Спецможливості
Досвід господарств

Дебютні жнива волинських першопроходців

06.03.2018
2074
Дебютні жнива волинських першопроходців фото, ілюстрація
Жнива в середині лютого

На полях ТОВ «Салікс Енерджі» поблизу села Зубильного Локачинського району на Волині йдуть жнива. Полем їздить кормозбиральний комбайн, до нього курсують трактори з 20-25-кубовими причепами, вдалині крутиться навантажувач. В цьому не було б нічого особливого, якби поле не було засніженим, а робота на ньому не кипіла в середині лютого. Що ж можна збирати в цю пору?

 

Не просто косять, а ще й скирдують

 

Як виявилось, кормозбиральний комбайн косить і подрібнює… верболіз. Причому не той, що його можна зустріти поблизу будь-якої водойми, а особливий – спеціально вирощений на плантації як сільськогосподарська культура, певних сортів і в певному віці: трирічні пагони, які не встигли сильно розростися в товщину.

Як же вдається серійному кормозбиральному «Джон Діру» косити дерева? Увесь секрет – у спеціальній жатці. Вона обійшлася в 100 тис. євро, адже її довелося везти зі Швеції, де такі жатки виготовляють, причому тільки під замовлення з урахуванням характеристик комбайна, на який її планується встановити, та деяких інших особливостей умов роботи.

За допомогою такої приставки комбайн зрізує вербу при землі, подрібнює на щепу, яку вивозять 2-3 причепи по 20-25 кубів. Неподалік поля щепу вивантажують, і тут же складають навантажувачем із ковшем місткістю 2,5-3 м3 в бурти – прямо як зелену масу в скирти. Як розповіла директор ТОВ «Салікс Енерджі» Ірина Гнап, бурти можна робити заввишки до 4 м, і щепа там потроху сохне навіть просто неба. В дощ вона промокає, як показав досвід, на глибину не більше 10-15 см.

Такі бурти, в кожному з яких по 1000-2000 кубів щепи, навантажувач потроху перекладає з місця на місце, допомагаючи в такий спосіб висихати. Вологість свіжозібраної щепи зазвичай 45-50%. А коли її так ворушити, то, якщо весна не буде мокрою, до квітня вологість можна знизити до 30%, а до травня – до 25%. Щоправда, тоді вона не потрібна, тому все одно щепу доводиться тримати в буртах до початку опалювального сезону.

 

Щепою топити вигідніше. Якщо мати надійні поставки

 

Вербу косить звичайний кормозбиральний комбайн зі спеціальною приставкоюЛевова частка отриманої щепи йде на котельні, що належать ТОВ «Салікс Енерджі». Фірма має 3 котельні в смт Іваничі, поруч, на Волині, які забезпечують теплом соціальний сектор. Тож вирощування енергетичної верби виникло як вертикально інтегрований бізнес.

Як пояснює Ірина Гнап, така вертикальна інтеграція – необхідність для власників котелень на щепі. Адже перше запитання, що виникає у потенційних інвесторів чи кредиторів подібних проектів: чи є стабільне забезпечення паливом? Адже донедавна час від часу на ринку деревних щепи або пелет виникав дефіцит, який ставав серйозною перешкодою для перших в Україні власників котлів, розрахованих на дані види палива.

Водночас частину врожаю ТОВ «Салікс Енерджі» продає на сторону. Як розповідає пані Ірина, найбільший попит має щепа з вологістю 40%. Беруть і мокрішу, адже існують котли, які можуть спалювати щепу вологістю до 60%, але таких небагато, так й ККД спалювання вологішої щепи менший, ніж сухої. А деякі моделі котлів, високоефективні, з розумною електронікою, вимагають щепи вологістю не більше 30%. Однак щепу вологістю нижче 40% не завжди можна знайти в продажу взагалі. Тому покупці, як правило, беруть 40%-ну, а потім вона у них досушується в процесі зберігання. Такий товар самовивозом з господарства коштує зараз близько 200 грн/м3.

Для отримання 1 гігакалорії тепла потрібно спалити в середньому 1,8-2,2 м3 деревної щепи залежно від її вологості та температури на вулиці. «Порівняно з газом це дешевше приблизно на 40%. За минулий рік 3 наші котельні в Іваничах заощадили територіальній громаді 3 млн грн витрат на опалення порівняно з газовим», - розповідає Ірина Гнап.

Для подібної економії за рахунок використання деревної щепи і взялося свого часу ТОВ «Салікс Енерджі» за вирощування енергетичних порід дерев. На сьогодні фірма має 1700 га плантацій в радіусі 100 км від Іваничів: у Локачинському, Іваничівському, Горохівському районах Волині і навіть у прилеглих районах Львівщини.  Найбільший кластер – близько 900 га – поблизу Зубильного. З такими площами фірма вийшла на 1 місце серед виробників енергетичних культур в усій Східній Європі.

Такі розкидані площі (хоча розрахунки показують, що економічно доцільний радіус доставки щепи може досягати 200 км, а пресованих пелет – іще більше) пояснюються тим, що для енергетичних культур підходить далеко не кожна ділянка.

 

Агротехніка… верби

 

Приставка шведського виробництва для косіння вербиНасамперед – з економічних міркувань. Річ у тім, що термін виходу на окупність проекту з вирощування енергетичної верби досить довгий. Рік – на підготовку ділянки, потім 3 роки виростає перший урожай, потім зі скошеної при землі верби знову 3 роки виростає другий, і лише тоді енергетична верба входить у повне плодоношення. Наприклад, середній урожай першого укосу – 70 м3/га, і лише починаючи з другого – 150-200 м3/га. Всього ж плантація дає 6-7 повноцінних укосів кожні 3 роки, після чого врожайність починає знижуватися, тож експлуатувати плантацію довше, ніж 25 років, економічно недоцільно.

При такому тривалому терміні окупності інвестицій землі доводиться брати лише такі, які виробникам основних польових культур і даром непотрібні: піщані, перезволожені, на неугіддях, - коротше кажучи, де пайовики з радістю віддадуть свій пай хоч комусь. Практика показує, що тільки такі землі можна недорого орендувати на тривалий термін, необхідний для плантації енергетичної верби (25 років).

Однак не всі такі землі придатні для енергетичної верби. «Це не повинні бути горби або сильно зарослі лісом чи чагарником ділянки: розкорчовувати останні занадто дорого», - пояснює Ірина Гнап.

Як відомо, верба любить вологу і не терпить сухих місць. В абсолютних цифрах це виражається наступним чином: кількість опадів – найкраще не менше 650 мм на рік (в зоні, де розташовані поля «Салікс Енерджі», їх менше, але лише трохи – між 600 і 650 мм), глибина залягання грунтових вод – 0,5-1,5 м.

Разом з тим заболочені (а не просто перезволожені) землі теж не підходять. Найкращі грунти для верби – піщані, супіщані та суглинисті, а оптимальний рН грунту – від 4,6 до 6. Товщина родючого шару грунту повинна бути не менше 40 см, а вміст гумусу в верхній його частині (до глибини 20%) – не менше 1%. Досвід господарства показав, що даються взнаки навіть невеликі несприятливі ділянки на полі: там саджанці гірше приймаються, а «лисини» відразу тягнуть донизу врожайність.

 

Посадка й догляд

Скошена плантація: трапляються досить габаритні залишкиОскільки тим, хто береться вирощувати енергетичні культури в Україні, часто дістається цілина, то одна з найбільших проблем – бур’яни. Відповідно, без гліфосату не обійтися. Потім рештки кореневищ подрібнюють дискуванням, з осені орють на глибину 20-30 см. За результатами агрохімічного аналізу врозкид вносять добрива. Як розповіли в ТОВ «Салікс Енерджі», удобрення зводиться до внесення макроелементів у складі найпоширеніших марок міндобрив. Перед посадкою грунт потрібно ще й вирівняти й ущільнити, тому проходять по полю ще й агрегатом комплексного передпосівного обробітку грунту.

Садять енергетичну вербу з кінця березня по квітень-травень залежно від погодних умов густотою до 15 тис. рослин/га. Починали насаджувати свої плантації в «Салікс Енерджі» вручну. При ручній посадці застосовують короткі (довжиною 20 см) саджанці. Щоб засадити 1 га, потрібно робота 6 людей протягом 8 годин. Однак на великих площах, особливо зараз, садити вербу треба спеціальною машиною. Їй потрібні довгі (до 1 м) саджанці, зате засаджує вона за день 20-25 га.

Починаючи вирощування енергетичних культур, ТОВ «Салікс Енерджі» завозило саджанці зі Швеції. Ця країна разом з Польщею вважаються лідерами селекції енергетичної верби в Європі. Вартість 1 саджанця – 6 євроцентів – для вітчизняних підприємців «кусається». Тому українські виробники енергетичної верби якщо імпортують саджанці, то спочатку створюють маточник, а вже вирощені там саджанці використовують для створення товарних плантацій. За оцінками фахівців «Салікс Енерджі», на 1000 га товарних плантацій потрібно близько 50 га маточних. Створення маточника, звичайно, забирає тривалий час, тому й так повільно розвивається вітчизняний бізнес на енергетичній вербі.

В маточнику саджанці заготовляють у січні-лютому, в період спокою, і до висадки зберігають в холодильнику за температури -4  ͦС, звідки виносять за добу-дві до посадки.

Перший урожай скошують у 3-річному віці. Але до цього часу (якщо є потреба) доводиться і з бур’янами поборотися, і міжряддя розпушити. Хвороби й шкідники, як розповідають у «Салікс Енерджі», на енергетичній вербі зустрічаються, але суттєвого поширення поки що не набували, відповідно, відчутної шкоди врожаю не завдавали. Загальні витрати протягом перших 3 років існування плантації – орієнтовно близько 1000 євро/га.

Саме цей, перший товарний урожай збирали нинішньої зими поблизу Зубильного. «Поле дає по 80 кубів щепи з гектара. Це добре як для першого укосу», - говорить Ірина Гнап. Середня врожайність першого укосук – 70 м3/га.

Хоча спеціальна приставка зрізує верболіз при самій землі, якісь незахоплені комбайном патики залишаються. Рослинні залишки подрібнюють мульчувачем. За наступні 3 роки наростає зазвичай приблизно 150 м3/га, а то й до 200. Якщо врожайність менша, вітчизняні виробники-першопроходці радять виконати агрохімічний аналіз грунту: раптом якихось макроелементів все ж бракує?

 

Сам собі не тільки виробник сировини, а й лобіст

 

Щепа потроху сохне просто неба в буртахТОВ «Салікс Енерджі» як справжньому першопроходцю довелося не тільки освоювати нову галузь, а й лобіювати нормативну базу для неї. Адже, як виявилося, станом на 2010 р. вітчизняне законодавство не передбачало можливості масового промислового культурного вирощування дерев. Тобто, влаштування плантації деревних культур на землях сільськогосподарського призначення могло бути розцінене як правопорушення. Тож доводилося писати різноманітні звернення і тривалий час чекати відповіді. Почали з листа до аграрного міністерства з проханням визнати енергетичну вербу багаторічною сільськогосподарською культурою. З позитивною відповіддю пішли до Держгеокадастру, щоб там погодилися, що висадка верби не суперечить цільовому використанню землі. «Стикаючись раз по раз із відсутністю необхідних нормативних документів, не витримували і прямо запитували чиновників: чому ви не розробили відповідної нормативної бази? І нам відповідали, що не було потреби, бо енергетичними культурами мало хто займається. Але ж саме через відсутність правового поля в цій галузі й працює так мало фірм!», - відзначає Ірина Гнап, додаючи, що тим, хто береться господарювати на таких неугіддях, як її фірма, слід не тільки нормативну базу створити, а й пільги надавати.

 

Експерименти з новими культурами

 

На даний час «Салікс Енерджі» експериментує з новими породами дерев. Зокрема, через те, що вже й на Волині дається взнаки глобальне потепління. Тож з’являються місця, де верба росте погано, не кажучи про посухи, які знижують урожайність верби по всьому регіону. Тому «Салікс Енерджі» на більш сухих місцях і на більш важких грунтах хоче висадити енергетичну тополю. Її характеристики досить близькі до характеристик верби, відрізняються ж насамперед вимоги до родючості, гранулометричного складу, вологості та кислотності (оптимальний показник рН – 5,5-7) грунтів. Трохи відрізняються й окремі агротехнологічні вимоги, наприклад, густота посадки – до 9000 шт./га, а оптимальна довжина саджанця – 25 см.

Все, що наразі зроблено в напрямку вирощування енергетичної тополі – створено маточник, саджанці для якого завозили з Італії, котра є європейським лідером у селекції цієї культури.

А з Іспанії торік завезено саджанці ще більш екзотичної деревної культури – павловнії. Вона вирощується не на біомасу для спалювання, а на ділову деревину, дуже легку й міцну, але, головне, - швидкорослу. Розвиток цієї культури в Україні стримують дуже дорогі саджанці (10 євро/шт.) та субтропічне походження. Тож про перспективи павловнії, як відзначає Ірина Гнап, можна буде говорити, коли потеплішає: тоді буде видно, скільки дерев прокинулося, а скільки вимерзло.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

 

Інтерв'ю
Загальновизнані стандарти безпеки якості харчових продуктів - це мова, якою розмовляють імпортери, міжнародні торговельні мережі і закупівельники. Україна поки що тільки на шляху формування культури
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд

1
0