Спецможливості
Новини

Урожай’2009: уроки, висновки, перспективи…

07.09.2009
844
Урожай’2009: уроки, висновки, перспективи…  фото, ілюстрація

Зернове господарство країни потребує реформування. Як це роблять у Криму?

Зернове господарство країни потребує реформування. Як це роблять у Криму?

Крим першим починає, але й першим закінчує збирання ранніх зернових. Тож тутешні хлібороби як першопрохідці випробовують на собі всі політичні, економічні, організаційні чинники, які стають визначальними на цілий рік. За даними Міністерства аграрної політики Криму, влітку 2009 року на півострові намолочено 1,6 млн т зерна ранніх колосових культур, тобто на якихось жалюгідних 60 тис. т менше, ніж торік. Усього аграрії Криму зібрали врожай з площі понад 658 тис. га: 395 тис. га - пшениці, 264 тис. - озимого та ярого ячменю, 17 тис. га - інших зернових культур. Середня врожайність становила 24 ц/га, що на 4 ц менше, ніж минулого року. Це тоді, коли Павло Акімов, міністр аграрної політики Криму, каже, що, завдяки пізнім зерновим культурам (рис, кукурудза), рубіж минулого року буде подолано, тоді як іншим областям України зібрати більше торішнього вже зась. Так, за його даними, Херсонщина мінусує 500 тис. т від урожаю'2008, Одещина - 800 тис., Запоріжжя - 700 тис. т. А в Криму ще рису понад 15,3 тис. га, що вже на рівні радянських часів; кукурудзи на 3 тис. га більше, ніж торік. Отже, завдяки розширенню площ Крим отримає вал зерна не менший, ніж минулого року...     
Правда, якщо чесно, в міністерстві є й інші підрахунки. В травні спеціальні комісії, створені за наказом міністерства, визначили біологічну врожайність з допомогою огляду полів та експериментального обчислення зерна. Вони засвідчили, що врожайність не менше торішньої. Враховуючи цьогорічне розширення площ, Крим мав би зібрати зерна значно більше, ніж у 2008 році. І реально зібрав, каже міністр. Але річ у тім, що з початку жнив у країні була створена така економічна ситуація, що зерно закуповували за дуже низькими цінами. Ті господарники, яким спішно потрібні були гроші для розрахунків з банками чи для оплати "чорних кредитів" або для невідкладної закупівлі палива для осінньо-польових робіт, продали зерно прямо з-під комбайнів, і воно не потрапило в облік. А дехто просто збирав зерно й ховав його в комору, не показуючи у звітності - про всяк випадок. Таким чином, вважає міністр, у "тінь" потрапило не менше 10-15% збіжжя нового врожаю. Для директорів і власників господарств - це оперативний запас. Адже зерно в умовах нашого стихійного й непередбачуваного ринку - це "оперативна валюта". Посадиш сад чи виноградник - віддачу матимеш мінімум через три-чотири роки, тваринництво теж не назвеш галуззю оперативних грошей, бо свині ростуть цілий рік, велика рогата худоба - два роки, а зерно - ось воно, вродило, і якщо ти здогадався покласти його в комору, то за нагальної потреби в грошах - бери й продавай, а якщо гроші й так маєш, тоді вижди максимальну ціну (десь аж після нового року) та й продавай...
Микола Колісниченко, заступник Голови ради міністрів Криму з питань аграрного комплексу,  розповідає про структуру зернового господарства Криму. "Взяти хоча б таку культуру, як ячмінь. Якщо торік намолотили 420 тис. т, то цьогоріч - уже 440. Надбавка, як бачите, непогана. За прикладом Криму цього року посіви ячменю як досить вигідної культури набагато розширили всі південні області : Одеса, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя. Але що виходить із закупівельною ціною? Собівартість ячменю нинішнього року сягає приблизно 800-850 грн/т, а продати його можна за 500, у кращому разі, 600 грн. Тобто виробництво зерна за такої ціни збиткове. А ми вимагаємо, щоб ячмінь купували не менше ніж по 1200 грн/т. Але "дякувати" за низьку ціну селяни мають державі. Це вона запустила до Криму київських зернотрейдерів. Вони їздять Півднем України, пропонують мізерну ціну. І хліборобам нікуди діватися, треба погоджуватися на грабіжницькі умови, бо багато хто взяв кредити у приватних осіб: банки, ви знаєте, гроші давали неохоче. Тепер настав час розплати...".
На жаль, не виправдалося сподівання Криму на особливу тактику збирання, пов'язану з надією саме на високу ранню ціну зерна. Так, в Криму сподівалися, що перша ціна на зерно буде досить високою, як торік, на рівні 1000-1200 грн/т. Тому для того, щоб випередити сусідів, які починали жнивувати на два-три тижні пізніше, кримчани розробили особливу тактику використання техніки. Міністерство дало завдання господарствам залучити на самому початку жнив якомога більше потужних високоефективних комбайнів з інших областей (не менше ніж 250-300 машин!), щоб буквально "вирвати" основний хліб у перші два-три тижні й, використавши високу ціну, отримати достойний прибуток. Але не так склалося, як гадалося. По-перше, як уже знаємо, ціна підкачала, по-друге, маневр з комбайнами теж не вдався.
За даними Миколи Колісниченка, зерно в Криму часто скуповували на підставних осіб. Зрозуміло, що мета таких спекулянтів - вивезти збіжжя за кордон. Там ціна вдвічі-втричі вища, і в лічені хвилини спекулянти наживають величезні капітали. А український селянин залишається в прямому збитку. І люди це розуміють. Сільгоспвиробники ставлять логічне запитання: навіщо нам працювати в збиток, держава з нас знущається, а ми маємо займатися продовольчим забезпеченням країни? Тому багато господарників просто сховали зерно від обліку.
Павло Акімов радий, що Крим уже з зерном. Він рекомендує господарникам використати запаси збіжжя для того, щоб "вирвати" тваринництво. Є шанс, замість того, щоб продати зерно за безцінь, завести посилене птахівництво, свинарство: "конвертувати" зерно в комбікорм, використати на відгодівлі тварин і, продавши м'ясо, мати неабиякий прибуток. За підрахунками спеціалістів, рентабельність різних видів тваринництва в разі використання власного зерна й комбікорму може сягати не менше 100 відсотків.
- За радянських часів була дуже популярною приказка: "Хліб - усьому голова". Плакати із зображенням пишного короваю висіли в їдальнях, правліннях колгоспів і навіть на міських вулицях. Тим часом аграріїв цією самою "головою" ніколи не вважали, каже Микола Колісниченко. Космонавти, фізики-ядерники, конструктори - це "голови". А хлібороба вшановували хіба що після збирання врожаю. Експерти вважають, що в умовах світової економічної кризи аграрні країни, як, наприклад, Україна, можуть зробити істотний прорив. Адже від кризи найперше постраждали промисловість і банківський сектор, а аграрне виробництво має всі шанси зберегтися, попри фінансові труднощі. Бо в світі існує дефіцит продуктів і допустити його зростання можуть хіба що самогубці...   
Правда, і влада в Криму не дрімала. І Верховна Рада, і уряд автономії вжили заходів, щоб захистити селян, відмітив Микола Колісниченко. Коли стартували жнива, в Криму за зерном вишикувалися сотні багатотонних фур. Ми зібрали фермерів і дали чітку установку: за копійки зерно не продавати. Залучили на підмогу пости ДАІ, міліцію. Через кілька днів більшість машин спішно виїхали, бо зернотрейдери зрозуміли: в Криму вони не зірвуть великого куша. Уряд Криму має намір укладати договори з міжнародними споживачами зерна, формувати товарні партії збіжжя й продавати його за вищі ціни й тим самим підтримати фінансовий стан фермерів. Заявки на придбання кримського зерна вже представили Білорусь, Естонія, Литва...
Крім того, щоб врятувати нинішній урожай, Рада міністрів Криму запропонувала всім сільгоспвиробникам автономії не розбазарювати зерно, а виконати найнеобхідніші операції: заготувати насіннєвий матеріал для посівної кампанії; розраховуватися з боргами, які сільгосппідприємства мають перед селянами; в обов'язковому порядку закласти свій кримський страховий фонд зерна в складські приміщення. "Ми, працюючи з Кабінетом Міністрів, все ж таки рано чи пізно забезпечимо нормальну ціну для наших сільгоспвиробників", - сподівається Микола Колісниченко.
У нас великі претензії до сільськогосподарської науки, зауважив Павлов Акімов. Вчені теж мають взяти на себе частину відповідальності за зниження врожаю через погодні умови. Тут можна виділити два чинники. Перший - взимку в Криму понад десять днів тривали морози, які завдали посівам певної шкоди. Другий - квітнева посуха. Якби вчені, як ми й просили, вчасно виявили, що в багатьох посівах ушкоджено листковий апарат рослин, що мороз і посуха знизили здатність рослини формувати повноцінний колос, то господарники могли б завчасно вдатися до упереджувальних заходів, а саме: могли б підживити поля спеціальними добривами для розвитку листкового апарату й колосся і хоча б частково знівелювати вплив погодних умов на культури. Та вчені мовчали. Про те, що на ушкоджених полях рослини сформували неповноцінний короткий (усього на 3-4 зернових вузли!) колос, вони заговорили тільки тоді, коли це вже сталося, й короткий колос було видно і без їхньої підказки. Але виправити становище вже не можна було.  Крім того, й тривалі суховії в червні висушили зерно прямо на стеблі, і воно сплющилося ще не дозрівши. Ці ж суховії примусили Крим почати в нинішньому році жнива на десять днів раніше строку, що внесло свої негативні корективи не тільки у валовий врожай, а й в організацію збирання.
- Зернове виробництво в нинішніх економічних умовах є основним джерелом обігових коштів для господарств, - висловив таку думку заступник міністра аграрної політики Криму Сергій Пелагенко. - Так, овочівництво, садівництво й виноградарство в Криму фактично тільки відроджуються, а тому більше працюють поки що самі на себе. Тваринництво на 70% у занепаді, розширене відтворення його ще не зорганізовано, тож воно теж має низьку рентабельність. Водночас потреби господарств у грошах весь час зростають. Так, Указом Президента України сільгосптоваровиробники зобов'язуються підняти до 3% виплату оренди за паї. Скажімо, в Першотравневому районі Криму вони зростуть на 22,6 млн грн порівняно з минулим роком, у Красноперекопському - на 9,6, в Роздольненському - на 15,9 млн. Крім того, Кабінет Міністрів поставив завдання збільшити рівень середньомісячної зарплати в сільській місцевості, а це в згаданих  районах виливається в додаткові мільйонні витрати. Зростають обсяги розрахунків за матеріальні ресурси, які сільгосптоваровиробники, як водиться, беруть у кредит. Зростають виплати в Пенсійний фонд і податки.  Таким чином, обов'язкові виплати щороку збільшуються на чималі мільйони.
- Покрити їх можна переважно завдяки виручці від зернового господарства, - наголошує міністр аграрної політики Криму Павло Акімов. - Тому міністерство рекомендує районам і господарствам і цього року, під час осінньої сівби озимих культур, знову розширити площі під зерновими. Під урожай наступного року автономія планує висіяти не менше 600 тис. га ранніх зернових, що на 40 тис. більше, ніж було цьогоріч. Це можливо якраз у разі залучення раніше не використаних земель.
Однак реально нині багато господарств, які зіткнулися з неможливістю продати зерно за пристойними цінами, вважають, що зерновий клин Криму слід не розширяти, а скорочувати. Дехто вважає, що реально в Україні є перевиробництво зерна. Адже для власних потреб країна використовує не більше третини врожаю, а дві третини так чи інакше спрямовують на експорт. Причому виручку одержує не держава, як, на думку кримчан, мало б бути, а приватні структури. Тому кримські аграрні господарства тепер розмірковують: а чи не перейти на вирощування культур, які можна більш гарантовано та безтурботно реалізувати, наприклад, ріпак?
Потребує реформування та удосконалення й агрометеорологічна служба України, вважають у Криму.
- У США і Європі давно існують супутникові системи спостереження за посівами, - розповів Павло Акімов. - Українська агрометеорологія не тільки знайома з цими методами, але й готова створити свою аналогічну систему. Є справжні фанати цієї ідеї. У них на руках усі потрібні розробки й програми. Так, супутникова система, проекти якої має Україна, не просто знімає показники поверхні, причому конкретного поля на 10-15 га, а й обробляє дані щодо культур, які тут висівали протягом останніх, скажімо, років 30-ти. Вона враховує всі кліматичні та біологічні чинники конкретного району, спостереження й багато інших факторів. Як наслідок, така система видає прогноз урожаю з погрішністю в 2-3 відсотки.
Уряди України вже років десять обіцяють підтримку та всіляку допомогу вітчизняним ученим для створення такої системи на практиці, однак уряди змінюються, а справа стоїть на місці...
Далі буде

Микола Семена,
аналітик Кримського незалежного центру політичних та економічних дослідників і журналістів

Попередня стаття
Наступна стаття

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до

1
0