Спецможливості
Технології

Виробництво біопалива з свічграса: екологічно чиста енергія

17.05.2017
3287
Виробництво біопалива з свічграса: екологічно чиста енергія фото, ілюстрація
Відновлення вегетації проса прутоподібного навесні

Досить придатною сировиною для виробництва біопалива є багаторічні злакові культури, однією із яких є просо прутоподібне, або свічграс (Panicum virgatum). Це прямостояча теплолюбна і досить витривала в умовах посухи та високої температури культура із глибокопроникною (до 2,5 м) мичкуватою кореневою системою, що дає змогу рослинам витримувати короткострокові затоплення. У висоту свічграс досягає 2,5–3,0 м. Щільність кореневої системи цього виду проса у поверхневому 15-сантиметровому шарі вдвічі більша, ніж у люцерни, та втричі —  ніж у кукурудзи.

 

 

Швидкі тем­пи зро­с­тан­ня і ви­со­ка зи­мостійкість роб­лять цю куль­ту­ру при­ваб­ли­вою си­ро­ви­ною для ви­роб­ництва біопа­ли­ва, для ви­роб­лен­ня теп­ла та еле­к­т­ро­е­нергії за пря­мо­го йо­го спа­лю­ван­ня, га­зифікації та піролізу. Та­кож свіч­грас є біое­нер­ге­тич­ною рос­ли­ною, яку ви­ко­ри­с­то­ву­ють для ви­роб­ництва це­лю­лоз­но­го ета­но­лу. Але ос­нов­не при­зна­чен­ня про­са пру­то­подібно­го — це за­сто­су­ван­ня йо­го як си­ро­ви­ни для ви­роб­ництва па­лив­них гра­нул, які мож­на спа­лю­ва­ти у твер­до­па­лив­них кот­лах для обігріван­ня бу­динків.Волоть проса прутоподібного із насінням (а) та насіння проса прутоподібного (б)

Про­со пру­то­подібне як по­нов­лю­ва­не дже­ре­ло енергії має вель­ми по­зи­тивні зна­чен­ня енергії і низь­кий рівень ви­кидів пар­ни­ко­вих газів. Так, на­при­клад, від спа­лю­ван­ня ета­но­лу з про­са ви­кидів пар­ни­ко­вих газів більш ніж удвічі мен­ше, ніж від спа­лю­ван­ня бен­зи­ну. Про­со мо­же да­ва­ти вп’яте­ро більше енергії, ніж ви­т­ра­чається для йо­го ви­ро­щу­ван­ня.

Як ба­га­торічна куль­ту­ра про­со пру­то­подібне мо­же бу­ти ви­ко­ри­с­та­не для змен­шен­ня ерозійних про­цесів у грун­тах, як зе­ле­ний корм для ху­до­би та для ство­рен­ня па­со­вищ, для за­готівлі сіна і як замінник со­ло­ми зер­но­вих куль­тур для по­треб тва­рин­ництва (на підстил­ку), як суб­ст­рат для ви­ро­щу­ван­ня грибів.

Про­дук­тивність про­са пру­то­подібно­го пе­ре­бу­ває у ме­жах 6–25 т/га су­хої ре­чо­ви­ни. На полі йо­го мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти впро­довж 10 і більше років.

Вибір ділян­ки та пе­ред­посівна підго­тов­ка грун­ту

Уро­жайність про­са пру­то­подібно­го ве­ли­кою мірою за­ле­жить від скла­ду та ро­дю­чості грун­ту, опадів, що ви­па­да­ють в осінньо-зи­мо­вий період та в період ве­ге­тації, ге­не­ти­ки та інших фак­торів.

Про­со до­б­ре ро­дить на найрізно­манітніших ти­пах грунтів, але най­кра­щи­ми є до­б­ре дре­но­вані суг­лин­кові та супіщані грун­ти. Однак для ви­ко­ри­с­тан­ня на біопа­ли­во ре­ко­мен­до­ва­ни­ми є не­про­дук­тивні грун­ти, не­при­датні або не­ба­жані для ви­ро­щу­ван­ня ти­по­вих сільсь­ко­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.
До­б­ру вро­жайність про­со дає на грун­тах із рівнем кис­лот­ності (рН) близь­ким до ней­т­раль­ної. На та­ких грун­тах рос­ли­ни до­б­ре ви­ко­ри­с­то­ву­ють по­живні ре­чо­ви­ни, не­обхідні для рос­ту та роз­вит­ку. Над­то кислі або лужні грун­ти не при­датні, а по­живні ре­чо­ви­ни пе­ре­бу­ва­ють у фор­мах, не­до­ступ­них для рос­лин.Сходи проса прутоподібного навесні другого року вегетації

Для ак­тив­но­го рос­ту та роз­вит­ку рос­лин про­са тем­пе­ра­ту­ра впро­довж періоду ве­ге­тації має бу­ти в ме­жах 15…35°С, а ве­ге­таційний період — до­сить три­ва­лим. Як­що тем­пе­ра­ту­ра ниж­че 15°С або пе­ре­ви­щує 35°С, зро­с­тан­ня рос­лин сповільнюється або при­пи­няється. За оп­ти­маль­них умов зво­ло­жен­ня підви­щується ку­щистість рос­лин.

Не­ба­жа­ни­ми є землі, на яких ма­со­во зро­с­та­ють зла­кові бур’яни, зни­щен­ня яких у посівах до­сить про­бле­ма­тич­не. Як­що на полі, відве­де­но­му під висів про­са пру­то­подібно­го, є ве­ли­ка кількість ба­га­торічних ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих бур’янів, з осені пе­ред оран­кою їх не­обхідно зни­щи­ти вне­сен­ням пре­па­ра­ту суцільної дії.

Після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка за­для збе­ре­жен­ня во­ло­ги в грунті, подрібнен­ня рос­лин­них ре­ш­ток, про­во­ку­ван­ня про­ро­с­тан­ня насіння бур’янів для по­­даль­шо­го їхньо­го за­орю­ван­ня про­во­дять лу­щен­ня грун­ту на гли­би­ну 6–12 см. Ви­со­та гре­бенів на злу­ще­но­му полі має ста­но­ви­ти не більше 4 см. Оран­ку слід про­во­ди­ти на гли­би­ну 20–22 см. Гли­бо­ка оран­ка не­доцільна, ад­же в пер­ший рік ве­ге­тації ос­нов­на ма­са ко­ренів про­са розміщується пе­ре­важ­но у верх­нь­о­му (15–20 см) шарі грун­ту.
З осені, після оран­ки, про­во­дять вирівню­ван­ня по­верхні по­ля куль­ти­ва­то­ра­ми ти­пу КПС-4 на гли­би­ну 5–7 см.Вигляд посівів проса прутоподібного влітку

Важ­ли­вим еле­мен­том тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня про­са пру­то­подібно­го для от­ри­ман­ня друж­них та якісних сходів є пе­ред­посівна підго­тов­ка грун­ту. Пра­виль­не її про­ве­ден­ня має за­без­пе­чи­ти спри­ят­ливі умо­ви для про­ро­с­тан­ня насіння, ад­же схо­ди про­са у по­чат­ковій фазі рос­ту та роз­вит­ку не мо­жуть успішно кон­ку­ру­ва­ти з бур’яна­ми за во­ду, со­няч­не освітлен­ня і по­живні ре­чо­ви­ни.

Пе­ред­посівний об­робіток грун­ту про­­во­дять за на­стан­ня фізич­ної стиг­лості грун­ту: вирівню­ван­ня по­ля шлей­фа­ми, мілкий об­робіток в один або два про­хо­ди борін та кот­ку­ван­ня. Це дасть змо­гу ство­ри­ти дрібно­гру­доч­ку­ва­ту струк­ту­ру верх­нь­о­го грун­то­во­го ша­ру, збе­рег­ти во­ло­гу та ство­ри­ти на гли­бині за­гор­тан­ня насіння ущільне­не ло­же, що є не­обхідною пе­ре­ду­мо­вою одер­жан­ня швид­ких та друж­них сходів.

Для пе­ред­посівно­го об­робітку грун­ту за­сто­со­ву­ють та­кож аг­ре­га­ти ти­пу «Євро­пак», System-Kompaktor, System-Korund та інші, за­вдя­ки яким за один прохід аг­ре­га­ту ви­ко­нується ціла низ­ка тех­но­логічних опе­рацій.

Після цьо­го для до­дат­ко­во­го ущільнен­ня грун­ту про­во­дять до­посівне йо­го кот­ку­ван­ня.
Після про­ве­ден­ня куль­ти­вації ма­со­ва ча­ст­ка гру­до­чок розміром 0,01–10,00 мм на по­верхні по­ля
(в шарі 0–5 см) має ста­но­ви­ти не мен­ше 80%. Та­кий фракційний склад грун­ту пе­ре­шко­д­жає не­про­дук­тив­ним втра­там грун­то­вої во­ло­ги, по­кра­щує ае­рацію грун­ту та за­побігає вітровій і водній ерозії.
Твердість грун­ту в роз­пу­ше­но­му шарі має ста­но­ви­ти 0,2–1,0 МПа, а во­логість у шарі 0–10 см — 25–35%.

Сівба насіння

Ве­ли­ка ча­ст­ка насіння про­са пру­то­подібно­го після зби­ран­ня куль­ту­ри пе­ре­бу­ває у стані спо­кою та має низь­ку схожість. Але кількість та­ко­го «спля­чо­го» насіння з ча­сом змен­шується, і вже че­рез рік йо­го схожість мо­же збільши­ти­ся вдвічі.

Насіння про­са по­чи­нає про­ро­ста­ти за теп­ло­вої тем­пе­ра­ту­ри 6…8°С, але друж­не про­ро­с­тан­ня спо­с­терігається за прогріван­ня грун­ту до 15…16°С. Як­що в період про­ро­с­тан­ня теп­ло­ва тем­пе­ра­ту­ра зни­жується до 8…9°С, схо­ди з’яв­ля­ють­ся тільки че­рез два тижні, а за тем­пе­ра­ту­ри 3…5°С во­ни здебільшо­го ги­нуть або силь­но по­шко­д­жу­ють­ся.

На по­верхні грун­ту не має бу­ти ве­ли­ких гру­док, а са­ме насіння потрібно висіва­ти на гли­би­ну 0,5–1,5 см, ад­же у про­са пру­то­подібно­го во­но до­сить дрібне (3–6 мм за­вдовжки і до 1,5 мм за­шир­ш­ки). То­му для до­сяг­нен­ня до­б­ро­го кон­так­ту насіння з грун­том важ­ли­вим є при­ко­чу­ван­ня посіву до та, особ­ли­во, після сівби, ад­же не­ста­ча у цей період во­ло­ги в грунті у верх­ньо­­му посівно­му шарі мо­же при­зве­с­ти до низь­кої схо­жості насіння. За на­яв­ності не­обхідної кількості теп­ла та во­ло­ги схо­ди мо­жуть з’яви­ти­ся на п’ятий-сьо­мий день. За не­спри­ят­ли­вих умов (по­ни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря, по­су­ха та ін.) куль­ту­ра мо­же схо­ди­ти знач­но до­вше.

Ре­ко­мен­до­ва­на нор­ма висіву насіння за­ле­жить від йо­го схо­жості і ста­но­вить 2,5–10 кг/га. Ма­са 1000 насінин ко­ли­вається в ме­жах 1,2–1,6 г.

Насіння висіва­ють як ши­ро­ко­ряд­ним, так і зви­чай­ним ряд­ко­вим спо­со­бом. Для ши­ро­ко­ряд­ної сівби най­кра­ще за­сто­со­ву­ва­ти сівал­ки точ­но­го висіву ти­пу MISTRAL, «Клен-6» та інші з еле­к­трон­ною си­с­те­мою кон­тро­лю нор­ми висіву (ВСС). Ви­ко­ри­с­то­ву­ють та­кож ово­чеві сівал­ки СО-4,2, пе­ре­об­лад­нані бу­ря­кові ССТ-12Б або пнев­ма­тичні СУПН-8А, а для зви­чай­но­го ряд­ко­во­го висіву — СЗТ-3,6, СЗТ-3,6А, СЛТ-3,6. На грун­тах, що підда­ють­ся грун­товій та вітровій ерозії, за­сто­со­ву­ють спеціальні стер­нь­ові сівал­ки СРП-2, СТС-2,1 (СЗС-2,1), СТС-6, СКК-12 та ін. Відхи­лен­ня фак­тич­ної ви­т­ра­ти насіння від за­да­ної нор­ми висіву — не більше ±4%.Вигляд посівів проса прутоподібного восени

Ши­ро­ко­ряд­ний спосіб сівби ство­рює не­обхідний по­жив­ний і повітря­но-вод­ний ре­жи­ми грун­ту та дає змо­гу кра­ще до­гля­да­ти за рос­ли­на­ми у період ве­ге­тації, якісно про­во­ди­ти ви­дові і сор­тові про­по­лю­ван­ня. Для по­лег­ше­но­го про­ве­ден­ня пер­шо­го міжряд­но­го об­робітку грун­ту до по­яви сходів ре­ко­мен­до­ва­но ра­зом із про­сом висіва­ти «ма­яч­ко­ву» куль­ту­ру (ре­ди­с­ку або гірчи­цю білу то­що), які схо­дять де­що раніше від про­са. Їх домішу­ють у не­ве­ли­ких кілько­с­тях.

Для от­ри­ман­ня по­вноцінної гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин грунт має за­ли­ша­ти­ся во­ло­гим уп­ро­довж од­но­го міся­ця після по­яви сходів.

Як­що за ре­зуль­та­та­ми аналізів на­си­ченість грун­ту фо­с­фо­ром та калієм се­ред­ня або ви­со­ка, то вне­сен­ня цих еле­ментів пе­ред сівбою не потрібне. Азотні до­б­ри­ва за­зви­чай під час сівби не вно­сять, оскільки во­ни спри­я­ти­муть зро­с­тан­ню бур’янів, а це, своєю чер­гою, змен­шує кон­ку­рен­то­­спро­можність про­са пру­то­подібно­го у по­чат­ко­вий період рос­ту та роз­вит­ку.

Відо­ма прак­ти­ка, ко­ли про­со висіва­ють у місцях, що схильні до вітро­вої або вод­ної ерозії. У та­ко­му разі на по­верхні грун­ту вар­то за­ли­ша­ти муль­чу у ви­гляді рос­лин­них ре­ш­ток, які мо­жуть кон­тро­лю­ва­ти ріст та роз­ви­ток бур’янів, а та­кож спри­я­ють ут­ри­ман­ню во­ло­ги в грунті, зни­жу­ють су­мар­не ви­па­ро­ву­ван­ня із грун­то­вої по­верхні. Але є й не­доліки — че­рез на­явність мульчі на по­верхні по­ля де­що ус­клад­нюється про­цес сівби.

До­гляд за посіва­ми проса

Повітря­ний ре­жим грун­ту ре­гу­люється роз­пу­шен­ням йо­го в міжряд­дях (за ши­ро­ко­ряд­ної сівби насіння), щілю­ван­ням і по­верх­не­вим осу­шен­ням пе­ре­зво­ло­же­них діля­нок.

До­гляд за посіва­ми про­во­дить­ся впро­довж пер­шо­го ро­ку і на­весні дру­го­го ро­ку ви­ро­щу­ван­ня, ад­же са­ме в цей період бур’яни за­вда­ють знач­ної шко­ди рос­ли­нам про­са. Після роз­ро­с­тан­ня посівів, ко­ли ство­рюється стійкий гу­с­тий рос­лин­ний по­крив, про­во­ди­ти за­хо­ди, спря­мо­вані на змен­шен­ня за­бур’яне­ності, не потрібно.

То­му ро­бо­та, на­прав­ле­на на зни­щен­ня ­бур’янів після сівби, є над­зви­чай­но важ­ли­вим ета­пом тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня про­са пру­то­подібно­го. За­бур’яненість площі знач­но за­ле­жить від до­посівно­го ви­ко­ри­с­тан­ня землі та по­пе­ред­ників і на­бо­ру тех­но­логічних опе­рацій, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють під час до­гля­ду за посіва­ми.

Після сівби — за на­яв­ності сходів бур’янів, але до сходів про­са — мож­на за­сто­со­ву­ва­ти гербіци­ди суцільної дії.

У по­даль­шо­му кількість об­при­с­ку­вань після­с­хо­до­ви­ми гербіци­да­ми за­ле­жить від ча­с­то­ти по­яви бур’янів та їхньо­го спе­к­т­ра. За ши­ро­ко­ряд­но­го висіву мож­на про­во­ди­ти міжрядні об­робітки.

Оцінку ста­ну посівів про­во­дять на­весні на­ступ­но­го ро­ку, на дру­гий рік ве­ге­тації. До­б­ре до­гля­нуті посіви мо­жуть бу­ти про­дук­тив­ни­ми по­над 10–12 років. Про­со мо­же ура­жу­ва­тись ба­га­ть­ма ви­да­ми гриб­них за­хво­рю­вань, у то­му числі іржею, пля­ми­с­то­с­тя­ми ли­с­тя, ко­ре­не­ви­ми гни­ля­ми то­що.

Більшість із цих за­хво­рю­вань не за­вда­ють знач­но­го збит­ку посівам. Але у разі знач­но­го по­ши­рен­ня хво­роб не­обхідно за­сто­со­ву­ва­ти фунгіци­ди або висіва­ти стійкі проти хво­роб сор­ти. Вда­ють­ся та­кож і до зне­за­ра­жен­ня насіння фунгіци­да­ми.

Про­со є рос­ли­ною, яку ма­ло «тур­бу­ють» ко­ма­хи. На посівах ви­яв­ле­но по­пе­лиць, ци­ка­док, різно­манітних жуків, кло­па-че­ре­паш­ку, ко­ників, дро­тя­ників, але знач­ної шко­ди куль­турі во­ни не за­вда­ють.

Зби­ран­ня та зберіган­ня проса

Період зби­ран­ня біома­си про­са пру­то­подібно­го мо­же по­чи­на­ти­ся із пізньої осені та про­дов­жу­ва­ти­ся впро­довж усієї зи­ми (за умо­ви не­ве­ли­ко­го сніго­во­го по­кри­ву або йо­го відсут­ності) і ра­но на­весні до по­яви но­вих па­ростків.

Біома­су із про­са мож­на зби­ра­ти як пер­шо­го, так і дру­го­го ро­ку ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри, але про­мис­ло­ве ви­ко­ри­с­тан­ня на­стає на третій рік ве­ге­тації. За­зви­чай про­со пру­то­подібне дає до 30% сво­го по­тенціалу біома­си у пер­ший рік ве­ге­тації, до 70 — на дру­гий рік і 100% по­тенціалу — по­чи­на­ю­чи із тре­ть­о­го ро­ку ви­ко­ри­с­тан­ня посіву.

Ско­шу­ван­ня та зби­ран­ня про­са пру­то­подібно­го про­во­дять із ви­ко­ри­с­тан­ням зви­чай­но­го об­лад­нан­ня, тра­диційно­го для сіно­косіння, тоб­то вал­ко­у­кла­да­ча­ми і прес-підби­ра­ча­ми, пе­ре­важ­но один раз на рік. Ду­же рідко — двічі, ко­ли ви­ни­кає по­тре­ба ви­ко­ри­с­та­ти рос­ли­ни на корм.

Час зби­ран­ня про­са впли­ває на вихід біома­си і якість си­ро­ви­ни, що, своєю чер­гою, має вплив на ви­роб­ництво біопа­ли­ва і пов’яза­ну з ним еко­номіку. Так, на­при­клад, як­що зби­ран­ня вро­жаю біома­си відкла­дається до лю­то­го — бе­рез­ня на­ступ­но­го ро­ку, вихід біома­си че­рез втра­ти від вивітрю­ван­ня, оси­пан­ня ли­с­тя, об­ла­му­ван­ня сте­бел уп­ро­довж зи­мо­во­го періоду мо­же зни­жу­ва­ти­ся до 40%, збільшу­ють­ся та­кож втра­ти біома­си і в про­цесі зби­ран­ня. Але вод­но­час за зи­мо­вий період із біома­си ви­лу­го­вується ча­с­ти­на калію і хло­ру, що обу­мов­лює зни­жен­ня ви­кидів шкідли­вих ча­с­ток під час її спа­лю­ван­ня.

Ви­со­та зрізу­ван­ня про­са під час зби­ран­ня має бу­ти не мен­ше ніж 10–15 см. Це до­по­ма­гає підтри­му­ва­ти ефек­тив­ни­ми точ­ки рос­ту і зни­жує про­ко­ли шин. Крім то­го, та­ка ви­со­та стерні ефек­тивніше за­три­мує сніг узим­ку, в ре­зуль­таті чо­го змен­шується ви­па­дан­ня рос­лин у цей період.

Во­логість біома­си має ста­но­ви­ти не більше 15%, що га­ран­тує ви­со­ку якість си­ро­ви­ни та дає змо­гу обійти­ся без сушіння у про­цесі її гра­ну­лю­ван­ня. Гра­ну­ли з про­са ма­ють ниж­чий рівень ви­кидів шкідли­вих ре­чо­вин порівня­но зі спа­лю­ван­ням вугілля та при­род­но­го га­зу. У про­цесі сушіння біома­си про­са ви­т­ра­чається мен­ше енергії, ніж для де­ре­ви­ни, а під час зго­ран­ня па­лив­на ма­са свічгра­су не кок­сується.

Зібра­ну біома­су мож­на та­кож зберіга­ти у ве­ли­ких круг­лих або пря­мо­кут­ної фор­ми (вва­жа­ють­ся простіші в транс­пор­ту­ванні та обігу ) тю­ках, які зручні для спа­лю­ван­ня у спеціаль­них кот­лах. Тю­ки слід зберіга­ти в су­хо­му приміщенні або під на­крит­тям, ба­жа­но на піддо­нах. У по­су­ш­ли­вих рай­о­нах про­со мож­на зберіга­ти навіть про­сто не­ба, на ву­лиці.

Не­на­лежні умо­ви зберіган­ня біома­си про­са пру­то­подібно­го мо­жуть за­вда­ти до 25% збитків уп­ро­довж од­но­го ро­ку.

Висновки

На ос­нові да­них по­льо­вих досліджень ви­ро­щу­ван­ня про­са пру­то­подібно­го в на­уко­во-дослідній ме­режі ІБКіЦБ бу­ло скла­де­но тех­но­логічні кар­ти ви­ро­щу­ван­ня із аналізом струк­ту­ри ви­роб­ни­чих ви­т­рат (рисунок) і за­зна­чен­ням усіх опе­рацій, об­сягів ви­ко­ри­с­тан­ня ма­теріаль­но-технічних за­собів і праці для їхньо­го ви­ко­нан­ня та зроб­ле­но роз­ра­хун­ки ви­роб­ни­чої собівар­тості 1 т си­ро­ви­ни з 1 га посіву (таблиця).

За роз­ра­хун­ка­ми, ви­роб­ни­ча собівартість 1 т про­са пру­то­подібно­го у 2015 р., ви­хо­дя­чи із рівня уро­жай­ності 15 т/га і ре­аль­них ма­теріаль­них ви­т­рат, ви­т­рат на оп­ла­ту праці, відра­ху­вань на соціальні за­хо­ди, амор­ти­зації та інших опе­раційних ви­т­рат, ста­но­ви­ти­ме 432,98 грн.

Як вид­но із роз­ра­хунків, свічграс, або про­со пру­то­подібне, вар­те то­го, щоб на ньо­го звер­ну­ли ува­гу як на ви­со­ко­рен­та­бель­ну біое­нер­ге­тич­ну куль­ту­ру. 

 

О. Хіврич, канд. с.-г. на­ук, ст. на­ук. співробітник,
М. Гу­мен­тик, канд. с.-г. на­ук, ст. на­ук. співробітник,
О. Максімен­ко, відділ тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня біое­нер­ге­тич­них куль­тур,
А. Фур­са, канд. екон. на­ук,
ла­бо­ра­торія досліджень з еко­номіки, мар­ке­тин­гу та пла­ну­ван­ня,
Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків НА­АН

 

Iнформація для цитування

Свічграс: екологічно чиста енергія / О. Хіврич, М. Гу­мен­тик, О. Максімен­ко, А. Фур­са// Пропозиція/ — 2015. — № 6. — С. 74-78

Ключові слова: просо, другие зерновые

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 

1
0