Нут кращий за сою, але вимагає знання агротехнологій

Нут — культура, яка має досить широкий діапазон адаптації, важливе агротехнічне, екологічне та господарське значення.  Це одна з найдавніших і найпоширеніших зернобобових культур світу, яку використовують на різних континентах у продовольчих та кормових цілях, а також як сировину для переробної промисловості.

За поживною цінністю нут переважає всі інші види зернобобових культур, у тому числі горох, квасолю та сою. Вміст білка в насінні нуту варіюється від 20,1 до 32,4%. У сої, гороху та квасолі білка в насінні міститься більше. Однак відомо, що харчову цінність культури визначає не кількість білка, а його якість, яка залежить від ступеня збалансованості складу амінокислот, вмісту незамінних амінокислот, перетравності та характеру впливу на утилізацію білка деяких негативних факторів. За цими показниками, а також за вмістом основних незамінних кислот — метіоніну та триптофану — нут має перевагу перед іншими бобовими культурами.

Крім того, нут - найбільш посухостійка культура серед бобових. Завдяки міцній кореневій системі та раціональному використанню вологи, нут найбільше пристосований для вирощування в умовах недостатнього зволоження. Це єдина бобова культура, яка дає сталі високі врожаї в посушливих та спекотних умовах. Разом з тим, він добре реагує на зрошення.

В Україні розроблено селекційно-генетичні програми зі створення сортів нуту з поліпшеними властивостями, виведено нові, вітчизняні, районовані сорти, а також створено технології їх вирощування.

За період проведення багаторічних досліджень з вирощування зернобобових культур в Україні за різних грунтово-кліматичних умов видатні вітчизняні вчені дійшли висновку, що горох, соя та нут мають не конкурувати, а доповнювати одне одного. Культури різняться періодом вегетації, фізіологічними потребами у воді, стійкістю до хвороб та шкідників, тому в різні роки одна з цих культур за рівнем урожайності може значно переважати інші. Впровадження нуту у сівозміну дає змогу збагатити грунт азотом, а також отримати добрий попередник для всіх зернових. Нут потребує внесення порівняно невеликої кількості азотних добрив, і лише на початку вегетації, оскільки на його коренях утворюються бульбочки з азотфіксуючими бактеріями, які забезпечують потребу в ньому в подальший період. До того ж після збирання цієї культури на кожному гектарі залишається 80–120 кг вільнодоступного азоту. Окрім спеко- та посухостійкості, нут відзначається ще й морозостійкістю.

Сходи витримують заморозки до 6-8°С, що дає змогу висівати культуру в ранні строки, забезпечуючи максимально продуктивне використання весняної грунтової вологи для отримання швидких дружних сходів.

Нут практично не має спільних із зерновими культурами хвороб та шкідників, якими зазвичай насичені зернові сівозміни. Він дозріває пізніше, ніж основні зернові культури, що дає змогу ефективніше використати техніку. Дружне дозрівання насіння нуту на рослині уможливлює збирання прямим комбайнуванням. За перестоювання на корінні культура не вилягає і не осипається, тому затримка зі збиранням не є критичним фактором.

Особливо привабливою є прибутковість нуту. Залежно від сорту, умов вирощування та відповідної агротехніки, можна отримати врожай від 20 до 40 ц/га. Для підготовки грунту та подальшого вирощування, а також збирання нуту не потрібна спеціальна техніка — цілком придатна та, що й для зернових.

Проведені дослідження

Дослідження з метою вивчення впливу різних доз мінеральних добрив, передпосівної інокуляції та різних норм висіву на формування врожаю нуту сортів Розанна та Тріумф наші спеціалісти проводили на чорноземах типових малогумусних у Правобережному Лісостепу. Нут висівали навесні після ярого ячменю на зерно звичайним рядковим способом (15 см), коли температура грунту на глибині загортання насіння (6–8 см) сягнула 8-10°С. Вивчали сывбу різними нормами: 500 та 600 тис. шт./га. Застосовували мінеральні добрива (6 варіантів: контроль — без добрив, збільшували дози азотних добрив від 30 до 150 кг/га д. р. на фоні 60 кг/га д. р. фосфору й калію, вносили у формі аміачної селітри (N — 34%), гранульованого суперфосфа ту (P₂О₅ — 19%) та калійної солі (К₂О — 40%) під основний обробіток грунту і під весняну культивацію). Варіанти дослідження також включали обробку посівного матеріалу бульбочковими бактеріями для нуту (нітрагін) із розрахунку 1–1,5 л робочого розчину на 100–150 кг насіння шляхом замочування насіння в день сівби.

На сьогодні основною проблемою залишається відсутність зареєстрованих в Україні препаратів для застосування проти бур’янів під час вирощування нуту. Але в результаті багаторічних досліджень вчені південних регіонів України виокремили низку грунтових гербіцидів, а також гербіцидів проти злакових бур’янів у посівах нуту, які добре знищують бур’яни і не суттєво впливають на культурні рослини. Страхових гербіцидів проти широколистих бур’янів на посівах нуту поки що вченими не виявлено. Тому передумовою оптимального росту та розвитку рослин культури є: максимальне очищення полів від бур’янів механічним способом після збирання попередника та безпосередньо перед сівбою нуту; внесення грунтових гербіцидів (Харнес Новий (д. р. ацетохлор), Півот (д. р. імазетапір), Трофі (д. р. ацетохлор)) до сходів; застосування страхових гербіцидів проти злакових бур’янів (Селект (д. р. клетодим), Фюзілад Супер, Арамо (д. р. тепралоксидим)та ін.) до початку цвітіння культури.

За роки проведених нами досліджень було виявлено, що на чорноземах типових малогумусних Правобережного Лісостепу після попередника ярий ячмінь найвищу прибавку врожаю (22,5%) у досліджуваних сортів можна отримати за внесення азотних добрив у нормі 60 кг/га д. р. на фоні 60 кг/га д. р. фосфору й калію. Завдяки передпосівній інокуляції прибавка врожаю становить 25%. Збільшення врожаю шляхом поєднання двох вказаних вище елементів технології — 39,7%.

У ході проведених наукових досліджень вчені НУБіП з’ясували, що за сприятливих погодних умов під час вирощування нуту в досліді з нормою висіву насіння 600 тис. шт./га, застосуванням передпосівної інокуляції та удобрення N₆₀P₆₀K₆₀ сорт Розанна може сформувати врожайність до 3,6 т/га. У сорту Тріумф відмічено дещо нижчий показник, який сягнув відмітки 2,9 т/га.

Петро Варченко, керівник господарства «Великообухівське» Полтавської області:

Колись був сезон, коли нут був найприбутковішою культурою, ціна на нього була на рівні $1000 за тонну. Основний покупець нуту — Туреччина, яка й диктувала таку високу ціну. Тож у тому сезоні було чимало бажаючих освоювати у себе в господарствах цю культуру. І ми також спробували. В розрізі сівозміни нут придатний для вирощування всіма господарствами. Наприклад, ми в своєму господарстві всі культури вирощуємо за нульовою технологією, тож нут вирішили також висіяти «по нулю». Планували виділити 20 га. Спочатку вирішили висіяти не так багато, щоб у разі невдачі «набиті гулі» були не такими відчутними. Попередником була кукурудза на зерно з урожайністю на рівні 10 т/га, тому післяжнивних решток на поверхні поля було досить багато.

Нут — культура, яка досить чутлива до хвороб та бур’янів, тому потребує делікатного захисту. Відвідавши черговий семінар в «Агро-Союзі», на якому було представлено різні схеми захисту нуту від хвороб та бур’янів, ми обрали із них ту, яка краще спрацювала. Зокрема, перед висівом протруїли насіння препаратом Максим XL 035 FS (д. р. флудиоксоніл+металаксил-М) у нормі 1 л/т насіння.

Попри те, що ця культура теплолюбна, сіяти її потрібно якомога раніше, як тільки є можливість вийти у поле. Строки висіву збігаються з терміном сівби ярих ранніх культур. Норма висіву становила 500 тис. шт./га з міжряддям 17,5 см. Відразу після сівби в якості грунтових гербіцидів було внесено Прометрин та Ацетохлор у нормі 1,8 л/га. На 12-й день ми отримали сходи, але – нерівномірні, позаяк післяжнивних решток на поверхні поля після збирання попередник було багато. Але через 10–12 днів рослини вирівнялися та стали добре рости і розвиватися. Незважаючи на те, що цього року у багатьох господарствах рослини нуту були уражені різними хворобами, наші посіви виглядали здоровими, і тому не потребували внесення фунгіцидів.

Але в фазі початку бутонізації проти низки бур’янів ми внесли гербіцид Хармоні 75. І от це внесення Хармоні 75 (д. р. тифенсульфурон-метил) стало вироком для нашого нуту. Посіви обприскували з 9 до 10 год ранку. Температура повітря на той час становила 22-23°С, а вдень підвищилась до 30°С. Внаслідок дії гербіциду в комбінації зі спекою рослини нуту отримали великий стрес. І протягом тижня посіви повністю загинули. Як вияснилось відразу, токсикація настала від неправильно обраного часу внесення гербіциду. Тобто вносити препарат потрібно було не зранку, а ввечері, оскільки вночі рослини фізіологічно активніші.

На 20 га збитки становили на рівні 200 тис. грн — гірка наука нам дорого обійшлась, в 25 тис. доларів на той час. А наступного сезону нут коштував уже дешевше сої.

Артем Миколаєнко, агроном, ПАТ «Агро-Союз»:

—Справді, нут — це цікава бобова культура, що насичує грунт азотом. Вона корисна в сівозміні, зручні строки її сівби й збирання, тож немає додаткового навантаження на техніку. Та й спеціальна техніка не потрібна — цілком придатні звичайна зернова сівалка чи комбайн.

Як на мене, кращим попередником нуту є озима пшениця. Після її збирання можна, я б сказав, підготувати грунт до сівби нуту: знищити бур’яни, бо дводольні бур’яни й досі найнебезпечніші для цієї культури. Очищення грунту від бур’янів є запорукою отримання доброго врожаю. Залежно від обробітку грунту це може бути механічний обробіток або внесення гербіцидів за нульової технології. В Україні немає зареєстрованих препаратів такого призначення для цієї культури. Отже, кожне господарство шукає свої способи боротьби самостійно.

А от норма висіву в 500–600 тис. шт./га – це забагато. Ми висівали по 120–130 кг/га, тобто 300–350 тис. шт./га залежно від сорту. І цього, на мою думку, достатньо для того, щоб нут мав стійкі конкурентні переваги над бур’янами. Щодо препаратів. Крім перерахованих у статті, ми використовували бакову суміш: Гезагард — 2 л/га та Рейсер — 1,8 л/га. Непоганий результат забезпечує суміш цих препаратів за наявності поверхневої вологи: діє протягом майже 40–60 днів. Цього періоду вистачає для початку вегетації й настання фази розгалуження, коли рослина закриває міжряддя.

Є ще один важливий момент. Нут у сівозміні фіксує азот у грунті, тобто основне завдання — зменшити кількість внесених міндобрив. Але якщо ми хочемо виростити високий урожай, тоді потрібно вносити азот у грунт додатково, безпосередньо під нут.

Ми вносимо добрива під час висіву, а потім підживлюємо КАС. На азотні добрива нут добре відгукується. При цьому увагу слід звертати на густоту сходів: якщо рослин небагато, то їм більше дістається підживлення, а якщо посіви загущені — менше. Ми вносили азотні добрива, підживлювали КАС (великою краплею) і зібрали по 17,5 ц/га. Для степової зони це непогано. А взагалі, в наших умовах можна вирощувати врожаї цієї культури до 20 ц/га.

С. Каленська,

Д-р с.-г. наук, професор, НУБіП України,

О. Охота