Спецможливості
Новини

Вик­ли­ки та ри­зи­ки сьо­го­ден­ня для аг­ро­сек­то­ру

16.01.2013
456
Вик­ли­ки та ри­зи­ки  сьо­го­ден­ня для аг­ро­сек­то­ру фото, ілюстрація

Пе­ред­день Но­во­го ро­ку — са­ме час для підбит­тя підсумків і на­крес­лен­ня пла­нів. Ук­раїнський клуб аг­рар­но­го бізне­су ра­зом із ко­ле­га­ми звер­нув жур­на­ліст­ську ува­гу на най­бо­лючіші точ­ки аг­робізне­су.

Пе­ред­день Но­во­го ро­ку — са­ме час для підбит­тя підсумків і на­крес­лен­ня пла­нів. Ук­раїнський клуб аг­рар­но­го бізне­су ра­зом із ко­ле­га­ми звер­нув жур­на­ліст­ську ува­гу на най­бо­лючіші точ­ки аг­робізне­су.

О. Риж­ков
o.ryzhkov@univest-media.com

Яким бу­де рік, що на­став, для аг­ра­ріїв? Чис­ленні пе­ре­шко­ди (як об’єктивні, так і суб’єк­тив­ні), що тра­диційно ста­ють на шля­ху до ви­со­ких уро­жаїв, ніку­ди не зник­нуть. На­впа­ки: є серй­оз­на не­без­пе­ка то­го, що їхня кількість істот­но збіль­шить­ся.
   «Ми про­ве­ли опи­ту­ван­ня се­ред влас­ників і ге­не­раль­них ди­рек­торів ук­­раїн­сь­­­ких аг­рар­них ком­паній що­до то­го, які очіку­ван­ня в них на 2013-й рік, — роз­повів медійни­кам пре­зи­дент асоціації “Ук­раїн­ський клуб аг­рар­но­го бізне­су” Алекс Ліссітса. — Я хотів би зо­се­ре­ди­ти­ся на де­я­ких ос­нов­них пунк­тах, які нині тур­бу­ють аг­рар­ний сек­тор і де вба­ча­ють­­ся ос­новні ри­зи­ки. На­сам­пе­ред, усіх тур­бує, що бу­де із зе­мель­ною ре­фор­мою. Як відо­мо, Вер­хов­на Ра­да ух­ва­ли­ла За­кон що­до по­до­вжен­ня мо­ра­торію на обіг зе­мель сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня до 2016 р. Вод­но­час на­про­чуд ба­га­то аг­раріїв стур­бо­вані тим, що бу­де на­справді: чи бу­де мо­ра­торій підпи­са­но, чи збе­ре­жеть­ся він у чин­но­му фор­маті до 2016 р., чи відбу­дуть­ся зміни в 2013-му. Чи­ма­ло лю­дей за­не­по­коєні, яку ж роль бу­де відве­де­но зе­мель­но­му бан­ку, не­ма­ло пи­тань ви­ни­кає що­до угод орен­ди землі, підви­щен­ня нор­ма­тив­но-гро­шо­вої оцінки зе­мель. Тур­бує всіх і те, що на сьо­годні май­же не­має кре­ди­ту­ван­ня і фі­нан­су­ван­ня підприємств АПК. Для дріб­но­го бізне­су бан­ки ча­с­то-гу­с­то відмов­ля­ють­ся да­ва­ти будь-які кре­ди­ти. Для се­ред­нь­о­го і ве­ли­ко­го бізне­су кре­дитні став­ки ста­нов­лять у се­ред­нь­о­му 24–26% у гривні, що, зви­чай­но, за­ви­со­ко для нор­­маль­но­го ве­ден­ня бізне­су.
У 2012 р. жодній ук­раїнській ком­па­нії не вда­ло­ся за­лу­чи­ти ко­ш­ти за­вдя­ки розміщен­ню акцій на за­кор­дон­них бір­жах. На сьо­годні політичні ри­зи­ки віді­гра­ють у нас важ­ли­ву роль. Відтак, інве­с­то­ри на­про­чуд пе­ре­ля­кані й не ба­жа­ють інве­с­ту­ва­ти у сільське гос­по­дар­ст­во Ук­раї­ни. Аб­со­лют­но не­зро­зуміла й си­ту­а­ція з опо­дат­ку­ван­ням сільсько­го гос­по­дар­ст­ва, ад­же чин­ним є фіксо­ва­ний сіль­сько­го­с­по­дарсь­кий по­да­ток, але вже то­чать­ся роз­мо­ви у КабМіні що­до то­го, аби йо­го мо­дифіку­ва­ти чи відміни­ти. Такі самі роз­мо­ви йдуть і що­до ПДВ у сільсько­му гос­по­дарстві. Це спри­чи­нює ма­су пи­тань у сільгоспви­роб­ників, ад­же са­ме за­вдя­ки цим пе­ре­ва­гам вітчиз­няні сільгоспви­роб­ни­ки й змог­ли як на­ро­с­ти­ти ви­роб­ництво про­дукції, так і вий­ти на зовнішні рин­ки.
Яким куль­ту­рам на­да­дуть пе­ре­ва­гу сільсько­го­с­по­дарські то­ва­ро­ви­роб­ни­ки у 2013 році? На­ше опи­ту­ван­ня свідчить, що вітчиз­няні аг­рарії пе­ре­хо­дять на ви­ро­щу­ван­ня ефек­тивніших куль­тур. На­сам­пе­ред, ідеть­ся про ку­ку­руд­зу. Тут ви­ни­кає пи­тан­ня: де бра­ти ви­со­ко­якісне на­сін­ня? Ад­же нині є по­бо­ю­ван­ня, що мо­же бу­ти дефіцит насіння ку­ку­руд­зи на ук­раїнсько­му рин­ку, й ці пи­тан­ня та­кож слід не­гай­но вирішу­ва­ти. Ве­ли­чез­на про­бле­ма у сільсько­му гос­по­дарстві — ка­д­ри. Ще п’ять років то­му, аби знай­ти кваліфіко­ва­но­го аг­ро­но­ма або тех­но­ло­га, слід бу­ло ви­т­ра­ти­ти місяць, нині відповідну лю­ди­ну мож­на шу­ка­ти й по ро­ку».
   Тер­ни­с­тий шлях до ук­раїнсько­го спо­жи­ва­ча до­ла­ють су­часні аг­ро­тех­но­логії. Чи вар­то аг­раріям сподіва­ти­ся на те, що най­б­лиж­чим ча­сом у нашій країні зби­ра­ти­муть ви­со­ко­про­дук­тив­ну сіль­госп­техніку провідних ма­рок? Рад­ник із про­да­жу техніки пред­став­ництва CLAAS в Ук­раїні Іван Па­ла­мар поділив­ся своїм ба­чен­ням цих про­блем.
«Нинішні об­ся­ги сільсько­го­с­по­дар­сь­ко­го ви­роб­ництва — близь­ко 15 млн га під зер­но­ви­ми, 45–50 млн ва­лу зер­но­вих. Тут є ве­ли­кий не­ре­алізо­ва­ний по­тенціал, — на­го­ло­сив пан Іван. — До­мог­ти­ся більших ре­зуль­татів мож­ли­во за­вдя­ки технічно­му пе­ре­ос­на­щен­ню. Тех­но­логічний по­тенціал є, але, щоб йо­го ви­ко­ри­с­та­ти, потрібні певні тех­но­логіч­ні пе­ре­ду­мо­ви. Нинішній рівень техніч­но­го за­без­пе­чен­ня ду­же низь­кий. На­яв­на техніка за різни­ми гру­па­ми — з рівнем зно­шу­ва­ності близь­ко 50–80%. По­каз­ник втрат уже ви­ро­ще­но­го зер­на вра­жає: від 4 до 6 млн т що­ро­ку! Для то­го, щоб поліпши­ти си­ту­ацію, в Ук­раїні роб­лять політич­ний ак­цент на вітчиз­ня­но­му ви­роб­ництві. Про­те по­тенціал вітчиз­ня­но­го ви­роб­ництва кри­тич­но низь­кий: не­ве­ликі об­ся­ги ви­роб­ле­ної про­дукції, до­волі низь­кий рівень техніч­ної надійності техніки вітчиз­ня­но­го ви­роб­ництва.
Нині поліпши­ти си­ту­ацію мож­на за­вдя­ки техніці світо­вих ви­роб­ників. Але в цьо­му плані є певні про­бле­ми. Де­далі часті­ше оз­ву­чу­ють наміри вве­с­ти по­дат­ки, сти­му­лю­ю­чи тим са­мим віт­чиз­ня­них ви­роб­ників. Що­прав­да, не­що­дав­но пан По­ро­шен­ко за­явив, що цьо­го не тра­пить­­ся. Рівень не­га­тив­но­го саль­до зов­нішньої торгівлі, який ста­но­вить близь­ко 11,5 млрд дол. США, спо­ну­кує до дій. Щось ро­би­ти тре­ба, але, бе­зу­мов­но, не за ра­ху­нок ус­клад­нен­ня умов імпор­ту, а за­вдя­ки пев­ним сти­му­лю­ю­чим за­хо­дам для роз­вит­ку внутрішньої еко­номіки. Об­надійли­вою для поліп­шен­ня си­ту­ації з технічним за­без­пе­чен­ням ви­гля­дає по­зиція Міністер­ст­ва аг­рар­ної політи­ки і про­до­воль­ст­ва, особ­ли­во звідтоді, ко­ли функції кон­тро­лю сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ма­ши­но­бу­ду­ван­ня пе­рей­ш­ли до ньо­го. Ак­цент ро­бить­ся на розміщенні ви­роб­ництв су­час­ної за­рубіжної техніки в Ук­раїні. Ух­ва­лені зміни до За­ко­ну про вітчиз­ня­не сільсько­го­с­по­дарсь­ке ма­ши­но­бу­ду­ван­ня де­що де­мо­кра­ти­зу­ють умо­ви цьо­го про­це­су, й ми сподіваємо­ся, що це по­зи­тив­но відіб’ється на за­лу­ченні іно­зем­них ви­роб­ників до ви­роб­ництва су­час­ної техніки в Ук­раїні. До­те­пер у цьо­му про­цесі ве­ли­ким бар’єром бу­ло іс­ну­ван­ня ви­со­кої нор­ми рівня ло­ка­лізації ви­роб­ництва. Нині це пи­тан­ня вирішу­ва­ти­ме КабМін у кож­но­му кон­крет­но­му разі індивіду­аль­но, аналі­зу­ю­чи си­ту­ацію з кож­ною кон­крет­ною гру­пою техніки, виз­на­ча­ю­чи цей рівень і ди­наміку йо­го зро­с­тан­ня. Ми вва­жаємо, що це по­зи­тив.
До­волі ва­го­мою про­бле­мою на­разі є фінан­сові мож­ли­вості ви­роб­ників прид­ба­ти су­час­ну сільсько­го­с­по­дарсь­ку тех­ні­ку. Не пра­цю­ють де-юре нині чинні, але де-фак­то аб­со­лют­но “мертві” про­гра­ми: ком­пен­саційні, лізин­гові то­що. Од­нак є світло в кінці ту­не­лю. Нині Міні­стер­ст­во аг­рар­ної політи­ки і про­до­воль­ст­ва пра­цює над різни­ми ініціати­ва­ми. Однією з но­вих ініціатив є обіцян­ка по­ста­ви­ти пи­тан­ня що­до по­дат­ко­вих кані­кул для тих ком­паній, які го­тові бу­дуть прий­ти на ук­раїнський ри­нок та ор­гані­зу­ва­ти тут ви­роб­ництво су­час­ної сільсь­ко­го­с­по­дарсь­кої техніки, впро­ва­див­ши тим са­мим в Ук­раїні новітні тех­но­логії».
   Чи вар­то очіку­ва­ти най­б­лиж­чим ча­сом «зли­ви» інве­с­тицій в аг­ро­сек­тор Ук­раїни?
Віце-пре­зи­дент аг­ро­хол­дин­гу Harmelia Ва­дим Бо­даєв підкрес­лив, що інве­с­тор праг­не, на­сам­пе­ред, стабільно­го пра­во­во­го по­ля і мож­ли­вості вигідно про­да­ти ви­ро­ще­ний уро­жай. Як­що ці пи­тан­ня не бу­дуть вирішені, то й сен­су вкла­да­ти ко­ш­ти в аг­ро­сек­тор не­має.
«Ек­с­пер­ти, об­го­во­рю­ю­чи пер­спек­ти­ви роз­вит­ку аг­рар­но­го сек­то­ра, за­зна­ча­ють, що для до­сяг­нен­ня амбітних ці­­лей що­до збіль­­шен­ня ва­ло­во­го збо­ру зер­но­вих до 80 млн т потрібні ко­ш­ти об­ся­гом 50 млрд дол. США за 10 років, при­близ­но 5 млрд/рік, — за­ува­жує пан Бо­даєв. — Нині, за різни­ми оцінка­ми, в кра­що­му разі Ук­раїна мо­же за­лу­ча­ти в аг­ро­сек­тор від 100 до 200 млн дол. США пря­мих інве­с­тицій. За ці ре­сур­си в світі йде постійна бо­роть­ба.
Що потрібно інве­с­то­рові в аг­ро­сек­торі для то­го, аби він міг сю­ди за­хо­ди­ти? Потрібно не­ба­га­то. Це — га­рантія ста­більності відно­син у праві об­роб­ля­ти зем­лю. У да­но­му разі ми го­во­ри­мо про орен­ду. Більшість ком­паній, які пра­цю­ють із зем­лею, в прин­ципі не див­лять­ся на те, щоб зем­лю куп­ля­ти. Прид­бан­ня землі — зовсім ок­ре­мий бізнес. Ве­ликі ком­панії, які пра­цю­ють, об­роб­ля­ю­чи зем­лю й от­ри­му­ю­чи при­бут­ки з уро­жаїв, про­бле­мою прид­бан­ня землі не пе­рей­ма­ють­ся. Оп­ти­маль­ний варіант — це дов­го­терміно­ва (де­сят­ки років) орен­да. На сьо­годні це пи­тан­ня не вре­гу­ль­о­ва­не. Ми по­всяк­час зустрічаємо­ся і з пре­сою, і з влад­ни­ми ор­га­на­ми, по­яс­ню­ю­чи цю про­бле­му.
За­лу­чи­ти ре­сур­си в аг­ро­сек­тор Ук­раї­ни, особ­ли­во в кри­зу, бу­де ду­же склад­но, як­що не ро­би­ти для цьо­го пев­них кроків. Дру­ге пи­тан­ня — це га­рантії то­го, що ви­ро­ще­на про­дукція мо­же бу­ти про­да­на, зо­к­ре­ма за кор­дон. Інко­ли до­хо­дить до смішно­го: міністр, ви­с­ту­па­ю­чи за кор­до­ном, ка­же, що ми зро­би­ли по­мил­ку з об­ме­жен­ням ек­с­пор­ту, й це не по­вто­рить­ся. Од­нак ми­нає кілька тиж­нів, і, ви­с­ту­па­ю­чи в Ук­раїні, він ка­же, що ми все ж та­ки ду­маємо про те, що вве­ден­ня квот чи мож­ливість за­бо­ро­ни ек­с­пор­ту — це не­обхідність: ми маємо за­хи­ща­ти внутрішній ри­нок і та­ке інше. Зро­зуміло, що після то­го, як це відбу­вається, по­нов­лен­ня довіри зай­має аж ніяк не кілька тижнів. От­же, інве­с­тор не має га­рантії, що та­ка си­ту­ація не по­вто­рить­ся. Відтак він вичікує. А інші про­бле­ми виті­ка­ють із цьо­го. Ми не змо­же­мо ніко­го пе­ре­ко­на­ти в то­му, що праг­не­мо за­лу­ча­ти ре­сур­си. А як­що ре­сурсів не бу­де, то ду­же склад­но бу­де зби­ра­ти ви­со­кий уро­жай і го­во­ри­ти про те, що Ук­раїна мо­же посісти провідне місце у світо­во­му роз­поділі ринків сільгосппро­дукції».
   Виз­нач­ну роль аг­ро­про­мис­ло­во­го сек­­то­ру в стабілізації всієї ук­раїн­ської еко­номіки підкрес­лив ге­не­раль­ний ди­рек­тор асоціації «Ук­раїнський клуб аг­рар­но­го бізне­су» Во­ло­ди­мир Ла­па.
«Не­га­тив­на ди­наміка пов’яза­на з мен­шим уро­жаєм зер­но­вих порівня­но з по­пе­реднім ро­ком. Що­прав­да, вро­жаї цу­к­ро­вих бу­ряків і со­няш­ни­ку ви­я­ви­ли­ся де­що ви­щи­ми, ніж по­пе­редні про­гно­зи. Та­кож не­ве­лич­кий плюс дає і тва­рин­ництво, — повідо­мив пан Во­ло­ди­мир. — Си­ту­ація до­волі склад­на, але її склад­ність пов’яза­на здебільшо­го з по­год­ни­ми умо­ва­ми. Навіть за всіх тех­но­логіч­них но­­ви­­­нок із бра­ком во­ло­ги бо­ро­ти­ся склад­но.
Сподіваємо­ся, що в 2013 р. бу­де­мо “в плю­сі”, тим більше, що стан ози­мих нині на­ба­га­то кра­щий, аніж торік. Ли­ше в ок­ре­мих регіонах ча­ст­ко­во є про­бле­ма з тим, що посіви не зійшли. Про­те ча­ст­ка слаб­ких, розрідже­них, посівів істот­но ниж­ча, ніж ми­ну­ло­го ро­ку.
Дру­гий по­каз­ник, на яко­му я хотів би ак­цен­ту­ва­ти ува­гу, — ди­наміка зов­ніш­ньої торгівлі аг­ро­про­мис­ло­во­го ком­­плек­су. За де­сять місяців 2012 р. ек­с­порт про­дукції АПК пе­ре­ви­щив 14 млрд дол. США. За підсум­ка­ми ка­лен­дар­но­го ро­ку, по­зи­тив­не саль­до сяг­ну­ло 10 млрд дол. США. На тлі оцінок не­га­тив­но­го саль­до зовнішньої торгівлі аг­ро­про­мис­ло­вий ком­плекс, як, до речі, й під час ми­ну­лої кри­зи, є істот­ним стабілізу­ю­чим чин­ни­ком для всієї на­шої національ­ної еко­номіки.
На жаль, на­разі чин­ників ри­зи­ку біль­ше, ніж по­зи­тив­них очіку­вань. Але до пев­них не­га­тив­них мо­ментів я хотів би особ­ли­во при­вер­ну­ти ва­шу ува­гу. Це на­ма­ган­ня ревізу­ва­ти по­дат­кові пільги для аг­ро­про­мис­ло­во­го ком­плек­су. Йдеть­­ся про фіксо­ва­ний сільсько­го­с­по­дарсь­кий по­да­ток і по­да­ток на до­да­ну вартість. За­вдя­ки цьо­му аг­ро­про­мис­ло­вий ком­плекс мо­же втра­ти­ти над­хо­д­жень на су­му по­над 15 млрд грн, і в та­ко­му разі більшість аг­ропідприємств ста­нуть збит­ко­ви­ми. Ду­же хотіло­ся б, щоб під час на­крес­лен­ня планів на пер­спек­ти­ву ми вра­хо­ву­ва­ли той вне­сок, який ро­бить га­лузь у національ­ну еко­номіку, й не ух­ва­лю­ва­ли поспішних рішень.
Дру­гий мо­мент по­ля­гає в то­му, що не­має ва­гонів для пе­ре­ве­зен­ня зер­на. За на­ши­ми оцінка­ми, більшість ком­паній мо­жуть от­ри­ма­ти ли­ше по­ло­ви­ну по­тріб­них їм ва­гонів. І тут ви­ни­ка­ють пи­тан­ня: як ви­ко­ну­ва­ти свої кон­трак­ти та як на­далі пла­ну­ва­ти свою ро­бо­ту, для чо­го ви­роб­ля­ти зер­но, як­що не­має мож­ли­вості йо­го про­да­ти? За на­шою інфор­мацією, ро­зуміння про­бле­ми на рівні Кабіне­ту Міністрів є. Сподіваємо­ся, що ці пи­тан­ня бу­дуть вирішені, й аг­ро­про­мис­ло­вий ком­плекс і на­далі пра­цю­ва­ти­ме й ви­ко­ну­ва­ти­ме ту ко­рис­ну функцію для еко­номіки, яку він ви­ко­нує нині».
   Успіхи аг­ро­сек­то­ру в ос­танні, навіть кри­зові ро­ки аналіти­ки по­яс­ню­ва­ли ве­ли­чез­ною си­лою інерції, на­бра­ної за пе­ред­кри­зо­вий період, і людсь­ким чин­ни­ком (в якій ще га­лузі еко­номіки краї­ни тру­дить­ся так ба­га­то про­фесіо­налів із не­за­шо­ре­ни­ми по­гля­да­ми!). До­да­ти до цьо­го б ще стабільні пра­ви­ла гри й дер­жав­ниць­ку по­зицію очільників га­­лузі та країни — й по­зи­тив мож­на бу­ло б при­мно­жи­ти.

Інтерв'ю
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  

1
0