Спецможливості
Архів

Основні добрива: де можна заощадити, а де ні

07.08.2009
603
Основні добрива: де можна заощадити, а де ні  фото, ілюстрація

Вибухоподібне зростання цін на основні добрива потребує заощаджувальних стратегій щодо фосфору й калію. Ці стратегії описує Йозеф Штангль з N.U. Agrar GmbH.

Для високого врожаю рослини потребують достатньо фосфору й каліюВибухоподібне зростання цін на основні добрива потребує заощаджувальних стратегій щодо фосфору й калію. Ці стратегії описує Йозеф Штангль з N.U. Agrar GmbH.

Вносити основні добрива - сьогодні дороге задоволення.
Проте заощаджувати слід розумно

Як нажито, так і прожито! Рентабельність рослинництва внаслідок зростання затрат, особливо на добрива, знову майже на такому рівні, як два роки тому. В 2006 р. ціни на зернові та інші товарні культури хоч і мали невисокі, проте змінні затрати були досить помірні. Сьогодні по-іншому: виручка за зернові та ріпак помітно вища, тільки залишається від неї в хлібороба небагато.
Причина - затрати, особливо на добрива, які "з'їдають" значну частину зрослих доходів. За такої ситуації в рослинництві знову й знову з'являється спокуса заощадити на основному удобренні. Але обережно: заощаджувати треба розумно!
Надмірне обмеження основних поживних речовин рано чи пізно призводить до явного зменшення врожаїв. При цьому легкі грунти на такі "хитрощі" господаря реагують швидше, особливо в посушливі роки. На важких грунтах, навпаки, наслідки заощаджень можна розпізнати лише через кілька років.
Через зрослі ціни на фосфор і калій розвиток середніх класів (за вмістом речовин) німецьких грунтів видається дуже критичним, тому що з середини 80-х років минулого століття питома вага площ високозабезпечених грунтів (класи D та E) помітно зменшилася. Багато грунтів за цей час перейшли в класи забезпеченості В та А. Графік 1 зображує нинішню ситуацію із вмістом фосфору: замість надлишку цього елемента, на сьогодні існує його дефіцит, особливо в регіонах землеробства. Причина криється в низьких цінах на сільськогосподарську продукцію у 80-ті та 90-ті роки. Через низьку прибутковість рослинництва чимало підприємств свого часу намагалося заощадити на основному внесенні добрив.

Скільки добрив вносити?
Витрачання резервів фосфору й калію в грунті тепер віддячує тим самим, бо для стабільно високої врожайності грунт має бути забезпечений фосфором і калієм. Посіви пшениці, що мають дати 10 т/га врожаю, потребують загалом близько 160 кг/га P2O5 та 210 кг/га K2O. Протягом 180 днів вегета

Для високого врожаю рослини потребують достатньо фосфору й калію

ції посіви щоденно забирають із грунту в середньому понад 0,8 кг/га P2O5 та понад 1 кг/га K2O.
Проте поглинання поживних речовин відбувається нелінійно. Зазвичай, воно випереджає утворення сухої маси. Лише з кінця квітня до початку червня пшениця вбирає 60% власної потреби фосфору й калію. Це становить 2 кг/га за день лише одного P2O5. Такі високі щоденні споживання фосфору можуть забезпечити лише ті грунти, які достатньо ним насичені. Тому врожайності 10 т/га протягом багатьох років можна досягнути лише на грунтах з класом забезпеченості фосфором С та D, що містять понад 18 мг P2O5/100 г грунту. Поля з показниками вмісту P2O5 нижче 10 мг/100 г грунту (клас забезпеченості - В і гірший), навпаки, рідко коли давали задовільні врожаї.
Залежно від класу забезпеченості поживними речовинами та структури грунтів, розроблено й різні рекомендації щодо внесення добрив. Щодо фосфору такі рекомендації представлені на графіку 2. Інтенсивність внесення добрив зростає зі зменшенням рівня забезпеченості грунтів поживними речовинами. За несприятливої структури грунту та погодних умов рекомендовані норми внесення добрив дещо збільшують. Адже поглинання фосфору потребує доброго пронизування грунту коренями, оскільки фосфор транспортується до кореня переважно на короткій відстані. Погана структура грунту з великими глибами й водонепроникними прошарками перешкоджає цьому і таким чином обмежує відсоток поглинання фосфору. Структура грунту має певне значення навіть для калію, що потрапляє до кореня завдяки дифузії, через довші відстані.
Якщо розглянути рекомендації щодо внесення добрив (графік 2), стає зрозуміло, що на добре забезпечених грунтах у діапазоні D тимчасово можна знехтувати основним внесенням добрив. А на площах класу забезпеченості С достатньо одного внесення добрив на рівні нетто-винесення поживних речовин. На противагу цьому на грунтах класу А та В заощаджувати не можна. Навпаки, цим площам для мінімального забезпечення рослин поживними речовинами треба більше добрив, ніж було нетто-винесення.
Про те, щоб вдатися до поверхневого внесення добрив на всіх площах, у більшості господарств за теперішніх цін на добрива навіть не постає питання. Тому фермерам, що мають грунти класів забезпеченості А та В, поки що треба змиритися з низьким класом забезпеченості своїх грунтів. Це можливо за умови, що ви максимально ефективно застосовуватимете основні добрива.

Вносьте основні добрива концентровано

Резерви витрачено: замість надлишку фосфору, на багатьох полях він нині в дефіциті
 Залежно від класу забезпеченості грунту поживними речовинами та від зовнішніх умов, ви змушені по-різному "розщедрюватися" на добрива Графіки: Breithaupt, M.Hоner

Під культури, що потребують фосфору (ріпак чи кукурудза), вносьте його концентровано. Внесіть перед висівом і загорніть у грунт, щоб, за потреби, він був доступний для рослин. Позакореневе підживлення в даному разі не є альтернативою, оскільки воно може задовольнити лише пізню потребу рослин під час стресових фаз, але в жодному разі не основну.
Калій ви можете вносити в стеблостої зернових чи перед висіванням ріпаку. Ширина розкидання (здебільшого менше 24 м) має збігатись із системою робочих колій. А ще - під ріпак можна розкидати калій по стерні й заорати або глибоко загорнути в грунт. Внесення калію восени для підживлення посівів є раціональним лише на легких та середньоважких грунтах із достатнім рівнем опадів. Бо на сухих полях калій осідає на глинисті мінерали, чи так звані обмінники, і навесні стає недоступним для рослин.

Прикореневе внесення добрив
На грунтах, де потрібне саме позакореневе підживлення, ви можете вносити добрива прямо в прикореневу ділянку рослин. Таким чином ви уникнете на бідних грунтах неминучих втрат урожаю, бо в цій ділянці поживні речовини повністю доступні для рослин. Хоча клас грунту за забезпеченістю поживними речовинами внаслідок цього не підвищиться, потенціал урожайності відповідної культури теж суттєво не погіршиться. Так ви матимете стабільні врожаї без повторного удобрення поля. При цьому вам знадобиться лише близько 20% добрив від кількості, яка була б потрібна для позакореневого підживлення.
Прикореневе внесення добрив здійснюють таким способом: закладають добрива смужками за лапами культиватора на глибині 25 см. Так  добриво перебуватиме на прийнятній глибині, де воно майже завжди повністю доступне для рослин, бо на тому самому рівні є й потрібна для поглинання поживних речовин вода. А внаслідок високої концентрації поживних речовин, крім того, будуть насичені й глинисті мінерали.
Для так званого глибокого внесення добрив найкраще придатні суміші з калію, фосфору та амонію. Комплексні добрива або суміші добрив прискорюють ріст коренів до рядка внесених добрив. Найкраще цьому сприяють фосфор та аміачний азот. Коли корені досягли рядка добрив, вони можуть повністю поглинати доступні їм поживні елементи. На грунтах із достатньо високим або дуже високим показником pH кращими є суміші з ледь підкисленими добривами (сульфат амонію  (сірчанокислий амоній,  фосфат діамонію). Особливо ефективне глибоке внесення добрив під стрижньові корені, такі як у ріпаку чи цукрових буряків.

Удобрюйте окремі ділянки
Для підприємств, що мають грунти з різним забезпеченням поживними речовинами, рекомендуємо обробки окремих площ. Техніка для цього є, до того ж, її пропонують і підприємства, що надають такі послуги. У цьому разі складають аплікаційні карти з допомогою GPS, які визначають норму внесення для кожної ділянки. Проте такий спосіб внесення добрив потребує певних спеціальних знань та точних відомостей про клас грунту та попередні врожаї. Зате ви зможете виростити високі врожаї, не вносячи дорогих поживних елементів. Ви досягнете найбільшого потенціалу заощадження, якщо використовуватимете прості або органічні добрива.
Якщо у вашому регіоні є органічні добрива за вигідними цінами, вам краще удобрювати поля ними на рівні винесення поживних речовин. Додаткову потребу на окремих площах з обмеженим забезпеченням ви зможете компенсувати мінеральними добривами.

Не розмінюйтеся на дрібниці
Загалом, господарствам, що мають грунти нижчих класів забезпеченості, потрібно розробити для себе план поступової санації своїх площ. Лише так можна забезпечити стабільний потенціал урожайності грунтів і без глибокого внесення добрив.
Замість того, щоб розмінюватися на дрібниці, вам треба вносити добрива, враховуючи потребу відповідної культури та наявність поживних речовин на конкретному полі. При цьому вам слід розпочати з тих полів, які можна "оздоровити" з порівняно невеликими затратами. І тільки після цього варто потурбуватися про проблемні ділянки. Органічні добрива полегшать санацію ваших грунтів, і це слід взяти до уваги.

Ми тримаємося
Господарства з добрим забезпеченням грунтів можуть собі дозволити заощаджувати на основному внесенні добрив. Проте більшість підприємств, що спеціалізуються на рослинництві, вже не мають резервів поживних речовин у грунті, які вони могли б витратити. Тож дуже важливо основні добрива застосовувати ефективно, вносити їх концентровано під відповідну культуру або цілеспрямовано забезпечувати конкретні ділянки на полі. На грунтах, де потрібне поверхневе внесення, ви можете забезпечити врожаї з допомогою глибокого внесення добрив.

 

Стратегія внесення добрив за високих цін на фосфор і калій

Одну з можливих стратегій внесення добрив за високих цін на основні добрива зображено в табл. 3. Наше підприємство, взяте за приклад, обробляє площі з дуже різним забезпеченням поживними речовинами, тоді як поля 3 та 4 забезпечені ними добре, поле 1 і частково поле 2 опустилися до нижніх класів забезпеченості.
Лише на полі 1 потрібне поверхневе внесення добрив на рівні 320 кг/га P2O5 та 400 кг/га К2О. До сівозміни на підприємстві введено ріпак із дальшим дворазовим висівом озимої пшениці. Різниця між повним винесенням трьома культурами та поверненням ними поживних речовин становить показник загального винесення за сівозміну.
Внесення добрив на рівні загального винесення здійснюється на всіх полях під ріпак та пшеницю по пшениці. На добре та дуже добре забезпечених полях (3 і 4) норму внесення можна дещо зменшити.

Проблемні поля удобрюйте цілеспрямовано
Щоб забезпечити актуальний потенціал урожайності на полі 1, частину добрив вносять локально. А саме: на рівні 50 кг P2O5 та 65 кг К2О під ріпак та 40 кг P2O5 - під пшеницю по пшениці. Крім того, щоб компенсувати загальне винесення поживних речовин культурами у сівозміні, вносять ще 100 кг P2O5 та 80 кг К2О у вигляді органічних та мінеральних добрив під ріпак та пшеницю по пшениці. Підприємство заощаджує чимало коштів завдяки глибокому внесенню добрив. Таким чином, у всій сівозміні використали 190 кг/га P2O5 та 145 кг/га К2О. За нинішніми цінами (1,80 євро/кг P2O5 та 1,20 євро/кг К2О) це відповідає затратам у 172 євро/га за рік. Якби на всіх площах господарство застосувало поверхневе внесення добрив, йому довелося б витратити додатково 320 кг/га P2O5 та 400 кг/га К2О. Це відповідає додатковим затратам 1056 євро на сівозміну, або 352 євро/рік.
Щоб здійснити довгострокову санацію збіднених полів 1 та 2, там заплановано внесення добрив під ріпак - пшеницю залежно від потреби цих культур та наявності поживних речовин у грунті. Так роблять раз у рік хоча б на одному полі, щоб контролювати фінансове навантаження. На поле 1 добрива вносять у кількості 130 кг P2O5 та 140 кг - К2О, (частково у вигляді органічних добрив). Такі заходи треба проводити двічі. Неоднорідні поля 2 та 3 удобрюють, орієнтуючись на окремі ділянки. 

 

Інтерв'ю
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці
Ігор Чечітко, директор компанії  HZPC Ukraine
Після того, як запрацювала Угода про вільну торгівлю з ЄС, низка українських сільгоспвиробників спробували вийти на європейський ринок. Стало зрозуміло, що продукцію, яка продається у свіжому вигляді,

1
0