Щоб «зайві» коні не гуляли в полі
Ведення агробізнесу полягає в тому, щоб отримати продукцію, яка буде конкурентна на ринку. Сьогодення наполегливо рекомендує: потрібно знижувати витрати на виробництво продукції. А для цього в кожного свій рецепт.
Ведення агробізнесу полягає в тому, щоб отримати продукцію, яка буде конкурентна на ринку. Сьогодення наполегливо рекомендує: потрібно знижувати витрати на виробництво продукції. А для цього в кожного свій рецепт.
А. Сухина
a.sukhina@univest-media.com
Хтось економить на добривах, насінні, ЗЗР, заробітній платі, на застосуванні неоригінальних витратних матеріалів для техніки тощо. Проте водночас усі чудово розуміють, що це не те, на чому потрібно економити. Адже відомі непоодинокі випадки, коли така оманлива «економія» ще більше завдає клопоту та збитків «горе-економістам», аніж допомагає «зберегти копійку». Чому так, я думаю, всі добре розуміють. Що ж робити? Які є шляхи «розумної» економії?
Останнім часом в Україні широко використовують трактори великої потужності, яких ще називають «енергонасиченими». До вашої уваги пропонуємо варіант підвищення ефективності використання гусеничного енергонасиченого трактора Chellenger MT 865C в одному із господарств Черкащини.
Як правило, для більшості аграріїв це — лише тяговий трактор, який здебільшого застосовують для виконання робіт, пов’язаних з обробітком грунту та висівом. У СТОВ «Маяк», що на Черкащині, так не вважають і твердять, що, якщо «підійти з головою», то можливості цих тракторів значно розширюються.
Заступник директора СТОВ «Маяк» Олексій Васильченко, як і годиться для керівника молодого віку, займається пошуком новаторських рішень, які можна було б упровадити у своєму господарстві і які б, ясна річ, давали відчутний економічний ефект. Так, більшість техніки, використовуваної у господарстві, було придбано саме завдяки рекомендаціям та наполегливості Олексія Миколайовича.
Отже, чому саме трактори Chellenger MT 865C?
— По перше, гусеничні трактори, порівняно з колісними, мають низку переваг. Головні з них — менша витрата пального завдяки зниженню коефіцієнта буксування рушіїв, кращі зчіпні властивості, ширші можливості агрегатування із різноманітним сільськогосподарським обладнанням, ну й, звісно, надійність тракторів цієї марки, — говорить заступник директора.
Першим новим трактором господарство «завдячує» компанії «Амако», яка на той час (у 2011 р.) запропонувала вигідні умови співпраці. Також одночасно було придбано дискову борону Chellenger.
Інше знаряддя для проведення основного обробітку грунту та висіву цим трактором було закуплено на відкритих аукціонах в Америці: два глибокорозпушувачі та два культиватори. Чому саме два? Тому що від початку оновлення МТП було заплановано придбати два таких трактори (через півроку після першого придбання наш парк поповнився ще одним новим трактором). Це дуже дорогі трактори, проте це якраз той варіант «розумної» трати коштів, коли, як кажуть, «вони того варті».
Потім перед нами постало питання, як завантажити ці трактори «на повну» у період висівання зернових культур. Наперед слід сказати, що для проведення висіву господарство також придбало новий висівний комплекс у компанії
Pttinger, яка є надійними партнером господарства вже впродовж тривалого часу (в експлуатації мають «зелену лінійку» виробництва цієї компанії).
Так, придбання посівного комплексу Terrasem C шириною захвату 9 м стало наступним кроком на шляху «розумної» економії. Цей висівний комплекс на наше замовлення не був оснащений функцією внесення мінеральних добрив, оскільки, на мою думку, для цього є багато інших способів та методів, а основне завдання сівалки — швидке висівання більшості сільськогосподарських культур. Чому для мене актуальне питання можливості проведення висіву більшості сільськогосподарських культур однією сівалкою? Відповідь дуже проста. Вже другий рік поспіль ми проводимо сівбу соняшнику суцільним способом. Такий досвід ми запозичили у господарстві «Так-Агро», керівник якої, Руслан Голуб, першим в Україні провів суцільний висів соняшнику сівалкою Pttinger Terrasem C. Використання ж висівного комплексу для сівби соняшнику, по-перше, — це краще завантаження сівалки, по-друге, — підвищення урожайності соняшнику в середньому на 4–5 ц/га, по-третє, — економія на використанні просапних сівалок
(у такому разі вони нам просто не потрібні), по-четверте, — економія на проведенні передпосівного обробітку грунту. І зрештою — це швидкість висіву, адже цей висівний комплекс здатен
проводити висівання на швидкості до
17 км/год. Так, ми у своєму господарстві проводимо висівання на швидкості 15 км/год, — ділиться досвідом Олексій Васильченко і продовжує:
— Звісно, для того щоб висівати соняшник цим способом, для початку потрібно зламати в голові ті стереотипи, які є в кожного з нас. Першого року, коли ми все ж таки зважились на висівання у такий спосіб, було засіяно соняшником площу 160 га. І, чесно кажучи, перший висів змусив мене добряче понервувати. Психологічно для мене було незвичним, що ти не можеш проконтролювати якість висівання сівалкою, адже насіння розміщується не в рядку, а врозсип на певній площі. І за норми висівання соняшнику, наприклад, 80 тис. га ми маємо близько
8 насінин на 1 м2, яких, поки знайдеш, згадаєш усіх святих. Проте згодом ми переконались в ефективності цього методу і вже другий рік поспіль проводимо висівання соняшнику суцільним способом. Таким чином маємо низку переваг: насамперед — це врожайність, потім — ефективна боротьба з бур’янами: якщо якісно спрацював грунтовий гербіцид, то соняшник через три-чотири тижні повністю закриває поверхню грунту, тож сонця для проростання бур’яну немає. Знаючи своїх прискіпливих колег-аграріїв, наперед дам відповідь на питання «а що робити, коли не спрацював грунтовий гербіцид?». Для цього є легка пружинна борона, яка чудово працює по соняшнику та якісно знищує бур’яни. Тобто агроном дивиться: ага, гербіцид чомусь не спрацював — потрібно щось робити. І у відповідну фазу росту бур’янів
«пускаємо» пружинну борону — і все, питання закрите: через декілька тижнів соняшник закриває грунт, а отже, смерть бур’янам.
Тепер перейдемо до тракторів. Шляхом використання широкозахватного та продуктивного причіпного обладнання ми вже частково збільшили ефективність їхнього використання. Проте нам цього виявилось замало. Одного разу, будучи з робочим візитом у свого товариша, фермера Юрія Сироти, я побачив, як за допомогою трактора він вносив рідкі мінеральні добрива. Таке рішення мені дуже сподобалось, і я почав думати, як його вдосконалити та впровадити у своєму господарстві. Під час наступної поїздки до Америки на аукціони із придбання техніки я там побачив нову для мене систему внесення рідких добрив, яка монтувалась на трактор (!),
а не на причіпне обладнання.
Без роздумів я їх придбав. Це були оригінальні системи, які вже давно є
в США (баки загальною ємністю рідини 5,5 т зі спеціальним кріпленням
на трактор).
Наступним етапом було встановлення таких ємностей на трактор. Проте без спеціального насосного обладнання вносити добрива неможливо. Відповідне технічне обладнання, яке нині встановлено у нас на тракторі, ми дібрали спільно із компанією UVC. Так, на тракторі (хоча вони й пропонували встановити ємності на причіпному обладнанні) було змонтовано: мембранний насос, який приводиться в дію від гідромотора, розподілювач добрив, витратомір та комп’ютер, який керує процесом внесення рідких препаратів. Чому я кажу препаратів? Тому що застосування такого обладнання, яке є ідентичним до того, що використовують на обприскувачах, дало нам змогу без проблем під час обробітку грунту та висіву вносити рідкі добрива (КАС, аміачну воду), грунтові гербіциди та деструктори — і це за незмінних витрат пального трактором. Тобто ми задаємо необхідну норму внесення препарату, а система сама нормує його витрату незалежно від швидкості руху агрегату. Нам не потрібно вже додатково «ганяти» обприскувач для внесення мінеральних добрив, грунтових гербіцидів КАС під час обробітку грунту — все це робить один і той самий трактор, причому, повторюю, за незмінної витрати пального.
Потім у передній частині всіх грунтообробних агрегатів, з якими працюють ці трактори, було встановлено шланги для протікання рідких препаратів та форсунки для їхнього внесення. І саме завдяки монтуванню обладнання на тракторі, а не на причіпному обладнанні, можна вносити різноманітні препарати за роботи з різними грунтообробними агрегатами. Для цього система обладнана швидкороз’ємними муфтами. Потрібно лише відчепити агрегат, змінити налаштування у комп’ютері, і все — ми готові працювати дальше. Ті, хто сьогодні пропонує подібні рішення на ринку України, компонують таке обладнання на грунтообробному або висівному агрегаті, мотивуючи це тим, що немає конструкційної можливості причепити на трактор ємності для рідини та відповідне обладнання. Ні, це не так — сьогодні вже є такі рішення! Взагалі можна просто причепити окремо бочку за грунтообробним агрегатом, проте, на мою думку, насос, розподілювач та витратомір мають бути встановлені саме на тракторі.
Доставку води та рідких мінеральних добрив у господарстві здійснюють двома тягачами, на кожному із яких встановлено шість ємностей по 5 т кожна. Єдиною проблемою для нас поки що є приготування робочого розчину безпосередньо в полі. Проте сьогодні вже є відповідні рішення і щодо цього. І я думаю, що цього року ми матимемо такий агрегат у своєму господарстві.
Основна проблема широкого впровадження такого рішення — це відсутність відповідних систем на ринку України. І це неправильно, адже для аграрної України таке рішення потрібно було впровадити ще багато років тому. І для цього ми маємо всі можливості. Пластмасові баки виготовити нескладно, оскільки маємо безліч фірм, які займаються виробництвом таких ємностей. А кріплення на трактор, які сьогодні вже виготовляють практично для всіх тракторів, нічого не варто «передрати» із закордонних аналогів — це також не проблема, адже більшість вітчизняної техніки виготовляється саме таким чином. Проте і тут не все гаразд. Для того, щоб це зробити, потрібно включати мізки, працювати, щось створювати, будувати. А з цим, на превеликий жаль, ніхто не хоче «зв’язуватись». Тому що тільки розпочни щось робити, а в тебе на порозі — купа інспекторів, перевіряльників із різних інстанцій і т. д. Тому й виходить, що, як це не прикро, в Україні — одні «торгаші», які всіма силами «будують» економіку країни. Адже ніхто не хоче зв’язуватись із «системою», а «верхи» не поспішають її змінювати. У зв’язку з цим люди і змушені займатись бізнесом на кшталт «купив — продав», з одного боку, тому що так легше, а з другого — може, хто й хоче розвивати виробництво, так «система» не сприяє цьому.
А сучасний закордонний трактор має працювати 365 днів на рік! І сьогодні в більшості успішних господарств України використовується імпортна техніка, і це дає можливість виходити на ринок і виживати. Адже така техніка на порядок, а то й більше краща, надійніша та технологічніша від вітчизняної. Сьогодні можливості таких сучасних тракторів дають змогу, наприклад, «запам’ятати» всі технологічні операції, які потрібно операторові зробити на краю поля, і внести відповідні налаштування у пам’ять комп’ютера. Після цього операторові потрібно лише натиснути кнопку — і всі операції буде виконано в певній послідовності. Оскільки ми використовуємо комбіновані агрегати у поєднанні з додатковими системами (для внесення рідких препаратів), то для нас це дуже важливо.
Що може запропонувати вітчизняна промисловість? На жаль, нічого, —
з сумом констатує Олексій
Миколайович…
Під час відвідання господарства трактор якраз проводив висівання соняшнику сівалкою Terrasem з одночасним унесенням добрив КАС. Слід сказати, що за 100%-го наповнення баків рідиною, сівалки — насінням навантаження на двигун, за тракторним комп’ютером, на рівній ділянці поля становить 53–57% (!), а під гірку — 83%. Продуктивність за агрегатування із 9-метровою сівалкою Terrasem становила 11 га/год, середня витрата пального — 5,5 л/га. Як бачимо, навіть за такого навантаження 550 к. с. Challenger MT 865 C більше ніж достатньо.