Спецможливості
Статті

В Євро­пу без ми­та…

10.04.2014
252
В Євро­пу без ми­та… фото, ілюстрація

Після того, як Україна підписала політичну частину Угоди про Асоціацію з ЄС, Європарламент проголосував за тимчасове скасування мит на експорт в Європейський Союз 98% видів українських товарів та сировини.

Після того, як Україна підписала політичну частину Угоди про Асоціацію з ЄС, Європарламент проголосував за тимчасове скасування мит на експорт в Європейський Союз 98% видів українських товарів та сировини.

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

ЄС має ух­ва­ли­ти це рішен­ня на пле­нар­но­му засіданні у квітні, і тоді тор­го­вельні пре­фе­ренції на­бу­дуть чин­ності з трав­ня цьо­го ро­ку і діяти­муть по 1 ли­с­то­­па­да 2014 р., або до­по­ки не на­бу­де чин­ності Уго­да про асоціацію між Ук­раї­ною та ЄС, вклю­ча­ю­чи гли­бо­ку та все­осяж­ну зо­ну вільної торгівлі. На відпо­відне ска­су­ван­ня ми­та від Ук­раїни євро­пейці не очіку­ють.
 У комітеті Євро­пейсь­ко­го пар­ла­мен­ту оп­ри­люд­ни­ли по­вний пе­релік то­ва­рів, на які ЄС «об­ну­лив» ми­то, і пе­релік про­дукції, на які ска­со­ва­но ми­то, але вста­нов­ле­но кво­ти. Весь пе­релік зай­няв 500 сторінок! У Євро­со­юзі очіку­ють, що це дасть змо­гу Ук­раїні зе­ко­но­ми­ти по­над 500 млн євро/рік. Най­по­зи­тивніший ефект від та­ко­го кро­ку очікується в аг­рар­ній сфері, що відкри­ває нові пер­спек­ти­ви пе­ред ук­раїнськи­ми аг­раріями.

Що ж че­кає на вітчиз­ня­них ви­роб­ників «м’ясо-мо­лоч­ки»? Своїми дум­ка­ми та про­гно­за­ми що­до цьо­го ділить­ся Аліна Жар­ко, ек­с­перт асоціації «Ук­раїн­ський клуб аг­рар­но­го бізне­су».

Які ук­раїнські ви­роб­ни­ки м’ясо-мо­лоч­ної про­дукції, птиці та яєць ма­ють сер­тифікацію на свою про­дук­цію згідно із нор­ма­ми Євро­со­ю­зу?
— На­разі тільки чо­ти­рь­ом ук­раїн­сь­ким підприємствам уда­лось сер­тифіку­ва­ти свою про­дукцію для ек­с­пор­ту на рин­ки ЄС. Ста­ном від 24 лип­ня 2013 р. дозвіл на ек­с­порт до Євро­пи про­дукції птахівництва от­ри­ма­ли такі під­приємст­ва:
 ПАТ «Ми­ронівська пта­хо­фа­б­ри­ка»
 «Ми­­­­ро­­­нівський м’ясо­пе­ре­роб­ний з-д “Лег­ко”»
 ТОВ «Аг­ро­марс»
 ТОВ «Пта­хо­фа­б­ри­ка “Сня­тинсь­ка Но­ва”».
Торік МХП ек­с­пор­ту­вав на рин­ки ЄС близь­ко 480 т м’яса птиці, а цьо­го ро­ку пла­нує на­рос­­ти­ти по­­став­ки до 5 тис. т. Шлях ук­раїнської ку­ря­ти­ни на євро­пейсь­кий ри­­нок був не­лег­ким і три­вав близь­ко п’яти років.
Як відо­мо, Євро­пейсь­кий Со­юз має одні з най­ви­щих стан­дартів якості про­дуктів хар­чу­ван­ня у світі, то­му про­дукція, що відповідає ви­мо­гам євро­пейсь­кої якості, ав­то­ма­тич­но стає ціка­вою і для інших ринків.
По­ки що Ук­раїна не мо­же ек­с­пор­ту­ва­ти до ЄС сви­ни­ну, яло­ви­чи­ну, ков­басні ви­ро­би та мо­лоч­ну про­дукцію.
Для то­го щоб по­ча­ти по­став­ля­ти їх до Євро­пи, Ук­раїна має спо­чат­ку уз­го­ди­ти вітчиз­ня­ну си­с­те­му ви­роб­ництва про­дукції із ви­мо­га­ми рег­ла­ментів ЄС, а та­кож за­без­пе­чи­ти дієву си­с­те­му кон­тро­лю за якіс­тю про­дукцію з бо­ку ве­те­ри­нар­ної служ­би. Пе­ред на­дан­ням доз­во­лу на ек­с­порт країна має прой­ти чис­ленні пе­ревірки з бо­ку Ге­не­раль­но­го ди­рек­то­ра­ту зі здо­ров’я та за­хи­с­ту спо­жи­вачів Євро­пейсь­кої комісії DG SANCO. Після кож­ної пе­ревірки інспек­то­ри місії DG SANCO на­да­ють свої за­ува­жен­ня та ре­ко­мен­дації для вдо­с­ко­на­лен­ня скла­до­вих си­с­те­ми.
Тільки після вра­ху­ван­ня всіх за­ува­жень та ре­ко­мен­дацій і на­бли­жен­ня ви­роб­ництва про­дукції до стан­дартів ЄС Ук­раї­ну мо­жуть вве­с­ти до спи­с­ку країн, яким доз­во­ле­но ек­с­порт на євро­пейські рин­ки. Після цьо­го підприємства, які ба­жа­ють здійсню­ва­ти ек­с­порт, ма­ють прой­­ти сер­тифікацію в міжна­род­них сер­тифікаційних ор­га­нах.

А що ро­би­ти тим під­приємст­вам, які не ма­ють та­кої сер­тифі­кації? Як сер­тифіку­ва­ти своє ви­роб­ництво й от­ри­ма­ти відповідний до­ку­мент?
— На­разі Ук­раїна мо­же ек­с­пор­ту­ва­ти до ЄС тільки про­дукцію птахівництва, ад­же тільки за цією по­зицією Ук­раїна прой­ш­ла відповідні пе­ревірки, за ре­зу­ль­та­та­ми якої її бу­ло вне­се­но до спи­с­ку третіх країн, що мо­жуть ек­с­пор­ту­ва­ти свою про­дукцію птахівництва до ЄС.
Як­що якесь підприємство за­хо­че ре­алізу­ва­ти м’ясо птиці на євро­пейсь­кий ри­нок, во­но має от­ри­ма­ти сер­тифікат у міжна­род­но­му сер­тифікаційно­му ор­гані. Сер­тифікат якості бу­де ви­да­ний тільки тоді, ко­ли пе­ревірки підтвер­дять відповід­ність кож­но­го ета­пу ви­роб­ництва про­дукції ви­мо­гам та рег­ла­мен­там Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу. Ви­роб­ни­кам про­дукції в інших га­лу­зях до­ве­деть­ся че­ка­ти на­дан­ня доз­во­лу на ек­с­порт до ЄС для країни в ціло­му.

Як відо­мо, більшість сви­ни­ни, яло­ви­чи­ни та по­над 80% мо­ло­ка в Ук­раїні ви­роб­ля­ють не­ве­ликі при­ватні гос­по­дар­ст­ва, які ут­ри­му­ють по дві-чо­ти­ри ко­ро­ви або свині. Як такі гос­по­дар­ст­ва змо­жуть адап­ту­ва­ти своє ви­роб­ництво до євро­пейсь­ких норм?
— Ма­ленькі гос­по­дар­ст­ва теж мо­жуть адап­ту­ва­ти своє ви­роб­ництво до ви­мог євро­с­тан­дартів. Як­що гос­по­дар­ст­во зай­мається ви­роб­ництвом мо­ло­ка, то го­ло­вною про­бле­мою в Ук­раїні за­ли­шається руч­не доїння, то­му без ав­то­ма­ти­зації тут не обійтись.
Як­що мо­ва йде про сви­ней — тут потрібно вра­хо­ву­ва­ти ви­мо­ги що­до умов ут­ри­ман­ня, санітарії та годівлі (в Євро­пейсь­ко­му Со­юзі за­бо­ро­не­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для годівлі де­які про­дук­ти, на­при­клад кістко­ве бо­рош­но то­що). Зре­ш­тою, є досвід та­ких країн, я Поль­ща, яка змог­ла адап­ту­ва­ти спе­цифіку ро­бо­ти аг­рар­но­го сек­то­ру до ви­мог ЄС і, більше то­го, от­ри­ма­ла від цьо­го пе­ре­ва­ги.

Оскільки в ЄС за­бо­ро­не­но вжи­ва­ти в їжу мо­ло­ко, яке доїли вруч­ну, ук­раїнське мо­ло­ко мо­жуть про­да­ва­ти на Захід ли­ше як си­ро­ви­ну для гли­бо­кої пе­ре­роб­ки. Що в та­ко­му разі ро­би­ти ма­лень­ким гос­по­дар­ст­вам, ад­же не всі во­ни за­без­пе­чені доїльним об­лад­нан­ням?
— Ма­лень­ким гос­по­дар­ст­вам потріб­но мо­дернізо­ву­ва­тись. Доїння вруч­ну ра­но чи пізно відійде у ми­ну­ле. Пи­тан­ня тільки — ко­ли і за яких умов. Ба­жа­но, щоб руч­не доїння бу­ло заміне­но шля­хом ав­то­ма­ти­зації, тоб­то за­вдя­ки ви­ко­ри­с­тан­ню індивіду­аль­них доїльних ус­та­но­вок або доїнню у спеціаль­них доїльних за­лах, які мо­жуть бу­ти ство­рені на базі за­готівель­но-об­слу­го­ву­ю­чих ко­о­пе­ра­тивів.
Хотіло­ся б, щоб ма­ленькі гос­по­дар­ст­ва як­найш­вид­ше пе­рей­ш­ли до ви­ко­ри­с­тан­ня доїльних апа­ратів і тим са­мим змог­ли от­ри­му­ва­ти більші при­бут­ки за­вдя­ки підви­щен­ню якості мо­ло­ка, а та­кож змог­ли знач­но поліпши­ти умо­ви праці. Бе­зу­мов­но, у та­ко­му разі не за­ва­ди­ли б еле­мен­ти дер­жав­ної підтрим­ки — на­при­клад, у ви­гляді доїльно­го об­лад­нан­ня. І на­решті, в Ук­раїні пра­цює декілька пілот­них про­ектів, за яки­ми до­мо­­гос­­по­дар­ст­ва бу­ло ук­руп­не­но до розмірів підприємств се­ред­нь­о­го бізне­су. Це при­клад стра­тегії для тих, хто має ба­жан­ня роз­ви­ва­тись.

Які кро­ки, на Ваш по­гляд, має зро­би­ти ук­раїнський уряд що­до роз­вит­ку не­ве­ли­ких гос­по­дарств (ми не го­во­ри­мо на­разі про ве­ликі хол­дин­ги), для то­го щоб во­ни змог­ли пра­цю­ва­ти за євро­пейсь­ки­ми стан­дар­та­ми?
— До­по­мо­га у їхньо­му пе­ре­ос­на­щенні, ство­ренні ко­о­пе­ра­тивів, іден­ти­фікації ху­до­би, ве­денні племінної спра­ви — це ті кро­ки, які є найбільш оче­вид­ни­ми.
Та­кож про­во­ди­ти інфор­маційну і роз’яс­ню­валь­ну ро­бо­ту. Ад­же в ук­раїн­сько­го на­се­лен­ня сфор­му­вав­ся хиб­ний сте­рео­тип, що підпи­сан­ня уго­ди про Асоціацію про­сто зни­щить не­ве­ликі гос­по­дар­ст­ва, про­те ма­ло хто за­ду­му­вав­ся, що пе­ре­важ­ну більшість сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції в Європі ви­роб­ля­ють са­ме на не­ве­ли­ких сімей­них фер­мах.
Однією з ос­нов­них про­блем мо­дернізації є до­ступ до де­ше­вих фінан­со­вих ре­сурсів. По­ки цьо­го не бу­де, мо­дернізація під 30% річних про­сто не ма­ти­ме сен­су. На­сам­пе­ред ма­ють бу­ди прий­няті від­повідні за­ко­но­про­ек­ти, які да­дуть змо­гу на за­ко­но­дав­чо­му рівні за­твер­ди­ти функціону­ван­ня ко­о­пе­ра­тивів. Важ­ли­во, щоб ко­о­пе­ра­ти­ви поєдну­ва­ли в собі ба­га­то функцій, для то­го, щоб во­ни мог­ли при­не­с­ти мак­си­маль­ну ви­го­ду своїм учас­ни­кам і за­без­пе­чи­ти ком­фортні умо­ви ве­ден­ня гос­по­дарсь­кої діяль­ності.
За­га­лом за­ко­но­дав­ст­во по­тре­бує суттєвих змін, ад­же без них роз­ра­хо­ву­ва­ти на до­ступ до євро­пейсь­ко­го рин­ку тва­рин­ниць­кої про­дукції не до­во­дить­ся.

Інтерв'ю
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.

1
0