Спецможливості
Технології

Особливості вирощування ярих культур у сезоні-2022

04.04.2022
1376
Особливості вирощування ярих культур у сезоні-2022 фото, ілюстрація

На більшості території правобережного Лісостепу спостерігається недобір атмосферних опадів, як результат – дефіцит продуктивної ґрунтової вологи. За останні 50 років маємо небачену посуху. Так, за період з 11 лютого по 17 березня тут не прибавилось жодного міліметра продуктивної ґрунтової вологи. Нічні морози, в поєднанні із денними суховіями, активно сприяють вивітрюванню ґрунтової вологи з орного шару ґрунту.

Різко впала спроможність реалізації насіння ярих культур одними господарствами і відповідне придбання їх іншими, що негативно вплинуло на економічний стан і перших і других. Продовжує зростати ціна на пальне, добрива та засоби захисту рослин. Не в достатній кількості агроформування регіону забезпечені високоефективними мінеральними добривами.

Відмічені виклики вимагають нестандартних підходів до проведення весняно-польових робіт в 2022 році.

 

Кукурудза на зерно

Попередники. Кращими попередниками для кукурудзи є озимі і ярі колосові, кукурудза, цукрові буряки і інші.

Передпосівний обробіток ґрунту проводиться комбінованими агрегатами типу "Європак" та іншими. Передпосівну культивацію проводять в день сівби на глибину загортання насіння. Перед сівбою або після неї вносять ґрунтові гербіциди.

Гібриди і їх правильний підбір по групах стиглості. За умов, що складаються в господарствах Лісостепу доцільно віддавати перевагу ранньостиглим вітчизняним гібридам.

Строки сівби. Оптимально ранні, наступають коли стійка середньодобова температура ґрунту на глибині загортання насіння складає 6-8°С, що відповідає погодним умовам III декади квітня - І декади травня (з 20 квітня по 5 травня).

Густота посіву залежить від ґрунтово-кліматичних умов, морфобіологічних властивостей гібридів, вологозабезпеченості, агрофону і повинна складати на період збирання на Поліссі і північних районах Лісостепу: ранньостиглих гібридів - 90-100 і середньоранніх - 75-80 тис. рослин/га, у інших районах лісостепової зони 65-70 тис. рослин/га.

Удобрення. Кукурудза серед зернових культур – найбільш урожайна і дуже чутлива до родючості ґрунту і тому потребує високих норм добрив. На формування 1 т зерна (з відповідною кількістю побічної продукції) рослинами із ґрунту та добрив поглинається 24-32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 25-35 кг калію, по 6-10 кг кальцію і магнію, 3-4 кг сірки, 200 г заліза, 110-200 марганцю 40-85 г цинку, 11-40 бору, 6-14 г міді  та 1-3 г молібдену. Недоцільно вирощувати гібриди кукурудзи на малопродуктивних ґрунтах.

Передпосівне удобрення. При сівбі внесення мінеральних добрив є обовязковим.

Мета внесення добрив – забезпечити рослини поживними елементами в перші періоди їх росту та розвитку. Для цього використовуються комплексні добрива, які в своєму складі містять як макро-, так і мікроелементи у нормі 1,5-2 ц/га.

Догляд за посівами. Використання ґрунтових гербіцидів забезпечує чистий стан посівів і створює умови, які повністю виключають механізовані прийоми догляду за посівами. У разі вирощування кукурудзи без внесення ґрунтових гербіцидів важливе значення має застосування агротехнічних заходів догляду за посівами.

Конкурентоспроможність кукурудзи, зокрема, на перших етапах розвитку, низька, а тому переважна більшість (90%) її площ забур'янюється в середньому і сильному ступенях. Домінуючими в усіх регіонах вирощування кукурудзи є однорічні злакові бур'яни - просо куряче, мишій сизий та зелений.

У Лісостепу шкодочинні осоти (рожевий та жовтий), березка польова, лобода біла, просо куряче, мишій сизий та зелений, щириця, гірчак шорсткий, молочай верболистий, дескурайнія Софії.

Боротьбу з бур'янами в посівах кукурудзи, як правило, проводять за допомогою ґрунтових і страхових гербіцидів, а також поєднуючи ці два класи хімікатів. Вибір препарату залежить від потенційного ступеня засміченості ґрунту насінням бур'янів. Коли в ґрунті відмічається високий рівень потенційноїзасміченості однорічними злаковими і дводольними бур'янами можна застосувати такі ґрунтові гербіциди: Дуал Голд 960 ЕС, КЕ (1-1,3 л/га), Трофі 90, КЕ (2-2,5 л/га), Тайфун, КЕ (1,6-2,1 л/га), Фронтьєр 900, КЕ (1,1-1/7 л/га), Фронтьєр Оптіма, КЕ. (0,8-1,4 л/га), Харнес, КЕ (1,5-3 л/га), Герб 900, КЕ (1,5-3 л/га), Гезагард WP, ЗП. (2-4 кг/га), Екстрем, КЕ. (1,5-3 л/га), Примекстра Голд 720SC, КС. (2,5-3,5 л/га), Мерлін 750, ВГ (0,1-0,15 кг/га), Стомп 130, КЕ (3-6 л/га) та інші рекомендовані препарати, які необхідно вносити під передпосівну культивацію або одразу після сівби кукурудзи, але до сходів культури.

За необхідності боротьби з бур'янами в післяпосівний період можна застосовувати такі страхові гербіциди: Мілагро 040 SC, КС (1-1,25 л/га), Тітус 25, ВГ. (40-50 г/га), Базис, 75, ВГ (20-25 г/га + 200 мл/га ПАР тренд 9), Майстер, ВГ (0,15 кг/га), Ладдок Новий 300, к.е. (3 л/га), які переважно знищують майже весь спектр розповсюджених бур'янів у посівах кукурудзи.

Вибір страхового гербіциду залежить від основних видів бур'янів та фази їх розвитку. Такий підхід забезпечує високу ефективність гербіцидів при зменшенні норм їх внесення. На початкових фазах розвитку культури (фаза 3-5 листків) можна застосовувати дешевші гербіциди: 2,4-Д 500, РК (0,9-1,7 л/га), Діален, РК (1,9-3 л/га), Діален Супер (1-1,25 л/га), Кросс, в. р. (0,1-0,15 л/га), Естерон 60, КЕ (0,7-0,8 л/га) або їх суміші та інші рекомендовані препарати.

 

Соя

Це бобова культура, яка найбільше потребує азоту. Який отримує завдяки симбіозу з бактеріями роду Rhisobium. Відомо, що на формування 1 т зерна (з відповідною кількістю побічної продукції) рослинам в середньому необхідно 60-75 кг азоту, 12-17 кг фосфору, 18-25 кг калію, 12 кг кальцію, 6 кг магнію, 14 кг сірки, 350 г заліза, 85 г марганцю, приблизно по 80 г цинку та бору, 50 г молібдену, 30 г міді.

Азотні вносять у передпосівну культивацію. Якщо насіння сої інокулюють бактеріальними препаратами для посилення процесу симбіотичної азотфіксації, то у передпосівне удобрення рекомендується вносити стартову дозу азоту в обсязі 20-30 кг/га д. р. У випадку, коли інокуляція насіння не проводиться, то у передпосівну культивацію вносять більше азоту – 60-90 кг/га д. р. Мета такого внесення – забезпечити рослини азотом протягом всього періоду їх вегетації.

Добрива вносять разом із сівбою сільськогосподарської культури . Мета внесення комплексних добрив – забезпечити рослини поживними елементами в перші періоди їх росту та розвитку (ВВСН 01-19).

Технологія вирощування сої в підприємствах доцільно вирощувати 2-3 сорти різних за періодом достигання. Для умов Лісостепу перевагу слід віддавати ранньо- та середньостиглим сортам таким як: Самородок, Сузір'я, Муза, Хуторяночка, Діадема Поділля, Азимут, Паллада, Титан та ін. Період їх вегетації становить 95-115 днів, потенціал урожайності складає 3,5–4,5 т/га.

Для сівби використовується очищене насіння з високою схожістю і енергією проростання, яке здатне дати дружні і сильні сходи. Перед сівбою сої для боротьби із хворобами (пероноспорозу, білої та сірої гнилей) насіння культури протруюють Стандарт Топ (1-2 л/т), Февер (0,2-0,4 л/га), Сферіко (1-1,2 л/т), Максім XL 035(1 л/т). Вітавакс 200 ФФ (2,5-2,6 кг/т). В день сівби посівний матеріал сої обробляють штамами азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій та стимулятором росту. Слід пам'ятати, що пряме сонячне проміння згубно діє на бульбочкові бактерії.

Соя, порівняно з іншими культурами, має підвищені вимоги до тепла в період "сівба - сходи". Саме цим вимогам і повинні відповідати строки сівби. Основним їх критерієм є температура ґрунту на глибині 10 см, яка-повинна становити 12°С. У разі ранньої сівби насіння в непрогрітий ґрунт соя уражається хворобами і, як правило, сходи є зрідженими і недружніми. Запізнюватись із строками сівби також не можна, затримка на 1 день призводить до подовження періоду вегетації культури на 1-2 дні і зниження урожайності культури.

Сою, як правило, висівають широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см. Норма висіву насіння 500-600 тис. шт. (90-130 кг) на 1 га. В господарствах з високою культурою землеробства та за умови застосування високоефективних гербіцидів використовують звичайний рядковий спосіб сівби з шириною міжрядь 15-22 см. За таких умов норма висіву збільшується на 15-20%.

Оскільки соя під час проростання виносить на поверхню ґрунту сім'ядолі, глибоке загортання її насіння недопустиме. Оптимальною глибиною заробки насіння є 3-4 см. Основне завдання догляду за посівами сої зводиться до зменшення шкодочинності бур'янів і конкуренції культурних рослин за сонячну енергію, елементи мінерального живлення та воду,

 

Інші бобові: горох, сочевиця, нут, квасоля

Технологія вирощування цих культур вже добре відпрацьована. Зокрема, важливим елементом є строки їх сівби. Слід зазначити, що горох, сочевиця, нут відносяться до культур ранніх строків сівби, вони є відносно холодостійким, насіння може проростати за температури 1-20С. Проте, за таких умов проростання насіння відбувається вкрай повільно (15-20 діб і більше) і сходи будуть дуже ослаблені. Мінімальна температура, яка необхідна для оптимального розвитку сходів і формування вегетативних органів, становить 4–50С. З підвищенням її до 8-100С насіння проростає протягом 5-7 днів.

Кращими попередниками для даних культур є озимі та ярі зернові, кукурудза, просапні культури.

Система заходів по обробітку ґрунту є загальноприйнятною.

У випадку використання сівалок для прямої сівби сівбу можна проводити без попереднього боронування і передпосівної культивації.

У системі мінерального живлення даних культур основну роль відіграють фосфорні та калійні добрива, норми яких встановлюють залежно від попередника, враховуючи запаси поживних речовин в ґрунті.

Згідно з узагальнених даних досліджень наукових установ НААН вони становлять Р30-60К30-60. При визначенні дози азотних добрив слід обов’язково враховувати здатність даних культур до біологічної фіксації азоту.

Підготовка насіння до сівби має включати три основні операції: протруювання, обробку його мікроелементами та інокулювання. Насіння даних культур обробляють фунгіцидами Стандарт Топ (1-2 л/т), Февер (0,2-0,4 л/га), Сферіко (1-1,2 л/т), Максім XL 035(1 л/т). Вітавакс 200 ФФ (2,5-2,6 кг/т).

Інокуляцію насіння необхідно проводити у день сівби використовуючи високоактивні специфічні для кожної культури азотфіксуючі та фосформобілізуючі штами бактерій, які забезпечують підвищення врожайності та якості зерна.

Спосіб сівби – звичайний рядковий з міжряддями 15 см. Глибина загортання насіння – 4-5 см. Нут та сочевицю сіють також широкорядним способом з міжряддям 45 см.

Норму висіву встановлюють залежно від біологічних особливостей сорту, якісних показників насіння, та способу обробітку ґрунту. Для гороху вона складає 1,1-1,5 млн.схожих насінин на 1 га. Для сочевиці норма висіву залежить від крупності насіння. Для крупнонасінних сортів вона складає 2-2,5 млн./га, дрібнонасінних 2,5-3 млн./га. Для нуту при звичайному рядковому способі сівби норма висіву насіння становить 0,5-0,9 млн./га. При широкорядному способі сівби норму висіву зменшують до 0,3-0,5 млн./га

Що стосується квасолі, то її висівають в першій-другій декаді травня, коли мине загроза весняних заморозків, а ґрунт на глибині 10 см прогріється до 15-170С. Кращим способом сівби є широкорядний з міжряддями 45 см. За такої ширини міжрядь рядки змикаються в період цвітіння, рослини краще пригнічують бур’яни  та при цьому можливий механізований догляд за посівами. Норма висіву насіння для дрібнонасінних сортів становить 400-500 тис. шт./га, крупно насінних високорослих сортів 300-350 тис. шт./га схожого насіння при глибині загортання 4-5 см, на зв’язаних і вологих ґрунтах 3-4 см, на легких супіщаних ґрунтах, а також у разі запізнення з сівбою 6-7 см.

Система догляду за посівами даних культур має поєднувати агротехнічні та хімічні заходи боротьби з бур'янами, та іншими шкодочинними об’єктами.

 

Круп'яні культури

Найбільш поширеними в Україні серед круп’яних культур є гречка та просо. Ці культури мають добрі смакові, поживні та цінні властивості, багаті на білки, вуглеводи та мікроелементи, зерно їх містить вітаміни групи В, Е, РР.

Гречка та просо є теплолюбними культурами. Це необхідно враховувати при визначенні строків сівби. Тому оптимальний строк сівби для проса настає коли ґрунт на глибині 8-10 см прогріється до 13-150С, гречки – 12-130С і зникне загроза пошкодження сходів приморозками.

Попередники: кращими попередниками є просапні зернобобові та зернові колосові культури.

Удобрення. Добре реагують на внесення повного мінерального добрива. Норми добрив визначають з урахуванням родючості ґрунтів, попередника. Після удобрених попередників оптимальними є N45-60 P45-60 K45-60.

Обробіток ґрунту включає в себе наступні види: основний, ранньовесняний, та передпосівний. Особливу увагу слід приділити весняному обробітку ґрунту, який здійснюється з урахуванням його вологості та засміченості полів. Як правило проводять 2-3 обробітки не враховуючи передпосівного. Останній слід проводити на передодні або в день сівби на глибину загортання насіння агрегатами, які забезпечують повне знищення бур'янів, вирівнювання поверхні поля та дрібногрудкувату структуру ґрунту. Для одержання дружніх сходів, особливо в південних районах, слід проводити прикочування ґрунту до та після сівби.

Спосіб сівби для даних культур широкорядний з міжряддями 45 та звичайний рядковий – 15 см. За широкорядного способу сівби норма висіву насіння для проса складає 2,3-2,5, для гречки 2-2,5 млн. шт./га схожих насінин, при звичайному рядковому відповідно 3,7-4 і 3-3,5 млн./га схожих насінин.

Догляд за посівами включає поєднання агротехнічних заходів боротьби з бур'янами (боронування, міжрядні обробітки, застосування гербіцидів).

 

Буряки цукрові

Мають важливе економічне значення, а також є потужним фактором біологізації сучасних агроценозів. Формуючи врожай коренеплодів на рівні 60-70 т/га, буряки залишають на полі таку ж кількість пожнивних решток, що еквівалентне 30-35 т/га гною. В умовах відсутності органічних добрив тваринного походження це має виключно важливе значення. Посівні площі цієї культури в Україні стабілізувались на рівні біля 250 тис. га і зосереджені, головним чином, у сировинних зонах цукрових заводів.

У весняному комплексі робіт вважаємо за доцільне звернути увагу на наступне. Цукрові буряки є культурою ранніх строків сівби. Відомо, що глибина заробляння насіння за наявності ґрунтової вологи не повинна перевищувати 3 см. Саме цей шар ґрунту швидко пересихає незалежно від запасів продуктивної вологи у більш глибоких горизонтах, що створює серйозну загрозу своєчасній та дружній появі сходів. Особливо ця небезпека зростає за сівби дражованим насінням.

Передпосівна обробка насіння гороху проти основних збудників хвороб проводиться Вітаваксом 200 ФФ, в. с. к., 2,5 л/т, Максимом 025 FS, Максимом XL 035 FS т. к. с., Вінцитом 050 CS, к. с, 2 л/т, з додаванням плівкоутворювачів. В день сівби проводять обробку  насіння Ризоторфіном, 0,8 кг/т з додаванням мікроелементів (бор, цинк, молібден).

Насіння сої за наявності насіннєвої інфекції протруюють препаратами Максим XL 035 FS, т. к. с, 1 л/т, Ламардором 400 FS, т. к. с., 0,2 л/т, Віал Траст в. с. к. 0,4-0,5 л/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння бактеріальними препаратами в поєднанні із мікродобривами згідно рекомендацій.

Результати осінніх обстежень виявили, що заселеність площ шкідниками залишається на рівні минулого року. В ряді районів регіону відмічались вогнища з чисельністю  фітофага 6–10 особин/м2 Заселеність полів личинками травневих жуків, навпаки, дещо зросла і складала 35% з середньою чисельністю 0,9 особин/м2, що більше від рівня попереднього року.

За прогрівання ґрунту до 120С личинки чорнишів і коваликів, а також хрущів, активізують своє переміщення у верхні його шари. Не дивлячись на істотне зменшення чисельності, за умов достатнього зволоження дротяники повсюди завдаватимуть рослинам соняшнику, кукурудзи, буряків, овочевих культур помірної, в осередках – значної шкоди. Несправжні дротяники масово розвиватимуться і шкодитимуть за тривалої посухи.

Для боротьби з дротяниками, личинками травневого хруща ефективним є, особливо при вирощуванні просапних культур, внесення в ґрунт гранульованого Регенту у нормі 6–10 кг/га.

 

Гадзало Я. М., Роїк М. В., Заришняк А. С., Адамчук В. В., Кондратенко П. В., Петриченко В. Ф., Володін С. А., Корнійчук О. В.

Інтерв'ю
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук
Після майже 20-річної перерви агрофірмам знову доводиться сплачувати податки на загальних засадах. Ясна річ, сільгоспвиробники не звикли до такого. От і стогнуть зараз сільські бухгалтери, бо і звітність значно ускладнилась, і податківці... Подробнее
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0