Спецможливості
Технології

Сарана створює істотний ризик знищення посівів

05.07.2009
358
Сарана створює істотний ризик знищення посівів фото, ілюстрація

Саранові як шкідники сільськогосподарських культур відомі з давніх давен. Нашестя сарани ще в старовину сприймалося як страшна катастрофа. І дотепер у деяких країнах світу сарана спричиняє голод (останні кризи сталися в Судані та Нігерії).

Саранові як шкідники сільськогосподарських культур відомі з давніх давен. Нашестя сарани ще в старовину сприймалося як страшна катастрофа. І дотепер у деяких країнах світу сарана спричиняє голод (останні кризи сталися в Судані та Нігерії).

Сарана - це спільна назва шкідливих видів комах ряду прямокрилих родини справжніх саранових. Представники цієї великої родини поширені на всіх материках Землі, крім Антарктиди, вони живуть у різних екосистемах - від арктичних тундр до пустель і тропічних джунглів.
В умовах України з родини саранових доволі поширені сарана італійська, або прус; перелітна, чи азійська, і підвид: середньоруська, мароканська та різні види кобилок: блакитнокрила, темнокрила, білосмугаста, чорносмугаста, безкрила, лучна та інші, загалом близько 20 видів.
На території України спалах чисельності саранових вперше було зафіксовано в 1923-1925 рр. у Харківській, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях. Поодинокі вогнища саранових комах у невеликій кількості було виявлено в 1964-1965 рр. у Дніпропетровській, Луганській (три райони), Одеській, Чернігівській (чотири райони) областях.
Масовий розвиток саранових стався 1995 року в деяких областях Степу та Лісостепу, зокрема, в Запорізькій і Херсонській, Одеській, Миколаївській, Харківській областях, а також в АР Крим. Потім (1996-2007 рр.) саранові розвивалися в дев'яти областях південно-західного регіону країни. За сильного заселення в 2004 р. (20-50, у вогнищах 1500-3000 екз. на м2) саранові створювали загрозу сільськогосподарським посівам АР Крим, Запорізької, Херсонської областей. Невеликі осередки цих комах фіксували у Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Чернігівській областях.
Більша кількість саранових спостерігалася переважно в посушливі та наступні за ними роки, з підвищеними температурними показниками вегетаційного періоду за недостатньої кількості опадів.
У період вегетації 2008 р. значно розширився ареал цих комах і зросла їхня чисельність на 387 тис. га (12% обстежених площ), що перевищувало показники попередніх років. Так, більшу кількість саранових спостерігали в деяких районах АР Крим, у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Харківській областях, де налічували по 1-6, макс. 30 і більше екз. на м2 багаторічних трав, просапних культур, інших угідь. Значну кількість цих фітофагів було зафіксовано в осередках Луганської і Херсонської областей - по 70-150 і більше екз. на м2 сільськогосподарських угідь, відповідно. В АР Крим, Запорізькій, Луганській, Одеській, Херсонській областях слабо, середньо й сильно пошкоджено було 10-30, а в Миколаївській 70% рослин зернових, багаторічних трав, овочевих, просапних та інших культур. У Дніпропетровській області (Новомосковський район) в осередках, де зафіксували їх багато, саранові пошкодили 92% рослин просапних культур (рисунок).
Існує істотний ризик появи осередків з великою кількістю саранових саме цього року. Сума ефективних температур випереджає торішню майже на декаду. Через несприятливі погодні умови цьогорічної весни в більшості сільськогосподарських культур фіксували уповільнений розвиток, а саранові, навпаки, почали відроджуватися на тиждень раніше, ніж зафіксовано в багаторічних даних. Насторожує те, що нерівномірність розвитку може створити ризики істотних пошкоджень, а то й знищень сільськогосподарських посівів.
Спеціалістів захисту рослин не може не турбувати надзвичайна фітосанітарна ситуація в північному регіоні Російської Федерації, де стан популяції стадних саранових оцінюють як вихід із депресії і початок розмноження, зокрема в Краснодарському та Ставропольському краях, які межують зі східними регіонами нашої країни. Можливі також перельоти саранових у південно-східні регіони України.
 Особливо ми переймаємося тим фактом, що в степових областях є осередки з підвищеною кількістю стадної форми саранових (італійський прус - Calliptamus italcus L, перелітна сарана - Locusta migratoria L), які здатні, за сприятливих умов, створювати хмари з понад 10-ти тисяч, а то й більше голодних і ненаситних комах, що в пошуках соковитого корму можуть перелітати на значні відстані.
 Усі саранові належать до комах з неповним перетворенням, їхній розвиток відбувається без стадії лялечки, а личинки за зовнішніми ознаками та способом життя схожі з дорослими особинами.
Усі вони мають одне покоління й зимують у грунті в так званих ворочках, у кожній з яких міститься 20-24 і більше яєць. Самки відкладають яйця у ворочки в другій половині літа, починаючи з липня. Ворочки з яйцями вони розміщують у розпушеному грунті на глибині 3-3,5 см. Проте на солончаках, крейдяних схилах та інших місцях, які влітку дуже пересихають і перегріваються, яйцекладки часто концентруються в підсохлих екскрементах тварин, кротовинах, у землі, яку зі своїх ходів викидають назовні ховрахи та інші гризуни.
Після перезимівлі за температури 15...17°С протягом двох тижнів, у травні, розпочинається відродження личинок. Масовий вихід на поверхню відбувається за температури 23°С на глибині залягання ворочок. Залежно від температури повітря, личинки розвиваються 30-50 днів, линяють чотири-п'ять разів, поступово збільшуються й перетворюються на дорослу комаху.
Увечері, після заходу сонця, за температури 10...15°С личинки перестають рухатися й перебувають у стані холодного заціпеніння на верхівках рослин, а за рідкого травостою - на поверхні грунту. Вранці, з підвищенням температури повітря, личинки зосереджуються групами на найтепліших, освітлених сонцем ділянках грунту, де утворюють так звані сонячні куліжки. Вважається, що концентрація личинок зменшує тепловіддачу й охолодження їхнього тіла.
 У спекотні дні тіло саранових випаровує велику кількість води, для поповнення якої вони поїдають рослини, тобто не через голод, а спонукані спрагою. Відомі випадки поїдання азійською сараною (під час нальотів) вологої білизни.
Ненажерливість личинок зростає, коли вони переходять у старші віки, особливо за спекотної погоди (20...28°С). Надвисокі температури повітря часто спричиняють масовий рух личинок, зазвичай в одному напрямку, на пошуки соковитої рослинності, зокрема в посіви сільськогосподарських культур. Як водиться, з ранку куліги рухаються в північно-східному напрямку (рідше - в інших) слідом за тінню. На культурних рослинах вони об'їдають усі наземні частини, насамперед листя, на зернових - відгризають колоски, поїдають також і соковиті плоди. Особливу небезпеку для культур становлять зграї перелітних саранових. Дорослі саранові групами перелітають на відстані до кількох десятків кілометрів. Але під час сильних вітрів зграї стадних саранових може заносити ще далі, відомі випадки перельотів на відстань понад 200 км за добу.
Залежно від кількості личинок на одиницю площі, саранові утворюють стадну та одиночну фази. За невеликої кількості популяцій стадних саранових личинки й дорослі пруси ведуть індивідуальний спосіб життя й тримаються окремо. Перехід у стадну фазу спричинюється змінами погодних умов, коли через спекотну посушливу погоду рослинність грубіє й вигоряє. Личинки змушені скупчуватися в місцях, де ще є зелень. Згуртовані личинки дотикаються одна до одної і, як наслідок, виникає умовний рефлекс стадності. Утворення стадної форми відбувається поступово в три етапи: концентрація (збільшення щільності саранових на 1 м2), агрегація (концентрація личинок і їхній контакт між собою), грегарація (останній етап).
Куліги личинок здатні знищувати на своєму шляху 40-100% рослинної маси. За добу зазвичай переміщуються на 30-50 м, рідше - на 150-200 м, а за всю личинкову фазу відходять від місць відродження на відстань до 3-4 км. Шкодочинність визначається розміром куліг і станом рослинності. Так, сарана в кількості 1000 екз. на м2 з'їдає 30 кг рослин у сухій масі. Хоча, як зазначалося вище, всі саранові - небезпечні фітофаги, тож у роки, коли їх надто багато, вони можуть завдавати сільськогосподарським посівам істотних збитків. Їхня шкодочинність проявляється не регулярно. Відома циклічність масового розмноження саранових: "хвилі" підвищеної кількості відповідають 11-річному циклу сонячної активності.
Результати весняних контрольних обстежень поточного року в степових і деяких лісостепових областях свідчать, що ворочки перезимували добре. Природна загибель становила 5-25%. На незораних землях, неугіддях налічували 1-2, макс. 5 і більше ворочків на м2, по 25-30 яєць у кожній.
Наприкінці травня в ареалі саранових відбулося масове відродження личинок. Надалі в місцях резервацій саранових, за настання оптимальної погоди для розвитку комах, їхня кількість зросла. В АР Крим, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській на неугіддях, узбіччях доріг, у балках налічували 5-10 екз. на м2 італійського пруса та 2-20 екз. на м2 личинок кобилок, білолобого коника (АР Крим).
За методиками, які розробили науковці Інституту захисту рослин УААН і спеціалісти відділів фітосанітарної діагностики й прогнозів Головної державної інспекції захисту рослин, для ухвалення рішень щодо захисту посівів поточної вегетації вирішальне значення мають вчасно й ретельно проведені обстеження сільськогосподарських угідь під час відродження личинок та утворення куліг. Обстежують передусім угіддя, які торік були заселені сараною. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9-ї або з 18-ї години й до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах. Під час обстежень за основу беруть такі показники: більше однієї особини на 1 м2 і менше однієї особини на м2 у полі зору. В разі масового розмноження особливу увагу слід звернути на визначення заселених площ.
Стратегію й тактику обмеження поширення шкодочинності саранових треба планувати на основі ефективних агротехнічних, організаційно-господарських і винищувальних заходів.
Враховуючи те, що більшість саранових живе й розмножується на цілинних занедбаних угіддях, пустирищах за високої кількості ворочок, найефективнішими заходами восени є проведення боронування, дискування або оранка всієї площі залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо). Важливо правильно здійснювати сівозміну, вчасно проводити агротехнічні й комплексні заходи, спрямовані на поліпшення стану пасовищ.
У природних умовах сарана уражується кількома видами мікроспоридій, вірусами, нематодами, бактеріями, багатьма видами ентомопатогенних грибів. Велику роль у знищенні ворочок відіграють паразити й хижаки, а саме: личинки жуків-наривників, червоноголової шпанки, жужелиць, деяких мух. На яйцях та імаго сарани паразитують також кліщі й павуки.
Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку. Обприскування проводять, коли італійського пруса налічують 2-3, а нестадних саранових-  10-15 екз. на м2. Основну масу личинок стадних саранових треба ліквідувати до закінчення розвитку третього - четвертого віків, до окрилення саранчуків слід завершити хімічні заходи. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи сидять на рослинах. Кулігу, що рухається, обробляють на площі за 200-250 м від її "голови", охоплюючи по спіралі, що перевищує фронт куліги.
Для захисту посівів від саранових ефективні: Фастак, к.е., - 0,2 л/га, Ф'юрі, в.е., - 0,1-0,15 л/га, Карате Зеон, мк.с., - 0,15 (нестадні саранові) та 0,4 л/га (стадні саранові), Парашут, мк.с., - 0,5-0,75 л/га, Моспілан, р.п., - 0,05-0,075 кг/га, Димілін, з.п., - 0,9 л/га (кукурудза 8-10 листків, соняшник 12-18), Блискавка, к.е., - 0,2-0,25 л/га, Матч, к.е., - 0,15 л/га тощо. На землях несільськогосподарського призначення можна застосувати Актуал, к.е., - 1,5-2 л/га, Енжіо, мк.с., Залп, к.е., - 1,5 л/га. За температури повітря понад 25°С ефективніші фосфорорганічні інсектициди або суміші препаратів. На присадибних ділянках використовують ті препарати, які дозволені та можуть бути ефективними проти саранових.
Ринок пестицидів України наповнений у широкому асортименті та достатній кількості ефективними інсектицидами для знешкодження сарани в осередках надпорогової чисельності комах.
Консультації з питань захисту посівів і відповідні рекомендації можна одержати в спеціалістів державних інспекцій захисту рослин в обласних і районних центрах країни. Аграріям доцільно тісно співпрацювати зі спеціалістами служби захисту рослин і науковцями, що завжди даватиме позитивні результати.

Сполучені Штати забороняють використання інсектицидів у виробництві продуктів харчування
Агентство з охорони навколишнього середовища Сполучених Штатів (EPA) заборонило використання інсектициду Карбофурану для обробки продовольчих культур.
Цей інсектицид, що продавався під назвою "Фурадан", уже протягом багатьох років перебував під наглядом EPA. Його гранульована форма була заборонена в середині 1990-х років через те, що він став причиною загибелі мільйонів перелітних птахів.
Цей хімікат також відомий як карбамінова кислота, Карбофуран, Чініфур, Крісфуран, Фуракарб, Кенофуран та інші.
У США виробник Фурадану, компанія FMС, намагався перешкодити забороні використання системних інсектицидів, але в березні компанія добровільно скоротила їхнє використання в надії на те, що це запобігатиме подальшим обмеженням.
На сторінках сайту FMС було зазначено, що "Фурадан залишається корисним продуктом, життєво важливим для стабільності сільського господарства", та що його "правильне використання не створює загрози здоров'ю людей, живій природі чи навколишньому середовищу", повідомило агентство Assoсiated Press.
EPA зазначило, що скасовує всі допустимі рівні використання Карбофурану на продовольчих культурах, включаючи імпортні продукти харчування. EPA також заявило, що воно взагалі заборонить використання хімікатів і для непродовольчих культур, оскільки вони можуть стати загрозою для працівників ферм та для довкілля.
Цей хімічний препарат, повідомило EPA, все ще створює загрозу в продуктах харчування, особливо для дітей: "Карбофуран може викликати перезбудження нервової системи, нудоту, запаморочення, втрату свідомості, а за високої концентрації - параліч дихальної системи та смерть".

Т. Гук,
головний спеціаліст
Головдержзахисту

Advertisement

Інтерв'ю
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее
Органіка
Садівництво належить до найперспективніших галузей аграрного сектора. Інтенсивні сади у поєднанні з органічним садівництвом збільшують можливості експорту продукції.

1
0