Спецможливості
Новини

Агровернісаж на київському Лівобережжі

30.11.2010
402
Агровернісаж  на київському  Лівобережжі фото, ілюстрація

У Києві відбулися VII Міжнародна виставка «Агрофорум'2010» і XІІІ Агропромислова виставка «Фермер України». Українські фермери зустріли цей захід у невеселих роздумах про наслідки квотування експорту зерна. А поїздку в Київ дехто з них використав для участі в акціях протесту проти владного тиску. 

У Києві відбулися VII Міжнародна виставка «Агрофорум'2010» і XІІІ Агропромислова виставка «Фермер України». Українські фермери зустріли цей захід у невеселих роздумах про наслідки квотування експорту зерна. А поїздку в Київ дехто з них використав для участі в акціях протесту проти владного тиску.

Генеральним партнером виставки став «Райффайзен Банк Аваль». У вітальному слові голова правління банку Володимир Лавренчук підкреслив: «Кредитування АПК належить до головних пріоритетів банку. Ми віримо, що аграрне виробництво та переробка сільськогосподарської продукції стануть локомотивом розвитку України». Фермери України були представлені на відповідних обласних стендах. З-поміж інших виокремлювався стенд Львівщини, який було пошановано відзнакою.
Зіновій Солоненко, директор виставки «Львів-ЕКСПОЦЕНТР»: «Наша структура створена при облдержадміністрації, фінансується з Міністерства аграрної політики. Звісно, якщо на виставках на одному стенді представлено кілька підприємств, то це відчутно економить кошти експонентам. На виставці ми пропонуємо справді ексклюзивну продукцію фермерського господарства «Шеврет» із Мостиського району, яке займається розведенням кіз (у них - 170 кіз) і виробництвом сиру, молока за французькими технологіями. Співвласник цього господарства - француз, який проживає в Україні впродовж тривалого часу. За продукцією, яку виробляє «Шеврет», стоїть черга в київських ресторанах. Це, погодьтеся, свідчення високої якості. Там дуже цікаво, рекомендую «Пропозиції» приїхати та подивитеся на власні очі. Тут, на київській виставці продукція ФГ «Шеврет» мала неабиякий попит. А це для виробника - найкраща нагорода. Не можна не згадати й спільний із данцями проект «Збільшення доданої вартості в ланцюгах постачання від виробника до споживача в молочному та овочево-фруктовому секторах». Він працює лише кілька місяців, але вже є кілька фермерів, які скористалися його послугами. Перспектива в нього є. Наразі в нас серйозно зайнялися програмою з відродження поголів'я, підвищення продуктивності. Покладаємо на неї певні сподівання. Наша експозиція вирізняється великою кількістю різноманітної інформації - як друкованої, так і електронної. Ми прямо зараз можемо вийти на господарства Львівщини й поспілкуватися в онлайн-режимі. Ще у нас представлений гуртовий ринок «Шувар». Це постійні учасники нашої експозиції. Там проводять цікаві семінари, міжнародні зустрічі, навчання, виставки. Така співпраця дає результат. Аграрний сектор - чи не єдина галузь економіки, яка дає зростання. Думаю, що Львівська область наразі на підйомі».
У рамках виставки відбулася конференція «Індиківництво як бізнес: з чого почати та як отримати прибуток», організована Національною асоціацією у галузі індиківницького господарства Росії, а також презентації кращих фермерських господарств України. Неабияку цікавість викликав семінар на тему «Як примножити прибуток фермерського поля? Практика успішного господарювання».
Насправді це питання аж ніяк не риторичне. Адже поле може збагатити, а часом, буває, фермер, який вклав усі свої сили та чималі кошти, аби виростити врожай, через несприятливі погодні умови може в один момент втратити не лише прибутки, а й загалом залишитися без засобів до існування. Особливо якщо взяв банківський кредит.
Саме так сталося з багатьма фермерами цього року. Він надовго запам'ятається небувало морозною зимою та надміру спекотним літом. Від природних катаклізмів, які мали місце цього року, потерпіло й господарство першого віце-президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віталія Львова. Розташоване в Харківській області, воно зазнало збитків на 5 млн гривень.
«Було оброблено близько 2 тис. гектарів землі, - розповів на семінарі Віталій Львов. - Озиму пшеницю посіяв на площі 900 гектарів, а зібрав урожай лише із ста. Погодні умови в регіоні склалися вкрай несприятливо. Якщо зазвичай Харківська область збирає по 2-2,5 млн тонн ранніх зернових, то цього року - лише 480 тис. тонн. У попередні два роки врожайність була чудовою, от я і не застрахував посіви».
Серед учасників семінару виявилося чимало фермерів, які, подібно до Віталія Львова, до останнього часу не надавали належної уваги агрострахуванню. І так само, як і Віталій Львов, залишилися із збитками. Саме тому організатори семінару зібрали спеціальну сесію, присвячену питанням агрострахування. Її провів експерт Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Розвиток агрострахування в Україні» Роман Шинкаренко.
Дуже добре, що організатори семінару запросили саме незалежного експерта з поважної міжнародної структури, яка вже третій рік активно працює над тим, щоб агрострахування в Україні запрацювало на повну силу і стало дієвим інструментом управління ризиками для аграріїв.
Роман Шинкаренко дав об'єктивну оцінку нинішнього стану агрострахування та накреслив перспективи його розвитку. За його даними, восени 2009 року було укладено 467 угод страхування озимих культур. За ними було застраховано 211,5 тис. гектарів посівів. Насправді це - крапля в морі. Адже в Україні озимі зернові культури та ріпак (а саме за цими культурами укладалися, здебільшого, угоди страхування) сіють на площі порядку 7,6 млн гектарів. Отже, було застраховано менше 3% озимих культур.
Аграрії сплатили за страхування 14,4 млн гривень страхових премій. Загальна страхова сума (сума, яку страхові компанії мали сплатити, якби всі застраховані посіви загинули) становила 268 млн гривень. Насправді ж загинуло близько 10% застрахованих озимих. Тому сума виплат за укладеними угодами становила майже 26,5 млн гривень.
Багато це чи мало? Якщо врахувати, що за страхування було сплачено 14,4 млн гривень, то сума виплат майже вдвічі перевищила суму страхових премій! А це означає, що страхові компанії цього року також змушені підраховувати власні збитки. Менше з тим, розуміючи важливість агрострахування, вони готові й надалі займатися цим бізнесом. Особливо якщо держава відновить програму підтримки агрострахування, як це робиться в усіх країнах, де реально піклуються про стабільні доходи аграріїв.
Але не все залежить лише від намірів страховиків. Думка Романа Шинкаренка: «Слід визнати, що культура агрострахування в Україні ще не сформувалася. Не того обов'язкового страхування, яке в радянські часи здійснювалося під страхом втрати партквитка, а добровільного, яке має стати обов'язковим атрибутом аграрного бізнесу. І яке покликане у форс-мажорних обставинах його врятувати». Та є й інші причини, які змушують сільгоспників згадувати про агрострахування в останню чергу. Одна з них - угоди, які пропонувалися до останнього часу страховиками, хибують через надмірну складність. Їхні тексти доступні хіба що юристам найвищої кваліфікації, а ніяк не фермерам. Угоди розроблялися з урахуванням інтересів страховиків, а не сільгоспвиробників. Тому що розроблялися... страховиками. І виходить неначе у тій приповідці: «Кожен має те, що охороняє».
Для оформлення угод слід було надати велику кількість документів. Документи у сільгоспвиробників, звісно, є, а от часу на те, щоб їх зібрати, - нема. І виходить, що Україна, яка опинилася серед аграрних країн і яка має найсерйозніші наміри перетворитися на світову житницю, так і не зуміла створити комфортних умов для стійкого та динамічного розвитку аграрного та страхового ринків.
Ситуація найближчим часом має змінитися на краще. Принаймні, всі передумови для цього є. Порівняно недавно Проект IFC «Розвиток агрострахування в Україні» розробив новий страховий продукт: «Страхування посівів та майбутнього врожаю озимих зернових культур (озимі пшениця, ячмінь, жито, тритикале) на весь період вирощування».
«Новий страховий продукт, - розповів Роман Шинкаренко, - став результатом спільної роботи представників страхових компаній і сільгоспвиробників». Пряму причетність до його появи має і Міністерство аграрної політики України. «Під час розробки нового страхового продукту враховували кращий світовий досвід, зокрема США та Канади, а також - українські особливості агровиробництва».
Новий страховий продукт має цілу низку переваг. Він захищає озиму культуру впродовж усього періоду вирощування - від посівів до збирання врожаю. Він захищає посіви від усіх ризиків, а не вибірково. У міжнародній практиці це називається «мультиризикове страхування». Тепер і наші фермери залучатимуться до цієї новації, яка в цивілізованому світі вже давно стала звичайним явищем.
Що це дає? А те, що фермеру тепер не треба буде доводити, що його посіви загинули через той чи інший конкретно згаданий в угоді ризик. Важливим буде сам факт: посіви загинули - отримайте виплату!
Тарифи нового страхового продукту розраховані за допомогою актуарних розрахунків. Вони спираються на величезний масив статистичних даних, зібраних упродовж десятиріччя - від 1998-го до 2008 року.
Що ще важливо, - оцінка збитків здійснюється за стандартною методикою. А її, образно кажучи, не обійти й не об'їхати. Однаковою мірою вона стосується як страховиків, так і аграріїв. Тому шахрайство виключається. Принаймні, зроблені всі передумови для того, щоб звести його нанівець. Важлива особливість нового продукту - гнучкість. Фермер може сам обирати, за якою ціною застрахувати свій майбутній урожай і з яким рівнем покриття. Якщо обере нижчу ціну і низький рівень покриття, то сплатить меншу суму. Відповідно, отримає менше грошей у разі настання страхового випадку. А якщо обере більшу ціну одиниці продукції і більше покриття, то зможе отримати й потужніший страховий захист. Але він і коштуватиме дорожче.
Учасники науково-практичного семінару уважно слухали Романа Шинкаренка, а наприкінці один із фермерів поцікавився: «Невже ми і справді дожили до того моменту, коли з нами почали рахуватися?»

М. Назаренко,
Національний прес-клуб
«Українська перспектива»
О. Рижков

Інтерв'ю
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.    - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів... Подробнее
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам

1
0