Українське борошномельне технологічне обладнання невеликої потужності

 Із переходом країни на ринкові відносини машинобудування України відчуло значне зростання зацікавленості сільгосптоваровиробників, колективних, фермерських та індивідуальних господарств і підприємств у технологічному обладнанні малої потужності з переробки сільгоспсировини та виробництва харчових продуктів. Цей інтерес зумовлений тим, що роздержавлення економіки порушило, а подеколи повністю вилучило роками налагоджені державними органами управління економічні зв’язки щодо гарантованого централізованого забезпечення як машинобудівників, так і товаровиробників, виробничою сировиною, матеріалами та обладнанням. З огляду на це у багатьох регіонах і районах країни у 1992–1997 рр. виникли труднощі, пов’язані із забезпеченням населення продуктами харчування та переробки сільгоспсировини (борошном, хлібом, цукром, олією, молоком та м’ясопродуктами, крупами, кондитерськими виробами тощо).Через це Кабінет Міністрів України свого часу ухвалив відповідну постанову, в якій йшлося про потребу у створенні та постановці на виробництво 43 найменувань основного технологічного обладнання малої потужності для переробки м’яса, молока, зерна( борошномельного обладнання), насіння олійних культур, овочів і фруктів, виробництва хлібобулочних виробів, для приготування кормів, опалення виробничих приміщень, природоохоронного призначення тощо. У результаті виконання вказаних завдань з урахуванням робіт, виконаних вітчизняними підприємствами та організаціями ініціативним порядком, ринок України для потреб колективних та фермерських господарств практично повністю забезпечений вітчизняним борошномельним обладнанням і, насамперед, з переробки зерна пшениці. З огляду на це значну роботу провели та проводять нині підприємства та організації, що входять до сфери діяльності Міністерства промислової політики України, серед яких, насамперед, слід звернути увагу на такі. ВАТ “Могилів-Подільський машзавод” (Вінницька обл.) має більш як віковий досвід у виготовленні машинобудівної продукції, у тому числі борошномельного обладнання. Ще за часів колишнього СРСР завод був монополістом і забезпечував загальносоюзну потребу у вальцьових верстатах для оснащення борошномельних підприємств за ліцензією швейцарської фірми “Бюлер”. Вказані вальцьові верстати, млини, дробарки, розмельні агрегати, навантажувачі, каменевідбірники, лущильно-шліфувальні установки, крупоцехи, фасувальні машини, вагові дозатори, ситовіяльні машини, модулі підготовки зерна тощо — експлуатуються практично на кожному борошномельному і зернопереробному підприємстві, на багатьох індивідуальних, колективних і фермерських господарствах не тільки в Україні, а й у країнах колишнього СРСР. Для задоволення потреб товаровиробників у міні-млинах упродовж останніх десяти років підприємством поставлено на виробництво борошномельне обладнання, млини потужністю 7, 15 і 50 тонн переробки зерна за добу. Невеликі габарити борошномельного обладнання та маса, висока якість виходу борошна за доволі невеликого використання електроенергії вигідно різнять їх з іншими аналогічними установками. До конструктивних особливостей цього борошномельного  обладнання належить те, що всі механізми млинів монтують на спеціальній збірній металевій станині у два поверхи, у результаті чого відпадає потреба у будівництві додаткових спеціальних приміщень. Окремо треба відмітити, що вони комплектуються двошаровими млинарськими вальцями підвищеної стійкості за новою технологією з поліпшеним хімічним складом. ЗАТ “Інститут “Укроргверстатінпром” (Харків) за останнє десятиріччя стало вести перед на ринку сільськогосподарського борошномельного обладнання для переробки різноманітного зерна завдяки постановці на виробництво цілої гами млинів для колективних і фермерських господарств потужністю від 7 до 150 тонн переробки зерна за добу; ліній: для виробництва крупів із пшениці, ячменю, вівса, гороху і проса; для переробки рису; для виробництва комбікормів; елеваторів зернових тощо. Млини “Харьковчанка” потужністю 7; 10; 11; 15; 20; 25; 30; 36; 48; 53; 72; 100 та 150 тонн переробки зерна за добу відзначаються високим технічним рівнем конструкції, якістю виготовлення борошномельного обладнання, високим рівнем автоматизації і використання електроніки та сучасним дизайном. До конструктивних їх особливостей належить те, що при виготовленні валків вони проходять спеціальну обробку, яка дає змогу підвищити якість помелу зерна, процент виходу борошна і довговічність експлуатації розмельної системи.На бажання замовника млини можуть бути оснащені обладнанням автоматизованої системи управління технологічними процесами (АСУТП), яка забезпечує: програмний пуск і зупинку борошномельне обладнання, млина, його діагностику і блокування; автоматичне зволоження зерна; контроль навантажень агрегатів; облік переробленого зерна і вихід борошна, замір використання зерна, води, електроенергії; контроль простоїв та друк звітів роботи млина за зміну, добу, місяць. ЗАТ “Завод “Автоштамп” (м. Олександрія, Кіровоградська обл.) в останнє десятиріччя також освоїв виробництво доволі значної номенклатури зернопереробного обладнання різноманітної потужності: міні-заводи для виготовлення комбікормів, агрегатні млини для виробництва крупів і фермерські млини для переробки зерна “Фермер”. Вказані млини нині випускають трьох модифікацій продуктивністю від 4,8 до 28,8 тонн переробки зерна за добу, призначені вони здебільшого для помелу пшениці, але можуть бути відрегульовані також на переробку кукурудзи, рису та жита. ВАТ “Новоград-Волинський завод сільгоспмашин” (Житомирська обл.) — традиційний виробник борошномельного обладнання з переробки зерна на комбікорми (різноманітних зернодробарок) — створило і поставило на виробництво агрегати борошномельні малогабаритні АБМ-03 “Колосок” потужністю 9,6 т переробки зерна за добу. Млин переробляє зерно пшениці, але може бути відрегульований на переробку жита і кукурудзи. Механізми млина монтують на спеціальній металевій станині в один поверх. НВФ “Росс” (Харків) проводить активну політику щодо забезпечення товаровиробників потрібним обладнанням для переробки зерна різних культур, у результаті чого останнім часом налагоджено виробництво вальцьових млинів різної потужності, комплектів борошномельного обладнання для виробництва крупів із пшениці, кукурудзи, ячменю, гороху і проса, ліній для виробництва гречаної крупи та вівсяних пластівців. Млини агрегатні вальцьові “Росс” випускають потужністю 1,7; 2,4; 4,3; 4,8; 8,4; 16,8 та 18,8 тонн переробки зерна за добу. Особливостями їх є те, що вони мають 11 систем помелу зерна, що дає змогу досягати якнайповнішого виходу борошна, збільшення виходу продукту високої якості, здійснювати відбір манної крупи та макаронної крупки. Спеціально розроблена агрегатна побудова дає змогу компонувати обладнання без спеціальної підготовки приміщень під монтаж і нарощувати потужності. Фільтри й системи рециркуляції повітря, що задіяні в борошномельному обладнанні на всіх етапах підготовки зерна й помелу, забезпечують обезпилювання повітря і збереження тепла у приміщенні. НВП “Агротех” (Харків) випускає модульно-блочні малогабаритні млини для виробництва борошна, крупи, крупки, кормових домішок і спецій із різноманітних сільськогосподарських культур (пшениця, жито, ячмінь, рис, соя, горох, кукурудза тощо). Борошномельні млини випускають потужністю 0,5; 1,4 та 1,9 тонни переробки зерна за добу. Борошномельні млини невеликої потужності також випускають ЗАТ “Дослідно-експериментальний механічний завод” (Київ), НВЦ “Технік” (Харків), ТОВ “Тронка-Агротех” (Київ), фірма “Украгросервіс” (Харків) тощо. У таблиці 1 наведено порівняльні технічні характеристики борошномельних млинів невеликої потужності провідних підприємств і фірм України. Наведена інформація про технічні характеристики борошномельних млинів різної потужності різних підприємств та фірм надає можливість потенційному покупцеві зорієнтуватися щодо оптимального вибору конкретного обладнання залежно від поставленого перед собою завдання, який млин купувати, орієнтуючися на: потужність переробки зерна за добу (від 2 до 150 тонн), загальний вихід борошна (від 70 до 75%), у тому числі вищого гатунку (від 28 до 64%), встановлену потужність, масу, габаритні розміри, кількість обслуговуючого персоналу, терміни гарантійного обслуговування (1–1,5 року) та відпускну ціну. Особливу увагу рекомендуємо звернути на три останні умовно-розрахункові показники, які дають змогу порівнювати технічні характеристики різних борошномельних млинів і різних виробників за узагальнюючими показниками. Для об’єктивнішої їх оцінки виберемо борошномельні млини різних підприємств з приблизно однаковою потужністю (15 тонн), при цьому показники 1 млина Могилів-Подільського машзаводу приймемо за одиницю і підрахуємо ці показники (коефіцієнти) інших підприємств, ввівши їх для дальшого аналізу у відповідну таблицю 2. Отже, порівняльні коефіцієнти свідчать, що на млинах однакової потужності різних підприємств-виробників загальний вихід борошна приблизно однаковий. Проте вихід його вищого гатунку на млинах ЗАТ “Інститут “Укроргверстатінпром” приблизно на 25% більший, ніж в інших виробників. Витрати електроенергії під час експлуатації млинів найнижчі у ВАТ “Новоград-Волинський завод сільгоспмашин”, ВАТ “Могилів-Подільський машзавод” і НВФ “Росс”. Більш як удвічі її споживають млини ЗАТ “Інститут “Укроргверстатінпром” і НВЦ “Технік”. Щодо маси борошномельного обладнання, тобто використання сировини, матеріалів та комплектуючих виробів, то у всіх виробників цей показник приблизно однаковий, за винятком НВЦ “Технік”, на обладнанні якого використовується металу втричі більше. Відпускні ціни у ВАТ “Могилів-Подільський машзавод”, ЗАТ “Автоштамп” і ВАТ “Новоград-Волинський завод сільгоспмашин” найнижчі. У ЗАТ “Інститут “Укроргверстатінпром” та НВФ “Росс” вони вищі у 1,5 раза, а у НВЦ “Технік” — утричі. Окремо рекомендуємо звернути увагу на останні три основні узагальнюючі показники таблиці 2, які дають змогу проаналізувати основні техніко-економічні показники (встановлена потужність, маса та відпускна ціна), прив’язані до переробки одиниці сировини показники питомої ваги. Останні показники характеризують у цілому техніко-економічну ефективність борошномельного обладнання, що випускається. У цьому сенсі переважає обладнання ВАТ “Могилів-Подільський машзавод” і ЗАТ “Завод “Автоштамп”. Автори сподіваються, що наведені огляд та аналіз допоможуть борошномельним виробникам, потенційним споживачам та покупцям борошномельного обладнання зорієнтуватися на борошномельному ринку України щодо придбання млинів за помірними цінами та високими техніко-економічними показниками. В. Войтовський, заст. директора із АПК Департаменту ливарного виробництва України, М. Міщенко, голова правління ВАТ “Хорольський механічний завод”, засл. машинобудівник України