Спецможливості
Агробізнес

Передноворічні про­гнозні цінни­ки

17.12.2015
772
Передноворічні про­гнозні цінни­ки  фото, ілюстрація

До но­ворічних та різдвя­них свят цінові ко­ли­ван­ня при­вчи­ли нас го­ту­ва­ти­ся за­зда­легідь. До­б­ра гос­по­ди­ня ро­зуміє: кра­ще ки­ну­ти шмат м’яса у мо­ро­зил­ку і точ­но зна­ти­меш, що не до­ве­деть­ся на­прикінці груд­ня пла­ти­ти на відсотків 20–30 більше. А по­лиці крам­ниць і так не на­ди­ха­ють на ве­се­лощі.

До но­ворічних та різдвя­них свят цінові ко­ли­ван­ня при­вчи­ли нас го­ту­ва­ти­ся за­зда­легідь. До­б­ра гос­по­ди­ня ро­зуміє: кра­ще ки­ну­ти шмат м’яса у мо­ро­зил­ку і точ­но зна­ти­меш, що не до­ве­деть­ся на­прикінці груд­ня пла­ти­ти на відсотків 20–30 більше. А по­лиці крам­ниць і так не на­ди­ха­ють на ве­се­лощі.

Г. Квітка
Cпеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»

За ос­танній рік більшість то­вар­них по­зи­цій підня­ли вартісну план­ку. Приміром, як­що торік у цю по­ру де­ся­ток яєць мож­на бу­ло прид­ба­ти за 15–20 грн, то нині ціни по­чи­на­ють­ся від 25–30. Яло­ви­чи­на у су­пер­мар­ке­тах (най­кра­ща) ко­ш­ту­ва­ла 75–80 грн/кг, а за­раз м’ясо на від­бивні про­по­ну­ють по 110–120 грн. Але жодні за­хмарні ціни не змо­жуть ска­су­ва­ти Но­вий рік. Він обов’яз­ко­во прий­де за роз­кла­дом, і більшість ро­дин зустрі­ча­ти­ме йо­го, як го­дить­ся, за свят­ко­вим сто­лом.

Хліб
Спо­жи­вачі поміча­ють підви­щен­ня цін на про­до­воль­чу пше­ни­цю, цу­кор, бо­рош­но, що є ре­зуль­та­том за­галь­но­­еко­номічної си­ту­ації та підви­щен­ня цін на енер­го­носії, зо­к­ре­ма газ й еле­к­т­ро­­енергію. І жод­не держ­ре­гу­лю­ван­ня про­ти­сто­я­ти та­ким тен­денціям не в силі.
У Києві з 1 груд­ня зно­ву по­до­рож­чав хліб. «Ук­раїнський» нині мож­на ку­пи­ти за 7,92 грн, півкіло­г­ра­мо­вий ба­тон — за 5,64, «Пше­нич­ний» — за 6,24 грн. Тож де­далі частіше меш­кан­ці сто­лиці вва­жа­ють за доцільне ви­т­ра­ти­ти­ся на проїзд (на­зем­ний гро­мадсь­кий транс­порт ко­ш­тує три гривні за поїзд­ку, ме­т­ро — чо­ти­ри), щоб прид­ба­ти хліб за фіксо­ва­ни­ми (соціаль­ни­ми) ціна­ми. У вста­нов­ле­них по місту фірмо­вих кіос­ках ПАТ «Київхліб» зви­чай­ний півкіло­г­ра­мо­вий ба­тон ко­ш­тує 4,15 грн, 650-гра­мо­вий по­до­вий «Пше­нич­ний»  — 4,05, а 950-гра­мо­вий «Ук­раїнський» но­вий по­до­вий —5,25 грн.
Вартість хлібу за­ле­жить від ціни на зер­но, а во­но за ос­танні три-чо­ти­ри тижні до­да­ло у ціні 3–4%. При­род­но, це мо­же впли­ну­ти на зро­с­тан­ня цін на хліб.
Вра­хо­ву­ю­чи те, що дер­жа­ва ціни не ре­гу­лює, чи­нов­ни­ки шу­ка­ють інші спо­со­би підтрим­ки на­се­лен­ня та внутріш­ньо­го спо­жи­ван­ня. Зо­к­ре­ма, Дми­т­ро Шуль­мей­стер, ди­рек­тор Де­пар­та­мен­ту про­до­воль­ст­ва Міна­гро­політи­ки, роз­ка­зує про ідею впро­ва­д­жен­ня пря­мих ад­рес­них до­тацій, які ма­ють підтри­ма­ти соціаль­но не­за­хи­щені вер­ст­ви на­се­лен­ня на фоні зро­с­тан­ня цін та падіння ку­півель­ної спро­мож­ності. Си­с­те­ма ад­рес­них до­тацій мо­же бу­ти впро­ва­д­же­на че­рез банківські карт­ки, на які дер­жа­ва за­ра­хо­вуватиме ко­ш­ти, що ви­т­ра­чатимуться ви­нят­ко­во на ос­новні соціаль­но зна­­чущі про­дук­ти: мо­ло­ко, сир, хліб, бо­рош­но, вер­ш­ко­ве мас­ло, олію то­що. Од­нією з пе­ре­шкод для впро­ва­д­жен­ня цієї системи є те, що у сільській місце­вості да­ле­ко не в усіх ма­га­зи­нах установлено карт­кові терміна­ли.

Цу­кор    
«Со­лод­ко­го піску», за сло­ва­ми Дми­т­ра Шуль­мей­сте­ра, в Ук­раїні до­стат­ньо. Цьо­горіч бу­де ви­роб­ле­но близь­ко 1,4 млн т (торік ма­ли 2,2 млн т), ще май­же 560 ти­с. т — пе­рехідні за­лиш­ки. Спо­жи­ван­ня все­ре­дині країни оці­нюється у 1,6 млн т. Тож по­тре­би країни з ура­ху­ван­ням ек­с­пор­ту бу­дуть пов­ністю за­без­пе­чені, 200–300 ти­с. т ще за­ли­ша­ти­меть­ся на по­ча­ток на­ступ­но­го се­зо­ну.

Кру­пи
«При­чин для зро­с­тан­ня цін на греч­ку ми не ба­чи­мо, — за­пев­нив Дми­т­ро Шуль­мей­стер. — Цьо­горічні об­ся­ги ви­роб­ництва цілком за­до­воль­ня­ють по­пит». «Ук­раїнці спо­жи­ва­ють при­близ­но 3 кг греч­ки на рік, і ця ци­ф­ра має тен­ден­цію до змен­шен­ня, — до­дає Дми­т­ро Шуль­мей­стер. — Од­нак у най­­ближчій пер­спек­тиві ми ба­чи­мо по­тенціал греч­ки для ви­хо­ду на міжна­родні рин­ки як поживно­го та ба­га­то­го на залізо та ко­рисні мікро­е­ле­мен­ти про­дук­ту, що знай­де своє місце у раціоні здо­ро­во­го хар­чу­ван­ня».

Бо­рош­но
У ро­з­д­рібній торгівлі за­ли­ша­ти­меть­ся на нинішньо­му ціновому рівні, ад­же тор­го­вельні ме­режі у надії роз­про­да­ти складські за­па­си вже про­по­ну­ють різно­манітні зниж­ки. За­яви Росії про вве­ден­ня з 1 січня 2016 ро­ку ем­бар­го на імпорт ук­раїнсь­кої сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції та харчів теж спри­я­ють збільшен­ню про­по­зиції ок­ре­мих то­варів на вітчиз­ня­них по­ли­цях. Так, в од­но­му зі сто­лич­них су­пер­мар­кетів з’яви­ло­ся, приміром, бо­рош­но по 9 грн за двокіло­г­ра­мо­вий па­кет. Як свідчить інфор­мація на упа­ков­ках, во­но ви­го­тов­ле­не на Харків­щи­ні на за­мов­лен­ня ком­панії з Че­лябінської об­ласті РФ.
Овочі та фрук­ти    
Оп­тимізму ук­раїнським спо­жи­вачам додає те, що  у Ту­реч­чині  очіку­ють на ще­д­рий уро­жай фруктів. Тож такі звичні під ялин­кою і на но­ворічних сто­лах ман­да­ри­ни з апель­си­на­ми та ли­мо­на­ми мо­жуть навіть по­де­шев­ша­ти. Звісно, як­що за­ли­ша­ти­меть­ся стабільною си­ту­ація на ва­лют­но­му рин­ку Ук­раїни.
По­де­шев­шан­ню спри­я­ти­ме і тор­го­вель­на війна, ого­ло­ше­на Ту­реч­чині Ро­сією. Як за­пев­ня­ють аналіти­ки «АПК-Інформ: овочі та фрук­ти», на­сам­пе­ред зда­ва­ти­муть цінові по­зиції ман­да­ри­ни, ви­но­град, пе­рець, огірки і то­ма­ти. Після відмо­ви РФ ку­пу­ва­ти все це, ту­ре­цькі трей­де­ри зму­шені опе­ра­тив­но пе­ре­клю­ча­ти­ся на  аль­тер­на­тивні рин­ки збу­ту. Ак­цент, на­пев­не, бу­де зроб­ле­но на най­більших імпор­терів, зо­к­ре­ма — Ук­раїну, оскільки взим­ку Ту­реч­чи­на бу­ла ос­нов­ним по­ста­чаль­ни­ком вітамінної про­дук­ції до на­шої дер­жа­ви.
А ось бор­що­вий набір по­ки що не хо­че ра­ду­ва­ти нас на­пе­ре­додні свят і впер­то три­має ціно­ву план­ку. Кар­топ­ля більш-менш прий­нят­ної якості у сто­лиці ко­ш­тує 8–10 грн/кг, ка­пу­с­та, ци­бу­ля, сто­лові бу­ря­ки та морк­ва — від 12 грн.

Со­няш­ни­ко­ва олія
Бу­ти­ль­о­ва­на олія, після зде­шев­лен­ня у ве­ресні — жовтні, зно­ву до­рож­чає — до но­во­го ро­ку літро­ва пляш­ка від про­відних брендів ко­ш­ту­ва­ти­ме по­над 30 грн. Май­же 90% ви­роб­ле­ної в дер­жаві олії ек­с­пор­тується, на­го­ло­шу­ють в асоціації «Ук­роліяп­ром», то­му за­купівельні ціни на насіння со­няш­ни­ку все­ре­дині країни помітно за­ле­жать від вар­тості рос­лин­них олій на світо­во­му рин­ку. Де­валь­вація гривні теж впли­ває на здо­рож­чан­ня олії, хо­ча ос­тан­ня 100-відсот­ко­во ви­роб­ляється із вітчиз­ня­ної си­ро­ви­ни — со­няш­ни­ку, але ціни на ньо­го дав­но пе­ре­ви­щи­ли ме­жу в 10,3–10,5 ти­с. грн/т
(на по­чат­ку ве­рес­ня бу­ли на рівні 
7,5–8 тис. грн). До того ж аг­рарії че­рез не­стабільну си­ту­ацію на ва­лют­но­му рин­ку стри­му­ють про­даж олійно­го насіння в очіку­ванні ще ви­щих за­купівель­них цін.  
    
Транс­портні по­слу­ги
Транс­портні по­слу­ги мо­жуть де­що по­до­рож­ча­ти. У Києві вже з ми­ну­лої суб­оти вартість проїзду в де­я­ких мар­ш­рут­ках підви­щи­ла­ся на 50 коп., а то й на грив­ню. Вартість поїздки по­чи­нається від 4 грн. По­яс­нен­ня про­сте — мов­ляв, «на сьо­годні в та­ри­фах на ба­га­ть­ох мар­ш­ру­тах ре­жи­му мар­ш­рут­но­го таксі КП “Київпа­с­т­ранс” відсут­ня скла­до­ва онов­лен­ня ру­хо­мо­го скла­ду. На мар­ш­ру­тах за та­ри­фа­ми 3–4 грн (за­леж­но від до­вжи­ни мар­ш­ру­ту) під­приємство пра­цює на межі рен­та­бель­ності. На відміну від при­ват­них пе­ре­візників, які підви­щи­ли ціни в бе­резні по­точ­но­го ро­ку, на­ше підприємство на за­зна­че­них мар­ш­ру­тах ут­ри­мує, по суті, соціальні та­ри­фи» — йдеть­ся у повідо­мленні Київпа­с­т­ран­су.
 Проїзд залізнич­ним транс­пор­том най­б­лиж­чим ча­сом  не до­рож­ча­ти­ме, а Укр­залізни­ця до но­ворічних та різдвя­них свят уже при­зна­чи­ла де­сять до­дат­ко­вих мар­ш­рутів та про­дов­жує збільшу­ва­ти кількість місць у поїздах у найбільш по­пу­ляр­них на­прям­ках, щоб усі ба­жа­ючі мог­ли здійсни­ти зи­мові по­до­рожі, по­ра­ду­вав співвітчиз­ників мі­ністр інфра­с­т­рук­ту­ри Андрій Пи­во­варсь­кий.

Жит­ло­во-ко­му­нальні по­слу­ги
Спо­жи­вачів, які не ма­ють кло­по­ту з обігрівом влас­них осель, у платіжках за гру­день мо­жуть вра­зи­ти су­ми за цен­т­ралізо­ва­не опа­лен­ня. Ра­хун­ки за газ чи еле­к­т­ро­е­нергію ди­ву­ва­ти­муть тих, хто ви­ко­ри­с­то­вує ці енер­го­ре­сур­си для обігріву по­меш­кань. Віднос­ний спокій ма­ти­муть влас­ни­ки гру­бок та пічок — їм з осені до­ве­ло­ся ви­т­ра­ти­ти
3–5 ти­с. грн, щоб ку­пи­ти сім-де­сять скла­до­метрів дров чи півто­ри-дві тон­ни вугілля. Звісно, що­ран­ку роз­па­лю­ва­ти у хо­лодній хаті — це не ре­гу­ля­тор на еле­к­т­рич­но­му обігрівачі по­вер­ну­ти, за­те гос­по­дарі мен­ше за­ле­жать і від та­рифів, і від мож­ли­вих віяло­вих відклю­чень.
Ди­вує те, що у ча­си суцільної дек­ла­ро­ва­ної енер­го­ощад­ності мож­на зуст­ріти бу­дин­ки, де, приміром, у ве­ранді чи на ган­ку ціло­до­бо­во го­рить світло. Ви­яв­ляється, ро­ди­ни от­ри­ма­ли суб­сидію, на місяць ма­ють, скажімо, 120 «без­ко­ш­тов­них» кіло­ват-годин, ось уже грудень на носі, а струм не ви­ко­ри­с­та­ли, то­му до­во­дить­ся світи­ти і вдень, і вночі. Бо інак­ше, мов­ляв, зрі­жуть ліміт на дар­мові кіло­ва­ти. Що тоді ро­би­ти?.. 
Не ро­зумію од­но­го. Навіщо, пи­тається, ки­да­ти де­сят­ки мільярдів гри­вень бю­д­жет­них гро­шей на суб­сидії, ко­ли у керівних кабіне­тах не ви­с­та­чає вміння роз­ро­би­ти ме­ханізми, які б кож­но­го оби­ва­те­ля сти­му­лю­ва­ли до еко­номії, а не піджив­лю­ва­ли бай­дужість і спо­жи­вацькі на­ст­рої. Хо­ча, мо­же, це на­вмис­не так ро­бить­ся: «ро­зумні» дер­жавні чи­нов­ни­ки про­тя­гу­ють вигідні для по­ста­чаль­ників ре­сурсів та на­да­ва­чів ко­му­наль­них по­слуг схе­ми ком­пен­сацій їхніх за­трат, при­кри­ва­ю­чись кра­си­ви­ми гас­ла­ми про енер­го­без­пе­ку краї­ни та тур­бо­ту про зу­божіле на­се­лен­ня.

 

Інтерв'ю
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее

1
0