Шахта - сушильний універсал-довгожитель
На елеваторному комплексі сушіння є одним із найважливіших етапів обробки зерна та підготовки його до зберігання. Цей процес визначає якість продукції, впливає на тривалість зберігання зернових.
Важливо не просто висушити зерно до певної вологості, ще важливіше — щоб у процесі сушіння воно не втратило своїх показників якості.
Для цього слід забезпечити рівномірне висушування всього обсягу зерна — без осередків, де температура значно вища за допустиму для конкретного виду збіжжя. Процес сушіння потребує наявності якісного обладнання — зерносушарки, яка є найдорожчим елементом комплексу. Тому майбутні власники цього технологічного обладання прискіпливо підходять до його вибору зерносушарки — її типу, виробника. Це потрібно враховувати, щоб протягом усього терміну її експлуатації мінімізувати фінансові витрати та додаткові вкладення на її утримання у працездатному стані, які, зрозуміло, зумовлюють підвищення собівартості кінцевого продукту. Крім того, слід брати до уваги ще безліч чинників, щоб вибір зерносушильного обладнання максимально відповідав потребам господарства або елеватора, аби воно було економічним і простим в експлуатації.
Багаторічна практика експлуатації зерносушарок в умовах України засвідчує, що кращими є шахтні сушарки, тому сьогодні вони є найпоширенішими. Вагомим аргументом на їхню користь є те, що до 90% маси насіння соняшнику сушать саме у шахтних сушарках, хоча при цьому спостерігається нерівномірність нагрівання (до 20°С) насіння. Зважаючи на це, шахтні сушарки останнім часом зазнали вдосконалення: короби замінили напівкоробами, в результаті чого відстань від бокової стінки до коробів збільшилася із 4–6 до 10–11,5 см; завантажувальний пристрій для уникнення самосортування насіння переобладнали: замість одноструминного руху, ворох сиплеться 4–6 струменями.
За тривалістю експлуатації шахтні сушарки — безумовні лідери, можна сказати — довгожителі.
Зерносушарки шахтного типу — це, як правило, сушильні конструкції великої продуктивності, їх використовують у складі великих зерносховищ (елеваторів), де вони ефективно працюють практично безперервно впродовж року. Більшість виробників пропонують саме цей варіант для сушіння сільськогосподарських культур.
Шахтна зерносушарка складається з однієї або двох прямокутних вертикальних камер — шахт, які заповнюють зерном за всією висотою. Верхня частина шахти — сушильна камера, що складається з однієї або кількох зон сушіння, нижня — камера охолодження. Над шахтами змонтовано бункери, в яких міститься запас зерна. Усередині вертикальної сушильної шахти горизонтальними рядами у шаховому порядку розміщено відкриті знизу металеві короби різних форм. Кожна шахта за висотою розподілена на сушильну й охолоджувальну камери, і водночас одна є продовженням другої. Зерносушарка встановлена на фундаменті, зерно в неї подається під дією сили тяжіння. Знизу шахти спеціальною системою подається підігріте повітря, яке і сушить зерно.
Визначальною особливістю зерносушарки шахтного типу є універсальність призначення (сушіння багатьох культур). Тому для сушіння всіх сипких культур у великих і середніх підприємств із великими обсягами переробки збіжжя різних зернових найбільшою мірою придатні саме шахтні сушарки. Важливою їхньою перевагою є також здатність сушити продукт будь-якої вологості, навіть понад 40%, забезпечуючи при цьому високу рівномірність сушіння.
Окремо варто акцентувати увагу на такій характеристиці, як рекуперація тепла — здатність забору тепла від гарячого зерна і повернення підігрітого повітря назад у сушарку, що забезпечує не тільки економію палива та електроенергії, а й — що особливо важливо холодної пори року — не дає змоги знизити продуктивність устаткування.
Під час придбання сушарки особливу увагу варто звернути на її продуктивність, яка має відповідати потужності (відповідно до запасів зерна для сушіння) господарства. З продуктивністю пов’язані, як правило, її габарити: що більший обсяг збіжжя вона може опрацювати, то вона більша за об’ємом і висотою. Тому шахтні сушарки мають значну висоту, що досягає 20–25 м. Єдиний вагомий мінус шахтних зерносушарок — значні стартові інвестиції для їхнього придбання. Цей мінус із лишком окуповується за виконання сушаркою великого обсягу робіт (просушування), оскільки операційні витрати під час роботи шахтних сушарок найнижчі порівняно із сушарками інших типів.
Узагальнені вимоги, конструкційні та технологічні особливості зерносушарки шахтного типу
Під час покупки зерносушарки визначальними факторами, що впливають на вибір майбутнього власника, є показники продуктивності сушарки, її енерговитратність, надійність, термін використання і ціна. Покупка сушарки шахтного типу із закладеним в її конструкцію зайвим потенціалом продуктивності недоцільна, оскільки це обумовить «пожирання» її економічності під час експлуатації. Такі сушарки, залежно від продуктивності, можуть бути великооб’ємними (для засипання зерна до 240 м3) і високометаломісткі. Вони потребують значних капіталовкладень, особливо у будівельно-монтажні роботи, такі як: будівництво потужного залізобетонного фундаменту і монтаж самої сушарки (до 25% вартості сушарки). Внаслідок цього ціна зерносушарок шахтного типу досить висока. Час їхнього збирання монтажною бригадою із трьох-чотирьох осіб становить від чотирьох до шести тижнів.
Слід також зазначити, що незалежно від конструкції сушарки цього та інших типів кожний вид зерна для знімання вологості на 1% із 1 т зерна потребує однакової кількості тепла. Тобто сушарки різних типів мають забезпечити виконання однакового завдання — максимально ефективно донести отримане тепло від спалювання відповідного енергоносія до зерна і зробити це максимальніо ефективно, з мінімальними витратами. Що краще вирішено таке цільове завдання, то менші експлуатаційні витрати на сушіння. У зв’язку з тим, що вологе зерно потребує для нагрівання (сушіння) однакової кількості тепла, можна зробити висновок: сушарки всіх типів з однаковим обсягом завантаженого зерна (робочим об’ємом) мають приблизно однакову продуктивність за умови, що кількості підведеного тепла достатньо для випаровування вологи із збіжжя.
Практика сушіння зерна на українських елеваторах свідчить, що саме зерносушарки шахтного типу, за всіх інших рівних умов, мають найбільші переваги перед сушарками-аналогами інших типів з точки зору економічності. Справа в тому, що теплообмін відбувається за допомогою підвідних і відвідних коробів, які дають змогу рівномірно розподілити загальний обсяг теплоносія в шахті зерносушарки за мінімального опору проходженню теплоносія. Таким чином найефективніше використовується енергія. Крім того, шар просушуваного матеріалу в шахтних конструкціях менший, аніж в інших типах зерносушарок. Оцінку економічності сушарок різних типів проводять способом порівняння затрат енергоносія (газу) на зниження вологості (сушіння) 1 т зерна кукурудзи на 1%. Результати свідчать, що шахтні сушарки витрачають газу менше на 0,3–0,5 м3 на 1т/%.
Зерно під час сушіння весь час перебуває в сушарці. Тому технологічне виконання сушарки, її технологічні потоки та принцип роботи повинні забезпечувати мінімальний контакт зерна, що рухається шахтою в процесі сушіння, із нагрітими металевими елементами конструкції, щоб не допустити контактного перегрівання продукту, оскільки це негативно позначається на ефективності використання енергії теплоносія, а відповідно — і на витраті палива.
Одна із головних вимог до сушильного агрегату — його здатність обробляти широкий асортимент зернових продуктів із різними технологічними властивостями за високої продуктивності й порівняно низьких енерговитрат, що, звичайно, є складним інженерно-технічним завданням.
Витрати енергії сушарок
Енерговитрати зерносушарки залежить від дуже багатьох чинників: виду та якості палива, виду та призначення просушуваного матеріалу і його початкових параметрів (початкова вологість, засміченість), залежності від впливу навколишнього середовища. Продуктивність сушіння (читай — і рівень енерговитрат на нього) визначається ефективністю технологічного «поєднання» агента сушіння (гарячого повітря) з кожним зернятком. Першочергове значення при цьому мають тип обраного палива, система пальників, їхнє конструкційне виконання. Оскільки вони значною мірою визначають здатність формувати ефективні потоки (із високим ККД віддачі тепла зерну) теплого повітря в шахті і попередити виникнення застійних зон або локальних теплових потоків для висушуваного зерна.
Механізми, якими регулюється вихід сухого зерна, встановлено під шахтами (їх називають випускними, або розвантажувальними пристроями). У шахтних зерносушарках для цього застосовують випускні комбіновані, безперервної і періодичної дії технічні пристрої. Швидкість розвантаження зерна розраховує комп’ютерна система управління на основі даних температури і вологості просушеного зерна на виході із сушарки.
Неписані вимоги до конструкції
Є неписані вимоги до конструкції сушарки, знання яких дає змогу вибрати серед наявних на ринку сушарок шахтного типу обладнання найоптимальнішої конструкції, яке найкраще пристосоване до певних умов. Тому задля оптимізації і здешевлення процесу сушіння зерна під час вибору й установки нової сушарки слід звертати увагу на такі технологічні моменти:
— сушіння зерна має проходити дбайливо, без травмування і перегрівання, з мінімальною кількістю транспортних механізмів і пристроїв;
— сушарка має працювати за ощадливого режиму процесу сушіння (зменшення механічних пошкоджень). Відповідно, зерно за можливості має проходити через сушарку зазвичай тільки раз, за дуже малої швидкості і під дією сили тиску власної ваги;
— гаряча зона внутрішньої поверхні шахти і зовнішня обшивка сушарки мають бути теплоізольованими. Це допоможе істотно знизити витрату тепла і, відповідно, палива, особливо з урахуванням кліматичних умов зерновиробництва України;
— пальники і паливна автоматика мають бути якісними, що забезпечить підтримання температури теплоносія на встановленому рівні в автоматичному режимі та разом з тим сприятиме економії палива;
— зерносушарка має працювати в автоматичному режимі і не залежати від вірогідного негативного впливу сторонніх факторів та помилок обслуговуючого персоналу, внаслідок чого може «постраждати» сушарка. Тому вона має бути максимально автоматизована, з відповідними блокуваннями (типу «захист від дурня»)! Датчики температури, що входять до складу автоматичного керування сушарки, мають запобігати неприпустимому перевищенню температури зерна і агента сушіння.
Потрібно звернути увагу
Сушарки, поряд із високими енергетичними показниками, мають серйозні проблеми з викидами зернового пилу, оскільки зерно під час свого плину високою шахтою згори вниз безперервно стикається із поперечними металевими коробами для подавання гарячого агента сушіння і охолоджувального повітря, внаслідок чого зазнає здавлювання і часткового стирання оболонкового шару. Якщо в сушарку потрапить вологий неочищений зерновий ворох, то він може легко застрягати між повітропідвідними (відвідними) коробами, що може призвести до утворення локальних струминних течій, місцевого (осередкового) перегрівання і зрештою — до пожежі. В перебігу цього процесу утворюється зерновий пил, який є надзвичайно вибухонебезпечним. Щоб його зібрати і видалити з простору сушарки і тим самим запобігти викиду зернового пилу в атмосферу, необхідні ефективні технічні рішення.
Обслуговування зерносушарки
Що краща зручність обслуговування сушарки, то повнішою мірою воно забезпечується та якісніше проводиться, а отже, обладнання продуктивніше і довше служить. Безпосередньо у процесі роботи сушарка майже не потребує обслуговування. Проте слід проводити щоденне її очищення, особливо перед переходом на сушіння іншого виду (партії) зерна. Зручність для проведення очищення сушарки від залишків зерна та її ремонту має забезпечувати легкий доступ у будь-яку точку сушарки та всередину неї. Від можливості робити це зручно й безпечно залежить повнота і якість обслуговування обладнання. Бажано також, щоб усі пристрої (пальники, вентилятори, пристрої відбирання проб зерна) були розміщені поза сушаркою або принаймні біля її основи і мали задовільний та безпечний доступ. Вентилятори взагалі бажано, щоб кріпилися на фундаментній плиті, тоді вібрація від них не передаватиметься металоконструкції і не розхитуватиме її з’єднання.
Де будувати зерносушарку?
Час відліку «закладання» низьких затрат і формування показників ефективності зерносушарки починається із вибору місця її монтажу. Конструкція сушарки має певною мірою забезпечувати незалежність режиму роботи і продуктивності від напрямку панівного вітру (тобто має бути незалежність від рози вітрів) і бути пристосованою до розміщення в оптимальному місці проектної ділянки та повністю вписуватися в конструктивно-технологічні рішення підприємства щодо наявного на цій площадці іншого технологічного обладнання — для очищення й зберігання зерна, яке є обов’язковим супутнім обладнанням, тісно пов’язаним із сушінням.
Крім того, конструкція сушарки має бути надійною, довговічною, виготовленою із відносно недорогих, але добротних матеріалів, що забезпечить її довговічність.
Багато нюансів залишилося поза цими зауваженнями. Адже на ефективність використання сушарки впливають такі речі, як спосіб продування теплоносія, особливості елементів конструкції сушарки, вид застосовуваного вентилятора і навіть конструкція його робочого колеса. Про це все можна довідатись у представників фірм, які пропонують свої сушарки. Однак вони, називаючи певні переваги, частенько свідомо не говорять або замовчують про недоліки. Водночас в Україні вже є багато успішних елеваторів із перевіреними часом системами сушіння, до яких варто завітати за досвідом і корисними порадами. Тоді помилок буде менше, а зерно збережеться краще.
М. Занько, канд. техн. наук, завлабораторії збирання та первинної переробки урожаю,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого