Спецможливості
Інтерв'ю

Підсумки сезону озимих зернових

20.09.2018
961
Підсумки сезону озимих зернових фото, ілюстрація
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау

Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України Віктора Швартау з проханням проаналізувати основні проблеми, що виникли під час вирощування озимих зернових у нинішньому році.

 

 - Основна проблема нинішнього року — це весна без дощів. Вона, в свою чергу, породила кілька дуже серйозних проблем, з якими аграрії часто не знали, як справитись. Перша з них: як удобрювати культури в таку сушу?

 - Насамперед слід відзначити, що ситуація з добривами взагалі в країні вкрай важка, бо ціни завеликі, ми не забезпечені належною кількістю добрив і існують проблеми з якістю. Так, у сегменті КАС проблеми з якістю спостерігаються скрізь, по всій державі, — навіть нове слово виникло — «касовари», і воно має, на жаль, негативний відтінок.

Карбамід вітчизняний нижчої якості, ніж карбамід Yara: покриття гірше, а чутливість до уреазної активності та фоторозкладу вищі. Проте: якщо продукція й так реалізується, то заводи не зацікавлені підвищувати її якість. Тут мала б втрутитися держава, підвищити вимоги стандартів, але цього не відбувається.

Комплексні, фосфорні добрива — вибір не дуже великий. Фактично фосфорним добривам з Росії та білоруським комплексним добривам з російської сировини альтернативи немає. Якість добрив з африканської сировини суттєво гірша. А пропозиції розробки вітчизняних родовищ наражаються на сувору реальність: родовища невеликі, а земель доведеться виводити з обігу забагато. Сульфат калію купуємо німецький, хоча маємо багаті поклади в Калуші.

І є проблеми фізіологічного характеру. Як можна їм зарадити? Підвищити ефективність використання добрив.

 

 — Яким чином?

 — Скрізь настійно повторюють як основне правило, що внесення добрив повинно базуватися на даних агрохімічного аналізу. Але внаслідок змін клімату та економії коштів у сучасних технологіях має значення те, що внесення добрив слід прив’язувати до кількості доступної вологи та ключових фаз розвитку культурної рослини..

Ще один важливий спосіб підвищення ефективності добрив — поділ дози. Це завжди спрацьовує. Наприклад, якщо внесення аміачної селітри, яке зазвичай виконують в 1 прийом рано навесні, поділити на 2–3 підживлення, то одне це забезпечить статистично достовірну прибавку урожаю зерна. Адже рослина, яка тільки виходить із зими, нездатна взяти багато азоту. Однак аграрії вносять багато азоту за один раз, бо це технологічно зручно.

 

 - А яке Ваше відношення до інгібіторів нітрифікації?

 - Інгібітори нітрифікації інгібують бактеріальне окиснення іону амонію й добре відомі ще з 60-х років. Нітрифікація є однією з причин втрати азоту у ґрунті, тому був сформований потужний напрям пошуку ту впровадження селективних інгібіторів нітрифікації у ґрунті.

Але досить ефективний шлях інгібування  нітрифікації — підвищити концентрацію добрива. Якщо внесемо безводний аміак, аміачну воду, сульфат амонію в концентрованому вигляді тонким шаром чи в рядок, це й буде інгібувати мікроорганізми нітрифікації, і кінцевий результат буде не гірший за застосування спеціальних інгібіторів.

 

 - Наскільки може зарадити хліборобам перехід на мінімальний обробіток ґрунту?

 - З точки зору збереження вологи в ґрунті — виглядає оптимістично. Але це спричиняє зміни в усьому агроценозі, і не завжди позитивні для аграрія. Ось представники фітосанітарної асоціації скаржаться, що останнім часом почастішали випадки виявлення іноземними покупцями в українському зерні збудників шкодочинних хвороб. Стали знову виявляти таку небезпечну хворобу, як сажка. І це, я вважаю, тільки перший дзвіночок, а далі ситуація із контамінацією агроценозів буде погіршуватися.

Річ у тім, що нинішнє покоління агрономів за намагання економити ресурси перекреслює прописну істину з підручників з фітопатології: перший захід боротьби з хворобами — це оборот пласта ґрунту. В умовах мінімального обробітку ґрунту суттєво ускладнюється контроль шкодочинних хвороб. Тому варто обробляти максимальними зареєстрованими дозами інноваційних протруйників з подовженою дією, які мають у складі, наприклад, класичний Флудіоксоніл, чи нову Систіву. Щодо необхідності діючих речовин з подовженою дією свідчить й значна частка полів з пізніми сходами та необхідність подовженого контролювання збудників кореневих гнилей, насамперед - фузаріозних, та пліснявіння.

Щодо ефективності контролювання хвороб по вегетації, то згідно рекомендацій FRAC для зниження ризиків формування резистентності сформовані системи фунгіцидного захисту з використанням препаратів, до складу яких входять три діючі речовини з різних хімічних  класів та різного типу дії. Досягаємо при цьому мінімальних частот застосування фунгіциду певного механізму дії.

Найкращим же способом протидії хворобам є відбір сортів, стійких до відповідних захворювань.

 

 - Ви згадали про протруйники. Чи могли б Ви дати якісь поради по них?

Тут потрібно почати із з'ясування того положення, що є єдина точка у технологіях вирощування культурних рослин - підготовка насіння до посіву, де намагання економити вкрай негативно позначається на кінцевому результаті. Захист насіння від хвороб є виключно важливим для забезпечення розвитку сходів культури та наступної реалізації генетичного потенціалу сорту й отримання якісних врожаїв. За даної обробки 100% пестициду досягають цільового об'єкту, а за позакореневого застосування частка пестициду на цільовому об'єкті може знижуватися нижче 0,1%.

У вегетаційному сезоні 2018 року спостерігалися у генеративний період розвитку численні ураження насіння пшениці сапрофітами. Серед уражень зерна зернових колосових культур домінують альтернаріоз, гельмінтоспоріоз, септоріози, суттєво менше, ніж очікувалось - фузаріози. До речі, зверніть увагу, що поєднання дощів і тепла в період жнив у регіонах мало б призвести до епіфітотій фузаріозу, а його не так багато. Й забруднення мікотоксинами у більшості областей не перевищує рівнів, що визначені у ДСТУ 3768:2010. Чому? Тому що патогени живуть не окремо, а в багатокомпонентному агроценозі. І тут між ними виникає конкуренція, вірогідно, внаслідок якої обмежено поширення та шкодочинність збудників фузаріозу.

Небезпека альтернаріозу в тому, що уражене зерно фізіологічно недорозвинене,. Відомо, що збудники хвороби також виділяють мікотоксини. При цьому присутність збудника хвороби та вміст його мікотоксинів не регламентується відповідними ДСТУ. В результаті згідно українських стандартів таке зерно безпечне, а за кордоном його бракують. Якщо не помиляюсь, у 2002 році у Бразилії були проблеми з поставками великих партій зерна з України за інфікування альтернаріозом. У кінці вегетаційного сезону цього року зерном з ураженнями альтернаріозом, яке за прописом ДСТУ подібне до уражень сажковими, маніпулювали елеватори, закуповуючи збіжжя за зниженими цінами.

Таким чином, за ураження альтернаріозом зерно фізіологічно недорозвинене, має низьку енергію проростання та схожість. Висів інфікованого насіння веде до значної втрати врожайності. Обробка лише тріазолами не забезпечить належного контролювання розвитку збудників альтернаріозу та ряду інших домінуючих у сезоні 2018 року хвороб.

Чи є ураження сажкою у цьому сезоні? Переважна більшість сапрофітів на зерні, за формування візуально схожих симптомів, звичайно, не є ураженням сажковими. Проте, збудники твердої сажки знайдено у партіях насіння Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Полтавської, Сумської, Дніпропетровської (фактично - зерновий пояс) областей. Потужні ураження, до запаху оселедцю, реєструються  лише у окремих партій зерна. Те, що проблема ураження сажковими набуває такого рівня є прямим наслідком скорочених сівозмін, відсутності обороту пласта після жнив та низької якості протруєння (вибір на користь дешевих монопрепаратів, відсутність обладнання для якісного протруєння).

Висів "чистим" неушкодженним насінням у цьому році є також проблемним. Причина та, що "чисте" насіння отримано, переважно, за досушування посівного матеріалу. При цьому, навіть невелике перевищення, на кілька градусів, температури висушування зумовлює втрати схожості.

Висів насінням 2017 року не менш проблемний. За тестування численних партій насіння 2017 року згідно даних провідних фітопатологічних лабораторій України встановлено зростання ураження зерна пеніцилами та збудниками фузаріозів протягом зберігання.

Висновки:
- необхідно забезпечити висів неушкодженим насінням, яке не має втрат у рівнях схожості;
- обробка багатокомпонентними інноваційними протруйниками, які перекривають широкий спектр збудників хвороб та шкідників сезону 2018 року у високих або максимальних зареєстрованих в Україні дозах. Нинішні проблеми з сажкою, а також альтернаріозом на поверхні насіння вимагають уточнень у виборі протруйників. Препаратів, які варті уваги є достаньо, відзначу лише вибрані - Максим Форте, Кінто Дуо, Ламардор Про, Вайбранс Інтеграл тощо.

 Більшість території нашої держави знаходиться у зоні нестійкого зволоження, тому необхідно уникати застосування протруйників з фітотоксичністю щодо сходів. Варті уваги агрономів інноваційні протруйники, складові діючі речовини яких, поруч із контролюванням розвитку збудників хвороб стимулюють розвиток рослин, особливо - кореневої системи (SDHI  тощо), наприклад седаксан.

Проблема резистентності збудників хвороб до тріазолів та стробілурінів у країнах ЄС вже повстала у повній зріст, а надходження насіннєвого матеріалу з цих країн, фактично, не обмежене. Вважаю, лише відсутність ресурсів на інфраструктуру лабораторій Інститутів НАН та НААН України не дозволяє нам ідентифікувати резистентні збудники хвороб на теренах України. Тому ще раз звертаємо увагу на важливість використання фунгіцидів - інгібіторів сукцинатдегідрогенази ІІ покоління, у протруйниках та позакоренево, до препаратів цього класу ще не сформовано резистентні штами збудників хвороб.

 

 - Ви згадали про найпоширеніші цього року хвороби. А тепер давайте перейдемо до шкідників. Я бачив на полях багато хлібного жука. Як його вдавалось побороти?

 - Проблеми з контролювання шкідників будуть зростати, що пов'язано із заборонами на використання класів інсектицидів, які небезпечні для бджіл.

Варто згадати про використання інсектицидних протруйників насіння, оскільки на ранніх посівах існують ризики по заселенню шкідниками та перенесенню шкодочинних вірусів та мікоплазм. Неонікотиноїди у протруйниках контролюють попелиць, трипсів, жужелиць, шкідників у середині стебла, але не впливають на ураження совками. Важливо, щоб комплексний протруйник також мав інсектицидні компонент(и) з репелентним ефектом.

Щодо обробок проти гусені озимої совки, то знову необхідно нагадати про якість обробок, на цей раз потрібно, щоб робочий розчин попав під основу стебла. Личинки підгризаючих совок уражують рослини від поверхні ґрунту и ніколи не заповзають на рослину, й за щільних сходів необхідно забезпечити належний розмір крапель і тиск при обприскуванні, для того, щоб препарат потрапив у ярус, де знаходиться совка. Натомість, за неякісного - поверхневого - внесення інсектициду проти совки нарікають на препарати та виробників.

Для контролювання шкідників сьогодні спираємося на зареєстровані в Україні інсектициди: неонікотиноїди, піретроїди. Фосфорорганічні сполуки по колосу не варто застосовувати, бо елеватори не будуть приймати зерно з їх залишками.

 

 - У зв’язку зі спекою й посухою чимало говорять про антистресанти. Зрозуміло, що від посухи врятує тільки дощ або полив. А що б Ви порадили для зняття температурного стресу?

 — До невирішених проблем у нашій державі відноситься відсутність відповідальності за некоректну рекламу. Ми тільки чули, що у США міжнародну компанію на початку цього року суд оштрафував за некоректну рекламу й фальсифіковані дані лабораторних досліджень на максимально можливу згідно законодавства суму - $44,5 млн. На такий рівень відповідальності на ринку України ми тільки сподіваємося.

Переконаний, що більшість подібних пропозицій не відповідають дійсності. Найкращий же "антистресант" — це стійкі сорти. У випадку температурного стресу — стійкі до високих температур. Запорука їх стійкості — ефективне використання води, адже вологи для пшениці потрібно не так і багато. Також у рослині (саме в ній, а не тільки в ґрунті) має бути достатньо калію, адже цей елемент відповідає за ефективне відкриття-закриття продихів та регулює транспіраційні токи. Це має поєднуватися з оптимальними (принцип «чим більше, тим краще» тут не працює) восковим шаром та розвитком кореневої системи рослини.

            І нинішній рік став лакмусовим папірцем щодо визначення стійкості сортів до посухи та високих температур. Пшениця німецької селекції у себе в країні підвела фермерів, віддавши в середньому по 3 т/га (Financial Times, 1 серпня 2018 року, German wheat harvest expected to be lowest since ...). Чому? Тому що вперше за багато років у Німеччині спостерігалися такі умови, які в Україні в останнє десятиріччя стають регулярними. Натомість урожайність тих самих Подолянки, Богдани чи Каланчі порівняно з попереднім роком знизилася, але не так разюче. Наприклад, у нашому дослідному господарстві в Глевасі навіть за посухи нинішнього року на бідних ґрунтах Полісся ці сорти забезпечили не менше 8 т/га.

Прошу звернути увагу на наступне. Ще недавно всі вважали, що прапорцевий листок — основа життя злакової рослини. Але, архітектура сучасних сортів з високою посухостійкістю може не відповідати цьому правилу. Наприклад, показник вмісту хлорофілу під час цвітіння в листках сорту Смуглянка становив 60 умовних одиниць SPAD, коли вона формувала врожай до 10 т/га і 55–58, коли формувала врожай 7–8 т/га. У німецьких сортів цей показник становить 60 і більше. Тоді як у Подолянки цей показник рідко дотягував до 60, а у Каланчі — не більше 40-45. Проте, нижні яруси Каланчі завдяки тому, що прапорцевий листок їх затінює, не вигоряють й не уражуються хворобами і продовжують фотосинтезувати. Наприклад, у пшениці сорту Каланча у цьому вегетаційному сезоні в умовах Київської області рослини мали вміст хлорофілу в прапорцевому листку під час цвітіння 40–42 умовних одиниць SPAD — відносно небагато. Але наступний до ґрунту листок мав цей показник на рівні 46, ще більш нижчий листок — 42-45 і найнижчий — знову 42-46. Таким чином, під час та після цвітіння усі яруси активно працювали, не зважаючи на жорстку посуху. При цьому рівень вмісту хлорофілу у підпрапорцевих ярусах після періоду тривалої спеки й за дефіциту вологи перевищував його вміст у прапорцевому листку. У порівнянні, сорти, у яких за рівнем фотосинтетичної активності домінує прапорцевий листок, поступався за рівнем врожайності за умов високих температур та нестачі вологи. Тому не варто судити щодо потенціалу врожайності по одному лише прапорцевому листку й лише одного його захищати.

 

 - Ще один момент хотів з’ясувати: які мікроелементи для пшениці просто обов’язкові?

 - Головні 4 елементи, які визначають стан окисно-відновних реакцій у рослині: залізо, мідь, цинк і марганець. Від їх вмісту залежить ефективність дії ферментів, що визначають так званий редокс-потенціал — суму окиснювально-відновних реакцій, які визначають взаємодію рослини з навколишнім середовищем. Якщо грунт родючий, та ще й удобрений азотом, то необхідність у них не така велика. Однак на Півдні, де ґрунти мають лужну реакцію, бракує марганцю. В цих місцевостях потрібно вносити сірчанокислий марганець, а також цинк і залізо. Сірчанокислі марганець, цинк і залізо недорогі й доступні багатьом фермерам. Для зернових важливий також бор.

Що стосується міді, то її роль для зернової групи належно ще не оцінена, а безальтернативним варіантом є гідроксид міді. Щодо препаратів, то ми рідко рекомендуємо якийсь конкретний, але серед мідних такий є — Косайд. Інші препарати гідроксиду міді на ринку України мають проблеми з сумісністю з іншими агрохімікатами або з розчинністю.

 

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Ключові слова: Зернові колосові

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее

1
0