Су­час­ний ме­недж­мент у сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві

Проблемам управління сільськогосподарським виробництвом завжди приділяли значну увагу. Протягом сотень років повсякденна діяльність у сільському господарстві грунтувалась на суто практичній основі — на накопиченні і передаванні виробничого досвіду від покоління до покоління.

С. Любченко, заввідділом,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

Фак­ти на­ко­пи­чу­ва­лись, їх опи­су­ва­ли, аналізу­ва­ли, і на цій ос­нові базу­ва­лись ре­ко­мен­дації для прак­тич­но­го за­сто­су­ван­ня но­вим по­колінням хлібо­робів. Із цієї на­род­ної скарб­ниці ко­лек­тив­но­го досвіду ко­жен міг бра­ти те, що вва­жав за потрібне, по­кла­да­ю­чись при цьо­му, в ос­нов­но­му, на свою інтуїцію. Так, ме­то­дом проб, по­ми­лок та їхньо­го ви­прав­лен­ня, фор­му­ва­ли­ся і вдо­с­ко­на­лю­ва­ли­ся на­ви­ки та на­ко­пи­чу­вав­ся дос­від ве­ден­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва, спри­я­ю­чи роз­вит­ку про­дук­тив­них сил та підви­щен­ню ефек­тив­ності.
Своєю чер­гою, на­ко­пи­че­ний досвід та роз­ви­ток аг­рар­ної на­уки обу­мо­ви­ли по­тре­бу роз­роб­ки си­с­тем зем­ле­роб­ст­ва — ком­плексів взаємо­пов’яза­них аг­ро­технічних, меліора­тив­них та ор­ганіза­ційних за­ходів для ви­со­ко­про­дук­тив­но­го і ефек­тив­но­го ви­роб­ництва про­дукції рос­лин­ництва із ура­ху­ван­ням умов пев­ної грун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни. А в кінці ХХ ст. на­уко­во-технічний про­грес та по­ява інфор­маційних тех­но­логій да­ли по­штовх ви­ник­нен­ню тех­но­логій ке­ро­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, у яких бе­руть­ся до ува­ги не ли­ше умо­ви грун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни, а й вра­хо­вується нерівно­мірність грун­то­вих, аг­рохімічних, ге­о­логічних та інших ха­рак­те­ри­с­тик пев­ної ділян­ки по­ля, на якій ви­ро­щу­ють куль­ту­ру.
Вплив на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща на сільсько­го­с­по­дарсь­ке ви­роб­ництво обу­мов­люється знач­ною кількістю фак­торів, що ха­рак­терні для пев­ної грун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни. Зна­чущість і сту­пінь впли­ву ок­ре­мих чин­ників знач­но різнять­ся внаслідок ши­ро­ко­го роз­маїття грунтів, при­род­них та істо­рич­них умов фор­му­ван­ня еко­логічної си­ту­ації у різних регіонах. Бе­ру­чи до ува­ги не­од­норідність грун­то­вих умов навіть у ме­жах од­но­го по­ля, си­с­те­ми уп­равління гос­по­дар­ст­вом ма­ють за­без­пе­чу­ва­ти ди­намічну оп­тимізацію па­ра­метрів ви­ко­нан­ня тех­но­логічної опе­рації для кож­ної од­норідної ділян­ки по­ля за­леж­но від су­куп­ності аг­рохімічних, аг­рофізич­них, біологічних та інших фак­торів. Інак­ше ка­жу­чи, всі тех­но­логічні опе­рації, що про­во­дять­ся на полі, роз­роб­ля­ють із ура­ху­ван­ням умов не тільки у часі, а й у про­сторі.
Су­часні інфор­маційні тех­но­логії да­ють змо­гу до­корінно зміни­ти про­цес прий­нят­тя аг­ро­тех­но­логічних уп­рав­лінських рішень. Ос­танні до­сяг­нен­ня інфор­ма­ти­ки у га­лузі те­ле­ко­мунікацій та си­с­тем, за­сно­ва­них на комп’ютер­них ме­то­дах підтрим­ки прий­нят­тя рішень, спри­­­я­ють ство­рен­ню прин­ци­по­во но­вих про­грам­них ком­плексів, які мо­жуть об’єдну­ва­ти знан­ня та досвід фахівців у га­лузі аг­ро­номії, біології, сільсько­го гос­по­дар­ст­ва, еко­номіки та інших суміжних об­ла­с­тей діяль­ності. На­яв­ний інфор­маційно-технічний по­тенціал дає змо­гу роз­ро­би­ти комп’ютер­ну си­с­те­му зі ство­рен­ня мак­си­маль­но ефек­тив­ної і, ра­зом з тим, еко­логічно без­печ­ної аг­ро­тех­но­логії для кож­но­го по­ля з ура­ху­ван­ням мінли­вості при­род­них умов і еко­но­мічних об­ме­жень у кон­крет­но­му гос­по­дарстві. Вирішен­ня цьо­го за­вдан­ня, своєю чер­гою, пов’яза­не із по­тре­бою по­дан­ня, фор­малізації і чітко­го син­те­зу на­уко­вих знань та інфор­мації, на­ко­пи­че­ної в аг­ро­номії. Оскільки пе­ре­важ­на біль­шість інфор­мації має ге­о­графічну скла­до­ву, то її мож­на аналізу­ва­ти і по­да­ва­ти у ви­гляді карт чи ма­люнків. Для візу­алізації і ефек­тив­но­го аналізу про­сто­ро­вої інфор­мації нині ство­ре­но по­тужні за­со­би — ге­о­графічні інфор­маційні си­с­те­ми (ГІС), які не ли­ше до­по­ма­га­ють ство­рю­ва­ти ефек­тивні еле­к­тронні кар­ти, а за­вдя­ки аналізу на­яв­ної інфор­мації — розв’язу­ва­ти про­бле­ми як в уп­равлінні сільсько­го­с­по­дарсь­ким ви­роб­ництвом, так і інших га­лу­зей.

   Геоінфор­маційні си­с­те­ми — це су­часні комп’ютерні тех­но­логії, що слу­гу­ють інстру­мен­том для кар­то­гра­фу­ван­ня об’єктів при­ро­ди та мо­де­лю­ван­ня про­цесів на ос­нові аналізу різно­фор­мат­них да­них. Тоб­то це су­час­ний засіб про­ве­ден­ня ефек­тив­но­го оціню­ван­ня по­точ­но­го ста­ну довкілля й уп­равління ним.
На сьо­годні провідні спеціалізо­вані фірми про­по­ну­ють низ­ку новітніх по­туж­них про­грам, що поєдну­ють аг­ро­номічні, технічні й еко­номічні ас­пек­ти та да­ють змо­гу підви­щи­ти ефек­тивність і рен­та­бельність ви­роб­ництва про­дукції рос­лин­ництва. Во­ни є важ­ли­вим про­грам­ним помічни­ком тех­но­ло­га чи ке­­­рів­ни­ка сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го під­приємства у пе­ре­тво­ренні на­яв­ної ін­­фор­мації на ефек­тивні уп­равлінські дії.
В ос­но­ву та­ких си­с­тем по­кла­де­но про­грамні інстру­мен­ти зби­ран­ня, об­роб­ки та аналізу інфор­мації, от­ри­ма­ної з до­по­мо­гою навігаційно­го чи іншо­го бор­­то­во­го об­лад­нан­ня: дат­чиків рівня паль­но­го, тем­пе­ра­ту­ри охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни то­що, — яка кон­цен­т­рується у бор­то­вих бло­ках об­роб­ки інфор­мації сільсько­го­с­по­дарсь­ких аг­ре­гатів. Транс­ляція зібра­них і об­роб­ле­них да­них від бор­то­во­го бло­ка до влас­не си­с­те­ми мож­ли­ва за до­по­мо­гою магнітних носіїв інфор­мації, ме­реж мобільно­го зв’яз­ку та Інтер­не­ту або інших тех­но­логій. Крім то­го, пе­ред­ба­че­но мож­ливість вне­сен­ня да­них вруч­ну.

   Ви­ко­ри­с­тан­ня та­ких си­с­тем мож­ли­ве у декількох варіан­тах: як офісна про­гра­ма, що інста­люється на комп’ю­тер фер­ме­ра, аг­ро­но­ма чи керівни­ка підпри­ємства (во­ни ж її об­слу­го­ву­ють, онов­лю­ють та про­во­дять ре­зерв­не копі­ю­ван­ня). Зраз­ком та­кої офісної си­с­те­ми мо­же бу­ти про­грам­не рішен­ня AGRO-NET NG роз­роб­ки AGROCOM GmbH & Co.
Дру­гий варіант — са­ма си­с­те­ма ви­ко­на­на у ви­гляді web-плат­фор­ми і пра­цює в інтер­нет-ме­режі. У та­ко­му варіанті ви­ко­нан­ня ко­ри­с­ту­ва­чеві не потрібно са­мостійно про­во­ди­ти опе­рації інста­лю­ван­ня та об­слу­го­ву­ван­ня про­грам­но­го інстру­мен­та, про­те всі дані зберіга­ють­ся на відда­ле­них сер­ве­рах. Зраз­ком та­кої си­с­те­ми є си­с­те­ма уп­равління рос­лин­ництвом VitalFields, що роз­роб­ле­на ком­панією WeatherMe OU. Ро­бо­та із цією про­гра­мою мож­ли­ва на сайті ком­панії після реєстрації та от­ри­ман­ня відпо­відно­го ко­ду до­сту­пу.
Та­кож си­с­те­ми мо­жуть різни­тись прин­ци­па­ми своєї по­бу­до­ви. На­при­клад, це мо­же бу­ти цілісний про­дукт, у яко­му пе­ред­ба­че­но мак­си­маль­ну кількість функцій, як от си­с­те­ма SMS (Spatial Management System) Advanced ви­роб­ництва Ag Leader. За інста­ляції вка­за­но­го про­дук­ту ко­ри­с­ту­вач от­ри­має фіксо­ва­ний набір функцій не­за­леж­но від то­го, чи бу­де він їх ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти, чи ні. Зо­к­ре­ма, крім функцій ек­с­пор­ту — імпор­ту інфор­мації у різних фор­ма­тах, руч­но­го вве­ден­ня інфор­мації, ство­рен­ня карт, роз­ра­хун­ку вро­жай­ності, норм вне­сен­ня ма­теріалів роз­роб­ки аг­ро­тех­но­логічних за­вдань для ди­фе­ренційо­ва­но­го вне­сен­ня тех­но­логічних ма­теріалів, кон­тро­лю за їхньою ви­т­ра­тою, фінан­со­вих по­каз­ників і на­дан­ня звіту про те, на яко­му са­ме ви­роб­ни­чо­му етапі ви от­ри­муєте або втра­чаєте при­бу­ток, ко­ри­с­ту­вач от­ри­мує мож­ливість ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти функції пе­ре­ве­ден­ня у ци­ф­ро­вий фор­мат су­пут­ни­ко­вих знімків, підтрим­ки ба­га­то­ша­ро­вої інфор­мації, па­кет­ної об­роб­ки інфор­мації та роз­ра­ху­нок ста­ти­с­тич­них по­каз­ників. Та­ким чи­ном ко­ри­с­ту­вач має мож­ливість про­во­ди­ти порівнян­ня да­них, от­ри­му­ва­ти ре­зуль­та­ти ко­ре­ляційно­го, кла­с­тер­но­го та па­кет­но­го аналізу, ство­рю­ва­ти ма­си­ви да­них за ро­ка­ми, інфор­мацію про індекс NDVI, рельєф то­що.
Низ­ка роз­роб­ників бу­ду­ють свої си­с­те­ми за мо­дуль­ним прин­ци­пом: до ба­зо­во­го па­ке­та функцій мож­на до­да­ва­ти інші шля­хом ак­тивізації до­дат­ко­вих мо­дулів — як, на­при­клад, у Trimble EZ-Office роз­роб­ки Trimble Navigation Limited. До скла­ду си­с­те­ми вхо­дять такі про­грамні мо­дулі: EZ-View, EZ-Office та EZ-Office Pro. Про­грам­ний мо­дуль Trimble EZ-View при­зна­че­но для пе­ре­гля­ду та дру­ку інфор­мації, що зібра­на навігаційним об­лад­нан­ням бор­то­вих за­собів Trimble EZ-Guide250, EZ-Guide 500 та FmX. У цьо­му мо­дулі є мож­ливість при­сво­ю­ва­ти іме­на полів та оп­раць­о­ву­ва­ти інфор­мацію сто­сов­но за­галь­ної об­роб­ле­ної площі, кількості про­ходів тех­ніки та за­галь­но­го ча­су її ро­бо­ти.
Про­грам­ний мо­дуль Trimble EZ Office 2010 при­зна­че­ний для об­роб­ки зібра­ної бор­то­ви­ми за­со­ба­ми інфор­мації та ство­рен­ня звітів, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся у тех­но­логічних опе­раціях ке­ро­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва і си­с­тем уп­равління сільсько­го­с­по­дарсь­кою тех­нікою. За до­по­мо­гою цьо­го мо­ду­ля мож­на зби­ра­ти та ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти дані про мар­ш­рутні хо­ди, межі засіяних та об­роб­ле­них діля­нок, зна­чен­ня фак­тич­них ви­т­рат насіння, до­б­рив, пе­с­ти­цидів на об­роб­ле­но­му полі, по­каз­ни­ки фак­тич­ної уро­жай­ності кон­крет­но­го по­ля, рас­трові знімки Google Maps та інші зо­б­ра­жен­ня.
Про­грам­ний мо­дуль Trimble EZ-Office Pro 2010 має до­дат­кові про­грамні інстру­мен­ти із роз­роб­ки про­гноз­них карт, ро­бо­ти із ба­га­торічни­ми да­ни­ми карт уро­жай­ності та про­ве­ден­ня фінан­со­во­го аналізу ре­зуль­татів діяль­ності.
За мо­дуль­ним прин­ци­пом по­бу­до­ва­но ком­плекс­ну си­с­те­му уп­равління сільсько­го­с­по­дарсь­ким ви­роб­ництвом JD «Аг­рар-Офіс» ви­роб­ництва Land-Data Eurosoft. Про­грам­не за­без­пе­чен­ня вклю­чає низ­ку мо­дулів, зо­к­ре­ма: мо­дуль зби­ран­ня да­них для оп­тимізації гос­по­дарсь­кої діяль­ності Field Doc; мо­дуль уп­равління ма­шин­но-трак­тор­ним пар­ком Fleet Management; мо­дуль Financial Analysis для аналізу ви­т­рат сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го підприємства, ру­ху гро­шо­вої ма­си та роз­ра­хун­ку собівар­тості про­дукції; мо­дуль ство­рен­ня кар­то­г­рам Documentation Maps, що на­дає тех­но­логічну інфор­мацію про ре­зуль­та­ти ро­бо­ти у графічно­му ви­гляді; мо­дуль уп­равління ре­сур­са­ми Resource Mana­gement для про­ве­ден­ня аналізу ви­ко­ри­с­тан­ня ре­сурсів та роз­роб­ки ре­ко­мен­дацій для оп­тимізації ви­роб­ництва; мо­дуль Preventive Maintenance, що за­без­пе­чує зби­ран­ня да­них для кон­тро­лю технічно­го на­пра­цю­ван­ня та рег­ла­мент­но­го об­слу­го­ву­ван­ня техніки; мо­дуль Fleet Management за­без­пе­чує пе­ре­да­ван­ня інфор­мації про місцез­на­хо­д­жен­ня, стан та про­дук­тивність ма­ши­ни, роз­роб­ку за­вдань для відбо­ру грун­то­вих проб, ро­бо­ти роз­ки­дачів до­б­рив та об­при­с­ку­вачів, об­лад­на­них Yara N Sensor та Green Seeker, фор­му­ван­ня карт уро­жай­ності. Си­с­те­му «Аг­рар-Офіс» мож­на поєдну­ва­ти з ISOBUS-терміна­ла­ми: Amazone, Rauch, Bogballe, Kverneland та ін.
Ос­таннім ча­сом си­с­те­ми ма­ють функції опе­ра­тив­но­го уп­равління пар­ком сільсько­го­с­по­дарсь­ких аг­ре­гатів. Геоінфор­маційна си­с­те­ма Benish Logistic ви­роб­ництва ТОВ «Беніш Джі Пі Ес Україна» при­зна­че­на для моніто­рин­гу ру­хо­мих об’єктів за до­по­мо­гою си­с­тем су­пут­ни­ко­вої навігації, об­лад­нан­ня і тех­но­логій стільни­ко­во­го зв’яз­ку. До скла­ду пред­став­ле­ної си­с­те­ми вхо­дить бор­то­вий блок, що мон­тується на сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му аг­ре­гаті, та офісна ча­с­ти­на. Бор­то­вий блок при­зна­че­но для виз­на­чен­ня про­сто­ро­вих і ча­со­вих ко­ор­ди­нат аг­ре­га­ту, виз­на­чен­ня та до­ку­мен­ту­ван­ня па­ра­метрів йо­го ро­бо­ти за да­ни­ми дат­чиків і пе­ре­да­ван­ня інфор­мації у тек­с­то­во­му чи кар­то­графічно­му ви­гляді у ре­жимі on-line за до­по­мо­гою лінії мобіль­но­го зв’яз­ку на ба­зо­вий сер­вер. Офісна ча­с­ти­на при­зна­че­на для от­ри­ман­ня та візу­алізації кар­то­графічної інфор­мації і ха­рак­те­ри­с­тик ро­бо­ти аг­ре­га­ту, аналізу­ван­ня от­ри­ма­них да­них. До­ступ до ба­зо­во­го сер­ве­ра — за до­по­мо­гою ме­режі Інтер­нет.
Дис­пет­чер у ре­жимі ре­аль­но­го ча­су має змо­гу от­ри­му­ва­ти інфор­мацію про: об’єкт моніто­рин­гу та йо­го іден­тифі­каційний но­мер; по­точ­не місце­з­на­хо­д­жен­ня, час та ре­аль­ну швидкість.
Крім спо­с­те­ре­жень, за до­по­мо­гою про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня опе­ра­тор мо­же ви­ко­ну­ва­ти цілу низ­ку дій, зо­к­ре­ма: пе­ре­гля­да­ти історію об’єкта моніто­рин­гу, інфор­мацію про ста­тус відповідно до при­своєних сим­волів, іден­тифікаційний но­мер, час, кількість су­пут­ників, із яких от­ри­мується сиг­нал, час над­хо­д­жен­ня сиг­на­лу, серійний но­мер об’єкта, швид­кість ру­ху, мо­дель, дер­жав­ний но­мер, осо­бу опе­ра­то­ра об’єкта, підрозділ. А та­кож пе­ред­ба­чає фор­му­ван­ня інфор­мації про ви­б­ра­ний об’єкт у те­ма­тичні звіти: до­бо­вий пробіг, мак­си­маль­на/се­ред­ня швид­кість, пробіг за пев­ний період, час і місце зу­пи­нок та сто­я­нок, час у русі, відвіду­ван­ня ге­о­зон, кількість мо­то­го­дин, інфор­мацію зі вста­нов­ле­них дат­чиків. Пе­ред­ба­че­на та­кож мож­ливість зберіга­ти інфор­мацію у файлі, дру­ку­ва­ти та пе­ре­но­си­ти її в еле­к­тронні таб­лиці Excel.

   Та­ким чи­ном су­часні си­с­те­ми, ви­ко­ри­с­то­ву­вані у сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві, да­ють змо­гу ком­плекс­но інтер­пре­ту­ва­ти на­ко­пи­че­ну інфор­мацію, маніпу­лю­ва­ти нею, опе­ра­тив­но її по­нов­лю­ва­ти та аналізу­ва­ти, поєдну­ю­чи із прий­нят­тям уп­равлінських рішень як на внутрішньо­го­с­по­дарсь­ко­му, так і регіо­наль­но­му рівнях. Го­ло­вна цінність та­ких інфор­маційних си­с­тем із по­зиції уп­равління по­ля­гає у мож­ли­вості прив’яз­ки всіх да­них до об’єкта із відо­ми­ми ко­ор­ди­на­та­ми, що істот­но по­лег­шує про­цес прий­нят­тя рішень під час ви­роб­лен­ня мож­ли­вих сце­наріїв ре­алізації тех­но­логій із ура­ху­ван­ням по­точ­них умов.
Інте­г­рація у про­це­си сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва новітніх інфор­маційних тех­но­логій та си­с­тем аналізу об’єктив­ної і ак­ту­аль­ної інфор­мації, от­ри­ма­ної від су­час­них за­собів моніто­рин­гу за па­ра­ме­т­ра­ми рос­лин, грунтів і по­го­ди; за­собів уп­равління тех­но­логічни­ми опе­раціями, а та­кож фор­му­ван­ня постійно по­нов­лю­ва­них баз да­них рин­ко­вої інфор­мації ви­су­ва­ють пе­ред пер­со­на­лом сільсько­го­с­по­дарсь­ких підпри­ємств кар­ди­наль­но нові ви­мо­ги. Су­часні умо­ви ве­ден­ня гос­по­дар­ст­ва по­тре­бу­ють від керівни­ка, аг­ро­но­ма, інже­не­ра і ме­ханіза­то­ра не ли­ше вміння вільно во­лодіти внутрішньо­го­с­по­дарсь­кою інфо­р­­­мацією сво­го рівня, знан­ня­ми про ціни на про­дукцію, ре­сур­си, по­слу­ги то­що, а й вільно ко­ри­с­ту­ва­ти­ся комп’юте­ром та про­грам­ним за­без­пе­чен­ням і з їхньою до­по­мо­гою ос­мис­ле­но опе­ру­ва­ти інфор­мацією про цільові об’єкти та події у ре­аль­но­му часі. Тільки за та­ких умов сільсько­го­с­по­дарсь­ке ви­роб­ництво, у яко­му досі уп­равлінські рішен­ня прий­ма­ють­ся за­зви­чай на ос­нові осо­би­с­то­го досвіду, інтуїції та здо­ро­во­го глуз­ду, пе­ре­тво­рить­ся на новітню ди­намічну си­с­те­му, що здат­на швид­ко й ефек­тив­но роз­ви­ва­ти­ся.