всім експортерам погано: металургам, зерновикам, лісникам, - тільки хіміків забули".
¢   До зовнішніх чинників, які негативно впливають на ціну українського збіжжя, належить обов'язкова сертифікація (від поля до порту або кордону) для експорту в ЄС продукції, що піде на біопаливо: ріпаку, сої, соняшнику, кукурудзи. Це актуально для ріпаку, а з 1 липня стосуватиметься й кукурудзи, якщо її використовуватимуть для виробництва біоетанолу.
Отже, головні питання сезону: куди подіти зерно? Чи сіяти навесні? Якщо сіяти, то що і в якій кількості? Можливо, третину площ просто залишити під зеленим паром. Як вести свій бізнес?
До квітня потрібно зробити дуже велику роботу в аграрному секторі. Тому, хто хоче залишитися в бізнесі, доведеться здійснити дуже велику роботу. Є два варіанти щодо квот: їх відмінять або з 1 квітня, або з 1 липня. Але вже тоді, наголосив Сергій Наливка, і експорт, і виробництво сплачуватимуть ПДВ до Державного бюджету... Бо з Державним бюджетом - горе та біда: він порожній. Дефіцит у 170 мільярдів гривень - це дуже великі гроші. Тож як далі вести свій бізнес? Фактично в аграрного сектору, щоб це зрозуміти, залишилося три місяці.
Що таке сертифікація для Євросоюзу? Там немає нічого страшного:  трохи бюрократії, трохи паперів. Звісно, можна це все перекласти на плечі експортерів ріпаку, кукурудзи, але ж потім... щоб трейдер вам руки не повикручував. Про сертифікацію до Євросоюзу забувати не слід.
Певне, прогнозує Сергій Наливка, незабаром закінчаться перемовини стосовно зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. І ми дізнаємося багато цікавого про можливості експорту української продукції до Євросоюзу. Поки що про це мовчать, а потім, десь у травні, ця інформація впаде як сніг на голову. Нам скажуть, на яких умовах ми можемо постачати туди продукцію. Гадаю, що сертифікація ріпаку - перший дзвоник...
Можливо, криза перевиробництва, криза надлишків зерна в Україні призведе до появи ф'ючерсних або форвардних контрактів між виробниками й переробниками або експортерами.
Головні виробники картоплі в Україні вже працюють за ф'ючерсами й форвардами, коли ще навесні ціну на весь обсяг урожаю фіксують. Не думаю, що ф'ючерси та форварди - це тільки для Чикаго й Америки. У нас це теж запрацює, бо це хоч якась, але гарантія для виробника на збут своєї продукції.
Тож, висновки, зазначив Сергій Наливка, такі: через вплив негативних внутрішніх і зовнішніх (сертифікація) чинників аграрний сектор України безповоротно зміниться. Поглибиться процес концентрації активів. У нових податкових умовах далеко не кожен фермер чи зерновиробник залишиться на ринку. В нових умовах, особливо податкових, невеликий виробник не виживе, хоч би як він старався, працював, їздив в інстанції, писав листи прем'єру, президенту чи міністру... Не вийде. Тому треба або йти з бізнесу, або об'єднуватися. Але кожен, кому це вдасться, буде-таки конкурентоспроможним: ніякі фермери з Америки чи Європи з нашими переможцями не зможуть упоратися. Бо західний виробник має великі субсидії і дотації, допомогу від держави, а в нас з новим податковим кодексом забрали чи не останню допомогу - пільги на ПДВ.
Агросектор виживе обов'язково, бо населення в світі зростає, попит на продовольство - теж. Якщо у нас не зміниться докорінно клімат, то ми можемо стати житницею Азії й Африки, мусульманського світу.
Але треба вижити,
хоча багато кого зламає ПДВ
Сергій Наливка рекомендує сільгоспвиробникам, передусім, переглянути спосіб ведення свого бізнесу. Це й управлінський облік, і номенклатура продукції: що саме вирощувати, в якій кількості, що з цією продукцією робити далі. Але насамперед - інформатизація. Бо аграрний сектор - найбільший і найбагатший в Україні - він удвічі більший, ніж уся металургія: і за ВВП, і за експортом. Але коли питаєш фермерів, чи є Інтернет, чуєш у відповідь: "Немає". А що ви читаєте? - "Та от газети приходять - я їх читаю". Чи куму подзвонив він мені сказав... Ситуація може докорінно змінитися за один день. Пшениця коштувала 299 дол./т у п'ятницю ввечері, а в понеділок зранку вже 313 дол. Те ж саме з цукром: 735 дол./т у п'ятницю і 560-580 - у понеділок. Треба підвищувати ефективність ведення бізнесу, запроваджувати нові технології для збільшення врожайності.
У 2007 році, сказав експерт, ми привезли зі Швеції технологію вирощування озимого ріпаку. Спочатку ніхто навіть не хотів її брати. Умовили два господарства спробувати цю технологію. Хоча 60-65 ц/га не досягли, але мають 45-48 ц/га ріпаку. Відповідно, у них собівартість знизилася, прибутки зросли.
Висока врожайність - це не означає, що треба йти на поклон до хімічного монополіста і ще більше купувати добрив, які щодня дорожчають. Це, передусім, технології...
Хто займається вирощуванням культур для виробництва біопалива - важлива сертифікація, не забувайте. Бо до вас приїдуть трейдери й запропонують за їхній кошт пройти цю сертифікацію, підписати папери. Ви підпишете, але будете "прив'язані" до того трейдера. Особливо ті, хто посіяв озимий ріпак, вам уже потрібно готуватися до сертифікації. Це така наша рекомендація, в противному разі, ви недоотримаєте в ціні на продукцію.
Про погоду на ланах
Яку погоду чекати в 2011 році? Начальник Українського гідрометцентру Микола Кульбіда каже, що з 70-х років минулого століття до нинішніх днів триває період вторинного потепління. Збільшилася кількість екстремальних явищ, які завдають дедалі більше й більше збитків, передусім, сільськогосподарському виробництву. Зменшується сніговий покрив і збільшується кількість відлиг. Частіше бувають сильні хвилі тепла чи спеки. Зменшується кількість морозних днів у високих і середніх широтах, збільшується вегетаційний період, зростає тенденція до підвищення літньої посухи в регіонах України.
Своєрідність потепління клімату в нашій державі в його неодночасності: приземні температури підвищувалися в тих регіонах і в ті місяці, які раніше були холоднішими. А в районах з вищим температурним фоном, приземна температура змінилася менше.
Важливою особливістю сучасного клімату України стали різкі перепади температур упродовж кількох діб. Це спостерігається в усі пори року. Різкі зміни погодних умов супроводжуються великою кількістю небезпечних і стихійних явищ, які завдають збитків галузям економіки, зокрема сільському господарству.
До 2050 року зміна глобальної атмосферної циркуляції і для європейського континенту зумовить також розширення площ, схильних до посухи, щонайменше на 10%. Щодо України - це станеться найперше в Степових та Лісостепових регіонах.
Висновок для України такий: адаптація сільськогосподарського виробництва до зміни клімату має стати загальнодержавною проблемою, поодинці це не вирішити.
Що робиться в цій ситуації, на замовлення Мінагрополітики, розповів Микола Кульбіда:
 "Одеський екологічний університет разом із українським Гідрометцентром здійснює роботу з оцінки продуктивності сільськогосподарських культур в умовах зміни клімату. Її результатом мають стати рекомендації для ухвалення стратегічних рішень. Треба створити міжвідомчу комісію, яка займалася б саме оцінками впливу кліматичних змін на функціонування галузей економіки України.
Серед тих розробок, які було виконано в нас, - дослідження продуктивності озимої пшениці та кукурудзи в умовах зміни клімату. Окремі висновки з цих робіт такі: на підставі оцінки агрокліматичних умов осінньої вегетації пшениці озимої, навіть за різних сценаріїв зміни клімату, встановлено, що оптимальні строки сівби на сьогодні суттєво (до 40-50 днів) різняться з тими, які встановили науково-дослідні установи. Найреальніший сценарій - це поступове зростання концентрації парникових газів до 30%. Цей сценарій може бути реалізований у найближчі 15-20 років. Тож оптимальними строками сівби будуть: на Поліссі та в Лісостепу - третя декада вересня; у Північному Степу - друга декада жовтня; в Південному Степу - початок першої декади листопада, на Прикарпатті - третя декада жовтня. Врахування строків сівби дасть можливість найефективніше використовувати сприятливі умови осінньої вегетації. За цих умов в осінній період сформується достатня кількість розвинутих стебел, рослини можуть добре загартовуватися й менше пошкоджуватимуться під час перезимівлі. Хоча самі умови перезимівлі частіше будуть значно м'якші, ніж 30-50 років тому. Тож є певні підстави очікувати, що навесні озимі (йдеться про озиму пшеницю) пошкоджуватимуться значно менше. Хоча ми пам'ятаємо, що одного року в нас було пошкоджено майже 57% озимих через льодову кірку й вимерзання. Але це виняток із правила, який не може повторюватися так часто. Ймовірність повторення саме такої зими мінімальна.
¢   Важливо, що зміняться також строки дозрівання, тому треба коригувати плани робіт. Якщо казати про продуктивність, то в разі досягнення оптимального з урахуванням нових агрокліматичних умов розміщення площ виробництва озимої пшениці в Україні, навіть без зміни технології, без додаткових затрат можна виростити в різних регіонах додатково до врожаю озимої пшениці від 15 до 35%. І це той великий плюс, який має від природи саме Україна і який треба використовувати для вирощування більш-менш гарантованих урожаїв озимої пшениці. Звичайно, для цього потрібні нові сорти, треба переглянути зони насінництва, де їх вирощують. Актуальне також питання виведенням нових сортів, які мали б значно менший період зимового спокою.
¢   Головне - підготувати нове агрокліматичне районування, розробити до нього рекомендації з оптимального розміщення хоча б основних сільськогосподарських культур, які у нас вирощують.
Щодо 2011 року, наголосив Микола Кульбіда, ми можемо орієнтуватися на ті тенденції, що склалися за останні 25-30 років, і вже на цьому робити висновки. Якщо температура холодного періоду в Україні зросла на 2...2,5°С лише за останні 20 років, то за умови збереження цієї тенденції нам не слід розраховувати на дуже холодну зиму, на рекордні значення від'ємних температур. Зміни будуть, похолодання теж. Але вони будуть нетривалими, тож є підстави сподіватися, що озимі перезимують без проблем. Пошкодження в них буде не вище за середньостатистичні... Слід бути готовим до короткого весняного періоду і до того, що кожне літо буде спекотним. Минуле літо стане, швидше, правилом, ніж винятком: був надзвичайно тривалий період дуже високих температур, яких в історії метрологічних спостережень в Україні ще не фіксували.
На питання про те, як, у зв'язку зі змінами клімату, помінялися норми випадання опадів у зонах, Микола Кульбіда зазначив: "Якщо по температурі ми маємо чіткі тенденції, то з опадами ситуація зовсім інша. Останні кілька десятків років не було суттєвої зміни в розподілі опадів у цілому по Україні. Маємо зростання на 10-15% у степовій зоні, в лісостеповій, але це переважно завдяки літнім опадам зливового характеру, які, зрозуміло, менш ефективні. Є не зовсім хороша тенденція до зростання посушливості в тих регіонах, про які ми навіть не могли й думати: Сумська, Чернігівська і частина Київської, Полтавської, Житомирської та Вінницької областей".
¢   Чи буде рання весна? Теж цікаве питання. Але таких довготривалих прогнозів немає ніде в світі - ні в Америці, ні в Україні, запевнив головний метеоролог країни. Та якщо говорити про початок сезонів, то кліматичні зміни протягом року по-різному проявляються. Наприклад: зима в нас триває в ті самі строки, що й до цього. Так само й весна. Травень, приміром, зовсім не потеплішав, його середня температура залишилася практично без змін, тобто ймовірність заморозків зовсім не зменшилася, а можливо, навіть зросла внаслідок незбалансованої кліматичної системи і збільшення кількості різких перепадів температурного режиму. Весна, як водиться, може прийти рано, але в певний період вона може бути трішки затяжною. А на травень - є велика ймовірність заморозків...
На конгресі побувала

Галина Квітка

Інтерв'ю
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.

1
0