Спецможливості
Аналітика

Вуглецеве сільське господарство — не революція, а необхідність

30.09.2021
4013
Вуглецеве сільське господарство — не революція, а необхідність фото, ілюстрація

Цьогорічна ХІI Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), яку називають подію №1 в сфері агробізнесу, пройшла під гаслом необхідності впровадження вуглецевого сільського господарства, яке допоможе Україні вижити під час глобальних кліматичних змін.

Ця гучна подія, яку відвідало понад 400 топових агровиробників, представників ресурсних та сервісних компаній, інноваційних стартапів та провідних інвесторів, відбулась у вересні 2021 року в інноваційному бізнес-парку Terminal Z під Києвом.  Організатори конференції LFM — асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent.

 

Аграрний сектор є джерелом 20% парникових газів

Дмитро Васильєв,  президент Розвиткової Агенції Досліджень та Аналітики "RADA" розповів: «У рамках європейського зеленого курсу, який започаткувала Єврокомісія, буде впроваджений так званий карбоновий тариф (податок на викиди вуглекислого газу — прим. авт.). Він не одразу буде дотичний до сільського господарства, але також вплине на «карбоновий слід» (сукупність викидів усіх парникових газів, які утворились внаслідок діяльності підприємств, домогосподарств, країн — прим.авт), на готову продукцію, яку українські фермери продаватимуть в Європу і загалом по всьому світі. Отже «вуглецевим сільським господарством» треба займатися сьогодні. Якщо цього не зробити — вже завтра аграрії будуть втрачати реальні гроші». 

Карбонове сільське господарство — це той спосіб землеробства, який передбачає застосування методів поглинання вуглецю, інших парникових газів (метану, оксиду азоту, але найбільше — вуглецю) – заради їхнього найменшого впливу на атмосферу. 

Ще в кінці 1990-х вчені прорахували, що орієнтовно в 2100 році температура на планеті підвищиться на два градуси. Вже через тридцять років в екваторіальний частині Землі взагалі не можна буде жити, а в тропіках за 100 % вологості температура підніматиметься до 70 °С. Тому люди будуть мігрувати — туди, де можна прогодуватися. 

За усередненими світовими даними, сільське господарство є джерелом 20% парникових газів. Отже, саме агросектор може стати локомотивом порятунку, який потягне за собою інших учасників народного господарства — щоб зупинити негативні тенденції і прийти до вуглецевої нейтральності.

  

Як підготувати аграріїв до нових практик 

«Сьогодні вже неможливо не займатися питаннями клімату, — зазначив Александр Ліонель, керівник з розвитку вуглецевого напрямку в регіоні Європа, Близький Схід та Африка Аграрного підрозділу Bayer. — Вуглецева ініціатива нашої компанії активно сприяє розвитку «вуглецевого землеробства» в Європі. Наша співпраця з аграріями та залучення партнерів з ланцюга продовольчої системи допоможе декарбонізувати європейську продовольчу систему таким чином, щоб це було вигідно фермерам, навколишньому середовищу і споживачам. Ця програма є невід’ємною частиною зобов’язань Bayer щодо сталого розвитку, зобов’язань, які спеціально спрямовані на зменшення викидів парникових газів на 30 % до 2030 року». 

Глобальний проект Вуглецевої програми Bayer вже успішно стартував в США, Латинській Америці та Європі. Сьогодні в європейській Вуглецевій ініціативі бере участь 27 господарств-партнерів із семи країн. Флагмани процесу — Німеччина, Франція, Іспанія, Данія, Бельгія, а також Велика Британія та Україна.

Наразі цей проект перебуває на пілотній стадії — збору даних та взаємодії з фермерами.  На першому етапі визначається поточний уміст вуглецю в ґрунті на тестових полях господарств-учасників.  Наступний етап передбачає імплементацію сільськогосподарських кліматично розумних практик у тісній співпраці з господарствами — з постійним вдосконаленням напрацювань. Наступне завдання — вибудувати систему моніторингу, обробки даних та їхньої верифікації. Планується, що цей новий цифровий інструмент  розроблять протягом найближчих трьох років. 

В основі цієї системи — платформа для точного землеробства Climate Field View, яка допомагає економніше використовувати ресурси, надає поради як точніше виконувати ті чи інші операції і, головне, — ця платформа постійно оновлюється та доповнюється. Фактично Climate Field View виступає літописом кожного поля і демонструє в чітких цифрах, скільки згенеровано вуглецю.      

«Ми не обмежуємося тільки дослідженням полів та взаємодією з сільгоспвиробниками, хочемо максимально охопити аграрний сектор — проводимо перемовини для залучення переробних виробництв, підприємств роздрібної торгівлі, оскільки саме ці учасники ринку будуть створювати додаткову цінність на продукцію вуглецевих ферм, — пояснює Юрій Романько, керівник департаменту агрономічних рішень компанії Bayer.Сподіваємося вже до кінця року мати чітку відповідь, хто з ключових гравців буде приймати участь у тестуванні даної програми. Ми плануємо сформувати платформу, яка об’єднає весь ланцюжок продовольчої системи — від виробника до споживача. Це буде стимулювати сільгоспвиробників впроваджувати кліматично розумні практики до вуглецевої нейтральності».  

У недалекому майбутньому буде створено вуглецеву біржу, з’являться вуглецеві сертифікати, які закуповуватимуться виробниками для експорту української продукції в Європу. І чим меншим буде «вуглецевий слід» продукції — тим менше буде тих грошей, які потрібно заплатити за експорт, а це означає, що українська продукція  буде більш конкурентною.   

«Через деякий час ми будемо не говорити про вуглецеві ініціативи, будемо кричати. Чекати — немає часу, треба діяти. Це найголовніша причина, чому наша компанія вже приєдналися до вуглецевої програми Bayer — ми хочемо виграти час», — пояснює Вольдемар Мостовенко, начальник відділу досліджень і розвитку ТОВ «Сервісагротех».

Як відомо, більшість вуглецю виділяється в процесі обробітку ґрунту.  «Сервісагротех» для досліджень відвів 30 гектарів – більш-менш рівномірне поле, яке засіяли ріпаком. Поле розділили на дві частини: на 10 гектарах обробляють ґрунт по традиційній технології, на 20 гектарах — лише у зоні загортання насіння. Компанія Bayer відібрала зразки ґрунту до і після обробітку поля.  

«Поки що ми не знаємо, чи є на нашому полі зменшення викидів вуглецю, чи ні, але як би там не було, я вважаю що «вуглецеве господарство» — це майбутнє до якого нам потрібно рухатися, — підкреслює Вольдемар Мостовенко. — Я закликаю всіх аграріїв  впроваджувати хоча б елементарні ланки вуглецевого господарства, такі як безвідвальний обробіток ґрунту (наскільки це можливо), сівба сидератів… Ми маємо намір якомога раніше навчити наш персонал переобладнати парк техніки, щоб приготуватися до нових реалій.

Було б дуже добре, якби українська держава пішла шляхом стимулювання сільгоспвиробників до зменшення викидів парникових газів. Але, як підказує досвід минулих поколінь, скоріше за все наша країна вибере шлях законодавчого регулювання, тобто будуть прийняті якісь підзаконні акти, які унеможливлюватимуть роботу аграріїв без урегулювання даної проблеми». 

В рамках трансформації продовольчої системи України

«Програма розвитку ООН в Україні також запроваджує свої вуглецеві ініціативи, — розповів Олександр Муляр, менеджер проекту ПРООН «Підтримка «зеленого» відновлення в Україні». Наприклад, ми підтримуємо певні дослідження щодо механізму вуглецевого коригування СВАМ, запровадженого ЄС стосовно п’яти видів продукції. Поки що в цьому переліку немає сільського господарства, але йде мова про додатковий податок для тих, хто експортує продукцію в ЄС. 

Ми хочемо подивитися на методику підрахунку «вуглецевого сліду» на рівні конкретного підприємства, який би включав весь виробничий процес: землеробство, зберігання, транспортування… Зауважу, що для майбутнього зелений та цифровий напрям — це два «колеса», які будуть рухати прогрес». 

«Сьогодні в Україні відбувається дуже важливе національне обговорення трансформації продовольчої системи в Україні. Цей процес ініціювала група різних експертів, один з його провідних учасників — FAO, — розповідає Дмитро Васильєв. — Пропонується десять напрямків трансформації цієї продовольчої системи. Серед них є і «вуглецеве сільське господарство».

Вже є чітка позиція по цьому питанню в Мінагрополітики та МЗС України. Необхідно забезпечити українських аграріїв всіма необхідними технологіями, щоб вони вигравали від цих змін. Україна з  трансформацією власної продовольчої системи повинна зайняти дуже важливе місце у продовольчій безпеці світу». 

Як наголошує експерт, вуглецеві практики, які українські аграрії можуть впроваджувати з сьогоднішнього дня — це не щось космічне, це елементарні технології, спрямовані на здоров’я ґрунту, на його збереження. Більшість з них демонструють найбільш дієві результати — це обробіток ґрунту, сівозміна, управління живленням (необхідно зосередити увагу на тих видах добрива які не утворюють нітрат азоту, що потрапляє  в повітря і є шкідливішим за вуглекислий газ в десять разів). 

Зокрема, великий потенціал у покривних культур: якщо протягом року поверхня поля максимально закрита рослинами, які фотосинтезують, утримують, використовують вуглекислий газ для побудови органічних  речовин — це дуже позитивно впливає на навколишнє середовище.   

«Впровадження кліматично розумних практик, максимальне застосуваня всіх технологій у господарстві, направлених на досягнення вуглецевої нейтральності, буде не гальмувати, а рухати агровиробників до зростання, в тому числі до збільшення врожаїв», — підкреслив Александр Ліонель. 

Грошей у світі багато, але нас чекає велика криза 

Один з найяскравіших докладів на конференції — аналіз поточної економічної ситуації, яка вплине на розвиток агросектору України в постковідний період — належить Сергію Фурсі, провідному економісту, заступнику директора  Dragon Capital. 

«Насправді Україна дуже чутлива до того, що відбувається в світі. Якщо включити телевізор – можна подумати що ми вмираємо, але насправді ситуація нормальна. Навіть після коронакризи у нас все добре: українська економіка впала менше, ніж очікувалося. Минулого року МВФ прогнозувала що українська економіка просяде на 10%, а вона впала на 4%. Один з цих відсотків — аграрний через гірший урожай», — підкреслив він.

Цього року українська економіка росте не так швидко. Наша країна   навряд чи сильно відчула коронакризу і це завдяки тому, що в світі все добре. 2021 року ціни зіграли «за Україну»: руда, метал, аграрна продукція подорожчали, а в наступному році ціни вже будуть грати проти України.  

В світі дуже багато грошей — так багато і так дешево їх не було ніколи. Ці гроші хочуть пролізти звідусіль, бо їм нема куди подітися. Отже, Україна як держава може залучати ці кошти. Навіть роблячи купу дурниць та помилок. Все рівно гроші ми отримаємо – тому що в світі їх дуже багато. Макроекономічна ситуація залишається стабільною, незважаючи на коронакризу.

Наша слабкість є нашою силою. В Україні страшенна інституційна слабкість. Отже, у нас не було по-справжньому сильного локдауну, тому наша економіка минулого року так сильно не впала і досить жваво відновилася в 2021-му. Але говорячи про гроші, яких дуже багато,  перше що приходить в голову — 2007–2008 рік: щось подібне ми вже бачили… Ми на порозі нової світової фінансової кризи.

До коронакризи американська економіка — головний драйвер світової економіки — зростала поспіль 11 років. Так довго вона не зростала ніколи в своїй історії. Коронапаніка спричинила кризу, але це була не системна економічна криза. 

Сьогодні світові фінансові індекси залишаються на історичному максимумі, кожен тиждень оновлюються якісь рекорди, грошей дуже багато, але проблеми в економіці не вирішені. Вам ніхто і ніколи не скаже, що стане «чорним лебедем». Але кризу може запустити   інфляція, в першу чергу зі США, звідки йдуть гроші.  

Україна — це відкрита економіка, отже криза по нас ударить. Добра новина в тому, що ми змінилися в порівнянні з 2008 роком. Сьогодні структура української економіки, експорту, українські мільйонери та мільярдери суттєво змінилися. Зараз IT-продукти,   експорт агропродукції дає виручку, співставну з тим, що минулого року давала металургія. Але у кризу можна менше використовувати металу і навряд чи менше споживати кукурудзи чи пшениці. 

Отже якщо Україну вдарить, то не так сильно як 2008 року. Але як сильно — ніхто не скаже: коли починається «ефект доміно», ніхто нічого не знає. Але Україна точно стала більш стійкою. Завдяки реформам які були зроблені з 2014 року, вільному курсоутворенню, очищенню банківської системи, контрольованому державному боргу... В нову кризу українська економіка впаде, але не так сильно як в 2008 році — якщо будуть прийняті правильні рішення. 

А зараз все добре, на врожаї — хороші ціни… Але проблеми ховаються у світовій інфляції, і ще трошки — у Китаї, де відбувається сповільнення зростання економіки. Думаю, що ми близькі до світової кризи. Вона може статися через рік, півтора, але коли саме — ніхто не знає. Таке свято, яке зараз є в агросекторі України, не може існувати вічно.

Майбутнє — за безпілотними платформами

Під час конференції експерти дискутували наскільки зміниться AgTech через 5–10 років. Як зазначив Віталій Шуберанський, засновник Центру точного землеробства «ФРЕНДТ», майбутнє — за безпілотними платформами, які не будуть ущільнювати грунт, автоматизують робочі процеси в агросекторі і ліквідують такі шкідливі операції як обприскування. На думку   Євгенія Сапіженко, керівника служби моделювання та моніторингу компанії «Кернел», якби на цьому етапі технічні рішення дозволяли мінімізувати ущільнення, яке досягається однотипними маршрутами та їхньою повторюваністю, це принесло б добрі результати. 

 

Флексітеріанство — новий тренд

Чи змінюватиметься споживання в контексті переходу з тваринних на рослинні білки й штучного вирощування м'яса та які нові бізнес-моделі будуть ефективними у продовольчій сфері, обговорили директор департаменту розвитку бізнесу клієнтів МХП Дмитро Морозов, засновниця та шеф-кухар веганського ресторану «КОЛО» Катерина Парцевська, виконавчий директор Agricom Group Петро Мельник та керівник органічного тепличного комплексу «Родинний Добробут» Антон Дундій в ході дискусії присвяченій харчовим трендам майбутнього.

Виробництво рослинного м'яса — це однозначно напрямок майбутнього та частина глобальної продовольчої індустрії, на яку агровиробникам слід звернути увагу. Проте, від м’яса світ поки що не відмовиться. «Найбiльшими споживачами м'яса в Україні є домогосподарства. Це частина культури, і я не думаю, що це відійде в історію», — відзначив Дмитро Морозов.

Нині частка рослинного м'яса в Україні становить всього 1%, а головним його споживачем є заклади харчування. Це показує, що в країні є тренд спробувати новий продукт, але тотального переключення на нього немає.

За спостереженням експертів, у світі набирає обертів флексітаріанство, — зменшення споживання тваринних білків. Так, Петро Мельник відмітив, що є ще тренд розробки маркетинг-продуктів для заможного населення, а також росту популярності безглютенової продукції та інші.

70 днів ринку землі

На останній панелі тривало жваве обговорення ринку землі. Денис Башлик, голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (2019–20 р.р.), співзасновник Land Club, наголосив, що лише один із десяти нотаріусів погоджуються реєструвати послуги з оформлення договорів купівлі-продажу сільськогосподарської землі, або ставлять на свої послуги дуже велику ціну. При цьому швидкість оформлення угод прискорилася.

«Перша угода Land Club щодо купівлі землі зайняла 9 годин, а сьогодні вже той самий нотаріус оформляє її за 1,5 години», — розповів Денис і додав, що Land Club постійно спілкується з нотаріусами, роз’яснює, як усе працює і це дає свої результати.

Олена Мартинюк, заступниця директора департаменту приватного права – начальниця управління нормативно-правового забезпечення нотаріату Міністерства юстиції України, запевнила аграріїв, що Мінюст працює на тим, щоб нотаріуси могли користуватися Постановою КМУ №637 «Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України».

Експерти висловили свої прогнози щодо росту цін на землю в Україні. За словами Дениса Башлика, на сьогодні ціна на землю коливається від $1600 до $3000 за 1 га. При цьому в Європі, перші чотири роки після відкриття ринку землі ціни зростали на 20% в рік. У свою чергу, Роман Лещенко, Міністр аграрної політики та продовольства України, заявив, що ціна на українську землю у $5–6 тис. за гектар через пару років — це також реально.

 

Світлана Цибульська

Інтерв'ю
Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ Олександр Ярещенко
Чимало аграріїв шукає щось, на чому можна було б заробити великі гроші. Частина з них з цією метою шукає щось таке, чим би ще мало хто займався, принаймні в промисловому масштабі. Тож інтерес значної частини аграрної громадськості був... Подробнее
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во

1
0