Спецможливості
Агрохімія

Удобрення сої: нові підходи

23.03.2017
15921
Удобрення сої: нові підходи фото, ілюстрація

Одним із найважливіших технологічних прийомів, що впливають на врожайність та якість насіння сої, є система удобрення. Застосування добрив для сої є специфічним, враховуючи її біологічну здатність засвоювати атмосферний азот за допомогою симбіозу із бульбочковими бактеріями-азотфіксаторами та поглинати фосфор із важкодоступних сполук із грунту. 

 

Ефективність добрив, які застосовують для сої, залежить від типу та родючості грунту, тобто від вмісту в ньому доступних форм елементів живлення, а також від кислотності грунтового розчину, активності біологічної азотфіксації, сортової реакції на добрива, видів добрив, погодних умов та багатьох інших факторів. Чітко проявляється підвищення ефективності використання добрив кореневою системою сої від поліпшення вологозабезпеченості рослин. 

До 70% загальної потреби азоту соя споживає шляхом біологічної фіксації його із повітря завдяки симбіотичній діяльності із бульбочковими бактеріями. Тому важливим агроприйомом у технології вирощування сої є передпосівна інокуляція насіння препаратами, що містять спеціальні бульбочкові бактерії. 

Бактеріальні інокулянти на основі бактерій Rhizobium japonicum (Ризоторфін, Нітрагін тощо) мають першочергове значення. Без наявності азотфіксуючих бактерій-різобій рослини сої не можуть засвоювати атмосферний азот. У природних умовах за нестачі різобій у грунтах не відбувається «зараження» ними сої, що унеможливлює перебіг симбіотрофного процесу. До того ж слід зважати на те, що на корінцях сої не можуть розвиватися бульбочкові бактерії інших бобових культур (гороху, нуту, квасолі, люцерни та ін.), тому для неї украй потрібна наявність тільки своїх специфічних бактеріальних штамів.

Ефективність використання фіксованого азоту й азоту із мінеральних добрив у сої суттєво залежить від сорту та умов вирощування рослин. Прибавка врожаю завдяки інокуляції насіння може бути вищою, аніж від внесення азотних добрив.

За даними деяких дослідників, за оптимальних умов для діяльності бульбочкових бактерій азотні добрива у посівах сої можна взагалі не застосовувати. Але за іншими даними, для нормального росту й розвитку рослин слід обов’язково вносити стартові дози азоту. Хто ж із них правий? А істина, як відомо, перебуває посередині: ефективність застосування азотного та інших видів удобрення сої значною мірою залежить від грунтово-кліматичних та погодних умов місцевості, а також від сортоспецифічної реакції рослин на ці елементи.

Так, на бідних гумусом грунтах та за недостатнього росту рослин можна внести 30–40 кг діючої речовини азоту на гектар. Утім, занадто високий вміст мінерального азоту у грунті може затримувати формування бульбочок, знижує інтенсивність азотфіксації. Отже, на сьогодні питання про застосування азотних та інших видів добрив у технології вирощування сої залишається відкритим.

Автори статті вважають, що внесення стартових доз добрив здебільшого є обов’язковим агроприйомом. На користь цого свідчить той факт, що для утворення 1 т зерна із відповідною кількістю побічної продукції соя виносить із грунту близько 70 кг азоту, 25 — фосфору та 40 кг калію. Отже, традиційне твердження, що соя як бобова культура залишає після себе у грунті багато азоту, який засвоюється наступними культурами сівозміни, не зовсім справедливе, адже винесення цього елемента із грунту рослинами сої фактично вдвічі вище, ніж, скажімо, рослинами соняшнику. Тож вважаємо, про сою можна говорити, що вона меншою мірою, ніж деякі інші культури, виносить азот, але не накопичує його у грунті. 

Результатами досліджень, проведених в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, установлено, що з-поміж  інших бобових соя є гіршим попередником для озимини, оскільки вона більшою мірою висушує грунт та збіднює його на азот. 

Визначати потребу азотного підживлення сої можна за розвитком бульбочок на кореневій системі: якщо їх замало (менше п’яти на одну рослину) і зсередини вони сірого кольору — є потреба у підживленні, якщо ж бульбочок багато й вони крупні та рожеві на зрізі — азотфіксація відбувається активно і підживлення не потрібне. 

Насіння сої обробляють бактеріальними препаратами у день сівби, запобігаючи потраплянню прямого сонячного світла (наприклад у критих приміщеннях). Особливо важливо проводити інокуляцію насіння за сівби на площах, де раніше сою не вирощували. У разі проведення знезараження насіння сої від патогенних мікроорганізмів фунгіцидами останні застосовують не пізніше ніж за 15–20 діб до обробки посівного матеріалу бактеріальними препаратами. 

Соя нерівномірно споживає елементи живлення упродовж вегетації. Найбільше їх споживання відбувається під час цвітіння, формування бобів, початку наливання насіння — близько 60% азоту й фосфору та 70% калію. В азотному живлені критичний період для сої — два-три тижні після цвітіння, а у фосфорному — перший місяць її росту й розвитку.
Тому застосування мінеральних добрив за вирощування сої є раціональним прийомом, але сьогодні їхня висока вартість змушує аграріїв відмовлятися від них або вносити лише стартові дози.

Враховуючи дорожнечу мінеральних та органічних добрив, а також значний дефіцит останніх, застосування регуляторів росту рослин та мікродобрив у технології вирощування сої приваблює своєю простотою та дешевизною, але для успішного їхнього використання необхідні знання щодо особливостей їхнього впливу на ріст і розвиток рослин.

Головними чинниками, які спонукають вітчизняних аграріїв застосовувати мікродобрива, є низький вміст доступних рослинам мікроелементів через відсутність внесення органічних добрив та недостатнє використання сидератів.

Наразі популярним є використання регуляторів росту рослин. Цьому сприяло створення стимулюючих препаратів нового покоління, що вирізняються більш високою ефективністю та екологічною безпечністю. Потрапляючи в рослини, регулятори «включаються» в процес обміну речовин, активують біохімічні процеси, підвищують рівень життєздатності. У результаті прискорюється ріст і розвиток рослин, підвищуються їхня стійкість до несприятливих погодних умов (нестача вологи в грунті, підвищення або зниження температури) та продуктивність, поліпшується якість продукції.

Регулятори, які використовують для обробки насіння або обприскування рослин, впливають на систему гормональної регуляції, що визначає характер найважливіших фізіологічних процесів, зокрема, прискорює утворення нових органів рослин та початок цвітіння й достигання.

У наших дослідженнях вивчали вплив різних видів та способів застосування мікродобрив та регуляторів росту рослин на врожайність сої на чорноземах типових. Досліди закладали після попередника пшениця озима у короткоротаційній 5-пільній зерно-просапній сівозміні у триразовій повторності згідно зі встановленою методикою. Об’єкт досліджень — новий сорт сої ранньостиглої групи Спритна. Строк сівби — перша декада травня. Вивчали декілька  факторів досліду. 

Фактор А — обробка насіння:

1. Чистий контроль. Висівали непротруєне насіння сої для подальшого порівняння з іншими варіантами.
2. Протруювання насіння перед сівбою фунгіцидним протруйником Февер, 0,3 л/т, д. р. протіоконазол, 300 г/л.
3. Обробка насіння перед сівбою 1%-м розчином регулятора росту рослин Біоглобін (на основі тваринної плаценти).
4. Обробка насіння перед сівбою розчином хелатного мікродобрива Агрілан Насіння, 2 л/т, до складу якого входить комплекс поживних для рослин макро- та мікроелементів.
5. Обробка насіння перед сівбою розчином препарату Агрілан Старт (робоча назва), 0,2 л/т, до складу якого входить комплекс органічних кислот.
6. Обробка насіння перед сівбою розчином регулятора росту й розвитку рослин Біогумат, 2 л/т, до складу якого входить комплекс гумінових сполук (гуматів).

Фактор В — обприскування посівів (застосовували двічі — у фазі початку цвітіння та у період росту бобів) розчинами таких препаратів:

1. Без обприскування (контроль).
2. Біоглобін, 0,5 л/га.
3. Агрілан Бобові, 2 л/га (мікродобриво).
4. Біогумат, 1,5 л/га (гумати).

Фактор С — інокуляція насіння:

1. Без інокуляції.
2. Передпосівна інокуляція насіння препаратом Ризоторфін, 3 кг/т.

Фактор D — основне внесення добрив:

1. Без добрив. 
2. Внесення восени під оранку комплексного мінерального добрива нітроамофоска в дозі N30P30K30.

Тривала літня та осіння посуха 2015 року призвела до зменшення врожайності сої, втім було створено передумови для вивчення процесу живлення рослин сої макро- та мікроелементами за умов, наближених до екстремальних.

За результатами досліджень встановлено, що ефективність досліджуваних регуляторів росту рослин значною мірою залежала від фону основного удобрення та інокуляції насіння. Так, на фоні без добрив найбільшу врожайність одержано за обробки насіння сої Біоглобіном та інокуляції насіння у поєднанні з обприскуванням посівів мікродобривом (Агрілан Бобові), де прибавка врожайності становила 0,14 т/га, або 7,4%, порівняно з контролем (необроблене насіння). 

За основного внесення мінеральних добрив у дозі N30P30K30 передпосівна обробка насіння сої Біоглобіном виявилась найефективнішою на фоні без обприскувань посівів жодним з препаратів, що вивчали. Так, на фоні інокуляції насіння Ризоторфіном передпосівна обробка насіння Біоглобіном підвищувала врожайність сої, порівняно з контролем, на 0,17 т/га, або 7,5%, а у варіанті без інокуляції — відповідно на 0,12 т/га, або 5,6%. Крім того, відмічено тенденцію до підвищення ефективності обприскування посівів сої препаратами Агрілан Бобові та Біогумат на фоні обробки насіння Біоглобіном порівняно з контролем (без обробки насіння).

Високу ефективність у 2015 р. забезпечило застосування регулятора росту й розвитку рослин Біоглобін шляхом обприскування посівів. Так, на фоні без добрив та без інокуляції насіння обприскування посівів цим препаратом забезпечило найбільші у досліді прибавки врожайності сої, порівняно з контролем (без обприскування), які становили від 10 до 17% залежно від обробки насіння іншими регуляторами росту й мікродобривами. При цьому серед досліджуваних варіантів найефективнішими були: обприскування  Біоглобіном на фоні обробки насіння Біогуматом (прибавка 17%),  обприскування Біоглобіном на фоні обробки насіння Біоглобіном (16%), обприскування Біоглобіном на фоні без обробки насіння (15%). 

На фоні без добрив, але з інокуляцією насіння найбільшу ефективність  одержано від обприскування посівів та обробки насіння Біоглобіном, яке забезпечило прибавку врожайності 15%, а також обприскування посівів Біоглобіном на фоні обробки насіння Біогуматом (14%).

За основного внесення мінеральних добрив у дозі N30P30K30 на фоні без інокуляції насіння обприскування посівів Біоглобіном було неефективним, забезпечивши прибавку врожайності 5% лише в одному варіанті — без застосування обробки насіння (чистий контроль).

За основного внесення добрив у дозі N30P30K30 та інокуляції насіння Ризоторфіном найефективнішим було обприскування посівів сої Біоглобіном у поєднанні з передпосівною обробкою насіння препаратом Агрілан Старт (прибавка врожайності становила 17%), а також на фоні обробки насіння Біогуматом (10%).

На основі одержаних результатів досліджень ми розробили попередні рекомендації для господарств, які вирощують сою, враховуючи фон основного мінерального удобрення та інокуляцію насіння:

  • на фоні без добрив та без інокуляції насіння слід застосовувати дворазове обприскування посівів Біоглобіном, яке можна поєднувати з протруєнням насіння препаратом Февер або передпосівною його обробкою регуляторами росту рослин та мікродобривами: Агрілан Насіння, Біоглобін, Агрілан Старт та, особливо, Біогумат;
  • на фоні без добрив з інокуляцією насіння (Ризоторфіном) потрібно  застосовувати дворазове обприскування посівів Біоглобіном як окремо, так і у поєднанні з протруєнням насіння препаратом Февер або передпосівною його обробкою регуляторами росту рослин та мікродобривами: Агрілан Насіння, Біоглобін і Біогумат;
  • за основного внесення мінеральних добрив (N30P30K30) на фоні без інокуляції насіння слід проводити дворазове обприскування посівів Біоглобіном лише на фоні непротруєного насіння або застосовувати обробку насіння препаратами Біоглобін, Агрілан Старт, Агрілан Насіння та Біогумат, але без обприскування посівів Біоглобіном;
  • за основного внесення мінеральних добрив (N30P30K30) з інокуляцією насіння Ризоторфіном необхідно застосовувати дворазове обприскування посівів Біоглобіном насамперед на фоні передпосівної обробки насіння одним з таких препаратів: Агрілан Старт, Біогумат, Агрілан Насіння, Февер. 

Також ефективним прийомом за цієї моделі технології є проведення передпосівної обробки насіння Біоглобіном без обприскування посівів цим препаратом.

У технології вирощування сої потрібно застосовувати комплексний підхід щодо вибору системи її удобрення, враховуючи такі фактори, як грунтово-кліматичні й погодні умови місцевості, попередник, сорт, фон інокуляції тощо. 

Для максимального підвищення ефективності виробничого процесу та з метою зменшення економічних й енергетичних витрат рекомендуємо, крім наших, використовувати здобутки інших наукових установ та виробничий досвід соєсіючих господарств, розташованих у вашій місцевості, а також користуватися послугами наукових консультантів. 

 

С. Авраменко, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник, провідний наук. співробітник, докторант,

К. Манько, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,

В. Шелякін, наук. співробітник,

О. Бобров, аспірант,

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН

 

Інформація для цитування

Удобрення сої: нові підходи / С. Авраменко, К. Манько, В. Шелякін, О. Бобров // Пропозиция. — 2016. — №4 —  С. 66-68

Ключові слова: Соя, удобрение сои

Інтерв'ю
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 

1
0