Спецможливості
Статті

Вітчизняний ринок комбікормів: зростати, щоб вижити…

11.02.2015
1327
Вітчизняний ринок комбікормів:  зростати, щоб вижити…  фото, ілюстрація

Високих показників у тваринництві неможливо досягти без якісної збалансованої годівлі тварин — у цьому давно пересвідчилися госпо­дарники різних форм організації та масштабів виробництва. Основою ж годівлі є комбіновані корми. Світові досягнення комбікормової промисловості успішно опановані вітчизняними виробниками, що засвідчує широкий асортимент пропозиції споживачам на внутрішньому ринку. Тож залишається вибрати прийнятний за ціною та найефективніший вид комбікормів.

Високих показників у тваринництві неможливо досягти без якісної збалансованої годівлі тварин — у цьому давно пересвідчилися госпо­дарники різних форм організації та масштабів виробництва. Основою ж годівлі є комбіновані корми. Світові досягнення комбікормової промисловості успішно опановані вітчизняними виробниками, що засвідчує широкий асортимент пропозиції споживачам на внутрішньому ринку. Тож залишається вибрати прийнятний за ціною та найефективніший вид комбікормів.

О. Маслак, канд. екон. наук, доцент,
в. о. завідувача кафедри логістики та
виробничого менеджменту, СНАУ,
Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

За часів СРСР в Україні діяла потужна комбікормова промисловість. Так, у 1990 р. у республіці працювало 500 комбікормових підприємств, у тому числі 102 державні заводи загальною потужністю 12 млн т і 411 міжгосподарських — потужністю 10 млн т, які за рік виробляли 22 млн т комбікормів. Між­гос­подарські комбікормові заводи були побудовані, в основному, для виробництва комбікормів із використанням виготовлених державними підприємствами білково-вітамінних добавок, і лише незначна частина з них могла випускати стартерні та комбікорми у гранулах і брикетах. Після розпаду СРСР виробництво комбікормів в Україні знач­но знизилося, були порушені налагоджені зв’язки із колишніми республіками, що позначилося на експорті-імпорті цієї продукції для тваринництва. Зубожіння вітчизняних сільгосппідприємств призвело до скорочення поголів’я великої рогатої худоби, свиней, птиці, і, як наслідок, комбікорм виявився незатребуваним. У результаті обсяги виробництва кормів значно зменшилися — від 16,5 млн т у 1990 р. до 1,1 млн — у 2000 р. Починаючи із 2002 р. комбікормове виробництво почало виходити із затяжної кризи (в основному — завдяки розвитку птахівництва). На ком­­бікормових підприємствах відзначали щорічне збільшення виробництва продукції (рис. 1).
Зростання виробництва насамперед було пов’язане зі зростанням поголів’я свиней і птиці, що, своєю чергою, було наслідком приходу в тваринницьку галузь Украї­ни потужних інвесторів. У 2010 р. в Україні було вироблено 6,5 млн т комбікормів, що на 9,06% більше, ніж 2009 р. (на 60,3% менше від виробничих обсягів 1990 р.).
 За даними Інтерфакс-Україна, в 2011 р. у країні було вироблено близько 6,4 млн т комбікормів — з урахуванням продукції тіньового ринку, частка якого, за оцінкою експерта, становить близько 40%.
Перехідний період у тваринництві:
кількість перетворюється на якість?
Споживачами комбікормів є виробники тваринницької продукції, до яких належать сільськогосподарські підприємства різних організаційних форм та господарства населення. Для вітчизняного тваринництва 2014 р. став перехідним періодом від кількісного до якісного виробництва. За загального скорочення поголів’я тварин усіх видів спостерігалося зростання продуктивності та, відповідно, збільшення валового виробництва продукції.
На початок 2015 р. поголів’я ВРХ в Україні становило 4,2 млн голів, що на 3% менше порівняно із відповідним періодом минулого року. Чисельність свиней скоротилася на 2% — до 7,6 млн голів. Менш відчутною була тенденція до зменшення поголів’я у птахівництві. Птиці всіх видів за рік поменшало на 1%, а загальне їхнє поголів’я на початок поточного року було на рівні 218,4 млн голів.
Скорочення поголів’я не завадило збільшенню виробництва продукції тваринництва. За підсумками 2014 р., реалізація на забій худоби та птиці становила 3,3 млн т, що на 4% перевищило тогорічний рівень; виробництво молока досягло 11,2 млн т (+0,4% до тогорічного показника), виробництво яєць — 19,9 млрд шт. (+4%). Збільшення реалізації худоби та птиці на забій, виробництва яєць спостерігалося як у сільськогосподарських підприємствах, так і господарствах населення. Проте тогорічні показники із виробництва молока перевищили лише сільськогосподарські підприємства, чому сприяло підвищення продуктивності тварин. Загалом прирости свиней у сільськогосподарських підприємствах збільшилися на 4%, птиці — на 7, надої молока — на 7%.
Продуктивність тваринництва залежить здебільшого від якісної та збалансованої годівлі, в основі якої — використання комбікормів. Враховуючи виробництво зерна врожаю 2014 р. в обсязі 63,8 млн т, загальні внутрішні потреби становитимуть близько 29 млн, у тому числі для тваринництва — 16,2 млн т. На такому самому рівні перебуває потенційний обсяг внутрішнього ринку кормів, проте наразі він у 2,5 раза менший від своїх потенційних можливостей.
Виробництво набирає обертів…
або «Даєш конкуренцію!»
В Україні щороку зростає виробництво комбікормів. Так, на кінець 2014 р. воно  становило 6,9 млн т, що на 1% перевищило показник попереднього року (рис. 2). Упродовж останніх років середньорічне виробництво комбікормів збільшувалося на 3–5%. Майже третину комбікормів вироб­ляли для годівлі птиці. Своєю чергою, частка таких кормів для потреб свинарства становила 23%, скотарства — 12%.
Здебільшого потреби тваринництва у комбікормах забезпечувалися шляхом їхнього придбання на внутрішньому ринку. До речі, за рахунок власного виробництва комбікормів для потреб тваринництва надходить 22%, шляхом обміну — до 25%. Крім цьо­го, на закупівлю припадає 53% кормів від загальної потреби. Кон­­ку­­ренція на українському ринку комбікормів зрос­тає із року в рік, що, звісно, має позитивний вплив на ринок. Варто зазначити, що приблизно 70% комбікормів виготовляють верти­каль­но-інтег­ро­вані компанії. Не­­ви­пад­ково у п’ятірці лідеров (станом на 2012 р.) — три великих агро­­холдинги:
 Група компаній «Миронівський хлібопродукт» — 1 211,6 тис. т;
 ВАТ UkrLandFarming — 303,8 тис. т;
 ТОВ «Комплекс “Агромарс”» — 371,1 тис. т;
 СПП «Єдність» — 284,1 тис. т;
 Корпорація «Агро-Овен» — 134,6 тис. т.
Лідером вітчизняного виробництва комбікормів у 2014 р. залишається компанія «Миронівський хлібопродукт» (довідково: до цього агрохолдингу входить ТОВ «Кате­рино­пільський елеватор», ПАТ «Миронівський завод із виготовлення круп та комбікормів», ТОВ «Таврійський комбікормовий завод», «Внут­рішньогосподарський комплекс із виробництва комбікормів», ТОВ «Вінницька птахофабрика»). Так, торік обсяги виробництва комбікормів цим агрохолдингом перевищили 1,3 млн т.
 Домінування потужних компаний, за словами генерального директора Центру підвищення ефективності у тваринництві Миколи Бабенка, почалось у конці дев’яностих років, коли комбікормова галузь як окремий бізнес «наказала довго жити». Усі підприємства — як великі агрохолдинги, так і середні та навіть дрібні фермери почали виготовляти корми самостійно. Наразі вертикально-інтегровані компанії виробляють 70% комбікормів для птиці, у свинарстві — близько 60%. Решта виробництва ділять між собою поодинокі компанії, не прив’язані до агрохолдингів, а також локальні невеликі підприємства у формі дробарок, кормоцехів, кормокухонь тощо.
Якщо наявні агрохолдинги мають власні комбікормові заводи та самостійно забезпечують потреби у кормах, то малі та середні аграрні формування, що утримують худобу і птицю, здебільшого не мають власних потужностей для виробництва комбікормів і закуповують їх на внутрішньому ринку. Своєю чергою, зростає використання комбікормів для годівлі свиней в особистих селянських господарствах населення. Таким чином, на ринку комбікормів працюють оператори, які продають його для інших учасників ринку. Тож не останньою чергою через високу конкуренцію у них неповністю завантажені виробничі потужності. Як зазначив голова ради директорів асо­­­ціації «Союз птахівників Украї­ни»Олександр Бакуменко, «в агрохолдингах заводи за­­вантажені на 80–90%, а потужності компаній, що працюють на ринок — десь на 60%». Загалом вітчизняне тваринництво й надалі розвиватиметься шляхом зростання продуктивності тварин, що стимулюватиме виробництво якісних комбікормів (рис. 3).
Стимулювати розвиток не можна стримати?
Директор інформаційно-консалтингової компанії «ПроАгро» Микола Верницький звертає увагу на нову для галузі тенденцію — перехід тваринників на професійні корми. Однак, попри непогану якість вітчизняної продукції, експерти нарікають на засилля фальсифікату на ринку. Часто-густо комбікорми не відповідають за поживністю потребам тварин через неякісні, неоп­тимальні за складом добавки і премікси. Змен­шен­ня вмісту дорогих амінокислот у рецепті преміксу, звісно, робить товар привабливішим за ціною, але зовсім не ефективним щодо застосування. Втім, це поки що не заважає вітчизняному комбікормовому ринку розвиватися й далі, адже затребуваний споживачами асортимент комбікормів далекий від досконалості.
Поточного року на розвиток ринку комбікормів впливатиме низка факторів. Їх умовно можна розподілити на стримувальні та стимулювальні.
 Фактори стримування розвитку ринку комбікормів, тобто їхнього виробництва та споживання:
  Подорожчання сировини для виробництва комбікормів. Поточного року очікується зростання цін внутрішнього ринку на фуражне зерно через збільшення його собівартості та підвищення закупівельних цін зернотрейдерів. Вигідніше буде продати зерно комерційним структурам для його подальшої реалізації на зовнішньому ринку, ніж переробити на комбікорм. До того ж через знецінення вітчизняної грошової одиниці щодо валют провідних країн відбулося подорожчання імпортної складової у виробництві комбікормів, до яких належать премікси, білково-вітамінно-мінеральні добавки та лізин. Одночасно із сировиною зростатимуть інші витрати, необхідні для виробництва комбікормів. Тож для уникнення збитковості комбікормового виробництва виникатиме необхідність підвищення відпускних цін на готову продукцію. Це, своєю чергою, впливатиме на те, що й надалі неповністю використовуватимуться потужності заводів.
  Скорочення попиту на продукцію тваринництва через підвищення оптових та роздрібних цін на неї. Навіть якщо закупівельні ціни на велику рогату худобу, свиней, молоко залишаться на нинішньому рівні, то тільки через подорожчання енергоносіїв (природний газ, пально-мастильні матеріали, електроенергія) відпускні ціни на молочну та м’ясопродукцію матимуть тенденцію до зростання. Це, своєю чергою, впливатиме на зменшення купівельної спроможності на внутрішньому споживчому ринку та спонукатиме до здешевлення виробництва тваринницької продукції.
  Складна політична та економічна ситуація в Україні, викликана військовими діями на сході країни. За таких обставин слід очікувати утримання від нових великих інвестиційних проектів щодо будівництва нових і модернізації наявних потужностей із виробництва комбікормів. Інвестиційні проекти із будівництва власних комбікормових заводів є привабливими для великих тваринницьких господарств — це можливість створювати власну рецептуру комбікормів із урахуванням особливостей раціонів тварин, мати повний контроль над процесом виробництва комбікорму на різних його етапах, контроль якості зернових продуктів, шроту та інших вихідних компонентів. А це, своєю чергою, — незалежність від великих виробників комбікорму. Проте, на жаль, — не за такої ситуації в країні.
За тривалості воєнного протистояння стан справ у основних виробників та споживачів комбікормів на ринку залишиться без змін. Тобто виробники комбікормів матимуть можливість їх і надалі виробляти, а споживачі кормів не ризикуватимуть із реалізацією проектів власного виробництва комбікормів — тож і надалі залишаться їхніми споживачами. Цей фактор є як позитивним, так і негативним для розвитку вітчизняного ринку комбікормів. 
  Зростання витрати на логістику. Комбікормові заводи мають складські приміщення для короткотермінового зберігання продукції та несуть затрати на їхнє утримання. За великих обсягів виробництва комбікормів є потреба у підтримці діяльності регіональних дилерських мереж та, відповідно, у додаткових транспортних витратах на переміщення вантажів, що призводить до подорожчання продукції.
 Таким чином, ці та інші факти є підтвердженням того, що в сучасних умовах розвиток комбікормового виробництва матиме низку вагомих стримувальних факторів.
 Фактором стимулювання розвитку ринку комбікормів стане очікуване підвищення попиту на продукцію птахівництва, тобто на м’ясо птиці та яйце. Споживачі надають перевагу дешевшому м’ясу. Наразі й надалі — це м’ясо птиці. Про це наголошує і директор інфор­ма­ційно-консалтингової компанії «ПроАгро» Микола Вер­ницький: «Основні споживчі потреби припадають на продукцію птахівництва, тому ця галузь продовжує нарощувати потужність. Якщо навіть знизиться рівень споживання продукції ВРХ або інших категорій, це зменшення, як і в минулі роки, перекриється зростанням споживання м’яса птиці. Економічна криза може дещо знизити темпи зростання потужностей у птахівництві, але не думаю, що суттєво. Що б там не було, м’ясо птиці залишається найдешевшим». Загалом річний фонд споживання м’яса становить 2,6 млн т, на одну особу припадає 56 кг. З цього обсягу частка м’яса птиці становить 43%, свинини — 38, яловичини — 16, іншого — 3%. Для порівняння: рекомендована Міністерством охорони здоров’я річна норми споживання м’яса однією особою становить 80 кг. Тобто є резерви для збільшення споживання м’ясо­про­дукції та, відповідно, зростання попиту на цю групу товарів. Така ситуація загострюватиме конкуренцію на внутрішньому ринку м’яса та м’ясопродукції і стимулюватиме споживання комбікормів галуззю птахівництва (рис. 4). Таким чином, за словами Олександра Бакуменка, «позитивна динаміка значним чином пов’язана із підвищенням виробництва у тваринництві, зокрема слід відзначити птахівництво (зростання з початку року — на 14%). Так, із загального обсягу ринку кормів “на пташок” припадає понад 60%. На другому місці свинарство — понад 20%».
Отже, внутрішній ринок матиме можливість використати резерви зростання споживання продукції тваринництва, зокрема птахівництва, що й надалі сприятиме збільшенню обсягів її виробництва. У наступні роки стримуватиметься інвестування у галузь тваринництва. Агро­під­при­ємства відкладатимуть проекти будівництва нових тваринницьких комплексів та розвиток об­­слуговуючої інфраструктури. Проте значний вплив на ефективність ведення тваринництва матиме забезпеченість якіс­­ними та дешевими кормами. Біль­­шість проблем можна вирішити через здешевлення кормів та підвищення продуктивності тваринництва.

Інтерв'ю
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала

1
0