Всупереч клімату. Аляска активно розвиває сільське господарство

Кріста Ланглуа, журналіст американського видання HighCountryNews, побувала на Алясці в квітні, коли ще грунт був покритий більш ніж метровим шаром снігу. Тут вона відвідала ферму Blood Sweat&Food у містечку Хомер на південному узбережжі штату, де п'ятеро її власників вирощують курей і свиней.

Завдяки вулканів ґрунти тут за родючістю одні з кращих в Північній півкулі. І земля дуже дешева. Але сувора погода може звести нанівець усі зусилля аграріїв, незважаючи на те, що жителі Аляски дуже чекають на місцеві, локальні продукти. Так, 95% продуктів харчування в магазинах - імпорт. Основу місцевого раціону складають дичина, риба і молюски. Овочі та швидкопсувні продукти зазвичай імпортуються здалеку за чималі гроші. У багатьох невеликих селищах свіжа продукція в магазинчиках - це кілька стеблин зів'ялої селери або ящик зморщених яблук. Навіть їжа тривалого зберігання - розкіш, погана погода часто заважає поставкам у віддалені райони.

Протягом десятиліть аляскінці сприймали це як ціну за життя на краю світу. Але зміна клімату і здешевлення технологій роблять вирощування продуктів простішим, тому все більше жителів Аляски починають займатися землеробством. З 2002 по 2012 рр число невеликих агрогосподарств тут виросло на 67%. А прямі продажі фермерів місцевим споживачам ростуть зі швидкістю, що в 13 разів перевищує средню по країні.

Причини цієї тенденції різні, але місцеві фермери найчастіше згадують зміну клімату. На Алясці теплішає в два рази швидше, ніж в інших регіонах США. Тутешні зими стали на 6 °С тепліші, ніж 60 років тому. Потепління клімату призвело до навали нових комах і кардинальних змін у місцевій екосистемі. Але, з іншого боку, тепер тут можуть успішно рости яблуні та інші рослини, які раніше не могли вижити.

«Деякі люди заперечують вплив клімату. Але разом із тим вони бачать безпрецедентне нашестя попелиці або порушення балансу в уловах риби. Тому є усвідомлення того, що щось змінюється», - говорить менеджер грунтово-водоохоронної зони Хомера Кіра Вагнер.

Місцеві умови можуть дати несподіваний результат у вирощуванні культур. Ще 1883 року дослідники з`ясували, що насіння, посаджене на Алясці, може дати врожай лише за 27 днів завдяки наявності постійного природного освітлення в полярний день. Але погода тут дуже примхлива. Так, 1912 року місцеві фермери виростили продукцію на суму $ 2,4 млн. У наступному році в серпні випав сніг і знищив весь урожай.

Аграрна історія Аляски ХХ століття знає багато невдач. Під час Великої депресії уряд США намагався створити утопічну фермерську колонію в центральній частині штату, перемістивши десятки сімей із Середнього Заходу. Експеримент із тріском провалився через сім років, в основному через короткий вегетаційний період і труднощі з логістикою. У 1970-х роках Аляска знову намагалася налагодити агровиробництво, витративши $ 200 млн на розвиток молочної промисловості. І знову все закінчилося фіаско.

Сьогодні Аляска імпортує майже все продовольство - і ця цифра викликає логічне занепокоєння. «Після урагану «Катріна» продовольство в Новий Орлеан доставили тільки через два тижні. Регіон знаходиться на відстані понад 3,5 тис. км від Вашингтона. Якщо у нас буде серйозна криза, наприклад, землетрус або пожежа, або ми втратимо порт, можете собі уявити, скільки часу буде потрібно на доставку продовольства?» -говорить глава департаменту сільського господарства Аляски Артур Кейс.

Якщо додати до цього зміни клімату, які час від часу знищують урожай дикорослих ягід, впливають на міграцію лосося, північноамериканських оленів і моржів - це важливі джерела їжі для багатьох аляскінцев, то можна побачити аж ніяк не райдужну картину з величезними ризиками для продовольчої безпеки.

Аляска навряд чи наздожене Каліфорнію як постачальник зелені на столи американців найближчим часом. У минулому аляскінці намагалися займатися сільським господарством у промисловому масштабі. Але вони переконалися, що вирощування продукції на експорт має мало сенсу в місці, де транспортні витрати високі, а судноплавні маршрути обмежені.

Сьогодні нова хвиля фермерів знову стикається з великими викликами. Наприклад, на архіпелазі на південному сході Аляски власники Farragut Farm мають дочекатися досить високого припливу, щоб спустити човен і довезти свою продукцію до вітрильника, який протягом чотирьох годин доставить її до найближчого міста на продаж. У Хомері власникам Blood Sweat&Food Farm довелося перевозити поросят на літаку, коли вони хотіли виростити породу свиней, стійких до холодної і вологої погоди.

У агрогосподарстві Гарріті в квітні грядки все ще покриті снігом в той час, коли аграрії в інших місцях вже їх засадили. Проте, Гарріті отримує близько 15 заявок на рік від молодих фермерів, які вражені невикористаним сільськогосподарським потенціалом Аляски. «Грунт тут чистого чорного кольору, і я знаю, що ми можемо і будемо вирощувати продукцію на цій землі», - говорить вона.

Переклад Валентини Червоножки