Спецможливості
Агробізнес

Де взяти кошти на посівну?

11.04.2012
1091
Де взяти кошти  на посівну? фото, ілюстрація

Весняна погода, на яку так чекали, закінчується, як правило, досить швидко. Аграріям слід в короткі терміни провести великий обсяг агротехнічних заходів, спрямованих на підготування грунту до сівби: його підживлення, проведення сівби та пересівань загиблих озимих. Проте до організаційних питань додаються й фінансові. Де взяти кошти для своєчасного проведення всіх агротехнічних заходів?

Весняна погода, на яку так чекали, закінчується, як правило, досить швидко. Аграріям слід в короткі терміни провести великий обсяг агротехнічних заходів, спрямованих на підготування грунту до сівби: його підживлення, проведення сівби та пересівань загиблих озимих. Проте до організаційних питань додаються й фінансові. Де взяти кошти для своєчасного проведення всіх агротехнічних заходів?

О. Маслак,
канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК,
Сумський національний аграрний університет

Обсяги робіт
У середині березня, майже на місяць пізніше, порівняно з минулим роком, в Україні стартувала весняна посівна кампанія. Урядовці та аграрії солідарні у своїх прогнозах щодо майбутнього сезону. Цей рік буде випробуванням щодо ресурсного забезпечення та погодних умов. Крім традиційних обсягів весняних польових робіт, аграріям доведеться компенсувати величезні втрати озимих культур. Осіння посуха і несприятливі погодні умови взимку призвели до потреби пересівання близько 3 млн га озимих, тобто понад третини з висіяних восени минулого року 8,4 млн га. Ця оцінка не остаточна і може бути змінена в бік збільшення, оскільки в окремих регіонах ще уточнюють втрати. На пересівання потрібно близько 7 млрд  грн, з яких уряд готовий надати 300 млн. Весняна кампанія передбачається рекордною відразу за декількома показниками. По-перше, посівна площа досягне 18 млн га. По-друге, кошторис робіт, за оцінками Мінагропрому, становитиме 36 млрд грн, що в півтора раза більше за минулорічний показник і є рекордним для України. За оцінками експертів, вартість посівної може досягти навіть 40 млрд грн.
На старті посівної кампанії сільськогосподарські підприємства мали 381 тис. т дизпалива, що становить 93% до потреби, бензину - 96,1 тис. т, або 90% до потреби. До того ж, враховуючи перехідні залишки, запаси мінеральних добрив становили 801 тис. т діючої речовини, або 89% до заявки, що є на рівні відповідного періоду минулого року. Ускладнюють без того глобальне завдання пізні терміни початку посівної, що потребуватиме від аграріїв оперативного проведення робіт.
Щовесни основною проблемою аграріїв залишається дефіцит фінансових ресурсів. У цьому році він оцінюється близько 8,5 млрд грн. Щоб покрити потребу в грошах на посівну'2012, аграріям потрібно залучити понад 5 млрд грн банківських кредитів та понад 2,8 млрд грн - комерційних.
Банківські кредити
Порівняно з минулим роком, кількість фінансових установ, готових давати гроші під посівну, збільшилася.
Принциповими, однак, залишаються банки в питаннях застави. Проте окремі з них навіть розглядають можливість в якості забезпечення повернення кредиту майбутній урожай.
Такі умови кредитування є не зовсім прийнятними для аграріїв. У минулому році зниження цін на новий урожай зерна, подорожчання матеріальних ресурсів вплинули на недоотримання доходів від реалізації продукції. За продажу зерна у серпні-вересні 2011 р., за наявними на той час цінами, рентабельність господарювання становила 8-12%. Тому за подібної ситуації на внутрішньому ринку залучення кредитних ресурсів на умовах сплати за їхнє користування від 20% річних призведе до відповідного збільшення витрат підприємств та віднесе зернове господарство до збиткового напряму діяльності.

Комерційні кредити
Іншою можливістю забезпечення потреб аграріїв є отримання комерційних або (як їх ще називають) товарних кредитів. Такі кредити надають комерційні структури, що працюють на аграрному ринку. До таких торгівельних фірм належать постачальники насіння, мінеральних добрив, пально-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин тощо. При цьому розглядається комерційне кредитування за умови повного або часткового відстрочення платежу, повернення товарної продукції або коштів.
Надання комерційних кредитів стало вимушеним кроком торгівельних фірм, що опікуються проблемами аграрного сектору, та набуло поширення в період фінансової кризи 2008 р., яка супроводжувалася погіршенням платоспроможності сільськогосподарських підприємств. Наразі комерційні кредити можна отримати у провідних світових компаніях, що працюють на внутрішньому ринку України та мають можливість отримання дешевих кредитів (2-4% річних) за кордоном. Так, ТОВ «Сингента» розглядає можливості кредитування за придбання у них окремих видів продукції на умові попередньої оплати 50% вартості товару з остаточним розрахунком з нового врожаю.
Комерційні кредити можна отримати у торгівельних підприємствах на регіональному рівні. При цьому важливим є виконання взятих зобов'язань за попередні роки та ситуація на ринку окремих видів ресурсів. Наприклад, за перевищення пропозиції насіння ярих культур над попитом його власники можуть реалізувати товар з відстроченням платежу або його поверненням з нового врожаю.
Проте товарні кредити є не правилами співпраці комерційних структур з аграріями, а скоріше, виключенням з цих правил. Торгівельні підприємства надають перевагу продажу матеріальних ресурсів на умовах попередньої оплати. Тож дбайливі господарі завжди мають в запасі товарний фонд сільськогосподарської продукції, за реалізації якого можна отримати потрібні кошти.
Можливі доходи
Однією з гарантованих можливостей отримання коштів є продаж запасів зерна. Враховуючи валове виробництво зерна врожаю'2011 року на рівні 56,7 млн т, його запаси на 1 лютого поточного становили 23,6 млн т, що на дві третини більше за рівень відповідного періоду минулого року. До того ж, ціни на зерно збільшилися порівняно з початком маркетингового року. Так, у кінці березня можна було реалізувати пшеницю 3 класу за ціною 1780 грн/т, тоді як у вересні за неї можна було отримати 1500 грн/т. Ячмінь подорожчав на 200 грн - до 1670 грн/т, кукурудза - на 250 грн - до 1750 грн/т.
Проте велика пропозиція зерна на внутрішньому ринку стримує подальше зростання цін. Запаси зерна в країні на 1 липня 2012 р. очікуються не менше 10 млн т, що є рекордом для країни. Причиною цього стали низькі темпи експорту на початку сезону, які змінили графік поставок зерна на весь маркетинговий рік. У липні 2011 р. в Україні почали діяти мита на експорт зерна, що, разом зі скасуванням відшкодування ПДВ зернотрейдерам, призвело до мінімальних обсягів експорту. У липні Україна встановила антирекорд з експорту лише 380 тис. т зерна. Місяцем раніше поставки були майже в п'ять разів більшими. Хоча мита були скасовані восени 2011 р., експорт за першу половину сезону досяг близько 10 млн т. На початку 2012 р. активізації міжнародної торгівлі завадила аномально холодна погода, яка паралізувала роботу портів.
За 3,5 місяця, що лишилися до кінця маркетингового сезону, Україна не встигне розвантажити внутрішній ринок зерна. Експорт зерна в лютому становив 1,7 млн т за потреби мінімумі у 2 млн т. У березні очікується експорт 2,3-2,5 млн т. Темпи експорту зерна з країни - недостатні, щоб до кінця сезону встигнути розвантажити ринок. Перехідні залишки будуть завищеними. Із загального їхнього обсягу в 10 млн т близько 7 припаде на пшеницю, з них 5 млн т - на продовольчу. Це відповідає загальному споживанню на внутрішньому ринку. Загалом Україна не виходить на заплановані показники експорту в 26 млн т. У поточному сезоні він очікується в межах 21 млн т.
Доходи від реалізації аграріями молока теж повною мірою задовольняють їхні потреби. Через російську заборону на ввезення українських сирів в Україні розпочався обвал цін на молоко. Якщо ситуація не зміниться найближчим часом, аграрії почнуть зменшувати поголів'я худоби, що може спровокувати різкий дефіцит сировини. Після того як Росія ввела заборону на імпорт українських сирів, виробники цього продукту стали скорочувати обсяги виробництва. Не дивно, що такі заходи з боку Росії призвели до перевиробництва молока і, як наслідок, до обвалу закупівельних цін. З початку року вони знизилися майже на 10%, - до 3,3-3,5 тис. грн/т, що теж негативно позначиться на фінансовому стані аграріїв.

Ринок ресурсів
Забезпечуючи власні потреби у ресурсах, аграрії можуть розраховувати на стабільність цін. Вартість найбільш популярного добрива - аміачної селітри - потребує на рівні 3300 грн/т. При цьому хімзаводи мають чергу з бажаючих її отримати на 2-4 тижні вперед. Навряд чи наявність черги стане для хіміків підставою для зниження вартості добрив, швидше, навпаки. Нещодавні перемовини Антимонопольного комітету про здешевлення добрив завершилися тим, що ціни знизяться лише з травня. Тільки тоді з'являться вільні обсяги товару на заводах. Товарна пропозиція квітня є повністю реалізованою. У березні карбамід коштував у середньому 3,65-3,90 тис. грн/т, карбамідно-аміачна суміш (КАС) - на рівні 2,8-2,9 тис. грн/т.
На ринку насіння злакових культур домінує пропозиція продукції українського походження. Зокрема, елітне насіння ярої пшениці, ячменю вітчизняної селекції та виробництва для цьогорічної сівби можна придбати за ціною 3,6-3,8 тис. грн/т, овес - 4,5-5 тис., горох - близько 7 тис. грн/т. Проте гібриди кукурудзи провідних іноземних виробників коштували від 150 $/п.о. (80 тис. насінин). При цьому ціни на вітчизняні гібриди були значно дешевші та становили 9-10 тис. грн/т. Ціни на олійні культури мали широкий діапазон. Зокрема, гібриди соняшнику іноземних компаній коштували від $160 за п.о. (150 тис. насінин), ріпаку - $200 за п.о. (1,5 млн насінин), сої - 11 тис. грн/т. Вітчизняні гібриди соняшнику можна було придбати від 23 до 28 тис. грн/т, елітне насіння сої - 10 тис. грн. Відтак, залежно від вимог та вподобань покупців, можна вибрати на ринку необхідний посівний матеріал.
Про відсутність паритету цін між продукцією сільського господарства та засобами виробництва й матеріальними ресурсами почали говорити ще в першій половині 90-х років. Але й досі нічого не змінилося. Ціни на ресурси постійно зростають, а на продукцію сільського господарства змінюються здебільшого не на користь виробників. Тому прибутковим таке виробництво можна назвати умовно. Господарювати доцільно в тому разі, коли є можливість розширеного ведення галузі. Наразі це близько 50%. Тобто за нижчої віддачі вкладених у виробництво коштів інтерес до господарювання зменшується.

Тож спільними зусиллями аграріїв, владних структур та комерційних підприємств розпочата весняно-посівна кампанія має завершитися в оптимальні строки та забезпечити надійну основу майбутнього врожаю.

Інтерв'ю
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0