Спецможливості
Техніка та обладнання

Техніка та тех­но­логії для ви­роб­ництва зер­на в умо­вах зро­с­тан­ня по­су­ш­ли­вості кліма­ту

09.11.2015
1213
Техніка та тех­но­логії для ви­роб­ництва зер­на  в умо­вах зро­с­тан­ня по­су­ш­ли­вості кліма­ту фото, ілюстрація

Сприятливі грунтово-кліматичні умови України, інноваційні розробки в селекції сільськогосподарських культур та новітні інтенсивні технології їхнього вирощування, всезростаючий попит на зерно на внутрішньому й зовнішньому ринках створили добрі передумови для нарощування виробництва зерна найближчими роками до 70 млн т, у т. ч. ранніх зернових — 39–40, кукурудзи — 30 млн т.

Сприятливі грунтово-кліматичні умови України, інноваційні розробки в селекції сільськогосподарських культур та новітні інтенсивні технології їхнього вирощування, всезростаючий попит на зерно на внутрішньому й зовнішньому ринках створили добрі передумови для нарощування виробництва зерна найближчими роками до 70 млн т, у т. ч. ранніх зернових — 39–40, кукурудзи — 30 млн т.

М. Гри­ци­шин, канд. техн. на­ук,
за­слу­же­ний працівник с/г Ук­раїни

Но­ва стра­тегія ви­роб­ництва зер­но­вих в Ук­раїні грун­тується на інтен­сив­но­му ве­денні га­лузі, ос­на­щенні сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств но­вою тех­нікою, впро­ва­д­женні ви­со­ко­про­дук­тив­них сортів і гібридів, ос­воєнні ре­сур­со­ощад­них тех­но­логій, раціональнішо­му ви­ко­ри­с­танні зо­наль­них при­род­но-кліма­тич­них умов.
Про­те на стан ви­роб­ництва зер­на ос­танніми ро­ка­ми суттєво впли­ва­ють зміни при­род­но-кліма­тич­них умов та не­до­статнє ма­теріаль­но-технічне за­без­пе­чен­ня гос­по­дарств.
За да­ни­ми на­уковців-аг­рар­ників, у зв’яз­ку з про­це­са­ми гло­баль­но­го по­тепління кліма­ту за ос­танні 22 ро­ки відбу­ло­ся збільшен­ня су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур за період квітень — ве­ре­сень у Сте­пу на 23–33%, Лісо­сте­пу — на 39–49, на Поліссі — на 37–53%. Нині за­без­пе­ченість теп­лом Полісся за умо­ви кра­що­го во­ло­го­за­без­пе­чен­ня пе­ре­ви­щує по­каз­ни­ки Лісо­сте­пу та на­бли­жається до теп­ло­во­го рівня Сте­пу 22-річної дав­ни­ни, що го­во­рить про до­корінну зміну теп­ло­ре­жи­му в Ук­раїні (рис. 1, 2). Це, своєю чергою, при­зве­ло до зміни струк­ту­ри посівних площ (табл. 1). Так, за період із 1990 ро­ку посівні площі ку­ку­руд­зи збільши­ли­ся у 4,4 ра­за, ріпа­ку — 11, сої — 16, со­няш­ни­ку — 3,5 ра­за зі зміщен­ням у зо­ну Полісся.

Зміни кліма­ту при­зве­ли до по­си­лен­ня про­яву по­су­ш­ли­вості у період ве­ге­тації рос­лин, про що свідчить змен­шен­ня по­каз­ників гідро­термічно­го ко­ефіцієнта (рис. 3). За та­ких умов си­с­те­ма зем­ле­роб­ст­ва має бу­ти мак­си­маль­но во­ло­го­ощад­ною та во­ло­го­на­ко­пи­чу­валь­ною.
Має місце від’ємний ба­ланс по­жив­них ре­чо­вин у зем­ле­робстві Ук­раїни. Дефіцит ос­нов­них еле­ментів жив­лен­ня ста­но­вить 50 кг д. р./га, що зу­мов­ле­но низь­ким рівнем уне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив. Крім то­го, на по­лях Ук­раїни що­­ро­ку зми­вається 15 т/га ро­дю­чо­го грун­ту, з яким втра­чається по­над 100 кг д. р. У су­куп­ності ці фак­то­ри при­зве­ли до зни­жен­ня грун­то­вої ро­дю­чості.
В ос­нові інтен­сифікації роз­вит­ку зер­но­во­го гос­по­дар­ст­ва та збільшен­ня об­сягів ви­роб­ництва зер­на ле­жить підви­щен­ня вро­жай­ності зер­но­вих куль­тур за­вдя­ки до­три­ман­ню сівозмін, за­сто­су­ван­ню мінімізо­ва­них во­ло­го­ощад­них си­с­тем об­робітку грун­ту, поліпшен­ня міне­раль­но­го жив­лен­ня рос­лин шля­хом збільше­но­го вне­сен­ня до­б­рив і про­ве­ден­ня хімічної меліорації зе­мель, ос­воєння інте­г­ро­ва­них си­с­тем за­хи­с­ту рос­лин та повнішо­го ви­ко­ри­с­тан­ня до­сяг­нень се­лекції і насінництва.
За­про­по­но­ва­на на­уков­ця­ми струк­ту­ра посівів (табл. 2) пе­ред­ба­чає такі якісні зміни: посівні площі зер­но­вих куль­тур ста­но­ви­ти­муть 16,2 млн га, посіви ози­мої пше­ниці оп­тимізу­ють­ся на рівні 5 млн га, що за­без­пе­чить ва­ло­ве ви­роб­ництво 22 млн т зер­на. В ози­мо­му клині збільшать­ся площі три­ти­ка­ле до 500 тис. га. Ози­ме жи­то висіва­ти­муть на площі 300 тис. га пе­ре­важ­но в поліській зоні, ячмінь зай­ма­ти­ме
3,4 млн га у регіонах, спри­ят­ли­вих для йо­го ви­ро­щу­ван­ня. Та­ким чи­ном площі посівів ранніх зер­но­вих ста­но­ви­ти­муть 9–10 млн га, а ва­ло­ве ви­роб­ництво — близь­ко 40 млн т.

В умо­вах зро­с­тан­ня по­су­ш­ли­вості кліма­ту все більшо­го зна­чен­ня на­бу­ва­ти­муть мінімізо­вані во­ло­го­ощадні си­с­те­ми об­робітку грун­ту.
Під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мих зер­но­вих куль­тур після більшості не­па­ро­вих по­пе­ред­ників пе­ре­ва­гу ма­ти­ме по­верх­не­вий об­робіток грун­ту на гли­би­ну
6–8 см із за­сто­су­ван­ням комбіно­ва­них аг­ре­гатів, а та­кож не­гли­бо­кий
(12–14 см) на не засміче­них ба­га­торічни­ми бур’яна­ми пло­щах.
На за­бур’яне­них, особ­ли­во ба­га­торічни­ми ви­да­ми, пло­щах, за знач­но­го по­ши­рен­ня хво­роб і шкідників під ярі зер­нові куль­ту­ри доцільно за­сто­су­ва­ти по­ли­це­ву оран­ку.
Важ­ли­вим еле­мен­том тех­но­логії об­робітку грун­ту, що спри­я­ти­ме збе­ре­жен­ню во­ло­ги, є си­с­те­ма різног­ли­бин­них об­робітків дис­ко­ви­ми чи чи­зель­ни­ми зна­ряд­дя­ми відра­зу після зби­ран­ня по­пе­ред­ників та в міру про­ро­с­тан­ня па­да­лиці і бур’янів.
Ак­ту­аль­ним в умо­вах по­су­ш­ли­вості кліма­ту бу­де та­кож ви­ко­ри­с­тан­ня парів, які за­без­пе­чу­ють на­ко­пи­чен­ня во­ло­ги та при­швид­шу­ють роз­кла­дан­ня рос­лин­них ре­ш­ток у грунті. До­гляд за па­ро­ви­ми пло­ща­ми потрібно здійсню­ва­ти шля­хом різног­ли­бин­них об­робітків — від 10–12 см на­весні до 5–6 — пе­ред сівбою. Після літніх опадів не­обхідним аг­ро­прий­о­мом бу­де бо­ро­ну­ван­ня.
Зро­с­тан­ня по­су­ш­ли­вості кліма­ту зу­мов­лює по­тре­бу за­сто­су­ван­ня на­уко­ємних зо­наль­них тех­но­логій та но­вих технічних за­собів для їхньої ре­алізації.
Особ­ливістю роз­вит­ку новітніх (інфор­­­маційних) аг­ро­тех­но­логій є точ­на оп­тимізація термінів ви­ко­нан­ня тех­но­логічних опе­рацій на ос­нові діаг­но­с­ти­ки ста­ну рос­лин та аг­ро­технічних ви­мог що­до якості робіт.
Як пи­сав ос­но­во­по­лож­ник аг­ро­номічно­го грун­тоз­нав­ст­ва В.Р. Вільямс, «якою до­с­ко­на­лою не бу­де тех­но­логія в си­с­темі зем­ле­роб­ст­ва, во­на за­ли­шить­ся нездійсне­ною мрією, як­що не бу­де за­без­пе­чен­ня та­кою ж до­с­ко­на­лою тех­ні­кою».
То­му пріори­тет­ним за­вдан­ням є ком­плек­ту­ван­ня ма­шин­но-трак­тор­но­го пар­ку сільсько­го­с­по­дарсь­ких то­ва­ро­ви­роб­ників технікою но­во­го по­коління: енер­го­на­си­че­ни­ми трак­то­ра­ми і комбіно­ва­ни­ми ба­га­то­опе­раційни­ми та ба­га­то­функціональ­ни­ми технічни­ми за­со­ба­ми, які за один прохід за­без­пе­чать якісний об­робіток грун­ту у до­пу­с­тимі аг­ро­технікою терміни, сівбу і вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив. Пріори­тетність цих технічних за­собів обу­мов­ле­на їхнім впли­вом на фор­му­ван­ня уро­жаю сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Відхи­лен­ня від оп­ти­маль­но­го терміну ви­ко­нан­ня робіт на од­ну до­бу при­зво­дить до не­до­бо­ру 3% уро­жаю, що втричі більше, аніж втра­ти під час зби­ран­ня вро­жаю. На­томість ви­ко­ри­с­тан­ня та­ких технічних за­собів за­без­пе­чить змен­шен­ня втра­ти во­ло­ги із грун­ту, ви­т­рат паль­но­го на ви­ко­нан­ня робіт і тех­но­ген­но­го на­ван­та­жен­ня на грун­то­ве се­ре­до­ви­ще.
На по­лях, де грун­ти схильні до са­мо­ущільнен­ня, ефек­тив­ни­ми є ма­ши­ни із дис­ко­чи­зель­ни­ми ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми, які за­без­пе­чу­ють гли­бо­ке роз­пу­шен­ня ниж­нь­о­го ша­ру грун­ту та за­гор­тан­ня в грунт на не­ве­ли­ку гли­би­ну рос­лин­них ре­ш­ток куль­ту­ри-по­пе­ред­ни­ка. Чи­зель­ний об­робіток є не­обхідним аг­ро­за­хо­дом, то­му що ос­танніми ро­ка­ми на по­лях ут­во­рив­ся ущільне­ний шар грун­ту на гли­бині 30–40 см, який ек­ра­нує про­ник­нен­ня во­ло­ги і повітря в нижні го­ри­зон­ти та підніман­ня во­ло­ги у верхній шар, що при­зво­дить до пе­ре­си­хан­ня посівних шарів грун­ту.
За­слу­го­вує на ок­ре­му ува­гу тех­но­логія сму­го­во­го об­робітку грун­ту. За та­кої тех­но­логії під час ви­ро­щу­ван­ня про­сап­них куль­тур роз­пу­шується ли­ше 30% площі по­ля у зоні висіву насіння з од­но­ча­сним уне­сен­ням у зо­ну ряд­ка відпо­відної до­зи міне­раль­но­го жив­лен­ня. Крім то­го, у міжряд­дях зберіга­ють­ся рос­линні решт­ки, які за­хи­ща­ють грунт від мож­ли­вої ерозії та спри­я­ють змен­шен­ню ви­па­ро­ву­ван­ня во­ло­ги.
На жаль, сьо­годні на рин­ку Ук­раїни пред­став­ле­но відповідну техніку ли­ше для гос­по­дарств, які у своєму ар­се­налі ма­ють трак­то­ри по­тужністю 250 к. с. і більше. То­му ве­ли­ка кількість ма­лих та дрібних за розміром гос­по­дарств че­рез відсутність по­туж­ної си­ло­вої техніки не мо­жуть пе­рей­ти на ре­сор­со­ощад­ний об­робіток грун­ту, ад­же в та­ких гос­по­дар­ст­вах ви­ко­ри­с­то­ву­ють пе­ре­важ­но трак­то­ри до 150 к. с.
До­зи вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив на всіх по­лях ма­ють бу­ти уз­го­д­женні з кількістю ор­ганічної ма­си, яка за­ли­ши­ла­ся на грун­товій по­верхні після по­пе­ред­ників. Ос­танніми ро­ка­ми ця тех­но­логія за­зна­ла суттєвих змін — нині її за­сто­со­ву­ють як під час ви­ро­щу­ван­ня про­сап­них та ко­ло­со­вих зер­но­вих, так і ріпа­ку та сої.
Вне­сен­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин про­ти шкідників і хво­роб слід про­во­ди­ти на ос­нові діаг­но­с­ти­ки ста­ну посівів із ви­ко­ри­с­тан­ням комп’юте­ри­зо­ва­них тех­ніч­­них за­собів.
Ак­ту­аль­ним за­ли­шається зби­ран­ня ранніх зер­но­вих. За ва­ло­во­го ви­роб­ництва зер­на об­ся­гом 39–40 млн т для за­без­пе­чен­ня якісно­го, з мінімаль­ни­ми втра­та­ми, зби­ран­ня в оп­ти­мальні аг­ро­технічні терміни в умо­вах Ук­раїни не­обхідно ма­ти парк зер­ноз­би­раль­них ком­байнів із се­ред­нь­ою по­тужністю дви­гу­на 270–280 кВт у кількості
60–65 тис. оди­ниць.
Про­те вартість енер­го­на­си­че­них трак­торів, зер­ноз­би­раль­них ком­байнів, комбіно­ва­них ба­га­то­опе­раційних і ба­га­то­функціональ­них ма­шин, іншої за­рубіжної техніки че­рез де­валь­вацію гривні зрос­ла більше ніж удвічі і до­сяг­ла 4–5 млн грн за оди­ни­цю, що еквіва­лент­но вар­тості
1,5–2 тис. т зер­на пше­ниці. То­му фор­му­ва­ти техніко-тех­но­логічну ба­зу аг­рар­них підприємств потрібно зва­же­но, з ура­ху­ван­ням грун­то­во-кліма­тич­них умов, струк­ту­ри, тех­но­логій та об­сягів ви­роб­ництва про­дукції.

Інтерв'ю
Ця мо­ло­да краси­ва дівчина гордо на­зи­ває се­бе донь­кою ферме­ра. Їхнє госпо­дарст­во «Геліос-1», що розта­шо­ва­не по­близу Каховки на Хер­сонщині, два ро­ки займається ви­ро­щу­ванням черво­ної квасолі, а торік стало навіть ліде­ром... Подробнее
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0