Спецможливості
Статті

Велика четвірка: дюрок, п’єтрен, ландрас і велика біла англійського походження…

06.11.2014
2924
Велика четвірка:  дюрок, п’єтрен, ландрас  і велика біла англійського походження… фото, ілюстрація

Раніше майже у кожному селянському дворі обов’язково тримали кабанчика «на сало». Проте пріоритети суспільства змінюються, і якщо вчора сало головувало на столах українців, то сьогодні воно поступилося місцем м’ясу. Відповідають сучасним тенденціям і свинарі, які роблять акцент на м’ясному поголів’ї свиней. Саме таких свиней вирощують на підприємстві «Фрідом Фарм Бекон». Тож переймати «ази» свинарства ми приїхали до Віктора Лісного, керівника господарства.

Раніше майже у кожному селянському дворі обов’язково тримали кабанчика «на сало». Проте пріоритети суспільства змінюються, і якщо вчора сало головувало на столах українців, то сьогодні воно поступилося місцем м’ясу. Відповідають сучасним тенденціям і свинарі, які роблять акцент на м’ясному поголів’ї свиней. Саме таких свиней вирощують на підприємстві «Фрідом Фарм Бекон». Тож переймати «ази» свинарства ми приїхали до Віктора Лісного, керівника господарства.

К. Сокольнікова
k.sokolnikova@univest-media.com

Свинарником і не пахне
Зустрілися із Віктором Анато­лійо­вичем у Херсоні у центральному офісі компанії. Звідти не довго думаючи направилися до головної ферми, в м. Цюрупинськ. І перше враження від свинокомплексу — тут немає характерного для свиней специфічного запаху.
Людей на фермі працює небагато (12 осіб), але всі, в основному, молоді, привітні і видно, що свою справу цінують. Як пізніше поділився тонкощами свого підходу до ведення справи господар, саме таких людей і добирає для роботи на своїй фермі — які люблять тварин. Бо ж у нього такий принцип: робота має приносити задоволення. Сам Віктор Ана­то­лійович за фахом зооінженер. Починав трудову діяльність у місцевому радгоспі зоотехніком-селекціонером. Сви­нар­ст­вом зайнявся у компанії «Фрідом Фарм» із 2001 р. з відродження старих ферм у декількох районах області. І ось уже 13 років Віктор Лісний цілком віддається справі.

Генетичні переваги
Виробництво у компанії будується шляхом упровадження сучасних технологій, реконструкції старих ферм та використання передового світового досвіду. Кращий генофонд зосереджено на маленькій фермі, яка має чотири приміщення, кожне із яких спеціалізоване під певні технологічні групи свиней. Для кожної групи тварин створено оптимальні умови утримання та годівлі.
   Основне стадо нараховує 200 свиноматок та 25 кнурів порід велика біла та ландрас англійського походження. Сфор­­мовано стадо шляхом завезення свинок та кнурців у 2003 р. із Північної Ірландії. Вони були основою сучасного стада. Завезених тварин давно вже нема, але сформоване на їхній основі поголів’я не лише зберегло високу племінну цінність, а й досягло певних переваг.
Це вже четверте-п’яте покоління тварин, добре адаптованих до умов Півдня України, з високою енергією росту.
   Кнурці, яких залишають для ремонту стада, мають скоростиглість 150–160 днів за витрати 2,2–2,3 кг корму на 1 кг приросту. Перші покоління завезених тварин мали дещо гірші показники відгодівельних якостей: зокрема, вік досягнення живої маси 100 кг сягав 180–185 днів, а витрата кормів на 1 кг приросту була у межах 3,2–3,4 кг.
   На фермі обладнано сучасний пункт штучного запліднення. Спеціаліст отримує спермопродукцію, оцінює її якість, розбавляє, фасує та використовує для запліднення свиноматок. У стадах обох порід — і великої білої, і ландрас — достатньо ліній та родин, щоб забезпечити чистопорідне розведення без застосування інбридингу.
   Ремонтних свинок для відтворення стада відбирають із гнізд кращих свиноматок: звертають увагу на кількість сосків, міцність конституції, енергію росту. Запліднюють свинок у віці восьми місяців за досягнення живої маси 140–150 кг. Багатоплідність становить 11,5–12,5 поросят, окремі свиноматки приводять і до 20 поросят, але в такому разі частина їх народжується дрібними, тому підлягає вибракуванню.
   За рік на середньорічну свиноматку отримують 24–26 поросят. Відлучення поросят від свиноматки проводять у віці 28–30 днів, далі поросят переміщують у цех дорощування, де їх утримують групами по 25–30 голів до тримісячного віку.
У цьому віці підсвинки досягають живої маси 45–50 кг, далі їх переводять у приміщення, що складається із десяти боксів, і розподіляють за призначенням: відгодівля або вирощування племінного молодняку для відтворення.
   Свиноматок та кнурів-плідників утримують в окремих приміщеннях. Дорослі тварини мають високу живу вагу: так, свиноматки сягають 300–350 кг.  Поряд із материнськими породами у господарстві розводять і тварин батьківських порід: п’єтрен, дюрок та червону білопоясу.
   На товарних фермах із маточним поголів’ям понад 1500 свиноматок впроваджено систему гібридизації, яка грунтується на поєднанні помісних свинок (велика біла × ландрас або, навпаки, ландрас × велика біла) із кнурами термінальних генотипів: п’єтрен, дюрок, червоної біло­поясої та помісних кнурів від їхніх поєднань.
Така система відтворення забезпечує максимальний прояв ефекту гетерозису за відтворювальними якостями, високий рівень відгодівельних та м’яс­­них якостей, які мають адитивний характер успадкування.
Відгодівля:
«…свині корми не крадуть…»
Годівля із корит витратніша на відміну від самогодівниць на 0,5–1,0 кг корму на
1 кг приросту, адже частина кормів непродуктивно втрачається шляхом вигортання їх на підлогу та забруднення. Тому на фермі надають перевагу самогодівницям і сухому комбікорму.
Годівниці обладнані автонапувалками для зволоження корму. В господарстві випробували різні модифікації самогодівниць, і дослідним методом визначили, що там, де свині споживають корм без зволоження, показники гірші. 
Це пов’язано із тим, що тварина, підійшовши до годівниці, одразу з’їсти багато сухого корму не зможе, адже в неї не вистачить слини, аби змочити корм, а в разі переходу від годівниці до напувалки, і навпаки, її місце зазвичай займає інша тварина, і свиня просто не отримує потрібної кількості корму.
Якщо корм зволожений — тварина може більше його спожити. І ясна річ, що більше тварина з’їла корму за один підхід та взагалі протягом доби, то більший вона матиме приріст.
Своїм працівникам господар ферми жартома пояснює принцип годівлі: свині корм не крадуть, тож що більше тварина з’їсть корму, то більшою вона виросте. Годують свиней на фермі тільки збалансованими за широким спектром показників кормами. Для кожної статевої групи — свої вимоги до раціону, і за цими параметрами готують відповідний комбікорм. Основні корми у своєму складі містять ячмінь, пшеницю та кукурудзу. Але обов’язково включають також соняшниковий і соєвий шроти, макро- та мікроелементи у складі преміксу, амінокислоти — лізин, метіанін, оскільки у рослинних кормах їх не вистачає.
Такий підхід до годівлі і, зокрема, комбікорм оптимального складу, приготований із дотриманням усіх норм, що цілком відповідає потребам тварин і вимогам збалансованого раціону, забезпечує тварину, яка його споживає, повним комплектом поживних речовин. А отже, досягається головне виробниче завдання: тварина швидко набирає вагу і росте відповідно до її генетичних можливостей.
Утримання
Середньодобові прирости усього поголів’я на фермі — від народження до забою чи реалізації тварин — становлять 580 г. Свині на дорощуванні та відгодівлі за добу набирають у середньому по 781 г. Такий рівень приростів забезпечується шляхом повноцінної годівлі комбікормами, збалансованими за широким спектром поживних речовин, та створенням оптимальних умов утримання тварин і мікроклімату в приміщеннях.
Мікроклімат — не другорядний чинник, що впливає на продуктивність тварин, він має безпосередній зв’язок із приростом: так, за підвищення температури до 30°С апетит тварин зменшується вдвічі, а отже, і зменшується приріст, і знижується набрана вага. За холодної пори року, коли температура падає, наприклад, нижче 13°С, свині охоче і багато їдять — на перший погляд, це добре, але частину енергії тварини витрачають на обігрівання тіла.
Згадайте звичайний свинокомплекс… Одразу в пам’яті постає довжелезне приміщення на 5–10 тис. голів свиней, якому, здається, немає ні кінця ані краю. У такому свинарнику важко дихати, адже вентилювати його доволі складно. А тому запах від життєдіяльності свиней накопичується і постійно утримується у приміщенні.
До того ж таке приміщення складніше тримати у постійній чистоті. А за протягів, загазованості, підвищеної вологості, холоду, задухи, утримання тварин на мокрій підлозі, годівлі їх із забруднених годівниць свиням гарантовані респіраторні захворювання та захворювання кишково-шлункового тракту.
У господарстві ж, до якого ми приїздили, тварин утримують у сучасних охайних свинарниках, побудованих у вигляді коротких павільйонів, розподілених на окремі відділення, світлі і просторі, з вентиляцією і сухою підлогою.
Тут зосереджено декілька виробничих майданчиків. Такі невеликі майданчики за незначної чисельності поголів’я, до 400 голів на кожен, мають досить високий рівень продуктивності завдяки тому, що на них легше забезпечити оптимальні умови мікроклімату, організувати високоякісний догляд за тваринами, а отже, легше контролювати стан здоров’я поголів’я. Ще один важливий плюс — у таких умовах набагато комфортніше і приємніше працювати.

Ветеринарія та гігієна:
свині на контролі
З-поміж факторів, які забезпечують ефективність виробництва, статус здо­ров’я поголів’я має першочергове значення. Навіть якщо у тварини прекрасна генетика, а у господарстві побудовано сучасні виробничі комплекси, організовано годівлю оптимально дібраними комбікормами, працює досвідчений персонал. Але якщо є певні небезпечні інфекції чи бактеріальні захворювання, всі зазначені вище переваги нівелюються.
Усі тварини, яких завозять на ферму, попередньо проходять карантин, під час якого ветеринари роблять щеплення від  цирковірусу ЦВС-2 та респіраторних захворювань. До павільйону ж вони потрапляють після всіх необхідних досліджень і відповідних щеплень.
Надалі у господарстві постійно моніторять стан тварин: проводять дослідження крові свиней на основні інфекційні хвороби, наприклад лептоспіроз.
У разі виявлення захворювання таких тварин вилучають зі стада та ізолюють. Приміщення, не зайняті поросятами, вичищають, миють, провітрюють та дезінфікують. Правил гігієни дотримується і ко­­жен працівник ферми: під час переходу з павільйону в павільйон обов’яз­ково миється взуття у спеціальній ємності з водою.

Продукція
На підприємстві не займаються роздрібною торгівлею. Адже господар ферми вважає, що це — окремий бізнес, якому окремо потрібно приділяти чимало зусиль та уваги. Тож поки ферма та виробництво були зовсім невеликими, час від часу продавали м’ясо. Зараз, коли господарство розрослось, основну увагу зосередили на збуті живих тварин на забій переробним підприємствам або ж певну частину — у вигляді напівтуш. Ще один сегмент виробничого напряму господарства — реалізація живих поросят трипородного гібрида — ланд­рас × велика біла × термінальний кнур (дюрок × п’єтрен) віком 70–75 днів і вагою 25 кг. А також — продаж ремонтних кнурів та свиноматок.

Інтерв'ю
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.

1
0