Спецможливості
Агрохімія

Десикація посівів пшениці та інших зернових колосових культур

20.06.2017
11566
Десикація посівів пшениці та інших зернових колосових культур фото, ілюстрація

Збереження врожаю зернових колосових культур є головним завданням виробників сільськогосподарської продукції впродовж усього періоду їхнього вирощування — від висіву до збирання. Одним із заходів збереження урожаю зернових колосових культур та його якості є проведення десикації посівів на заключному етапі їхнього вирощування. Завдяки такому заходу рослини культур підсушуються, що сприяє ефективнішому збиранню їхнього врожаю, позитивно впливає на зменшення забур’янення посівів, знижує перезволоження рослин за вологої погоди.

 

 

Зо­к­ре­ма, про­ве­ден­ня де­си­кації за­без­пе­чує ча­ст­ко­ве зни­щен­ня ба­га­торічних бур’янів на по­лях, та­ким чи­ном ство­рю­ю­чи спри­ят­ливі умо­ви для висіву на них на­ступ­них куль­тур. Об­при­с­ку­ван­ня де­си­кан­та­ми пе­ред зби­ран­ням уро­жаю особ­ли­во ре­зуль­та­тив­не на по­лях із се­реднім і силь­ним сту­пе­ня­ми за­бур’янен­ня та є ос­нов­ним чин­ни­ком збе­ре­жен­ня уро­жаю куль­ту­ри в умо­вах не­спри­ят­ли­вої та три­ва­лої во­ло­гої по­го­ди.

Унаслідок дії де­си­кантів м’які тка­ни­ни рос­лин по­чи­на­ють сох­ну­ти, що сти­му­лює відтік асимілянтів із ли­с­тя у зер­но, у ре­зуль­таті чо­го підви­щується вміст клей­ко­ви­ни. Про­ве­де­ний захід сприяє зро­с­тан­ню на од­ну-дві по­зиції клас­ності про­дукції. Та­кож зер­но не змінює во­ло­гості під час зберіган­ня на то­ку, а дрібне і плю­с­к­ле — відсіюється під час пер­шо­го про­хо­ду че­рез насіннєочи­щу­вальні ма­ши­ни.

Слід за­зна­чи­ти, що про­цес до­сти­ган­ня ози­мої пше­ниці ха­рак­те­ри­зується по­сту­по­вим на­гро­ма­д­жен­ням у зерні су­хих ре­чо­вин і втра­тою во­ло­ги як рос­ли­ною, так і зер­ном. У фазі вос­ко­вої стиг­лості зер­но має ще ви­со­ку во­логість, навіть на кінець цієї фа­зи во­на ста­но­вить 20–22%, що не дає змо­ги про­во­ди­ти зби­ран­ня вро­жаю пря­мим ком­бай­ну­ван­ням.

Три­валість найс­при­ят­ливішо­го періоду для зби­ран­ня вро­жаю ози­мої пше­ниці із на­стан­ням вос­ко­вої стиг­лості — від 7 до 10 днів. У цей період унаслідок ви­со­кої во­ло­гості зер­на й сте­бел під час зби­раль­них робіт спо­чат­ку за­сто­со­ву­ють тільки роздільне (дво­фаз­не) ком­бай­ну­ван­ня, а за на­стан­ня по­вної стиг­лості — пря­ме. Для ско­ро­чен­ня термінів зби­ран­ня вро­жаю куль­ту­ри доцільно за­сто­со­ву­ва­ти де­си­кан­ти. В умо­вах Ук­раїни де­си­кацію про­во­дять, в ос­нов­но­му, під час вос­ко­вої стиг­лості ози­мої пше­ниці.

Вра­хо­ву­ю­чи те, що у нас ви­ро­щу­ють пе­ре­важ­но низь­ко­рослі сор­ти, посівам яч­ме­ню вла­с­ти­ве надмірне за­бур’янен­ня, а та­кож над­лиш­кові опа­ди мо­жуть бу­ти при­чи­ною фор­му­ван­ня підго­ну, тоб­то ут­во­рен­ня бічних па­гонів, які на час зби­ран­ня ще зе­лені, і ко­ло­с­ки у них не до­сти­га­ють. За та­ких умов як пря­ме зби­ран­ня ком­бай­ном, так і ско­шу­ван­ня куль­ту­ри у вал­ки не­доцільне. Еко­номічно раціональ­ним за­хо­дом за­ли­шається де­си­кація цих посівів, яку про­во­дять за­леж­но від їхньо­го при­зна­чен­ня.

До по­зи­тив­них вла­с­ти­во­с­тей де­си­кації слід відне­с­ти і те, що про­ве­ден­ня та­ко­го за­хо­ду дає змо­гу зе­ко­но­ми­ти до 15% паль­но­го під час зби­ран­ня, пе­ре­ве­зен­ня і до­очи­щен­ня зер­на.

«Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні» ре­ко­мен­до­ва­но для за­сто­су­ван­ня на посівах зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур де­си­кан­ти на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин, як: калійна сіль гліфо­са­ту, ізо­пропіламінна сіль гліфо­са­ту, глю­фо­си­нат амонію та гліфо­са­ту. Об­при­с­ку­ван­ня посівів про­во­дять за два тижні до зби­ран­ня (за во­ло­гості зер­на не більше 30%).

Особ­ливістю де­си­кації є те, що під час її про­ве­ден­ня насіння куль­тур, що дозріває, не по­шко­д­жується, вод­но­час ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви для ро­бо­ти зби­раль­них ма­шин. Спосіб за­сто­су­ван­ня де­си­кантів — на­зем­не об­при­с­ку­ван­ня, на ве­ли­ких пло­щах — об­роб­ка авіацією.

Під час ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої од­ним із ос­нов­них за­вдань є збе­ре­жен­ня її ви­со­ко­го вро­жаю. Збе­рег­ти та от­ри­ма­ти ви­со­кий уро­жай куль­ту­ри без інтен­сив­но­го за­сто­су­ван­ня за­собів хімізації, у то­му числі і гербіцидів, не­мож­ли­во. На сьо­годні че­рез по­ру­шен­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри знач­но збільшується за­бур’яненість посівів і внаслідок цьо­го зни­жується уро­жайність пше­ниці ози­мої. На­разі за­галь­но­прий­ня­ти­ми зни­щу­валь­ни­ми гербіци­да­ми — похідни­ми гліфо­са­ту є пре­па­ра­ти на ос­нові за­зна­че­них ви­ще діючих ре­чо­вин. Об­при­с­ку­ван­ня ни­ми посівів га­ран­тує підсу­шу­ван­ня зер­на, підгі­н куль­ту­ри і над­зем­ної ма­си бур’янів до 15–17%, зо­к­ре­ма гліфо­са­том — на 7–14-й день після об­роб­ки.

Вра­хо­ву­ю­чи, що ефек­тивність пре­па­ратів — похідних гліфо­са­ту за­ле­жить від кон­цен­т­рації у ро­бо­чо­му роз­чині, нор­ма ви­т­ра­ти во­ди має ста­но­ви­ти не більше ніж 200 л/га. Про­ве­ден­ня де­си­кації мож­ли­ве із ви­ко­ри­с­тан­ням для цьо­го сільсько­го­с­по­дарсь­кої авіації за умов чітко­го до­три­ман­ня якості об­ро­бок. Зне­сен­ня пре­па­ратів на інші посіви не до­пу­с­кається! Авіаційне об­при­с­ку­ван­ня куль­тур за­зна­че­ни­ми хімічни­ми ре­чо­ви­на­ми най­кра­ще про­во­ди­ти за яс­ної ти­хої по­го­ди, вранці або вве­чері. По­ля, які об­при­с­ку­ва­ти­муть у на­прям­ку вітру в бік посівів, чут­ли­вих до вка­за­них пре­па­ратів, ма­ють бу­ти на відстані не менш ніж 500 м, у про­ти­леж­ну сто­ро­ну вітру — 100 м. Під час ви­ко­нан­ня робіт із де­си­кації літак (Ан-2) об­лад­ну­ють об­при­с­ку­ва­чем з при­ст­роєм без­кла­па­нно­го відсікан­ня ріди­ни (ОЖ-2). На штан­гах об­при­с­ку­ва­ча літаків вста­нов­лю­ють роз­пи­лю­вачі з пе­ре­ти­ном 2х5 мм, а на вер­то­ль­о­тах — із вихідним от­во­ром діаме­т­ром 3 мм і більше, із за­ви­х­рю­ва­ча­ми (Мі-1 і Мі-2). Під час авіаційного об­при­с­ку­ван­ня де­си­кан­та­ми нор­ма ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни ста­но­вить 30–50 л/га.

Де­си­кан­ти мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти у суміші з 15%-м роз­чи­ном кар­баміду — у та­ко­му разі без зни­жен­ня ефек­тив­ності дії пре­па­ра­ту змен­шу­ють на 25% нор­му їхньої ви­т­ра­ти. Пре­па­ра­ти на ос­нові ізо­пропіламінної солі гліфо­са­ту за­сто­со­ву­ють для підсу­шу­ван­ня ози­мої пше­ниці пе­ред зби­ран­ням уро­жаю за не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов (за­ливні дощі). За­сто­су­ван­ня гліфо­са­ту в суміші із кар­бамідом знач­но ско­ро­чує час підсу­шу­ван­ня рос­лин ози­мої пше­ниці, а втра­ти вро­жаю зер­на під час жнив пря­мим ком­бай­ну­ван­ням бу­дуть мінімаль­ни­ми.
Для по­пе­ре­д­жен­ня по­шко­д­жен­ня куль­тур­них рос­лин ре­ко­мен­ду­ють ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти тех­но­логічну колію. Ви­со­кий кліренс, вузькі ко­ле­са, пе­ред­ню вісь і дни­ще трак­то­ра потрібно за­кри­ти поліети­ле­но­вою плівкою, пе­редні ко­ле­са об­лад­на­ти щит­ка­ми-дільни­ка­ми, штан­гу об­при­с­ку­ва­ча роз­та­шо­ву­ва­ти на ви­соті, не­обхідній для рівномірної об­роб­ки.

За­сто­су­ван­ня Ра­ун­да­пу як де­си­кан­та у посівах яч­ме­ню яро­го із нор­мою 3,0 л/га у дослідах РУП «Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин» НАН Біло­русі зни­жу­ва­ло во­логість зер­на на 7,5–8,1% і засміченість зер­на у бун­кері — на 2,5–2,6%. Ла­бо­ра­тор­на схожість зер­на че­рез місяць після зби­ран­ня ста­но­ви­ла 97%, за­лиш­ко­вих кілько­с­тей гербіци­ду в зерні не ви­яв­ле­но.

Іноземний досвід десикації

Ба­га­торічний досвід фер­мерів Північної і Цен­т­раль­ної Євро­пи по­ка­зав, що за­сто­су­ван­ня пе­редзби­раль­ної об­роб­ки гербіци­да­ми, похідни­ми гліфо­са­ту, збільшує уро­жай на 15–20%, до то­го ж по­лег­шує зби­ран­ня уро­жаю, зни­жує йо­го втра­ти під час ком­бай­ну­ван­ня, змен­шує засміченість зер­на і на­ступ­них куль­тур у сівозміні. Відсутність тех­но­логічної колії, на їхню дум­ку, — не про­бле­ма, то­му що від по­шко­д­жен­ня куль­ту­ри ко­ле­са­ми об­при­с­ку­ва­ча і трак­то­ра втра­ти вро­жаю ста­нов­лять мен­ше 5, а при­бав­ка — не мен­ше 15%.

За­сто­су­ван­ня пре­па­ратів на ос­нові гліфо­са­ту — еко­логічний аг­ро­прий­ом, після яко­го зер­но ви­ко­ри­с­то­ву­ють без об­ме­жень для ви­роб­ництва кормів, про­дуктів хар­чу­ван­ня та у пи­во­варінні. Со­ло­му і рос­линні решт­ки після пе­ревірки на вміст діючої ре­чо­ви­ни гербіцидів мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти на корм тва­ри­нам. На по­верхні грун­ту гліфо­сат та йо­го ана­ло­ги швид­ко зв’язу­ють­ся грун­то­ви­ми ча­ст­ка­ми і роз­кла­да­ють­ся мікро­ор­ганізма­ми на вуг­ле­кис­лий газ і во­ду. То­му після вне­сен­ня цих гербіцидів че­рез місяць або на­весні мож­на сміли­во висіва­ти будь-які сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри без об­ме­жень.

Гербіци­да­ми, похідни­ми гліфо­са­ту, не ре­ко­мен­дується об­при­с­ку­ва­ти куль­ту­ри із підсіван­ням ба­га­торічних трав.

Де­си­кація — за­галь­но­прий­ня­тий захід у ба­га­ть­ох країнах із надмірним зво­ло­жен­ням уп­ро­довж ве­ге­таційно­го періоду куль­ту­ри. У Півден­но-Східній Шот­ландії після про­ве­ден­ня де­си­кації во­логість зер­на зни­жу­ва­ла­ся на 1,0–1,4%, втра­ти під час об­мо­ло­чу­ван­ня — на 1,1–4,4, а та­кож відміче­но змен­шен­ня на 1–2% втрат уро­жаю за­вдя­ки зни­щен­ню бур’янів.

У Ве­ликій Бри­танії, країнах Скан­ди­навії та на півночі Франції із їхнім про­хо­лод­ним во­ло­гим кліма­том, де пирій по­взу­чий ста­но­вить особ­ли­ву про­бле­му, на­да­ють пе­ре­ва­гу за­сто­су­ван­ню пре­па­ратів на ос­нові фо­с­фо­рор­ганічних спо­лук пе­ред зби­ран­ням зер­но­вих куль­тур порівня­но із післяж­нив­ним об­робітком стерні. Об­при­с­ку­ють посіви гербіци­да­ми Ра­ун­дап, 48% в. р., або Ба­с­та, 20% в. р., із нор­мою ви­т­ра­ти 3,0 л/га.

Десикація в умовах України

В Ук­раїні де­си­кацію зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур про­во­дять за ви­па­дан­ня ста­лих опадів у період зби­ран­ня уро­жаю, то­му що це ус­клад­нює зби­ран­ня куль­тур. Об­при­с­ку­ють посіви пре­па­ра­та­ми на ос­нові гліфо­са­ту, глю­фо­си­на­ту амонію, при­зна­че­ни­ми для де­си­кації та ча­ст­ко­во­го зни­щен­ня бур’янів. За­сто­су­ван­ня де­си­кантів на рос­ли­нах пше­ниці та яч­ме­ню про­во­дять за се­ред­ньої во­ло­гості зер­на (не ви­ще 30%). Цей період відповідає фазі вос­ко­вої стиг­лості і за­зви­чай на­стає за 10–15 днів до зби­ран­ня. Втра­ти зер­на змен­шу­ють­ся вдвічі-втричі.
За за­сто­су­ван­ня де­си­кації зер­но­вих ко­ло­со­вих за­вдя­ки змен­шен­ню во­ло­гості зер­на та йо­го засміче­ності підви­щується якість зер­на. З цією ме­тою ви­ко­ри­с­то­ву­ють пре­па­ра­ти на ос­нові: глю­фо­си­на­ту амонію — на по­чат­ку вос­ко­вої стиг­лості зер­на пше­ниці, за 10 днів до зби­ран­ня вро­жаю; ізо­пропіламінної солі гліфо­са­ту — за 14 днів до зби­ран­ня вро­жаю. За­сто­су­ван­ня де­си­кації за­без­пе­чує ско­ро­чен­ня термінів зби­ран­ня вро­жаю куль­ту­ри на п’ять-сім днів.

Тех­но­логічний про­цес за­сто­су­ван­ня де­си­кантів пе­ред­ба­чає пе­ревірку до по­чат­ку робіт справ­ності всіх скла­до­вих об­при­с­ку­ва­ча, до­три­ман­ня чи­с­то­ти ємно­с­тей, зо­к­ре­ма баків, магістраль­них тру­бо­про­водів та на­ко­неч­ників, кількості і рівномірності по­да­ван­ня во­ди че­рез на­ко­неч­ни­ки порівня­но із роз­ра­хун­ко­ви­ми да­ни­ми ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни на 1 га. Об­при­с­ку­ван­ня про­во­дять у ран­кові (кра­ще за яс­ної, але не со­няч­ної або по­хму­рої по­го­ди) або вечірні го­ди­ни у безвітря­ну по­го­ду, не до­пу­с­ка­ю­чи зне­сен­ня пре­па­ратів на сусідні куль­ту­ри. За яс­ної, со­няч­ної і жар­кої по­го­ди де­си­кація при­ско­рюється, але во­на менш ефек­тив­на.

Як приготувати розчин десиканту?

Під час ро­бо­ти із пре­па­ра­та­ми, при­зна­че­ни­ми для де­си­кації, важ­ли­во пра­виль­но виз­на­чи­ти терміни їхньо­го за­сто­су­ван­ня. Об­роб­ка у більш ранні терміни мо­же при­зве­с­ти до зни­жен­ня вро­жай­ності. Інтен­сивність про­це­су де­си­кації за­ле­жить від нор­ми ви­т­ра­ти пре­па­ратів, об­роб­лю­ва­ної куль­ту­ри, гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин, засміче­ності посівів, по­год­них умов на мо­мент об­при­с­ку­ван­ня і після ньо­го. Збільшу­ва­ти нор­му ви­т­ра­ти пре­па­ратів доцільно зі збільшен­ням ли­ст­ко­вої по­верхні у куль­ту­ри за ви­со­кої засміче­ності посівів, в умо­вах ви­со­кої во­ло­гості, а та­кож за по­тре­би про­ве­ден­ня зби­ран­ня у стислі стро­ки. Ефек­тивність пре­па­ратів прак­тич­но не за­ле­жить від тем­пе­ра­тур­них умов.

Со­няч­ної су­хої по­го­ди швидкість де­си­кації при­ско­рюється. Нор­ма ви­т­ра­ти ро­бо­чо­го роз­чи­ну має бу­ти до­стат­нь­ою для по­вно­го змо­чу­ван­ня усієї ли­ст­ко­вої по­верхні. Під час об­при­с­ку­ван­ня не мож­на до­пу­с­ка­ти стікан­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну з об­роб­лю­ва­ної по­верхні. Після закінчен­ня робіт потрібно ре­тель­но про­ми­ти об­при­с­ку­вач і роз­пи­лю­вальні при­ст­рої від за­лишків пре­па­ратів.

Під час при­го­ту­ван­ня ро­бо­чої ріди­ни потрібно вра­хо­ву­ва­ти якість во­ди. Відо­мо, що якість во­ди під час при­го­ту­ван­ня ро­бо­чих роз­чинів пе­с­ти­цидів має ве­ли­ке зна­чен­ня і мо­же по-різно­му впли­ну­ти на ефек­тивність дії хімічних за­собів за­хи­с­ту рос­лин. У пев­них регіонах Ук­раїни вміст со­лей у воді та рівень рН не завжди є оп­ти­маль­ни­ми, тоб­то при­дат­ни­ми для при­го­ту­ван­ня ро­бо­чих роз­чинів пе­с­ти­цидів. У та­ко­му разі для поліпшен­ня во­ди, в якій роз­чи­ня­ти­муть пре­па­ра­ти (зо­к­ре­ма, за рН по­над 6,5 оди­ниць), до ро­бо­чо­го роз­чи­ну слід до­да­ва­ти відповідний сур­фак­тант, який сприяє підви­щен­ню йо­го якості та підси­лен­ню ефек­тив­ності дії пре­па­ратів.

Ро­бо­чий роз­чин го­ту­ють без­по­се­ред­ньо пе­ред об­при­с­ку­ван­ням. Для йо­го при­го­ту­ван­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють тільки чи­с­ту во­ду. Потрібно за­пов­ни­ти 1/2 ба­ка об­при­с­ку­ва­ча чи­с­тою во­дою, увімкну­ти мішал­ку, до­да­ти роз­ра­хо­ва­ну і відве­де­ну кількість пре­па­ра­ту і про­дов­жу­ва­ти за­пов­нен­ня ба­ка об­при­с­ку­ва­ча з од­но­ча­сним пе­ремішу­ван­ням. Про­дов­жу­ва­ти пе­ремішу­ван­ня слід і під час об­роб­ки для за­без­пе­чен­ня од­норідності ро­бо­чої суміші. Ро­бо­чий роз­чин потрібно ви­ко­ри­с­та­ти впро­довж 24 год після при­го­ту­ван­ня.

Крім то­го, ефек­тивність об­при­с­ку­ван­ня знач­ною мірою за­ле­жить від якісно­го вне­сен­ня пре­па­ра­ту. Ви­т­ра­та ро­бо­чо­го роз­чи­ну має бу­ти до­стат­нь­ою для по­вно­го змо­чу­ван­ня всієї по­верхні куль­тур­них рос­лин. Щоб уник­ну­ти стікан­ня пре­па­ра­ту з об­роб­ле­ної по­верхні, об­при­с­ку­ван­ня має бу­ти дрібно­кра­пель­ним із нор­мою ви­т­ра­ти ро­бо­чо­го роз­чи­ну за на­зем­но­го за­сто­су­ван­ня 250–400 та за авіаційно­го — 50–70 л/га.

 

І. Стор­чо­ус, канд. с.-г. на­ук       

 

Інтерв'ю
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.
Аграрний союз України — громадська організація, яка об’єднує сільгоспвиробників. Переважно — «середняків» із земельним банком від 1000 до 3000 га. Вона, як і низка інших об’єднань сільгоспвиробників, виступила з різкою критикою тієї моделі... Подробнее

1
0