Укр
Досвід господарств
Віталій Рудченко: «Беззаперечно, технологія no-till працює та показує відчутні результати»
06:43 • Сьогодні
88
Цю технологію пробувати в своєму господарстві наважується далеко не кожен аграрій. Хоча no-till має ряд безсумнівних переваг: збереження ґрунтів, використання покривних культур, накопичення вологи та корисних елементів в ґрунті. Віталій Рудченко в своєму господарстві «БАУЕР-ПЛЮС» на практиці довів — навіть соя за нульовою технологією показує кращі результати ніж за класичною.
Дев’ятирічний досвід вирощування покривних культур і п’ятирічний досвід практики no-till допоміг голові фермерського господарства Віталію Рудченко продемонструвати накопичені знання та поділитися успішним досвідом господарювання під час польового дня регенеративного землеробства, що пройшов у ФГ «БАУЕР-ПЛЮС». Фокус господарства – не тільки зберегти ґрунт та його родючість, а й суттєво покращити його.
— Віталію, розкажіть як починався ваш шлях до регенеративного землеробства? Знаю, що у вас особлива любов до сої. Чому саме ця культура посіла чільне місце в господарюванні?
— Я почав сіяти сою на своїх полях одним із перших на Волині. Ця моя любов до сої проявилась навіть в емблемі на нинішній печатці господарства. В 90-х роках працював на Торчинській сортовипробувальній станції, яка на той час займалися дослідами сої. Мій старий учитель, агроном одного господарства, який ще з 80-х років займався вирощуванням сої, прищепив мені любов до цієї культури.
З початку заснування, ми в господарстві застосовували класичні технології вирощування сої, з часом перейшли на нульовий обробіток. Багато вчених стверджують, що свій потенціал соя розвиває саме за технології no-till. На своєму досвіді переконався що це дійсно так.
Ми маємо приблизно 800 га землі, знаходимось в зоні Лісостепу західного регіону України. Ґрунти у нас еродовані, горбиста місцевість, ґрунти ясно-сірі, сірі і темно-сірі опідзолені, сильно або середньо змиті, є вкраплення звичайних опідзолених чорноземів. Гумус від 1 % до 2,5 %.
Як прийшли до рішення впроваджувати систему no-till в господарстві?
— Шлях в no-till почався з моєї співпраці з компанією Soufflet Agro Ukraine, ми в 2016 році вперше посіяли покривні культури. Навіть не думав, що в подальшому відмовлюсь на деяких поля від обробітку і навіть сіятиму цукрові буряки по no-till. Не тільки прибуток важливий, а й практика, яка захищає ґрунт від ерозій, техногенного впливу, зменшує пестицидне навантаження та кількість мінеральних добрив – все це нам дає змогу «робити» регенеративне землеробство.
В 2016 році ми вперше посіяли покривні культури. Перший досвід не вдався, була посуха після жнив. Я запитував колег що робити, мені порадили залишити покривні культури до весни на полі. Наявність покриву, який ми залишили на полі на зиму, допоміг нам побороти ерозію і перший рік після застосування покривних культур ми зібрали сою 3,5 т/га. Тоді я вирішив, постійно після ланки зернових в сівозміні сіяти сидерати.
Наступний крок був: не заробляти в ґрунт покривні культури, під культури сівозміни, які йдуть у нас навесні – кукурудза, соя чи цукрові буряки. Адже до цього ми постійно їх заробляли в ґрунт після того, як вони досягнуть відповідної висоти.
Разом з тим, як ми відмовлялися від обробітку ґрунту, ми збільшували внесення органіки. Тобто органіка разом з відмовою від обробітку – основний елемент, який допоміг збільшити біологічну активність і тим самим отримати високі врожаї.
Перший досвід в no-till був в 2020 році. Ми посіяли кукурудзу в суміш сидератів МікаТЕК наявною тоді в господарстві сівалкою точного висіву Kverneland Accord Optima. Перше застосування технології ноу-тілл було успішним, ми зібрали 13 т кукурудзи в сухому зерні. Щоправда, збирали зерно з вологістю більше 30 %, на Волині восени в основному дощова погода, яка не дуже сприяє економіці на сушінні зерна.
Чи можливо практикувати нульову технологію, не маючи відповідного обладнання?
— Варіант перший, проте не кращий – орендувати сівалку, щоб зрозуміти, яка буде краще виконувати свої функції в господарстві. Не завжди потрібно одразу купувати обладнання щоб почати впровадження технології no-till. Не завжди розумієш що саме треба.
Варіант другий – починати не з великих посівних комплексів, а з невеликих сівалок. Є господарства, де не маючи сівалки, але маючи велике бажання працювати, сіють сівалками СЗ 3,6, підсилюючи пружини тощо.
Соя за no-till — які, на вашу думка, складові успіху?
— Спочатку я вирощував сою за класичною технологією, а коли почав вирощувати сидерати, то наявною сівалкою ми просто навесні заходили в покрив і сіяли Horsch Pronto з мінімальним обробітком. Ми не культивували, не дискували, а сама дискова сівалка сіяла сою. Ми побачили, що врожай на цьому полі зріс. При посіві ми не вносили мінеральних добрив, і соя відгукувалась збільшенням врожаю. Як кажуть американські аграрії, соя – це одна з тих культур, яка погано відгукується на внесення мінеральних добрив, на органіку реагує краще. Тому, хто вносить багато мінеральних добрив під сою я раджу трохи економити, особливо це стосується азотних добрив.
Наступним кроком стало придбання сівалки, що дозволила нам збільшити врожайність сої. В 2021 році ми купили нову сівалку Väderstad Tempo, яка сіє цукрові буряки, кукурудзу, сою, також сіємо нею ріпак напряму і точним висівом. В 2022 році посів цією сівалкою сої по покривних культурах в no-till дав нам прибавку врожаю 1 т/га, ми зібрали сої більше 4 т/га. Це ще одна складова, яка змогла мені показати, що соя – це культура точного способу сівби, і щедро оплачує вкладені в неї інвестиції. Треба тільки трохи докласти зусиль: працювати з ґрунтом, звернути увагу на добрива, проте не на азотні.
В 2023 році повністю перейшли на посів сої по покривних культурам. Сорт компанії «Агрітема» «Ніагара» відгукнувся врожаєм, який був більше 5 т/га. До речі, того року три сорти сої дали високі врожаї: «Ніагара» і «Нептун» компанії «Агрітема», які були посіяні на дослідних ділянках 50 га і 80 га, дали понад 5 т/га, і «Кіото» компанії Прогрейн рівно 5 т/га.
Соя – це культура, яка дуже добре відгукується на систему no-till та органічні добрива. До речі, як мені розповів мій колега, соя любить вуглець. Всі заточені на те, щоб вносити добрива під цю культуру. Але треба орієнтуватись на практику накопичення вуглецю. Накопичувати вуглець в ґрунті – це акумулювати органіку у верхньому шарі ґрунту, яка потім розкладається, підвищує ґрунтову родючість і віддає свій потенціал рослинам. Найбільша кількість сполук в ґрунті відбувається саме з вуглецем.
Чи застосовуєте обробку насіння сої перед сівбою? Яка, на вашу думку, ефективність такої процедури?
— Насіння сої я обробляю тільки інокулянтами. Бобові не потребують хімічного захисту, їх природа якось сама захищає в ґрунті. Я на деяких своїх полях сіяв не протруєні сорти сої і вони краще зійшли, ніж протруєні. Протруйник впливає на сою меншою схожістю рослин, я краще знехтую фунгіцидним обробітком, інвестую в ще один інокулянт, ніж пожертвую схожістю сої. Насіння треба обирати щоб не було бактеріозів. Цього року у нас було чудове насіння, яким ми навіть поділилися з іншими фермерами. Енергія проростання має бути більше 92-93 %. В точному висіві якщо енергія проростання 88 %, це вже проблема. Краще обробити біологічним протруйником та інокулянтом, ніж хімічним препаратом.
Яке ідеальне міжряддя сої в точному висіві? Що ви думаєте про зменшення норми висіву насіння?
— Ідеальне міжряддя на сої придумали американці, воно становить 35 см. Але ми змогли звузити сівалку до 37 см. На 40 см – краща прохідність, але на 37 см краща розкладка насіння. У нас є надранній сорт сої, який взагалі не галузиться.
Щодо зменшення норми висіву, скажу так — ми зазвичай звикли, сіяти зерновою сівалкою 500-600 тис. насінин на га. Щодо сої, варто в рядку розширювати місце для живлення, зменшуючи густоту посіву. У мене є одне поле, там посіяно сорт «Нептун», де я поставив норму 220-240 тис. нас/га. До речі, воно доглядає дуже гарно. Поки що притримуюсь норми для основних посівів 250-300 тис. нас. Цим ми досягаємо гілкування сої, яке нам додає врожайності.
Яка у вас в господарстві система захисту від бур’янів по сої?
— Система захисту проста: ми застосовуємо ґрунтові гербіциди, хоча багато хто каже, що ґрунтові гербіциди для сої по no-till не потрібні. Не весь ґрунт покритий рештками. Ми застосовуємо гербіциди Зенкор®, Дуал Голд® і Комманд®, як стандарт на сої до сходів. Це дозволяє збільшити термін обробітку, який ми проводимо за допомогою Базагран® і Хармоні®. Додаємо обов’язково ґрунтовий прилипач, всі маніпуляції проводимо вночі, тоді більша вологість і ґрунтовий прилипач дозволяє краще працювати препаратам.
Розкажіть про поля сої, який нинішній стан посівів?
— У мене в господарстві в цьому році посіяно 34 сорти сої, правда, немає українських сортів, бо вони не пройшли випробування термінами дозрівання.
Тут оптимальний термін сівби сої – 9-10 травня, коли ґрунт добре прогріється. Посіяли також демо-поле сої, після того як відсіяли всі свої посіви. Ми розпочали сівбу 26 квітня із сої пізніх сортів, почали з сорту «Кіото», який має теплові одиниці 3650 та демонструє гарне галуження рослин. Минулий рік я сіяв сорт з нормою 320 тис. насінин, цього року норму зменшив до 250 тис. нас./га.
Сіяли непротруєне насіння, адже воно має високу якість. Гірші сходи показав сорт сої «Дакота», схожість насіння була 92 %, а енергія проростання мабуть менша, тому сходи виявились гіршими. Раніше ми висівали сою сівалкою Horsch Pronto з нормами 120-140 кг на га. Зараз у нас соя в пріоритеті, як і цукрові буряки та кукурудза. Тому ми її сіємо точним висівом. Кожного разу тракторист отримує завдання яку норму сіяти, комп’ютер показує яка відстань між насінинами в рядку – ми сіяли від 6 до 12 см.
Попередником на соєвих полях була озима тверда пшениця сорту Лупідур від Saatbau, зібрали 6,5 тон з високою скловидністю. Але нині маємо проблему зі збутом зерна, ринок твердої пшениці в країні погано розвинений, а задарма продавати не хочемо.
Посіяли ми на одному з полів дві сидеральні суміші, половина була «МікАЗОТ» від Soufflet Agro, інша половина – суміш від ТОВ «СМАРТ КРОПС». Ми спостерігаємо, що додавання бобових до сидератів в подальшому не призводить до захворювання сої, натомість посіви отримують більше азоту. Посів відбувся 10 травня з унесенням амофосу 60 кг на 1 га: 6 азоту до 28 фосфору. Перед посівом, проводили подвійну інокуляцію сої препаратом АгріБактер® від «Агрітема». 13 травня накрили посіви гербіцидною сумішшю Зенкор® Ліквід 350 г на 1 га, Кломазон 300 г на 1 га і S-метолахлор 1,1 л на 1 га, а також ґрунтовий прилипач Ремікс. В результаті, побачили що суміш добре спрацювала.
Друге внесення було на початку червня — суміш Хармоні® 9 г/га, і Базагран® 1,8 л/га + прилипач. В подальшому плануємо ще раз пройтись гербіцидами, прибрати падалицю сидеральної редьки.
Про сидерати
Розкажіть про сидерати. Ви маєте великий досвід застосування покривних культур у сівозмінах. Як правильно підібрати суміш?
— Покривні культури здатні збалансувати ґрунт, зробити його структурованим, наситити вуглецем, дати запас азотфіксуючих бактерій для наступних культур. В минулому, обираючи суміш сидератів для посіву, ми в господарстві керувались тим, що пропонував ринок. Зараз я до купованих сумішей можу додавати бобові або злакові компоненти, які сам вирощую. Це наприклад, люпин білий, кормові боби або пелюшка. Люпин, до речі, найкращий накопичувач азоту, ми вирощуємо його на насіння, додаємо в сидеральну суміш. Якщо в господарстві піщані ґрунти – треба додати більше люпину, якщо чорноземи – більше злаків. У нас в суміші в основному хрестоцвіті, бобові, злакові і фацелія. Зараз ми дійшли до висновку, що треба вирощувати й озимі сидерати, в першу чергу жито, яке вже показує непогані результати. Жито можна застосовувати і на початку впровадження технології. Якщо еродовані ґрунти, культура добре скріплює ґрунт і дозволяє відновити структуру.
Сіємо суміш редьки, гірчиці, фацелії, кормових бобів, пелюшки, гречки – до кінця серпня суміш сидератів виконує свою роботу на полі, акумулюючи поживні речовини, потім в цю суміш висівається невеликою нормою в 50-70 кг на гектар жито. Якщо у вас є осінньо-зимові опади, то чому не використовувати покривні культури? Фермери з Півдня кажуть, що ми не можемо, але Україна велика, і аграрії зі Хмельниччини, Рівненщини, Львівщини можуть використовувати ці опади щоб отримувати велику масу для наших наступних культур в сівозміні. Навіть часом і центр України так само може вирощувати з легкістю сидерати. Хто хоче — знайде можливості, хто ні – знайде виправдання цього не робити.
На одному з полів у нас був високий сидерат, ми застосували подрібнюючий коток. Проте поле мало переущільнення ґрунту, коток ходив по діагоналі.
Як далі працюєте з покривними культурами? Залишаєте на ґрунті чи заорюєте? Ви маєте в господарстві спеціальний прикочуючий коток для сидератів, які відгуки можете про нього сказати?
— Так, маю в господарстві спеціальний подрібнюючий коток імпортного виробництва. Бо українського на той час не знайшов на ринку техніки. Звичайно можна припинити вегетацію хімічним шляхом, але ми обрали для себе механічний спосіб за допомогою котка.
Раніше я брав в оренду однобарабаний коток, проте на практиці переконався, що двохбарабанний краще, для сидеральної системи – це обов’язковий агрегат. Якщо сівалка не може посіяти в суміш культур чи певний покрив, спеціальний прикочу вальний коток допомагає вирішити ці питання. В своєму господарстві я займають подвійною сидерацією, якщо на полі росте один сидерат, а потім терміново треба посіяти жито озиме, то цей агрегат незамінний для цієї системи. Якщо раніше я застосовував припиняв вегетацію гербіцидом суцільної дії, то сьогодні застосовую цей коток і на 90% маса відмирає. Коток складається з двох барабанів різних діаметрів, вони краще подрібнюють сидеральну масу, знищують покривні культури, припиняють вегетацію рослин і це дозволяє нам посіяти одразу наступний сидерат чи монокультуру. Коток йде під кутом, так легше подрібнює масу. Після подрібнюю чого котка гербіциди вже не використовую. В минулому році я на трьох полях сіяв озиме жито по ранніх покривних, які були посіяні після озимої пшениці чи ячменю. Коток прикочував масу, вносити гербіциди не було потреби.
До речі, компанія Horsch вже має в своєму парку техніки агрегат який має подрібнюючий коток та штригельну борону, які подрібнюють масу соняшника, кукурудзи чи покривних культур. Поки що ця техніка у мене в планах.
Одного року у нас була посушлива весна, посіяли вику і овес, але більше вродила лобода. Ми порубали котком посіви, і ближче до осені посіяли ще сидерати, порубали знову і посіяли тритикале. Мали гарні результати і без внесення добрив. Площу коток не вирівнює, лише кротовини якщо є на полі або мишачі нірки.
Якщо після суміші покривних культур, що містять вику посіяти кукурудзу, то з залишками вики в посівах ми боремось так: вносимо гербіциди для кукурудзи, і проблем з викою не маємо. Додає клопоту вика в посівах сої та соняшнику. Цього року проблеми з цією культурою не маємо.
Чули також позитивні відгуки знайомих фермерів, які працюють цим котком по соняшнику, ґрунт агрегат не обробляє, зачіпає його лише на 1 см максимум.
Чи впливають залишки покривних культур на подальший збір урожаю?
— У багатьох аграріїв існує побоювання, що залишки покривних культур не дозволятимуть якісно збирати врожай сої жатками flex. Минулого року мій співробітник тракторист теж побоювався, що жатка під час збирання сої заб’ється рослинними залишками. У мене на полях господарства працює ґрунт, а значить буде працювати і жатка flex. Минулого року 5 жовтня ми молотили сою, пожнивних решток попередника в цей час майже не лишилось на полі. Натомість на полі спостерігалась така висока біологічна активність, була потрібна вологість під масою залишків, активно відбувалась переробка решток під покривом сої – все до осені переробилось і не становило проблем зі збиранням сої. Якщо хтось ще думає чи купляти жатку flex, ми купили вживану, але вона дозволяє збільшити збір врожаю від 3 до 5 ц/га. На сої було низьке прикріплення бобів, адже застосовуємо зменшені норми висіву. Жатка flex – це №1 в збиранні сої.
Якщо минулого року було більше проблем з посівом сої, бо сіяли паралельно рядків, то цього року ми зробили маленьку діагональ, щоб легше перерізалась листкова маса.
На високому сидераті ми застосовували рублячого котка, бо сидеральна маса була більше 50 т/га. Пробували прямий посів у сидерати, сівалка суне сидерати.
Про буряки
Розкажіть як виникла ідея посіяти цукрові буряки за нульовою технологією? Адже ви маєте унікальний досвід в Україні.
— Завжди нас вчили що під цукровий буряк потрібна глибока оранка. Проте це виявилось не так. У 2019 за порадою колег вирішив спробувати посіяти буряки по ноу-тіл всього на 1 га. Проте, все велике починається з малого. Ми зрозуміли які помилки робили та як рухатись далі. Головне ми тоді побачили, що цей один гектар дав врожай не менше ніж основне поле.
В 2019 році це був 1 га, наступного року ми посіяли вже 9 га. Ми дбаємо про ґрунт, тому і буряки сіємо по ноу-тілу. На полі з буряками вже 4 рази їздив обприскувач, а ми майже не бачимо колій. А все тому, що поле без обробітку, тому колій немає. Хіба що восени, коли йде збір врожаю перевантажувачі можуть залишати колії на полі.
Насіння обираємо ретельно. Гібриди цукрового буряку компанії KWS добре придатні для нульового посіву. Німці йдуть попереду нас, біологізують своє виробництво, а ми черпаємо від них нові знання.
Поля під no-till не дозволяють нам рано починати посів. Ми посіяли буряки 10-12 квітня. На іншому полі ми посіяли трохи пізніше, якраз пройшов дощ і результат там дещо гірший. Якщо сіяти прямим посівом і пішов дощ, то краще зупинитись на 1-2 дні щоб просохло, бо ця вся органічна маса сунутиметься.
Які добрива вносите під цукрові буряки?
— Сіємо цукрові буряки з унесенням мінеральних добрив сівалкою Väderstad TEMPO TPV12, вона в нас навісна. Калій вносимо поверхнево, без загортання в ґрунт. Органіка на полі вносилась в лютому по морозу. Перед цим в листопаді випав сніг до 40 см, а в грудні вже пішов дощ, тому застосувати вегетуючі сидерати не було змоги.
Щодо азотних добрив, внесли вапняково-аміачну селітру 2,7ц на га. Тобто 70 кг азоту. Вапняково-аміачна селітра не підкислює ґрунт. Цього року на полі перед буряками були покривні культури, тому ми додали всього 70 кг азоту. Минулого року на одному з полів посіяли лише бобові сидерати. Тому внесли на те поле тільки 50 кг азоту і різниці в урожайності не було. Тобто ми поступово зменшуємо кількість мінеральних добрив. Якщо раніше ми вносити 130 кг діючої речовини, то зараз 70 кг і стан буряків не гірший, рослина потім накопичує навіть кращу цукристість, адже немає надлишку азоту в ґрунті.
Фосфор ми вносимо обмежено, адже він досить дорогий на ринку добрив. Вносимо його під старт, а це орієнтовно 60–70 кг фізичної маси амофосу. Хлористий калій ми замінили на сульфат калію. Хлористий калій не радять застосовувати, адже він як отрута для рослин. Ми раніше вносили по 300 кг діючої речовини хлористого калію, але не отримували такий врожаїв які маємо сьогодні.
Яку роль відіграють органічні добрива в практиці вашого землеробства, під які культури ви їх вносите?
— У нас 90 % органічних добрив покупні, в Україні багато птахофабрик, ми купуємо курячий послід. Також добираємо потрібну кількість добрив завдяки покривним культурам. У нас по всіх зернових культурах йдуть покривні — під кукурудзу, сою, цукрові буряки. Також маємо власну невелику ферму, органічні добрива йдуть на соломі. Під найбільш рентабельні культури вносимо органіку — під ріпак, цукрові буряки, озиму пшеницю. Кукурудзу сіємо по сидератам, вона використовує післядію.
А як щодо сівозміни? Які культури сієте після цукрових буряків?
— Ми чітко дотримуємось сівозміни. Буряки у нас повертаються на поле на 5-6 рік. Чим ширша сівозміна, тим більшу у нас можливості. Крім того, буряки — це досить таки маржинальна культура, Після буряків наступною культурою йде яра пшениця без глибокого обробітку ґрунту — просто сівалка йде і сіє.
У нас було заплановано: озима пшениця — цукрові буряки — яра пшениця, і ми чітко цього дотримуємось. Зараз перейшли на тверді ярі сорти, які сіємо по буряках. Це дає змогу диверсифікувати виробництво.Буряк сіємо без попередньої обробки ґрунту. Є порушення ґрунту під час збирання культури, це не оминути. Збирати врожай легко, а коли погода дощова, техніка не провалюється. Інфільтрація одразу йде в нижні шари ґрунту.
На одному з полів у нас вже три роки застосовується технологія no-till, двічі тут сіяли покривні культури, «блюдця», які часто можна спостерігати на полях, у нас зникли. Сидерати пронизали своїм корінням ґрунт, пішла інфільтрація в нижні шари.
Отже, беззаперечно технологія no-till працює та показує відчутні результати?
Всьому потрібен час, всі люблять швидкі результати. Але кращі результати приходять з часом, орієнтовно потрібно 3-5 років. Дорогу торує той, хто йде першим – не завдяки, а всупереч.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com
Наступна стаття
Читайте також
Інтерв'ю
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні.
Cьогодні група компаній «Штефес» добре відома в Україні. Засоби захисту рослин, що виробляє і реалізовує «Штефес», дали змогу тисячам українських аграріїв зберегти та зібрати мільйонні врожаї, примножити свої статки. Популярності компанії... Подробнее
Статті
1
0
