Спецможливості
Технології

Складова технології виробництва високоякісного зерна

05.06.2008
677
Складова технології виробництва високоякісного зерна фото, ілюстрація
Складова технології виробництва високоякісного зерна

Складова технології виробництва високоякісного зерна

Останнім часом в Україні спостерігається падіння виробництва продовольчого зерна озимої пшениці до рівня 20–30% його валового збору. Основною причиною цього є катастрофічне погіршення умов вирощування даної хлібної культури, серед яких найбільший вплив мають такі: збіднення грунтів на елементи мінерального живлення внаслідок зменшення обсягів внесення добрив; пошкодження зерна клопом черепашкою, порушення сівозмін, невчасне збирання врожаю, сильне забур’янення посівів, тривале зберігання зерна на відкритих токах (“Вісник аграрної науки”, 2001, №1).
Разом з тим наша країна має одні з кращих грунтово-кліматичних умов для виробництва високоякісного зерна озимої пшениці. Зоною гарантованого вирощування сильних, цінних та твердих пшениць є степові, а також частина лісостепових областей. Значних збитків зернове господарство цих регіонів зазнає від клопів черепашок, із яких найпоширеніша й найнебезпечніша — шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.).
Протягом останнього десятиліття відмічене значне зростання пошкодження зерна пшениці клопом черепашкою. Так, у 80-ті роки в зоні Степу в зерновій масі в середньому виявилося 2,2% пошкоджених зерен, в окремих партіях — 6–25%. В 90-ті ж роки пошкодженість зерна в середньому становила близько 8%, а в окремих партіях — від 26–58 (1993 р.) до 60–94% (1997 р.).
У 1999 році розпочався черговий спалах масового розмноження шкідливої черепашки, який триває й нині. Так, у 2000 р. середня пошкодженість нею зерна пшениці в більшості областей Степу становила 5–19%, в окремих партіях — від 20–40 (Запорізька, Кіровоградська, Харківська) до 55–97% (Миколаївська, Херсонська, Луганська обл.). У 2001 р. за середньої пошкодженості врожаю 1,7–8% в певних партіях цей показник також був досить високим — 18–25 і навіть 50% у багатьох із зазначених вище областей. Це спричинило значне зменшення обсягів заготівлі зерна підвищеної якості (3–4-й класи).
Головна причина зростання шкодочинності клопа черепашки полягає в послабленні уваги щодо проведення захисних заходів, особливо хімічної боротьби. Але ж захист посівів пшениці від цього небезпечного шкідника є складовою технології виробництва високоякісного зерна.
Зимує шкідлива черепашка в стадії дорослого клопа під опалим листям у лісах, полезахисних смугах й інших місцях із дерново-чагарниковою рослинністю. В кінці квітня — на початку травня за денної температури 18, 19°С клопи з місць зимівлі перелітають на поля, зосереджуються з країв полів озимини поблизу лісосмуг і поступово розселяються по всій площі посіву. Через 5–12 днів від початку живлення на рослинах самки починають відкладати яйця. Й процес цей триває до кінця червня. Ембріональний розвиток шкідника триває 6–12, а за прохолодної погоди — до 20 днів. Тривалість розвитку личинок становить від 20 до 60 днів залежно від температури й вологості повітря. У своєму розвитку личинки проходять п’ять віків.
Шкодочинність клопів, що перезимували, полягає переважно в кількісних втратах урожаю. Пошкоджені рослини зернових на ранніх фазах свого розвитку (сходи, кущіння) засихають, а в період колосіння утворюють повну або часткову білоколосицю.
Личинки шкідливої черепашки в першому віці неактивні, в другому ж починають живитись. Найбільшої шкоди завдають личинки старших (третього-п’ятого) віків, а також окрилені клопи нового покоління, які живляться вмістом зерна. Зерна, пошкоджені на ранніх фазах (формування зерна — початок молочної стиглості), зморщуються і в подальшому потрапляють у відходи. На зернах же, пошкоджених у фазі молочно-воскової й повної стиглості, утворюються вм’ятини. При живленні клопів зерном зовнішні ознаки пошкоджень малопомітні. Ендосперм у пошкодженій частині стає пухким, борошнисто-білим, легко кришиться при натисканні, що спричинено дією комплексу ферментів, які вводяться клопом при живленні. Личинки й клопи нового покоління здатні також пошкоджувати зерно у скошених валках, догодовуються й на опалих колосках і зерні.
Борошно з пошкодженого клопами зерна має низькі хлібопекарські й харчові якості внаслідок деградації клейковини під впливом слини черепашки. Небезпека втрати кондиції сильної й цінної пшениці може виникати при вмісті в урожаі, відповідно, 1 і 2% домішок зерен, ушкоджених черепашкою (Арєшников, Старостін, 1992). Крім значного зниження хлібопекарських властивостей урожаю, в певних випадках має місце на 30–50% втрат схожості насіння (Фещин, 2001).
Під час збирання озимих недогодовані клопи розселяються по різних біотопах, часто скупчуючись на ярих культурах, зокрема на кукурудзі, частина їх летить у місця зимівлі, де продовжує живитись насінням злакових трав, а інколи й деревних порід (клен, ясен тощо). Клопи, які накопичили жировий запас, у перші ж дні після міграції на зимівлю ще в липні укриваються під підстилкою в пухкому, трохи зволоженому шарі грунту й залишаються там нерухомими до весни.
У регуляції чисельності шкідливої черепашки певне значення мають паразитичні комахи. Серед них найважливішим є яйцеїди теленоміни (ряд перетинчастокрилих). В репродуктивний період яйцепаразити нечисленні, хоча пізніше здатні заразити 50–90% яєць, знищують ту частину популяції, яка так чи інакше гине, оскільки не встигає доживитись на посівах. На личинках останніх віків й імаго черепашки, які вже встигають завдати шкоди посівам, паразитують також мухи-фазії.
Зважаючи на біологічні особливості й спосіб життя шкідливої черепашки, для ефективного захисту посівів зернових від неї потрібна комплексна система, складовими якої є організаційно-господарські, агротехнічні, хімічні й інші заходи. Головна ж роль захисних заходів має полягати в збереженні якості врожаю.
У підвищенні якості врожаю пшениці велику роль відіграють сівба по кращих попередниках (чорний пар, горох, багаторічні трави, кукурудза на зелену масу й силос) в оптимальні строки високоякісним кондиційним насінням, своєчасний обробіток й утримання грунту в чистому від бур’янів стані, дотримання норм висіву й глибини загортання насіння, а також застосування всіх заходів, що оптимізують водний і харчовий режим рослин.
Важливим є позакореневе підживлення рослин сечовиною (50 кг/га д.р.) в період виходу в трубку й до початку молочної стиглості зерна. Це сприяє збільшенню вмісту в зерні сирої клейковини на 3–7% і значному покращанню її якості. За рахунок підживлення можна на 3–4% підвищити допустимий рівень пошкодження зерна й, відповідно, критерій чисельності личинок шкідливої черепашки, за якої доцільний хімічний захист посівів.
Позакореневе підживлення рослин сечовиною інколи доцільно проводити сумісно з обробкою посівів проти личинок черепашки інсектицидами, але дозу останніх при цьому треба зменшувати на 20–30%.
Весняне кореневе підживлення озимої пшениці мінеральними добривами в порівняно малих дозах (20 кг д.р./га) також дає можливість зберегти гарні технологічні якості зерна, незважаючи на високий вміст у ньому домішок зерен, пошкоджених черепашкою.
Практика свідчить, що навіть у роки депресії чисельності клопа черепашки без хімічного захисту посівів пшениці обійтися неможливо. Проти клопа, що перезимував, обробки доцільні тоді, коли його чисельність досягає 1–2 екз./м2, але при цьому не виключається потреба їх проведення проти личинок. Економічні пороги шкодочинності для останніх дуже низькі й становлять для сильних і цінних пшениць 1–2 екз./м2, для рядових — 4–6 екз./м2.
Хімічний захист посівів озимої пшениці від личинок черепашки треба здійснювати в період фази закінчення формування зерна й до воскової стиглості. Ефективними інсектицидами є Актара 25 WG, в.г. (0,10–0,14 кг/га), Базудин 600 EW, в.е. (1,5–1,8 л/га), БІ-58 новий, к.е. (1,5 л/га), Децис Форте, к.е. (0,05–0,08 л/га), Кінмікс, 5 КЕ, к.е. (0,2–0,3 л/га), Сумітіон, 50% к.е. (0,6–1,0 л/га), Фастак, к.е. (0,1–0,15 л/га), Ф’юрі, в.е. (0,07 л/га). При авіаобприскуванні норму витрати робочої рідини можна знизити з 50 до 20 л/га, але при цьому потрібно додавати антивипаровувач — сечовину (4–5 кг/га) або суміш сечовини (3 кг/га) з аміачною селітрою (2 кг/га). Це дає змогу стабілізувати ефективність і знизити дозу препарату на 20–30%.
В роки депресії у розмноженні шкідливої черепашки чисельність її личинок досягає економічних порогів шкодочинності не на всьому полі, а лише в крайовій його смузі. У таких випадках доцільно проводити крайові обробки посівів.
Велика роль належить раннім стислим строкам збирання врожаю пшениці. Це дає можливість як суттєво знизити пошкодженість зерна, так і позбавити клопів джерел живлення й тим самим обмежити їх чисельність. За сухої жаркої погоди й низької вологості для скорочення строків збирання врожаю доцільне роздільне збирання. В першу чергу збирають на полях, найбільш заселених черепашкою, й там, де прогнозують отримання високоякісного зерна.
Лущення стерні зразу ж після збирання врожаю сприяє скороченню строків і погіршенню умов нажировочного живлення шкідливої черепашки, внаслідок чого частина її популяції гине під час зимівлі.

М.Круть,
канд. біол. наук,
Інститут захисту рослин УААН

Інтерв'ю
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про

1
0