Реалізація проєкту «Технології цифрового землеробства» на виробництві

У випусках «Пропозиції» №№ 10–12 за 2019 рік ми розповідали про реалізацію навчально-освітнього проєкту «Технології цифрового землеробства», що продовжується й сьогодні в Дніпровському державному аграрно-економічному університеті.

Зауважимо, що ідеолог цього проєкту Євген Михайліченко (сьогодні — викладач коледжу Olds College, що в провінції Albertа, Canada) та організатор Олексій Деркач разом із доцентом кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Дмитром Макаренком ведуть цей проєкт на безоплатній основі (це не фейк!). Ба більше, багато чого вони зробили за власний кошт, як от проведення занять у вихідні дні, неодноразові виїзди на поля ТОВ «Агро КМР» за 90 км, віддалена робота з дому в неробочий час та багато іншого, пов’язаного з організацією та комунікацією в діяльності проєкту.

Нагадаю, що студенти освоюють цифрові технології землеробства у цифровій платформі AFS (Trimble) Software (Advanced Farming System), наданій компанією MY AGRO CANADA разом з Trimble CANADA. Керівництво ТОВ «Агро КМР» надало цифровий доступ до декількох своїх полів. Таким чином студенти працюють з «живими» даними, що постійно оновлюються та поповнюються, й сьогодні вже вчаться самостійно приймати рішення, оцінюючи реальний стан виробництва та ризики.

В результаті проведеного блоку навчань, який включав і особисті, й дистанційні заняття (в принципі, це було й раніше), студенти на основі наданої історії полів і оброблених власних результатів побудували карту диференційованого посіву соняшнику на полях Т18 і Т23. Першим за планом підприємства мало бути засіяне поле Т23.

Таким чином, на момент сівби (07 квітня 2020 року) карти були вже створені. Завданням передбачалося диференційний висів насіння соняшнику за трьома зонами поля з нормою 50, 55 і 60 тис. насінин на 1 га.

На сівбі працював агрегат у складі трактора Case IH Magnum 380 із висівним комплексом Horsch Maestro 36.50SW. Агрегат обладнаний монітором Trimble ТМX-2050. Процес завантаження в програму даних щодо диференційованого висіву відбувався безпосередньо в полі — його повністю було знято на відео

Однак... дива не сталося, і під час переходу агрегату із зони в зону норма висіву соняшнику залишалася незмінною й подальше висівання відбувалося «за замовчуванням» (55 тис./га). Треба відзначити, що як для студентів, так і для працівників ТОВ «Агро КМР» це був перший досвід диференційованого висіву. Перевірка налаштувань і повторне проведення операцій завантаження бажаного результату не дали. А ми не мали права зупиняти посівну кампанію! Можете тільки уявити продуктивність висівного агрегату, шириною захвату 18 м, що працює зі швидкістю 8–10 км/год. Одна година простою — мінус 3,5 га, а то й більше! В результаті ми отримали ось таку картину поля (рис. 2): рівномірний висів із середньою погектарною кількістю 54 997 шт./га.

Самостійний аналіз справності/ несправності наявного обладнання й повторна перевірка додаткових налаштувань успіхом не увінчались. Також ми не засіяли й поле Т18, але вже з інших причин. Однак керівництво ТОВ «Агро КМР», розуміючи важливість сучасної підготовки фахівців, виділило нам ще одне поле (Т46), яке до цього не було в наших планах. Ми звернулися за консультаціями до провідного інженера з точного землеробства компанії «Кернел» Руслана Устименка й домовилися про запуск агрегату з його допомогою в режимі онлайн. За попереднім озвученням проблеми припустили, що через неточні налаштування конфігурації профілю агрегату (про це — детальніше далі), виникали конфлікти інформаційного зв’язку між монітором Trimble і профілем сівалки Horsch Maestro 36.50SW. Конфлікт не блокував роботу агрегату, а, якщо так можна сказати, самостійно переходив у режим роботи «за замовчуванням». І агрегат висівав ті 55 тис./га, які й були вказані у функції «за замовчуванням». Отже, нам була надана інформація по полю Т46. Ми знову склали карту для диференційного висіву (рис. 3) з трьома нормами висіву насіння: 65–70–75 тис. шт./га, а за «замовчуванням» було закладено норму 70 тис. шт./га.

Друга спроба реалізувати надбані студентами знання була здійснена вже 14 травня цьогоріч. Що нам підказав Руслан Устименко? По-перше, ми йому надіслали нове відео з налаштуваннями агрегату на моніторі. Перша порада Руслана — вимкнути функцію «Variable Rate By Row» (рис. 4).

Наступним кроком потрібно було відкрити меню підкресленої на рис. 5 кнопки, щоб бачити «Rx витрата». Звертаємо увагу на те, що обведена колом на рисунку кнопка управління сівалкою має бути активна!  У налаштуваннях «Rx», замість виставленого завдання «тис. насінин/ га» обираємо завдання «насінин/га» (рис. 6). Звертаємо увагу на те, що значення в меню на екрані «Rx витрата» й норма висіву на сівалці мають бути однакові. Також не забуваємо, що в нашому випадку всі налаштування відбуваються в розділі «CHANNEL 1», який відповідає за роботу сівалки з насінням. А «CHANNEL 2» відповідає за роботу з добривами. Ми не виконували припосівне внесення добрив, тому що працювали за технологією Strip-till і добрива були внесені восени, тож сівбу проводили по лініях їхнього внесення. Таким чином насіння укладали над загорнутими восени добривами. Після підтвердження зміни налаштувань висівний агрегат почав виконувати сівбу.

Зрозуміло, що одним із критеріїв правильності налаштувань є зміна норми висіву під час входження агрегату в нову зону сівби. Що ми побачили? На скріншотах із відео (рис. 7) показано, що за входження агрегату в зону, де передбачено меншу норму висіву, вона автоматично зменшується відповідно з 75 тис./га до 70. Коротке відео інтерфейсу монітора в момент переходу агрегатом меж норми висіву на полі можна переглянути, скориставшись QR-кодом на рис. 8.

Отже, на момент роботи висівного агрегату Case IH Magnum 380 + Horsch Maestro 36.50SW ми змогли виявити таке:

• одна з проблем, що полягала в нереагуванні на задану змінну норму висіву, була зумовлена порушенням відповідності між розмірностями внесеного насіння: в картах ми виставляли числа 65 000, 70 000, 75 000 й обирали у вказаних вище в цій статті вкладках «тис. насінин/га». Таким чином, система додавала ще три нулі й ми отримували вже мільйони. Тому норма висіву (Rx витрата) «впиралася» в цей діапазон і нічого не змінювала (бо не розуміла!) — і програма приймала число «за замовчуванням», яке в нас було задане;

• практичний досвід підказав (але це — власний досвід, а не ствердження), що за увімкненого «Variable Rate By Row» (а порядкова зміна норми доступна тільки на терміналі HORSCH Touch 1200 Terminal) Trimble не змінює норму навіть по всій ширині захвату — термінал не може зрозуміти завдання й тому знову діє за замовчуванням. Це підтвердив і Руслан Устименко: «Такі відгуки зустрічалися на “прошивці” від 6.11 і вище — проблема була саме така, як у вашому випадку». Тож, можливо, це також стало однією з причин невдачі першого диференційованого висіву.

Проте завдання щодо диференційованої сівби, прописане нашими студентами для техніки та реалізоване механізатором, — виконане (рис. 9). Отже, черговий пункт у навчанні студентів практичним навичкам і застосуванню в цьому випадку обладнання Trimble та цифрової платформи AFS — виконано. Можливо, для спеціалістів в області точного землеробства проблеми, з якими ми стикнулися, смішні. Однак навчання на виробництві саме тим і цінне, що проблеми тут не уявні, а реальні. І переживання студентів за результат — теж непідробні. Так вони активніше вчаться, самостійно шукають відповіді, використовуючи всі свої здібності та сучасні комунікації. Так вони стають справжніми фахівцями!

Що далі? В догляді за соняшником ми робимо паузу. Потім беремо участь у збиранні врожаю, отримуємо карту врожайності та аналізуємо її. Колегіально приймаємо рішення.

Чи матиме проєкт свою реалізацію і наступного року? Питання відкрите. Насправді, такі проєкти — з великою практичною часткою на виробництві — повинні мати можливість оперативно пересуватися в просторі студентам і викладачам, а найголовніше — мати відповідне обладнання й грошові ресурси. Ці чинники поставили сьогодні під питання можливість продовження роботи. Ми дуже вдячні колективу ТОВ «Агро КМР», які ділилися з нами дорогим обладнанням (моніторами, антенами, автомобілями), людським ресурсом, витрачали на нас свій дорогоцінний час. Зрозуміло, що навчання сучасного фахівця в галузі АПК університети самостійно вже не здатні здійснити, які б насичені лабораторії в них не були й скільки б грошей не вклали. Адже якщо немає доступу до реальних полів — ефективність занять дорівнює нулю. Мобільність і участь у реальному виробництві — ось успіх якісної підготовки фахівця. Двомісячної практики на виробництві студентам уже недостатньо, бо змінилися передові принципи управління й використання техніки в сільському господарстві.

Однак ми сподіваємося, що зможемо й надалі готувати фахівців, знання і компетентності яких відповідали б сучасним запитам аграрного виробництва. У всякому разі, ми вже готуємо до видання інтерактивні навчальні методичні рекомендації щодо основ роботи в цифровій платформі AFS.

О. Деркач, завідувач кафедри експлуатації машинно-тракторного парку ДДАЕУ, канд. техн. наук, доцент

Реалізація цього проєкту була б неможлива без ідеолога, спеціаліста в галузі технологій цифрового землеробства, нашого випускника Євгена Михайліченка, власників ТОВ «Агро КМР» в особі Флорана Ренара, директора ТОВ «Агро КМР» Клемана Кусана, ІТ-спеціаліста Олега Плахіна, агронома Олександра Шипила, помічника агронома Віталія Троценка, інженера Євгена Висторопського. Особлива подяка за надані консультації і приділений час — спеціалістові з точного землеробства агрохолдингу «Кернел» Руслану Устименку.

Журнал «Пропозиція», №6, 2020 р.