Укр
Аналітика
Медовий бізнес: світові тренди
12.12.2019
5703
Україна - один з провідних світових експортерів меду. Тому від того, наскільки українські виробники меду встигають за світовими трендами, залежить майбутнє галузі: чи стануть наші пасічники продавати свою продукцію дорожче і отримувати додану вартість, або, навпаки, українське бджільництво буде стагнувати.
Великий попит на органічний мед
У меду - великі перспективи, оскільки його біологічна цінність дуже висока. Особливий інтерес у зарубіжних покупців викликає органічний мед. Тому з кожним роком в Україні збільшується кількість пасік, що бажають виробляти органічний мед, який можна продати дорожче на 30-50%, а в Німеччині, наприклад, його ціна вдвічі вища, ніж звичайного.
За даними «Органік Стандарт», сертифікати органічного виробництва вже отримали 40 українських пасік. Більшість з них знаходиться в Миколаївській і Луганській областях. У 2019 р. сертифікацію в «Органік Стандарт» проходить близько 70 пасік (це досить великі господарства, які тримають від 100 до 1000 вуликів). Також в Україні сертифікуються підприємства-переробники меду, які є великими експортерами. Для довідки: у 2018 році з України було експортовано близько 400 тонн органічного меду.
Як зазначив Дмитро Ніколаєв, регіональний директор Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), в наступному році в Україні силами UHBDP планується провести дослідження органічного ринку меду, щоб проаналізувати світові і українські тренди в цьому секторі сільського господарства.
Галузь потерпає від кліща варроа та інсектицидів
Бджільництво вимагає захисту: сьогодні популяція бджіл зменшується в усьому світі через хвороби, використання пестицидів, інших хімічних речовин. «У багатьох випадках загибель бджіл пов'язують з поширенням традиційних хвороб. Великих збитків завдає кліщ варроа», - розповів Володимир Стретович, президент Союзу пасічників України. Як приклад він навів одне з провідних канадських господарств, де він нещодавно побував: там ще в минулому році налічувалося 3600 бджолиних сімей, але через вароатозу загинула 1000 сімей.
Американці недавно створили органічний препарат, за допомогою якого починають боротися з кліщем варроа. Цілком можливо, що через кілька років і українські пасічники матимуть таку протидію. Якби наші вчені змогли створити препарат, безпечний для бджіл та меду, це вирішило б багато проблем.
Загибель цих комах, яких називають індикатором чистоти навколишнього середовища, істотно «б'є по кишені». Якщо, наприклад, на українській пасіці гине 20 бджолиних сімей, для їх оперативного відшкодування буде потрібно близько $ 1000.. А пропасти може і 20, і 50, і 100 сімей.
Згідно зі статистикою Держпродспоживслужби, в 2018 році в Україні загинуло майже 45 тисяч бджолосімей. У грошовому еквіваленті, за даними Спілки пасічників України, бджолярі понесли збитки в розмірі більш ніж 130 млн грн.
Як кажуть експерти, щоб уникнути масового зникнення бджіл, між аграріями і пасічниками важливо налагодити комунікацію. В українських реаліях найбільш ефективно працює некомерційна громадська система «Гранд Експерт», яка допомагає своєчасно отримувати інформацію про місце та строк проведення планованих хімічних обробок рослин, завдяки чому пасічники можуть вчасно вжити захисних заходів і мінімізувати збитки. Як стверджують експерти, у цієї системи в Україні поки немає альтернативи.
Ставка на природні підсолоджувачі
Щоб вистояти в кризу, потрібно розвивати внутрішній ринок: в цьому випадку українські виробники меду не будуть залежні від світових цін. «Щоб внутрішній ринок еволюціонував, важливо популяризувати мед як екопродукт, замінник цукру. Тим більше, що сьогодні зростає попит на природні підсолоджувачі в усьому світі. Україні не варто відставати від цивілізованих країн, де запущена велика маркетингова компанія з популяризації меду», - вважає національний експерт ФАО Анна Бурка.
Сьогодні споживачі схильні вибирати не масовий продукт, а продукцію дрібних виробників - так звану крафтову. Покупці уважніше вивчають упаковку, переглядають перелік інгредієнтів. Для них важливо: чи буде упаковка перероблятися в подальшому?
Люди шукають продукти, що відповідають їх динамічному способу життя, зручні в користуванні - і вибирають корисний перекус: наприклад, запаковану ложечку меду або десерт з медом.
Зростає попит на регіональні та унікальні продукти з географічним позначенням. Наприклад, в Україні це може бути «Карпатський мед». У споживачів сформувався чітко виражений запит на прозорість: люди хочуть знати склад продукції і її походження.
«Проблема в тому, що український мед реалізується як сировина, за низькою ціною. Наші виробники пропонують однотипний продукт - соняшниковий мед. Але щоб бути успішними на світовому ринку, треба знайти оригінальні сорти і властивості меду (наприклад, підкреслити його високу бактерицидність), створювати цікаві продукти з доданою вартістю», - резюмує Леонора Адамчук, доцент Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Серед нових продуктів - медові мікси, різноманітні соуси з додаванням меду, фармацевтика, косметика (мило, скраби, дезодоранти та ін.), медові напої. Як підкреслює Анна Бурка, асортимент продукції з меду може бути дуже великим, ринки збуту - великими, адже споживання меду та медових продуктів активно зростає в усьому світі. Причому, покупці готові платити більше за те, щоб знати про походження меду і його якості.
Будьте креативними, створюйте власні бренди
«Сьогодні Україна є провідним постачальником меду в ЄС. Але ринку потрібна не сировина, а брендована продукція», - зазначив Андре Піллінг, керівник проекту «Агроторгівля України». «Процес сертифікації бджільницьких господарств - тривалий. Але якщо почати його зараз, якість і вартість українського меду зросте вже через три роки. У Європи є бажання закуповувати мед з України, а не з Китаю. Будьте креативними, робіть власні бренди!», - додав він.
Іноземці, які закуповують український мед, ніяк не можуть зрозуміти: чому цей продукт в нашій країні зазвичай реалізується без етикеток? Україна потерпає від того, що її знають як постачальника «безликого» меду, який купують і фасують великі компанії. Сьогодні українські виробники меду лише в поодиноких випадках пропонують на міжнародний ринок свій фасований продукт, тому кінцевий покупець ще погано знає, що таке український мед.
«Коли ми продавали свій мед на ярмарку в Пирогово в баночках з яскравими етикетками, до нас підійшла одна жінка-покупець і сказала, що наш мед занадто гарний і подібний продукт можна купити в будь-якому магазині. Але така думка - абсурдна! Етикетка, бренд - це підпис виробника під своїм продуктом, гарантія якості!», - дивується Дмитро Кушнір, співзасновник компанії «Медові брати».
Український мед у США
Найбільший в світі імпортер та виробник меду - США. В основному до цієї країни постачають мед Індія, В'єтнам Аргентина і Бразилія. Зокрема, Індія за останній час збільшила експорт меду до США в більш ніж 2,5 рази.Україна поставила до США в 2018 році близько 11 тис. т меду, а в 2017 році - майже 20 тис. т (це був рекорд). Але якщо порівняти ціни за січень-липень 2018 і 2019 року, можна побачити, що ціни на поставки українського меду в США продовжують знижуватись. Як прогнозують експертів, Україні на цьому ринку буде все важче конкурувати з іншими гравцями.
Всі пасічники кажуть: «Мій мед натуральний», але як це довести, якщо не за допомогою етикетки, за яку відповідаєш? Зараз у всьому світі спостерігається тренд на споживання крафтової, регіональної, локальної продукції. Виробника повинні впізнавати на ринку! «Але ось парадокс: коли ми реєстрували свій медовий бренд в 2016 році, в Україні вже існувало 20 таких брендів, більшість з яких не відомі досі!», - додав Д. Кушнір.
Безумовно, у всьому світі український мед треба просувати як єдиний бренд, створювати продукту позитивний імідж. Нещодавно на 46-му Міжнародному конгресі з бджільництва APIMONDIA-2019 в Монреалі (Канада), що зібрав 14 560 делегатів з 135 країн світу, Україна вперше була представлена єдиним стендом. І тепер Національний каталог «Ukrainian Honey» знаходиться в офісах більшості світових імпортерів українського меду.
«APIMONDIA-2019» стала грандіозним форумом. Тут з розмахом презентували медову галузь Венесуели, Колумбії, Болівії, Бразилії, Чилі, Аргентини і особливо широко - Мексики. Я помітив, що серед пасічників Канади і США було дуже багато наших співвітчизників третьої-четвертої хвилі еміграції», - розповів Володимир Стретович, учасник форуму. Примітно, що на конкурсі медів ні в одному з українських зразків не виявили ні сиропів, ні антибіотиків, хоча із загальної кількості протестованих зразків забракували 46.
На конкурсах APIMONDIA-2019 українські пасічники отримали п'ять нагород (дві срібних, три бронзових), а маленька Словаччина - 14 вищих золотих нагород (за мед, медові напої, вироби з воску)! На APIMONDIA відзначають кращих в 50 номінаціях. І, наприклад, Німеччина, в списку призерів не пролунала жодного разу, як і багато інших країн. А Україна була серед призерів. Так що у нашої медової галузі є великі перспективи».
Медовий ринок у цифрах
Провідні експортери меду в світі - Китай, Аргентина, Індія, Мексика, Україна, В'єтнам і Бразилія. Частка України в світовому виробництві меду становить 4-5%.
Починаючи з 2000 року виробництво меду в усьому світі зросло майже в 1,5 рази! З 2010 року темпи його виробництва щорічно збільшуються на 2,8%. Це загальносвітова тенденція: споживання меду зростає серед населення, даний продукт усе частіше використовують в різних галузях харчової промисловості. Однак в Україні споживають всього до 1 кг меду в рік на людину - це дуже мало.
Ключові споживачі меду в світі - країни ЄС і США (майже в рівній мірі). Китай залишається основним постачальником меду до ЄС. Україна за останні п'ять років збільшила експорт меду до Європи більше ніж у два рази. Певною мірою цьому сприяли квоти. Аргентина збільшила поставки меду до ЄС майже в 3,5 рази, що загострило конкуренцію.
Україна з 2012 року наростила обсяг виробництва меду в 6 разів, але не підтвердила цей показник кількістю бджолиних сімей.
Українським виробникам меду все складніше утримувати свої позиції серед найбільших експортерів. Так, позитивна динаміка експорту фіксувалася в Україні аж до 2017 року, в 2018 році експорт меду знизився на 27%, до 49,4 тис. тонн або близько $98 млн. У результаті Україна опустилися з третього рядка в рейтингу найбільших світових експортерів меду в 2017 році, до п'ятого за підсумками минулого року.
У 2019 за січень-жовтень з України було експортовано 39,7 тис. тонн меду загальною вартістю $ 72,5 млн., Що на 43% більше, ніж за аналогічний період попереднього періоду.
«Україна в частині експортного ціноутворення на ринку меду змушена працювати в умовах ринкової кон'юнктури, що формується ключовими світовими гравцями», - резюмує Анна Бурка.
Ксенія Мелешко
Читайте також
Інтерв'ю
Сергій Риженко — голова фермерського господарства «Вітчизна-Тиниця», що розміщене на Чернігівщині, неподалік від Бахмача. Нині його фермерське господарство — одне з найпрогресивніших у регіоні. Тут, незважаючи на несприятливі погодні умови... Подробнее
Щороку дистриб’юторам українського аграрного ринку стає дедалі важче працювати. Вони вимушені переглядати своє ставлення до процесу дистриб’юції, трансформуватися із просто продавців матеріально-технічних цінностей (МТЦ) у постачальників... Подробнее
Статті
1
0
