Сівалки: що в бункері механічної сівалки?

Найпопулярніші механічні зернові сівалки - бункерні - це ті, що мають триметрову ширину захвату. На ринку сьогодні представлено нові моделі і цікаві. Тож нижче ми подаємо короткий огляд цієї техніки і того, що наразі пропонують виробники.

За робочої ширині 3 м для оптимального висівання не обов'язково потрібна пневматична сівалка з комп'ютерним управлінням з дорогою системою дозування та розподілення насіння. Багато хто з агровиробників в цьому класі використовує дуже успішно звичайні механічні сівалки з бункером - як навісні, так і причіпні. Разом з цим, як нові моделі, так і їхні удосконалення. Отже, бункерні сівалки, як і раніше, актуальні та популярні.
Виробники техніки розповіли про тенденції та варіанти додаткового обладнання, і ми розробили поради щодо купівлі посівної техніки. Також до вашої уваги ми пропонуємо короткий огляд основних представників цього класу сівалок.

Навісні чи причіпні
Причіпні сівалки були і залишаються класикою. У них часто є своя власна ходова частина, отже, їх можна використовувати як окремо, так і в комбінації, наприклад, з бороною. За використання стандартної триточкової навіски приєднання до грунтообробного знаряддя відбувається легко. Щоправда, через це така комбінація буде значно довшою, і потреба у тягловій силі збільшиться. За допомогою гідравлічної зчіпки можна рухатися з сівалкою на розворотній полосі та дорогами у транспортному положенні.
У навісних сівалок насіннєвий бункер подається вперед над грунтообробним знаряддям, що значно покращує центрування. Але зате уся комбінація «росте» вгору. Тому сучасні навісні сівалки повинні мати стабільні східці та платформу для безпечного заповнення машини. З інтегрованим гідравлічним верхнім привідним важелем та підйомним пристроєм навісну сівалку можна відтягнути ще далі за дискову борону для транспортування. Це також є перевагою на під'їзді до важкодоступних місць, адже не треба пускати сошники землею (що можна робити, звичайно, й з причіпними машинами та гідравлічною зчіпкою).
У навісних сівалок вдалого дизайну конструкція спирається не на дишло борони, а на ущільнювальний коток. Переваги: борона рухається незалежно від сівалки, удари від зіткнень з камінням не передаються на саму сівалку. Недоліки: у більшості випадків будуть потрібні складові адаптера, які чітко підлаштовуються одне до одного, особливо якщо обидва пристрої не від одного виробника. Установка і демонтаж, як правило, досить трудомісткі, більшість машин потребують опірної стійки. Навісні сівалки з тим самим устаткуванням обійдуться зазвичай на 1000-2000 євро дорожче. Багато виробників супроводжують свої начіпні машини, яким нині віддають перевагу професійні підприємства, розширеним набором стандартного устаткування.

З дисковим чи анкерним сошником
Анкерні сошники з тупим чи гострим кутом майже вийшли з моди, однак вони пропонуються ще для всіх механічних сівалок: прості, недорогі, легкі, не потребують ретельного обслуговування. Сошники з тупим кутом входження дають змогу на зораних площах працювати якісно, однак на мульчі та на більших швидкостях їм впоратись важко. Ризик засмічення вищий.
У всіх виробників є опція - дискові сошники. Вони надійні і можуть працювати на мульчі. Більшість виробників цього класу сівалок функціонують з однодисковими сошниками. Частенько сталеві диски комбінуються з пластиковими, які видаляють прилиплий грунт і допомагають тримати глибину (грубе налаштування окремо на кожному сошникові). Побачити роботу подвійних сошників можна, передусім, у важких умовах висіву та на мульчі.
Зміною тиску сошника змінюється й глибина у більшості анкерних та однодискових сошників. Робиться це просто і централізовано. При цьому, якщо характер грунту змінюється, глибина регулюється. Направляючі ролики вирівнюють глибину. У багатьох виробників ці ролики можна додатково змонтувати на анкерний/дисковий сошник. Подвійні дискові сошники здебільшого комбінуються з направляючими роликами.
Переваги роликів: більш точне дотримання глибини висівання за дуже змінного характеру грунту та вищої швидкості роботи, - однак за умови, що ролик достатньо широкий (вузенькі ролики просідають у борозну сошника, що йде попереду, вони майже не притискують, а за дощової погоди викидають насіння частково й нагору). Притискання насіння та краще закривання борозни - переваги роликів за неглибокого висівання та/або нестачі вологи. У інтегрованих конструкціях сівалок тиск сошників та глибину обробітку можна виставляти окремо.
Недоліки: додаткові ролики роблять сівалку дорожчою та важчою. Якщо ролики змонтовані додатково, глибину слід виставляти окремо на кожному сошнику (зате ці ролики за високої вологості можна підняти або зняти). Камені «втручаються» у характер проходження дискового сошника: після того, як диск прокотиться повз камінь, він піднімається ще раз нагору, коли вже ролик проходить цей камінь.
Першою чергою, більше місця потребують подвійні дискові сошники с широкими колесами, тому що крок сошників (зміщення) зменшується, а ризик забивання збільшується. Тому для висіву по мульчі рекомендується робити більшу відстань між рядками (наприклад, 15 см).

Зубчаста чи сітчаста борона
Борона бере на себе закриття висіяного насіння. Що важчими будуть грунтові умови, то важливішим буде її застосування.
Дуже добре працюють так звані точні борони, у яких частина зубців прочісує грунт майже горизонтально. Їх корисно використовувати, передусім, якщо глибина посіву невелика, адже вони забезпечують добре покриття насіння.
Важливим є обмеження глибини роботи борони. Для цього має бути можливість простої централізованої зміни тиску на борону. Зубці мають відхилятися, передусім на мульчованому посіві, щоб не розгрібати пожнивні рештки.
Роликова борона працює з двома рядами зубців. Передні занурюють у грунт. А на задніх рядах зубців змонтовані ролики, які йдуть точно висіяними рядками і втискають насіння в грунт. Ці ролики працюють незалежно від висівних сошників і не справляють жодного впливу на втримання глибини.

Привід Zellenrad або лопатеве колесо
Вимоги до системи дозування величезні: вона має точно відміряти кількість від одного до 400 кг/га, і це за насінин різноманітних форм і розмірів.
Переважна більшість машин працює з висівним валом, на якому обертаються на певній відстані висівні диски. Більшість сівалок здійснює дозування за допомогою безступінчатої системи регулювання числа обертів вала. Для дуже дрібного насіння існують спеціальні висівні диски, які можна включати в роботу без інструмента через впускну засувку (або без стопорного паза). Для посівного матеріалу певного виду машини частково змінюють напрям обертання вала.
Деякі фірми комбінують привід із лопатевими колесами, у яких можна регулювати ефективну ширину. Для особливо великого насіння (боби тощо) можна також частково змінювати частково висівні диски.
У принципі, всі всесвітньо відомі виробники досягають цілком добрих результатів (дотримання норми висіву, розподілення насіння поверхнею).
Великі розбіжності спостерігаються і під час самого процесу висівання. Вловлювальні чаші мають легко вставлятися і випорожнюватися. Практичним є також електричні допоміжні системи, що допомагають обчислити потрібну норму і після зважування першої дози дають змогу провести правильні регулювання приводу.
Практично на всіх машинах привід функціонує механічно за допомогою колеса або ж опірного колеса. Електричний привід у цьому класі сівалок є лише у Lemken Saphir 8. Перевагою такого (дорожчого) електричного приводу є те, що він полегшує дозування (машина сама буде проводити дозування, слід лише вказати масу прийнятої кількості насіння). Крім того, можна з легкістю змінювати норму висіву для різних грунтів натисканням клавіші. Ця функція у механічних сівалок зустрічається, наприклад, як і гідравлічна.

Фіксована або змінювана колія
Ширина проходу трактора - ширина колії та ширина профілю шин - змінюються, наприклад, коли операції з захисту рослин перекладають на плечі підрядника або в господарстві з'являється новий обприскувач.
Більшість систем функціонує схожим чином. Окремий проміжний вал коробки передач регулює висівні диски по ширині проходу агрегату. За заїзду в колію ці колеса зупиняються. У більшості машин відносно легко можна пересувати ведучі шестерні на валу і таким чином змінювати ширину самої колії. За допомогою додаткових ведучих шестерень можна варіювати також число вимкнутих рядків.
Для в'їзду в колію вмикається муфта проміжного вала коробки передач. Це відбувається або механічно (автоматичний вимикач з'єднаний з розмічувачем колії) або за допомогою звичайного бортового комп'ютера та електромагнітних муфт (сигнал від перемикального клапана, опірного колеса або дані про положення підйомного пристрою - через сигнальний пристрій трактора). Таке електричне рішення має переваги: ручне встановлення технічної колії, нагляд за роботою функцій або проста зміна «ритму» колій. На схилах колія може регулярно перериватися для попередження виникнення ерозії.
У багатьох комбінацій сівалок розмічувачі колії монтуються як на саму сівалку, так і на грунтообробне знаряддя, з яким вона працює. Важливо: вони мають відходити абсолютно вертикально, аби не виникало проблем у задній частині агрегату. Система запобігання наїзду зі зрізними болтами дає додаткову надійність.
У разі симетричного проходження технологічних колій на відстані 12, 18, 24 м слід починати на краю поля, задіюючи лише половину ширини сівалки. Тому практичною є наявність у деяких виробників серійних з'єднань, якими легко перевести машину на половину ширини для першого проходу.

Стандартний бункер чи надставки
Об'єм зернового бункера триметрових сівалок починається з 400 л, що для сучасних машин якось замало. Тому для багатьох агрегатів пропонуються надставки до бункерів. Тоді вища межа лежатиме в межах 1100 л. Щоправда, ці надставки часто ускладнюють очищення бункера.
Важливо аби отвір для завантаження був, за можливості, великим, щоб машину можна було заповнювати фронтальним навантажувачем або штабелеукладником. Кришка бункера має відкриватися широко й легко (з газонаповненим амортизатором). Вона повинна щільно закриватися, аби не проникала ні волога, ні пил. А сам бункер, особливо в нижній частині, повинен мати гладенькі стінки, без внутрішніх кутів. Це потрібно для того, аби там не залишалося посівного матеріалу й для легшого очищення. Для випорожнення відкидні днища мають відкриватися якомога ширше. Перегородки або ж хвилерізи перешкоджають небезпечному зміщенню зернової маси та дають більше впевненості на схилах. Механічний датчик рівня заповнення - це чудово. Якщо в машини є електричний пульт керування, в ньому має бути й індикатор залишкової кількості.
Г. Хьонер