Спецможливості
Новини

Усі гектари — в одній схемі по-одеськи

07.08.2009
398
Усі гектари — в одній схемі по-одеськи фото, ілюстрація

У найбільшій області країни нинішнього року планують завершити створення електронної земельної бази даних

Про це повідомив заступник начальника головного управління Держкомзему в Одеській області Євген Бердніков. Таким чином, буде забезпечено 100-відсоткове покриття територій районів області

 
У результаті роботи створено високотехнологічний електронний продукт з унікальними інформаційно-аналітичними та прикладними можливостями, який є основою для розробки робочої документації щодо кожного із запланованих заходів та їхнього втілення на місцевості.

схемами землеустрою. На переконання Євгена Берднікова, вони, за умов їхнього професійного застосування та безперервної актуалізації інформаційних шарів, здатні піднести роботу землевпорядної служби на принципово новий якісний рівень.
З історії питання
Історія складання схем землеустрою на Одещині не надто тривала, але насичена. Відсутність державного фінансування, ремствує Євген Бердніков, завжди стримувала розвиток, передусім, фундаментальних наукових досліджень, експериментального проектування та робіт із охорони земель. Щоб займатися справжнім землеустроєм та охороною земель і в період економічної кризи дев'яностих років, і нині, доводилося вишукувати недержавні джерела фінансування і міцну політичну підтримку центру, його розуміння необхідності та пріоритетності охоронної та екологічної складової у землевпорядному процесі.
- Лише у 2006-му, - каже Євген Бердніков, - ми, нарешті, відчули тенденцію повернення держави від ситуативного, поверхневого землеустрою "маленьких клаптиків" до класичних комплексних підходів щодо планування раціонального використання та охорони земель. А де є правильні професійні підходи, там віднайдуться і відповідні джерела фінансування. Того року на прикладі нашої області було відпрацьовано та впроваджено нову ефективну модель розбудови системи землеохоронних заходів за рахунок коштів місцевих рад, що надходять від сплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Доти ці кошти за цільовим призначенням не використовувалися.
Того ж таки 2006-го рішенням Одеської обласної ради, відповідно до вимог Земельного кодексу України, затверджено "Регіональну програму використання коштів на освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь і охорони земель в Одеській області на 2007-2010 роки".
Одним із основних заходів, профінансованих у рамках реалізації Програми, було складання схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративних районів у розрізі територій місцевих рад. Загальний обсяг фінансування цього заходу становив 8 мільйонів 130 тисяч гривень, зокрема у 2007-му - 830 тисяч, а вже торік - 7 мільйонів 300 тисяч гривень.
Роботи виконувало державне підприємство - Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою за методичної підтримки Головного управління Держкомзему в Одеській області.
Усього з 26 районів області у 2007 році схеми землеустрою було складено по двох районах, у 2008 - по 13, ще по двох районах вони складалися коштом відповідних районних бюджетів. Нинішнього року плануємо завершити цю роботу.

Що? Чому? Навіщо?
Одещина залишається чи не єдиною областю, де складаються схеми землеустрою адміністративних районів у цілому, не обмежуючись територіями окремих місцевих рад. Сучасні інформаційні та технологічні можливості дають змогу коректно (у межах заданого масштабу) виводити геопросторову інформацію від рівня окремих об'єктів та земельних ділянок на рівень базових адміністративно-територіальних утворень, адміністративних районів та, за потреби, областей.
Що являють собою схеми і для чого вони потрібні? Згідно з вимогами Земельного кодексу України, Законами України "Про землеустрій" та "Про охорону земель", вони є основними планувальними і передпроектними документами, які регламентують головні питання використання та охорони земель на регіональному рівні. Такі схеми не менш як на 10-15 років визначають формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань. Також дають можливість удосконалити співвідношення і розміщення категорій земель та угідь; систему заходів зі збереження і поліпшення природних ландшафтів, агроекосистем, територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами. Такі схеми дають можливість звернути увагу на відновлення і підвищення родючості грунтів, на рекультивацію порушених земель і землювання малопродуктивних угідь, захист земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами, інші негативні явища.
На базі закладеної у схемах інформації розроблятиметься уся місцева планувальна документація, проекти із землеустрою та охорони земель, лісовпорядкування, формування екологічної мережі, будівництва. Це, переконаний заступник начальника головного управління Держкомзему в Одеській області, дасть можливість нарешті подолати безсистемність та неефективність у підходах до охорони земель, зміни їхнього цільового призначення і забудови та консолідувати відповідні зусилля органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, органів земельних ресурсів, екології, сільського, лісового, водного господарства, інспектуючих і контролюючих органів та інших зацікавлених сторін.

Ідеологія переходу від паперу до електронного носія
В основу складання схем землеустрою покладено еколого-ландшафтний та еколого-економічний підходи, враховано кращий досвід колег з інших областей та застосовано власні науково-технічні розробки у галузі геоінформаційних технологій. Це дало змогу виготовляти схеми землеустрою не тільки на паперових носіях, використовуючи певні програмні засоби лише як інструмент їхнього створення, але й поєднати сучасні інформаційно-аналітичні можливості ГІС-технологій з традиційними підходами класичного землеустрою. І справа зовсім не у зміні базового носія з паперевого аркуша на електронний носій. У процесі складання електронних схем землеустрою нам довелося міняти саму ідеологію роботи з інформацією, уявлення про її аналітичні властивості та прикладний потенціал. Відтепер паперова карта вже не сприймається як єдине джерело інформації про землю, а перетворюється на засіб візуалізації електронної геопросторової інформації.
ГІС-середовище дає змогу швидко проводити обробку та аналіз будь-якої інформації про ділянки, території, об'єкти, їхні охоронні зони і, головне, принципово змінює сам порядок роботи землевпорядника та управлінця, перетворює схему землеустрою на живу геоінформаційно-аналітичну систему.

Сім в одному
Щоб скласти уявлення про порядок складання, зміст та практичне застосування електронних схем землеустрою, розглянемо це на прикладі однієї з сільських рад пересічного району Одеської області.
Що було зроблено? Передусім, були зібрані, відскановані та "прив'язані" до державної системи координат в 1963 року растрова підоснова масштабу 1:10000; проекти формування територій місцевих рад; документація із встановлення меж населених пунктів; проекти роздержавлення та паювання земель; проекти внутрігосподарського землеустрою; матеріали грунтових обстежень; стрімкості схилів; горизонталей рельєфу; генеральні плани населених пунктів, опорні плани, містобудівні обгрунтування та інша містобудівна документація; нереалізовані проекти рекультивації, землювання, консервації, інша документація з охорони земель; індексні кадастрові плани.

 

Усю електронну інформацію звели у єдині порайонні шари та упорядкували в організовану систему файлів і папок.
Іншу графічну, розрахункову, описову та аналітичну інформацію, висновки та пропозиції зосереджено у пояснювальній записці, до складу якої увійшли й сформовані із ГІС-системи
у Excel-форматі таблиці з семантичною інформацією про земельні ділянки, угіддя, кількісні та якісні характеристики земель за заданими шаблонами.

Потім - векторизовані межі територій місцевих рад; населених пунктів; контури земельних угідь, ареали агровиробничих груп грунтів; стрімкості схилів; контури полів; межі кадастрових зон і кварталів.
Далі взялися за нанесення на планову підоснову інформації про земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами, а також про земельні ділянки, у яких відсутні кадастрові номери, за архівними даними. Було визначено контури земель запасу, резерву та фактичних землекористувань; нанесено інформацію про дорожню мережу та залізниці; лінії електромереж високої напруги; водо-, нафто-, газо- та аміакопроводи; об'єкти гідрографії та гідротехнічні споруди; зрошувальні системи та меліоровані землі; об'єкти культурної спадщини; артсвердловини; кладовища; скотомогильники; сміттєзвалища; кар'єри; об'єкти екологічної мережі, рекреації та охорони здоров'я; господарські двори та інші об'єкти господарювання; агрохімічні паспорти полів; дані про середню врожайність основних культур та історію посівів у розрізі полів за останні п'ять-сім років; згідно з нормативами, визначено межі охоронних, санітарних, санітарно-захисних та інших особливих територій і зон відповідних об'єктів.
Зібрали пропозиції місцевих рад, погоджувальних інстанцій, комунальних, транспортних та експлуатуючих організацій, власників інженерних мереж, основних розпорядників природних ресурсів та природокористувачів щодо подальшого розвитку територій та охорони земель.
На підставі проведеного аналізу зібраних та оброблених даних було сформовано науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення структури земельного фонду за категоріями земель, угіддями та землекористуваннями; визначено систему протиерозійних заходів (агротехнічних, лісомеліоративних, гідротехнічних); меліоративних заходів (гідротехнічна, культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна меліорація); об'єкти консервації (шляхом залуження, заліснення, реабілітації та регенерації); рекультивації; перспектива розширення рекреаційних, оздоровчих, природоохоронних територій і зон; реконструкції ставків; розміщення нових і трансформацію, розширення, ліквідацію наявних об'єктів та їхніх охоронних зон.
На підставі аналізу рельєфно-грунтових характеристик сільськогосподарських угідь, їхньої польової організації та придатності для вирощування основних сільськогосподарських культур сформували агротехнологічні групи грунтів, що мають стати основою контурно-меліоративної системи організації території та системи організації сівозмін.
Усю електронну інформацію звели у єдині порайонні шари та упорядкували в організовану систему файлів і папок. Усього в результаті роботи у геоінформаційній системі було сформовано більше ста електронних шарів, 90 відсотків з яких - векторні і дають змогу відображати інформацію як щодо кожного з об'єктів окремо, так і за видами об'єктів у межах території ради чи району, а також в автоматичному чи напівавтоматичному режимах аналізувати їхнє співвідношення та виводити результати аналізу у відповідні таблиці за заданим зразком.

 

Економічний ефект вимірюється мільйонами
Для зручності користування найбільш важливі інформаційні шари були скомбіновані та візуалізовані на паперових носіях у вигляді чотирьох основних креслень, що містять 100-відсоткове полігональне заповнення території, це:
} креслення реального стану використання земель у розрізі землеволодінь та землекористувань;
} креслення складу категорій земель у розрізі угідь;
} креслення агровиробничих груп грунтів та рельєфу;
} креслення перспективного використання та охорони земель.
Іншу графічну, розрахункову, описову та аналітичну інформацію, висновки та пропозиції зосереджено у пояснювальній записці, до складу якої увійшли й сформовані із ГІС-системи у Excel-форматі таблиці з семантичною інформацією про земельні ділянки, угіддя, кількісні та якісні характеристики земель за заданими шаблонами.
У результаті роботи створено високотехнологічний електронний продукт з унікальними інформаційно-аналітичними та прикладними можливостями, який є основою для розробки робочої документації щодо кожного із запланованих заходів та їхнього втілення на місцевості. Враховуючи високу вартість практичної реалізації природоохоронних заходів, створено інформаційну основу для їхнього системного вибору за заданим критерієм (чи то заліснення схилів, чи винесення в натуру прибережних захисних смуг водних об'єктів, чи трансформація зруйнованих господарських дворів у сільськогосподарські угіддя).
Результатом розрахункової частини роботи є вартісні показники повного еколого-економічного ефекту, що може бути досягнутий у результаті реалізації передбачених схемою заходів. В основу його розрахунку покладені вартість відвернутих втрат родючого шару грунту та запланованого збільшення врожаю. Якщо, за підрахунками, по Арцизькому району загальний показник втрат грунту на незахищених ділянках унаслідок ерозійних процесів на сільськогосподарських угіддях становить близько 330 тисяч тонн на рік, то за загальної площі сільгоспугідь по району майже 11,6 тис. га втрати грунту на кожен гектар таких угідь сягають у середньому 28,65 тонн. При цьому недобір урожаю зернових від втрати тонни грунту становить близько 9 кг. За загальної площі 102 316 га ріллі по району недобір зернових - понад  7,5 тис. тонн на рік. За ціни пшениці 3 класу навіть у 700 грн за тонну загальна вартість втрат від недобору - близько 5,3 млн грн річно. Таким чином, розрахований відповідно до методичних рекомендацій з еколого-економічної оцінки грунтозахисних заходів повний еколого-економічний ефект від упровадження схеми землеустрою лише по Арцизькому району сягає 9,3 млн гривень.
Усі розроблені схеми землеустрою, згідно з чинним законодавством, погоджені відповідними районними та обласними службами, місцевими радами, районними державними адміністраціями та затверджені рішеннями відповідних районних рад.
Отже, якісно складені електронні схеми землеустрою, за умов їхнього професійного застосування, впевнений Євген Бердніков, дадуть змогу ефективно працювати землевпорядній службі, що, власне, і є головним завданням.

 

Планувати, слідкувати, збирати та аналізувати

Відтепер райземвідділи можуть планувати, слідкувати за ходом виконання, виконувати, збирати та аналізувати результати таких робіт, як:

  • надання всіх передбачених законодавством висновків, витягів, викопіювань, довідок та погоджень;
  • ведення чергових планів та баз даних про земельні ділянки;
  • встановлення і винесення в натуру меж прибережних захисних смуг та водоохоронних зон водних об'єктів;
  • визначення обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, а також особливих умов використання земель;
  • оперативна обробка результатів землевпорядних та землеоцінювальних робіт;
  • складення проектно-технічної документації із землеустрою та оцінки земель;
  • надання органам виконавчої влади і місцевого самоврядування, громадянам та організаціям достовірної інформації про земельні ресурси;
  • компетентне та обгрунтоване прийняття якісних управлінських рішень;
  • застосування різних видів растрової та векторної підоснови (зокрема, ортофотопланів та матеріалів космічної зйомки);
  • автоматизація рутинних процесів обробки інформації;
  • ведення та автоматичне оновлення державних форм відповідної статистичної звітності та їхній прямий зв'язок із електронною картою;
  • розбудова геоінформаційної системи шляхом її доповнення додатковими тематичними шарами інформації;
  • створення на базі схем землеустрою нових прикладних локальних продуктів (з оцінки земель, моніторингу орендних відносин, охорони земель).

Іван Лазнюк 

Інтерв'ю
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до

1
0