Спецможливості
Техніка та обладнання

Су­час­ний ме­недж­мент у сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві

04.12.2014
825
Су­час­ний ме­недж­мент у сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві  фото, ілюстрація

Проблемам управління сільськогосподарським виробництвом завжди приділяли значну увагу. Протягом сотень років повсякденна діяльність у сільському господарстві грунтувалась на суто практичній основі — на накопиченні і передаванні виробничого досвіду від покоління до покоління.

Проблемам управління сільськогосподарським виробництвом завжди приділяли значну увагу. Протягом сотень років повсякденна діяльність у сільському господарстві грунтувалась на суто практичній основі — на накопиченні і передаванні виробничого досвіду від покоління до покоління.

С. Любченко, заввідділом,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

Фак­ти на­ко­пи­чу­ва­лись, їх опи­су­ва­ли, аналізу­ва­ли, і на цій ос­нові базу­ва­лись ре­ко­мен­дації для прак­тич­но­го за­сто­су­ван­ня но­вим по­колінням хлібо­робів. Із цієї на­род­ної скарб­ниці ко­лек­тив­но­го досвіду ко­жен міг бра­ти те, що вва­жав за потрібне, по­кла­да­ю­чись при цьо­му, в ос­нов­но­му, на свою інтуїцію. Так, ме­то­дом проб, по­ми­лок та їхньо­го ви­прав­лен­ня, фор­му­ва­ли­ся і вдо­с­ко­на­лю­ва­ли­ся на­ви­ки та на­ко­пи­чу­вав­ся дос­від ве­ден­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва, спри­я­ю­чи роз­вит­ку про­дук­тив­них сил та підви­щен­ню ефек­тив­ності.
Своєю чер­гою, на­ко­пи­че­ний досвід та роз­ви­ток аг­рар­ної на­уки обу­мо­ви­ли по­тре­бу роз­роб­ки си­с­тем зем­ле­роб­ст­ва — ком­плексів взаємо­пов’яза­них аг­ро­технічних, меліора­тив­них та ор­ганіза­ційних за­ходів для ви­со­ко­про­дук­тив­но­го і ефек­тив­но­го ви­роб­ництва про­дукції рос­лин­ництва із ура­ху­ван­ням умов пев­ної грун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни. А в кінці ХХ ст. на­уко­во-технічний про­грес та по­ява інфор­маційних тех­но­логій да­ли по­штовх ви­ник­нен­ню тех­но­логій ке­ро­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, у яких бе­руть­ся до ува­ги не ли­ше умо­ви грун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни, а й вра­хо­вується нерівно­мірність грун­то­вих, аг­рохімічних, ге­о­логічних та інших ха­рак­те­ри­с­тик пев­ної ділян­ки по­ля, на якій ви­ро­щу­ють куль­ту­ру.
Вплив на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща на сільсько­го­с­по­дарсь­ке ви­роб­ництво обу­мов­люється знач­ною кількістю фак­торів, що ха­рак­терні для пев­ної грун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни. Зна­чущість і сту­пінь впли­ву ок­ре­мих чин­ників знач­но різнять­ся внаслідок ши­ро­ко­го роз­маїття грунтів, при­род­них та істо­рич­них умов фор­му­ван­ня еко­логічної си­ту­ації у різних регіонах. Бе­ру­чи до ува­ги не­од­норідність грун­то­вих умов навіть у ме­жах од­но­го по­ля, си­с­те­ми уп­равління гос­по­дар­ст­вом ма­ють за­без­пе­чу­ва­ти ди­намічну оп­тимізацію па­ра­метрів ви­ко­нан­ня тех­но­логічної опе­рації для кож­ної од­норідної ділян­ки по­ля за­леж­но від су­куп­ності аг­рохімічних, аг­рофізич­них, біологічних та інших фак­торів. Інак­ше ка­жу­чи, всі тех­но­логічні опе­рації, що про­во­дять­ся на полі, роз­роб­ля­ють із ура­ху­ван­ням умов не тільки у часі, а й у про­сторі.
Су­часні інфор­маційні тех­но­логії да­ють змо­гу до­корінно зміни­ти про­цес прий­нят­тя аг­ро­тех­но­логічних уп­рав­лінських рішень. Ос­танні до­сяг­нен­ня інфор­ма­ти­ки у га­лузі те­ле­ко­мунікацій та си­с­тем, за­сно­ва­них на комп’ютер­них ме­то­дах підтрим­ки прий­нят­тя рішень, спри­­­я­ють ство­рен­ню прин­ци­по­во но­вих про­грам­них ком­плексів, які мо­жуть об’єдну­ва­ти знан­ня та досвід фахівців у га­лузі аг­ро­номії, біології, сільсько­го гос­по­дар­ст­ва, еко­номіки та інших суміжних об­ла­с­тей діяль­ності. На­яв­ний інфор­маційно-технічний по­тенціал дає змо­гу роз­ро­би­ти комп’ютер­ну си­с­те­му зі ство­рен­ня мак­си­маль­но ефек­тив­ної і, ра­зом з тим, еко­логічно без­печ­ної аг­ро­тех­но­логії для кож­но­го по­ля з ура­ху­ван­ням мінли­вості при­род­них умов і еко­но­мічних об­ме­жень у кон­крет­но­му гос­по­дарстві. Вирішен­ня цьо­го за­вдан­ня, своєю чер­гою, пов’яза­не із по­тре­бою по­дан­ня, фор­малізації і чітко­го син­те­зу на­уко­вих знань та інфор­мації, на­ко­пи­че­ної в аг­ро­номії. Оскільки пе­ре­важ­на біль­шість інфор­мації має ге­о­графічну скла­до­ву, то її мож­на аналізу­ва­ти і по­да­ва­ти у ви­гляді карт чи ма­люнків. Для візу­алізації і ефек­тив­но­го аналізу про­сто­ро­вої інфор­мації нині ство­ре­но по­тужні за­со­би — ге­о­графічні інфор­маційні си­с­те­ми (ГІС), які не ли­ше до­по­ма­га­ють ство­рю­ва­ти ефек­тивні еле­к­тронні кар­ти, а за­вдя­ки аналізу на­яв­ної інфор­мації — розв’язу­ва­ти про­бле­ми як в уп­равлінні сільсько­го­с­по­дарсь­ким ви­роб­ництвом, так і інших га­лу­зей.

   Геоінфор­маційні си­с­те­ми — це су­часні комп’ютерні тех­но­логії, що слу­гу­ють інстру­мен­том для кар­то­гра­фу­ван­ня об’єктів при­ро­ди та мо­де­лю­ван­ня про­цесів на ос­нові аналізу різно­фор­мат­них да­них. Тоб­то це су­час­ний засіб про­ве­ден­ня ефек­тив­но­го оціню­ван­ня по­точ­но­го ста­ну довкілля й уп­равління ним.
На сьо­годні провідні спеціалізо­вані фірми про­по­ну­ють низ­ку новітніх по­туж­них про­грам, що поєдну­ють аг­ро­номічні, технічні й еко­номічні ас­пек­ти та да­ють змо­гу підви­щи­ти ефек­тивність і рен­та­бельність ви­роб­ництва про­дукції рос­лин­ництва. Во­ни є важ­ли­вим про­грам­ним помічни­ком тех­но­ло­га чи ке­­­рів­ни­ка сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го під­приємства у пе­ре­тво­ренні на­яв­ної ін­­фор­мації на ефек­тивні уп­равлінські дії.
В ос­но­ву та­ких си­с­тем по­кла­де­но про­грамні інстру­мен­ти зби­ран­ня, об­роб­ки та аналізу інфор­мації, от­ри­ма­ної з до­по­мо­гою навігаційно­го чи іншо­го бор­­то­во­го об­лад­нан­ня: дат­чиків рівня паль­но­го, тем­пе­ра­ту­ри охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни то­що, — яка кон­цен­т­рується у бор­то­вих бло­ках об­роб­ки інфор­мації сільсько­го­с­по­дарсь­ких аг­ре­гатів. Транс­ляція зібра­них і об­роб­ле­них да­них від бор­то­во­го бло­ка до влас­не си­с­те­ми мож­ли­ва за до­по­мо­гою магнітних носіїв інфор­мації, ме­реж мобільно­го зв’яз­ку та Інтер­не­ту або інших тех­но­логій. Крім то­го, пе­ред­ба­че­но мож­ливість вне­сен­ня да­них вруч­ну.

   Ви­ко­ри­с­тан­ня та­ких си­с­тем мож­ли­ве у декількох варіан­тах: як офісна про­гра­ма, що інста­люється на комп’ю­тер фер­ме­ра, аг­ро­но­ма чи керівни­ка підпри­ємства (во­ни ж її об­слу­го­ву­ють, онов­лю­ють та про­во­дять ре­зерв­не копі­ю­ван­ня). Зраз­ком та­кої офісної си­с­те­ми мо­же бу­ти про­грам­не рішен­ня AGRO-NET NG роз­роб­ки AGROCOM GmbH & Co.
Дру­гий варіант — са­ма си­с­те­ма ви­ко­на­на у ви­гляді web-плат­фор­ми і пра­цює в інтер­нет-ме­режі. У та­ко­му варіанті ви­ко­нан­ня ко­ри­с­ту­ва­чеві не потрібно са­мостійно про­во­ди­ти опе­рації інста­лю­ван­ня та об­слу­го­ву­ван­ня про­грам­но­го інстру­мен­та, про­те всі дані зберіга­ють­ся на відда­ле­них сер­ве­рах. Зраз­ком та­кої си­с­те­ми є си­с­те­ма уп­равління рос­лин­ництвом VitalFields, що роз­роб­ле­на ком­панією WeatherMe OU. Ро­бо­та із цією про­гра­мою мож­ли­ва на сайті ком­панії після реєстрації та от­ри­ман­ня відпо­відно­го ко­ду до­сту­пу.
Та­кож си­с­те­ми мо­жуть різни­тись прин­ци­па­ми своєї по­бу­до­ви. На­при­клад, це мо­же бу­ти цілісний про­дукт, у яко­му пе­ред­ба­че­но мак­си­маль­ну кількість функцій, як от си­с­те­ма SMS (Spatial Management System) Advanced ви­роб­ництва Ag Leader. За інста­ляції вка­за­но­го про­дук­ту ко­ри­с­ту­вач от­ри­має фіксо­ва­ний набір функцій не­за­леж­но від то­го, чи бу­де він їх ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти, чи ні. Зо­к­ре­ма, крім функцій ек­с­пор­ту — імпор­ту інфор­мації у різних фор­ма­тах, руч­но­го вве­ден­ня інфор­мації, ство­рен­ня карт, роз­ра­хун­ку вро­жай­ності, норм вне­сен­ня ма­теріалів роз­роб­ки аг­ро­тех­но­логічних за­вдань для ди­фе­ренційо­ва­но­го вне­сен­ня тех­но­логічних ма­теріалів, кон­тро­лю за їхньою ви­т­ра­тою, фінан­со­вих по­каз­ників і на­дан­ня звіту про те, на яко­му са­ме ви­роб­ни­чо­му етапі ви от­ри­муєте або втра­чаєте при­бу­ток, ко­ри­с­ту­вач от­ри­мує мож­ливість ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти функції пе­ре­ве­ден­ня у ци­ф­ро­вий фор­мат су­пут­ни­ко­вих знімків, підтрим­ки ба­га­то­ша­ро­вої інфор­мації, па­кет­ної об­роб­ки інфор­мації та роз­ра­ху­нок ста­ти­с­тич­них по­каз­ників. Та­ким чи­ном ко­ри­с­ту­вач має мож­ливість про­во­ди­ти порівнян­ня да­них, от­ри­му­ва­ти ре­зуль­та­ти ко­ре­ляційно­го, кла­с­тер­но­го та па­кет­но­го аналізу, ство­рю­ва­ти ма­си­ви да­них за ро­ка­ми, інфор­мацію про індекс NDVI, рельєф то­що.
Низ­ка роз­роб­ників бу­ду­ють свої си­с­те­ми за мо­дуль­ним прин­ци­пом: до ба­зо­во­го па­ке­та функцій мож­на до­да­ва­ти інші шля­хом ак­тивізації до­дат­ко­вих мо­дулів — як, на­при­клад, у Trimble EZ-Office роз­роб­ки Trimble Navigation Limited. До скла­ду си­с­те­ми вхо­дять такі про­грамні мо­дулі: EZ-View, EZ-Office та EZ-Office Pro. Про­грам­ний мо­дуль Trimble EZ-View при­зна­че­но для пе­ре­гля­ду та дру­ку інфор­мації, що зібра­на навігаційним об­лад­нан­ням бор­то­вих за­собів Trimble EZ-Guide250, EZ-Guide 500 та FmX. У цьо­му мо­дулі є мож­ливість при­сво­ю­ва­ти іме­на полів та оп­раць­о­ву­ва­ти інфор­мацію сто­сов­но за­галь­ної об­роб­ле­ної площі, кількості про­ходів тех­ніки та за­галь­но­го ча­су її ро­бо­ти.
Про­грам­ний мо­дуль Trimble EZ Office 2010 при­зна­че­ний для об­роб­ки зібра­ної бор­то­ви­ми за­со­ба­ми інфор­мації та ство­рен­ня звітів, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся у тех­но­логічних опе­раціях ке­ро­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва і си­с­тем уп­равління сільсько­го­с­по­дарсь­кою тех­нікою. За до­по­мо­гою цьо­го мо­ду­ля мож­на зби­ра­ти та ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти дані про мар­ш­рутні хо­ди, межі засіяних та об­роб­ле­них діля­нок, зна­чен­ня фак­тич­них ви­т­рат насіння, до­б­рив, пе­с­ти­цидів на об­роб­ле­но­му полі, по­каз­ни­ки фак­тич­ної уро­жай­ності кон­крет­но­го по­ля, рас­трові знімки Google Maps та інші зо­б­ра­жен­ня.
Про­грам­ний мо­дуль Trimble EZ-Office Pro 2010 має до­дат­кові про­грамні інстру­мен­ти із роз­роб­ки про­гноз­них карт, ро­бо­ти із ба­га­торічни­ми да­ни­ми карт уро­жай­ності та про­ве­ден­ня фінан­со­во­го аналізу ре­зуль­татів діяль­ності.
За мо­дуль­ним прин­ци­пом по­бу­до­ва­но ком­плекс­ну си­с­те­му уп­равління сільсько­го­с­по­дарсь­ким ви­роб­ництвом JD «Аг­рар-Офіс» ви­роб­ництва Land-Data Eurosoft. Про­грам­не за­без­пе­чен­ня вклю­чає низ­ку мо­дулів, зо­к­ре­ма: мо­дуль зби­ран­ня да­них для оп­тимізації гос­по­дарсь­кої діяль­ності Field Doc; мо­дуль уп­равління ма­шин­но-трак­тор­ним пар­ком Fleet Management; мо­дуль Financial Analysis для аналізу ви­т­рат сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го підприємства, ру­ху гро­шо­вої ма­си та роз­ра­хун­ку собівар­тості про­дукції; мо­дуль ство­рен­ня кар­то­г­рам Documentation Maps, що на­дає тех­но­логічну інфор­мацію про ре­зуль­та­ти ро­бо­ти у графічно­му ви­гляді; мо­дуль уп­равління ре­сур­са­ми Resource Mana­gement для про­ве­ден­ня аналізу ви­ко­ри­с­тан­ня ре­сурсів та роз­роб­ки ре­ко­мен­дацій для оп­тимізації ви­роб­ництва; мо­дуль Preventive Maintenance, що за­без­пе­чує зби­ран­ня да­них для кон­тро­лю технічно­го на­пра­цю­ван­ня та рег­ла­мент­но­го об­слу­го­ву­ван­ня техніки; мо­дуль Fleet Management за­без­пе­чує пе­ре­да­ван­ня інфор­мації про місцез­на­хо­д­жен­ня, стан та про­дук­тивність ма­ши­ни, роз­роб­ку за­вдань для відбо­ру грун­то­вих проб, ро­бо­ти роз­ки­дачів до­б­рив та об­при­с­ку­вачів, об­лад­на­них Yara N Sensor та Green Seeker, фор­му­ван­ня карт уро­жай­ності. Си­с­те­му «Аг­рар-Офіс» мож­на поєдну­ва­ти з ISOBUS-терміна­ла­ми: Amazone, Rauch, Bogballe, Kverneland та ін.
Ос­таннім ча­сом си­с­те­ми ма­ють функції опе­ра­тив­но­го уп­равління пар­ком сільсько­го­с­по­дарсь­ких аг­ре­гатів. Геоінфор­маційна си­с­те­ма Benish Logistic ви­роб­ництва ТОВ «Беніш Джі Пі Ес Україна» при­зна­че­на для моніто­рин­гу ру­хо­мих об’єктів за до­по­мо­гою си­с­тем су­пут­ни­ко­вої навігації, об­лад­нан­ня і тех­но­логій стільни­ко­во­го зв’яз­ку. До скла­ду пред­став­ле­ної си­с­те­ми вхо­дить бор­то­вий блок, що мон­тується на сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му аг­ре­гаті, та офісна ча­с­ти­на. Бор­то­вий блок при­зна­че­но для виз­на­чен­ня про­сто­ро­вих і ча­со­вих ко­ор­ди­нат аг­ре­га­ту, виз­на­чен­ня та до­ку­мен­ту­ван­ня па­ра­метрів йо­го ро­бо­ти за да­ни­ми дат­чиків і пе­ре­да­ван­ня інфор­мації у тек­с­то­во­му чи кар­то­графічно­му ви­гляді у ре­жимі on-line за до­по­мо­гою лінії мобіль­но­го зв’яз­ку на ба­зо­вий сер­вер. Офісна ча­с­ти­на при­зна­че­на для от­ри­ман­ня та візу­алізації кар­то­графічної інфор­мації і ха­рак­те­ри­с­тик ро­бо­ти аг­ре­га­ту, аналізу­ван­ня от­ри­ма­них да­них. До­ступ до ба­зо­во­го сер­ве­ра — за до­по­мо­гою ме­режі Інтер­нет.
Дис­пет­чер у ре­жимі ре­аль­но­го ча­су має змо­гу от­ри­му­ва­ти інфор­мацію про: об’єкт моніто­рин­гу та йо­го іден­тифі­каційний но­мер; по­точ­не місце­з­на­хо­д­жен­ня, час та ре­аль­ну швидкість.
Крім спо­с­те­ре­жень, за до­по­мо­гою про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня опе­ра­тор мо­же ви­ко­ну­ва­ти цілу низ­ку дій, зо­к­ре­ма: пе­ре­гля­да­ти історію об’єкта моніто­рин­гу, інфор­мацію про ста­тус відповідно до при­своєних сим­волів, іден­тифікаційний но­мер, час, кількість су­пут­ників, із яких от­ри­мується сиг­нал, час над­хо­д­жен­ня сиг­на­лу, серійний но­мер об’єкта, швид­кість ру­ху, мо­дель, дер­жав­ний но­мер, осо­бу опе­ра­то­ра об’єкта, підрозділ. А та­кож пе­ред­ба­чає фор­му­ван­ня інфор­мації про ви­б­ра­ний об’єкт у те­ма­тичні звіти: до­бо­вий пробіг, мак­си­маль­на/се­ред­ня швид­кість, пробіг за пев­ний період, час і місце зу­пи­нок та сто­я­нок, час у русі, відвіду­ван­ня ге­о­зон, кількість мо­то­го­дин, інфор­мацію зі вста­нов­ле­них дат­чиків. Пе­ред­ба­че­на та­кож мож­ливість зберіга­ти інфор­мацію у файлі, дру­ку­ва­ти та пе­ре­но­си­ти її в еле­к­тронні таб­лиці Excel.

   Та­ким чи­ном су­часні си­с­те­ми, ви­ко­ри­с­то­ву­вані у сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві, да­ють змо­гу ком­плекс­но інтер­пре­ту­ва­ти на­ко­пи­че­ну інфор­мацію, маніпу­лю­ва­ти нею, опе­ра­тив­но її по­нов­лю­ва­ти та аналізу­ва­ти, поєдну­ю­чи із прий­нят­тям уп­равлінських рішень як на внутрішньо­го­с­по­дарсь­ко­му, так і регіо­наль­но­му рівнях. Го­ло­вна цінність та­ких інфор­маційних си­с­тем із по­зиції уп­равління по­ля­гає у мож­ли­вості прив’яз­ки всіх да­них до об’єкта із відо­ми­ми ко­ор­ди­на­та­ми, що істот­но по­лег­шує про­цес прий­нят­тя рішень під час ви­роб­лен­ня мож­ли­вих сце­наріїв ре­алізації тех­но­логій із ура­ху­ван­ням по­точ­них умов.
Інте­г­рація у про­це­си сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва новітніх інфор­маційних тех­но­логій та си­с­тем аналізу об’єктив­ної і ак­ту­аль­ної інфор­мації, от­ри­ма­ної від су­час­них за­собів моніто­рин­гу за па­ра­ме­т­ра­ми рос­лин, грунтів і по­го­ди; за­собів уп­равління тех­но­логічни­ми опе­раціями, а та­кож фор­му­ван­ня постійно по­нов­лю­ва­них баз да­них рин­ко­вої інфор­мації ви­су­ва­ють пе­ред пер­со­на­лом сільсько­го­с­по­дарсь­ких підпри­ємств кар­ди­наль­но нові ви­мо­ги. Су­часні умо­ви ве­ден­ня гос­по­дар­ст­ва по­тре­бу­ють від керівни­ка, аг­ро­но­ма, інже­не­ра і ме­ханіза­то­ра не ли­ше вміння вільно во­лодіти внутрішньо­го­с­по­дарсь­кою інфо­р­­­мацією сво­го рівня, знан­ня­ми про ціни на про­дукцію, ре­сур­си, по­слу­ги то­що, а й вільно ко­ри­с­ту­ва­ти­ся комп’юте­ром та про­грам­ним за­без­пе­чен­ням і з їхньою до­по­мо­гою ос­мис­ле­но опе­ру­ва­ти інфор­мацією про цільові об’єкти та події у ре­аль­но­му часі. Тільки за та­ких умов сільсько­го­с­по­дарсь­ке ви­роб­ництво, у яко­му досі уп­равлінські рішен­ня прий­ма­ють­ся за­зви­чай на ос­нові осо­би­с­то­го досвіду, інтуїції та здо­ро­во­го глуз­ду, пе­ре­тво­рить­ся на новітню ди­намічну си­с­те­му, що здат­на швид­ко й ефек­тив­но роз­ви­ва­ти­ся.

Інтерв'ю
ТОВ «Дніпро-99» — це релоковане підприємство. З 1999 року успішно працювало на Херсонщині, там обробляли 200 га землі, вирощували овочеві культури (моркву, редиску, цибулю яру та озиму, столові буряки, коренеплідну селеру, солодкий перець... Подробнее
Технологічний підхід до управління сільським господарством стає невід’ємною частиною успішного господарювання.  Точне землеробство ефективно мінімізує витрати, робочу силу та час, при цьому збільшуючи продуктивність і прибутковість... Подробнее

1
0