Спецможливості
Архів

Ще рік тому нам казали: “Кому потрібна ваша якість?!”

15.07.2008
457
Ще рік тому нам казали: “Кому потрібна ваша якість?!” фото, ілюстрація
АТЗТ “Агро-Союз” — один із найбільших в Україні виробників молока. Торік півтори тисячі дійних корів підприємства дали середній надій 9 тис. літрів. Але паралельно зі збільшенням продуктивності молочного поголів’я в “Агро-Союзі” акцентують увагу на якості молочної сировини. На переконання генерального директора АТЗТ Володимира Хорішка, саме через неувагу до якості Україна має нині проблеми із зовнішньою торгівлею молочними продуктами.

— Останній рік в Україні активно обговорюють тяжкі наслідки для молокопереробних підприємств, які виникли після запровадження Росією м’ясо-молочного ембарго. А як ця подія позначилася на роботі великих виробників сировини, зокрема, АТЗТ “Агро-Союз”?
— Спочатку й ми постраждали, та потім усе нормалізувалося. Крім того, у переговорах із кількома переробними підприємствами ми реально відчули інше сприйняття якості молока. Якщо ще рік тому вони казали: “Та кому потрібне ваше молоко з вашою якістю?” — але й за більшою ціною! То нині розмова вже інша.
Звісно, це погано, коли закривають кордони й ринки. Але водночас ... Коли ринки були відкриті, чи орієнтувалися наші переробники на тенденції підвищення критеріїв якості? Ні, нічого не робилося! Мовляв, нам і так нормально. От тільки ця позиція нормальною не є. Бо треба було працювати до того, як грім ударив. Працювати швидко й наполегливо.
Тобто найгірше я вбачаю в тому, що за відкритих кордонів ніхто особливо не старався вивести якість молока на належний рівень. Порівняймо наші й іноземні параметри якості: чи можна так довго жити, навіть якщо режим експорту сприятливий?
— Чи можна сказати, що нині попит на молоко з “Агро-Союзу” збільшився проти того, що був рік тому?
— Мабуть. Я сподіваюся на це.
— І закупівельна ціна також?
— Так.
— Чи є це для “Агро-Союзу” передумовами для розширення молочного бізнесу?
— Ми замовили ще одну партію нетелей, бо для тих темпів розширення, які б ми хотіли мати, своїх нам не вистачає. Серйозніше ставлення до якості робить наше майбутнє стабільнішим і гарантованішим. І все ж ми інколи побоюємося ризиків, пов’язаних із нестабільністю відносин зі споживачами молочної продукції. Бо звідки я знаю, куди цей молокозавод продає свою продукцію? До яких витівок він удасться? Може, його закриють, і тоді в мене не стане споживача молока. Ось ці ризики ми й намагаємося закладати в своє планування.
— Головним споживачем молока з “Агро-Союзу” певний час був миколаївський “Лакталіс”. Ваші стосунки тривають і понині?
— “Лакталіс” молока у нас більше не купує. Коли ринки закрилися, вони нас підвели: в односторонньому порядку розірвали домовленості. Тоді ми зверталися в “Клуб Сиру”, щоб вони купували молоко. Але відносини не склалися — за якість треба платити й відповідну ціну...
Тепер ми ризики диверсифікуємо: з’явилися інші три заводи. Є головний покупець — його я назвати поки що не можу. Є й кілька таких, з якими ми ще тільки відпрацьовуємо співробітництво.
— Як, з погляду виробника молока, бачиться ідея первинної його переробки прямо на місці, так би мовити, передпродажної його підготовки — пастеризації абощо.
— Ні, це зовсім інший бізнес, з абсолютно іншим ритмом. Там інші масштаби, інша специфіка, інші ринки. Тобто це зовсім інший головний біль.

Запитував
Павло Коротич

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0