Вовчок соняшниковий

Соняшник - відносно молода сільськогосподарська культура, яку вирощують близько 150 років, і одна з найрентабельніших. У разі виконання всіх технологічних вимог вирощування він може забезпечити сільгоспвиробникам прибуток до 80%.

У багатьох країнах світу площі під соняшником постійно зростають, що призводить до порушення чергування культур у сівозміні, зокрема розміщення культури через два-три роки і навіть щорічного її вирощування. Як наслідок, маємо істотне погіршення фітосанітарної ситуації, що, своєю чергою, спричиняє недобір урожаю насіння соняшнику та погіршення його якості.
У деяких країнах однією з актуальних причин недобору врожаю є неконтрольоване поширення вовчка соняшникового. Так, в Іспанії, Франції, Росії, Румунії та інших країнах на посівах соняшнику зафіксовано значні ураження площ культури. За оцінками вчених, паразитична діяльність вовчка спричиняє втрати насіння соняшнику, які вимірюються сотнями мільйонів доларів США (Економічний "терорист" на посівах соняшнику //Пропозиція. - 2009 р., № 1. - С. 86-88).
В Україні промислові посіви соняшнику розміщено в Степу та Центральному й Південно-Східному Лісостепу, де агрокліматичні умови найсприятливіші для вирощування добрих урожаїв повноцінного насіння культури. 2008 року площі посівів культури становили понад 4,2 млн га. Останнім часом через порушення системи землеробства, перенасичення сівозміни соняшником та через інші причини спостерігається наростання в посівах культури чисельності та шкодочинності спеціалізованих шкідливих організмів, зокрема соняшникових шипоноски, вогнівки, а також вовчка.
За даними спеціалістів Державної служби захисту рослин областей і районів, паразита виявляють на посівах соняшнику Донецької, Запорізької, Херсонської та деяких інших південних і східних областей. У 2008 р. він заселив близько 20% площ культури зазначених вище областей та уразив 2-6% рослин. Проте не виключається можливість існування вогнищ і з більшим відсотком уражених рослин, зокрема в областях, де площі посіву культури перевищують 10-12%, а саме: у Дніпропетровській, Луганській, Миколаївській, Кіровоградській, Харківській тощо.
Вовчок соняшниковий (Orobanche cumana Wallr.) паразитує на цій культурі майже в усіх районах вирощування. Відомо вісім фізіологічних рас соняшникового вовчка, які різняться за здатністю уражувати різні генотипи соняшнику. В Україні, за даними науковців, поширені п'ять-шість рас паразита (A, B, C, D, E, F). Окрім соняшнику, О. cumana може паразитувати на тютюні, томатах, картоплі, сафлорі, полину, на інших рослинах.
Паразит позбавлений хлорофілу й не здатний до самостійного способу життя. Він має м'ясисте стебло, потовщене біля основи. На стеблі є лусочкоподібні листочки, які чергуються, а закінчується стебло квітконосом - колосом. Квітки великі, фіолетового кольору, зібрані в колоски. Блюдце- або дзвоникоподібна чашечка квітки залишається на плодах. Плід - двостулкова коробочка, в якій утворюється до двох тисяч насінин. Вони дуже дрібні й легкі. На кожному квітконосі стебла є близько 40 коробочок. Так кожна рослина може утворювати 50-100 тисяч насінин.
Насіння вовчка переноситься вітром, дощем, комахами, тваринами та іншими способами на великі відстані. Здатність до проростання насіння в грунті може зберігатися протягом десяти років. Проростає насіння паразита під впливом кореневих виділень рослини-живителя, слабокислої реакції грунту за його вологості 70-85% і температури 16...25°С. За температури нижче 10°С і вище 35°С насіння не проростає.
Зародок насінини вовчка недорозвинутий, не розділений на корінь і стебло, без сім'ядолей і складається лише з групи клітин, які оточені іншими клітинами, де містяться запасні речовини. Під час проростання із зародка розвивається ниткоподібний проросток, який вростає у корінь соняшника, а потім у цьому місці потовщується. З потовщення утворюються сосочки, які згодом розвиваються в судини. Далі судини паразита зливаються з судинами кореня рослини. Із зовнішнього боку потовщення з'являється брунька, густо вкрита лусочками, з якої розвивається стебло. На поверхні грунту паразит з'являється перед цвітінням рослини.
Проростаючи на коренях соняшнику, вовчок відбирає у нього воду та поживні речовини. Уражені рослини пригнічені й слабо розвиваються, утворюючи значно менші кошики. Це, своєю чергою, призводить до утворення плюсклого насіння з низьким вмістом жиру. Урожай насіння з таких рослин може знизитися на 30-70% залежно від ступеня ураженості. Так, за даними В. Петренкової, О. Кривошеєвої, І. Боровської та інших вчених Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН, за наявності 30 квітконосів на рослині врожай насіння соняшнику знижується всемеро, а за 60 і більше - його майже немає. До того ж, ці рослини ослаблені й сприйнятливіші до хвороб, зокрема білої гнилі та іржі.
Поширенню та шкодочинності паразита сприяють упровадження поверхневого обробітку грунту й недотримання сівозміни.
Для захисту посівів соняшнику від паразита спеціальних заходів не існує. Система захисту культури зводиться переважно до виконання організаційно-господарських заходів, а саме: дотримання сівозміни та висівання якісного насіння імунних до вовчка гібридів соняшнику.
Одним із найефективніших заходів обмеження поширення й шкодочинності паразита на соняшнику є повернення культури на попереднє місце вирощування не раніше ніж через вісім років.
О. cumana має високу здатність до мутацій. Тому з часом кількість рас паразита збільшується, що потребує постійного моніторингу їхньої появи. Селекціонери, своєю чергою, ефективно працюють над створенням нових гібридів соняшнику, імунних до найвірулентніших рас. Результатом такої роботи є низка гібридів, зокрема селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН та інших наукових установ, наприклад: Харківський 49 (58), Зустріч, Погляд, Красень, Ной, Еней, а також Лейла, Опера, Днєстр, Імператор, Рігасол, Тіса, Хортиця, Фієста, Днєпр тощо. Сільгоспвиробникам треба впроваджувати такі гібриди на полях своїх господарств.
Через можливість поширення насіння вовчка на великі відстані доцільно дотримуватися просторової ізоляції між насіннєвими й товарними посівами, а також між посівами поточного й минулого років.
Для очищення полів від насіння вовчка ефективно проводити зяблеву оранку на глибину 28-30 см (насіння переміщується у глибший шар грунту, з якого унеможливлюється його проростання) і впроваджувати провокаційні посіви соняшнику. Зменшує на 10-15% запас насіння в грунті й знищення падалиці культури (Защита растений от болезней / В. А. Шкаликов, О. О. Белошапкина и др.; Под ред. В. А. Шкаликова. - М.: Колос, 2004. - 255 с.).
У насіннєвих посівах перед цвітінням і збиранням урожаю культури обов'язково вибраковують і знищують рослини, уражені хворобами й вовчком соняшниковим.
Окремо слід сказати про біологічний метод. У боротьбі з вовчком на посівах соняшнику не давало позитивних результатів ані застосування хімічних препаратів, ані ручне виполювання. Найефективнішим виявилося використання мухи фітомізи (Phytomyza orobanchia). Ця комаха живиться лише насінням паразита, виїдаючи його повністю. У біоценозах чисельність фітомізи незначна, тому ще в радянські часи було розроблено методику вирощування мухи в природних умовах і застосування її на полях. Останнім часом в Україні цього не роблять.
На Херсонщині сільгоспвиробники успішно використовують для боротьби з цим паразитом природну фітомізу. Наприкінці вересня - на початку жовтня спеціалісти фермерських господарств збирають сухі стебла вовчка, в яких перебувають діапаузуючі лялечки мух. У кожному заселеному фітомізою стеблі буває 5-20 і більше лялечок мухи. Їх фасують у мішки й зберігають у коморах до весни.
У польових умовах цвітіння вовчка починається за середньодобової температури повітря 23°С і грунту 20°С. На ділянках, де цвіте паразит, а природної фітомізи немає, розкладають заготовлені стебла з лялечками мухи. На малих площах розселення проводять по периметру поля, а на великих - пучки сухих стебел розкладають у рядки після проведення першого міжрядного обробітку грунту з розрахунку 500-1000 лялечок на гектар. Торік у Херсонській області таким методом від вовчка було захищено 8,6 тис. га посівів соняшнику.
Як бачимо з матеріалів спеціалістів Державної служби захисту рослин, здебільшого, завдяки кліматичним умовам та впровадженню стійких гібридів вітчизняної селекції, ситуація з поширенням вовчка соняшникового в Україні наразі контрольована й не призводить до істотних втрат урожаю порівняно з іншими державами (див. статтю "Економічний "терорист" на посівах соняшнику" в журналі "Пропозиція", № 1 за 2009 р.). А досвід і винахідливість деяких фахівців дає можливість ефективно захищати культуру. Про це свідчить вирощений високий урожай насіння соняшнику (понад 6,5 млн т) у 2008 році.
Підбиваючи підсумки, зазначимо, що в поточному році за сприятливих погодних умов і чіткого виконання технології вирощування та системи захисту культури можливо виростити не менший, ніж торік, урожай насіння соняшнику, який передбачено посіяти на площі 3,5 млн гектарів.
Кваліфіковану допомогу в проведенні обстежень посівів соняшнику та інших сільськогосподарських рослин на виявлення шкідників, хвороб і бур'янів і в розробці рекомендацій щодо їхнього захисту надають спеціалісти державних інспекцій захисту рослин обласного й районного рівнів. Вчасно та якісно проведені захисні заходи уможливлять отримання високого врожаю належної якості.

С. Довгань,
канд. с.-г. наук, начальник Головдержзахисту
Г. Козак,
канд. с.-г. наук, головний спеціаліст Головдержзахисту