Ріпак — делікатес для слимаків

Слимаки - відносно нова проблема під час вирощування ріпаку в Україні. У 2007 і 2008 рр. вони завдали значної шкоди в окремих районах Західної України, зокрема у Тернопільській області. У 2009 р. від масового їхнього поширення захистила дуже суха погода в серпні та вересні. У 2010 р. слимаки більшою чи меншою мірою пошкоджували посіви вже майже в усіх областях Західної України.

За L.Cordes, у Німеччині поширені два види великих слимаків: іспанський (Arion lusitanicus) та сірий дорожній слимак (Arion circumscriptus). Ці види великі, завдовжки 8-12 см, живуть здебільшого на краю доріг, в кюветах, канавах і в полі. Мобільність цих слимаків є доволі високою: вони можуть долати дистанції понад 20 м.
Проте більшої шкоди часто завдають маленькі польові слимаки: сірий польовий (Deroceras agreste L.), вологий (мокрий) польовий або сітчастий (Deroceras reticulatum Mull), облямований (Deroceras sturanyi L). Ці види подібні між собою як за зовнішнім виглядом, так і за біологією розвитку та способом життя.
Ймовірно, в нас на ріпакових полях найпоширенішими є саме маленькі польові слимаки.
Слимак вологий (мокрий) польовий або сітчастий (Deroceras reticulatum Mull) завдовжки від 4 см до 6 см, зовні від червонуватого до темно-коричневого відтінків із малюночком у вигляді сітки.
Сірий польовий (Deroceras agreste L) слимак є дещо меншим (3-5 см), від жовто-коричневого до жовтуватого відтінків зовні та без малюнка.
Слимаки відкладають яйця пізно восени й рано навесні, максимальна кількість яких може бути 500 шт. За рік виходить два покоління слимаків. Під час зимівлі яйця слимаків залишаються життєздатними й за мінус 20°С.
  Слимаки найбільше заселяють посіви ріпаку у вологу погоду, яка сприяє розвитку їхніх популяцій. Удень слимаків на полі виявити важче, вони уникають світла, ховаються в щілинах грунту, під рослинними рештками, а вночі виповзають зі сховищ і живляться рослинами. Особливу активність проявляють ввечері та зранку. На пошкоджених листках і на грунті залишаються характерні сліди слимаків у вигляді сріблястого слизу - за цією ознакою найлегше діагностувати наявність шкідника. Живуть слимаки у верхній частині грунту до 15 см у глибину. Проте слід враховувати, що "житло" дорослих слимаків може бути за багато метрів від місця пошкодження.
Для слимаків молоді рослини озимого ріпаку є надзвичайно смачним делікатесом. Слимаки з'їдають або пошкоджують молоді, багаті на воду листки рослин, полюбляють їсти стебла. Зазвичай дуже часто поїдають цілу рослину. Найбільшої шкоди можуть завдати в перші тижні після сівби на ранніх фазах росту ріпаку, починаючи від сходів. Причиною повної або часткової відсутності сходів може стати не лише неякісне насіння і незадовільні умови для його проростання, а й пошкодження слимаками, які повністю з'їдають рослини. Протруювання насіння не запобігає з'їданню проростків ріпаку!
За значного поширення за добу слимаки можуть з'їсти до 60 кг листків на 1 га. Одна особина з'їдає масу листків, що дорівнює 1/4 маси його тіла. Впродовж доби один слимак з'їдає 1-4 рослини ріпаку у фазі 3-4 листків. За значного пошкодження на полях з'являються голі плями.
Для добре розвинутих рослин у фазі шести й більше листків слимаки вже менш небезпечні.
Максимальна активність слимаків проявляється за температури 15...20°С тепла. Невеликі опади, роса, тепла погода підвищують активність слимаків, їхню рухливість та інтенсивність поїдання.
Слимаки більш поширені на важких і вологих грунтах, на полях з неякісним обробітком грунту, за наявності рослинних решток на поверхні грунту й, особливо, за прямої сівби (no-till). Сприяє поширенню слимаків вирощування проміжних культур, особливо гірчиці, олійної редьки, суріпиці.
  Природними ворогами слимаків є їжаки, лисиці, кроти, жаби й птахи.
Слимаків неможливо знищити наявними інсектицидами. Практика засвідчила, що ані підвищення норми внесення інсектицидів, ані проведення обприскувань увечері чи вночі (коли слимаки інтенсивно живляться) не забезпечують належного ефекту.
За високої імовірності появи слимаків спеціальні протислимакові препарати-принади рекомендується застосовувати після сівби або на ранніх фазах росту. Проте в Україні у 2010 р. не зареєстровано жодного протислимакового препарату! Тому нижче подано препарати, які застосовують у наших найближчих сусідів - Польщі, - а також в основній ріпаковій країні Європи - Німеччині.

Молюскоциди з діючою речовиною metaldehyd ефективніші за сухої погоди, а з діючою речовиною merkaptodimetur - у вологих умовах.

Метальдегід сприяє зневодненню слимаків, що призводить до їхнього висихання. Ця речовина не токсична для дощових черв'яків, жужелиць тощо.
Метіокарб має інший механізм дії: через нервову систему спочатку спричинює гіперактивність, а потім втрату напруги м'язів та знесилення. Діє швидко, проте діюча речовина, на жаль, має токсичний вплив на дощових черв'яків тощо.
Препарати для знищення слимаків мають бути, насамперед, доброю приманкою з приємним запахом і натуральним смаком. Найвищої ефективності досягають за внесення молюскоцидів увечері під теплу, вологу ніч і сонячний бездощовий день. Рішення про доцільність боротьби зі слимаками приймають на підставі обстеження пасток. Як пастки використовують посудини (вверх дном), шматки дощок, дахівки тощо, під які кладуть принаду (найкраще - гранули молюскоциду). Пастки ставлять на полі перед сівбою і обстежують кожні два-три дні аж до четвертого тижня після сходів ріпаку.
Економічні пороги
шкодочинності:
- два і більше слимаки у пастці перед і після сівби;
- п'ять і більше слимаків у пастці у пізніших фазах росту рослин;
- приймають рішення про внесення молюскоцидів і після візуальної оцінки посівів, якщо 10% вегетуючих рослин середньо і сильно пошкоджені слимаками.
У разі масового поширення слимаків у Польщі рекомендується використовувати також каїніт (400 кг/га) або вапно палене розмелене (400 кг/га). Вносять їх перед сівбою на грунт, не вносити на листя рослин після сходів. 

В. Лихочвор,
д-р с.-г. наук, проф., завкафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету,
Я. Гойсалюк,
аспірантка, асистент кафедри
технологій у рослинництві