Ринок сільгосптехніки в Україні

Поштовх інтенсивному розвитку вітчизняного ринку сучасного техніко-технологічного забезпечення виробництва дав процес утворення в Україні агрохолдингів, для яких ведення сільського господарства є бізнесом, а застосування новітньої техніки та інноваційних технологій забезпечувало ефективніше використання ресурсів (насіння, добрив, палива тощо), поліпшувало родючість грунту, підвищувало прибутковість сільгоспбізнесу.

А. Кужелюк,
М. Грицишин, канд. техн. наук,
завідувач відділу,
Н. Перепелиця, канд. екон. наук,
ст. наук. співробітник,
ННЦ «ІМЕСГ» НААН

Прихід на ринок впливових гравців, які мають у своєму розпорядженні значні фінансові ресурси, посприяв зростанню попиту на високотехнічну та високопродуктивну техніку іноземного виробництва. Так, усі великі агрохолдинги переважно використовують імпортну техніку, технологічний рівень якої суттєво перевищує вітчизняні аналоги. Формування платоспроможного ринку техніки можливе лише за умови відновлення фінансової стабільності аграрних підприємств. Поступове зростання цін на сільськогосподарську продукцію є основною передумовою активізації формування та розвитку ринку сучасної техніки. Так, якщо порівняти з дев’яностими роками, ціни на сільськогосподарську продукцію суттєво виросли, і більшість підприємств з ефективним менеджментом поступово накопичують власні кошти, які дають їм можливість модернізувати й оновлювати наявний парк техніки. Це свідчить про те, що на сьогодні аграрне виробництво подолало проблеми збитковості господарської діяльності та досягає прогнозованого рівня прибутків.
Можна виділити такі сегменти ринку технічних засобів: нова вітчизняна техніка, відновлена вітчизняна техніка, нова імпортна техніка, вживана імпортна техніка.
Одним із напрямів розвитку ринку сільськогосподарської техніки є зростання частки використовуваної техніки з економічно розвинених країн. Продаж уживаної техніки в цих країнах зумовлений розширенням площ землекористувань виробників сільськогосподарської продукції, яке супроводжується переорієнтацією технологій виробництва в рослинництві на використання енергонасичених тракторів, самохідних машин для внесення добрив, засобів боротьби зі шкідниками й хворобами рослин, для збирання врожаю сільськогосподарських культур. Це стосується, насамперед, таких країн, як США, Канада, Австралія та найрозвиненіших в аграрному відношенні країн Західної Європи. Тут морально застарілі технічні засоби поступово замінюють новою досконалою високопродуктивною технікою, а їх спрямовують на вторинний ринок, там такі машини купують фермери з дрібними землеволодіннями.
В Україні нову сільгосптехніку мають змогу купувати лише економічно потужні господарства, переважна більшість середніх за потужністю сільгоспвиробників змушені купувати вживану. З початку 2011 р. експерти фіксують збільшення обсягів зовнішньої торгівлі: обсяги експорту техніки зросли на 14% проти аналогічного періоду 2010 р., а обсяги імпорту — на 181%.
Проте, з огляду на подорожчання нової сільгосптехніки, вторинний ринок машин набуває дедалі більшого поширення не лише в Україні. В сільськогосподарських товаровиробників Великої Британії, Франції, Німеччини, США на один куплений новий трактор припадає три-чотири використовуваних. Іноземні товаровиробники значну частину сільгоспмашин купують на вторинному ринку техніки. Так, наприклад, ринок комбайнів у США втричі перевищує ринок нових машин. Крім того, машини, що були у використанні, часто розбирають і реалізують як запасні частини. У Західній Європі близько 50% робіт фермерські господарства виконують тракторами, придбаними на вторинному ринку техніки.
Така техніка значно дешевша за нову від провідних світових виробників і водночас надійніша й продуктивніша, ніж більшість вітчизняної техніки чи техніки з Китаю. Тому вторинний ринок техніки є важливою складовою розв’язання проблеми технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників з малими обсягами виробництва продукції. Але він не може бути провідною формою реалізації технічної політики в аграрному секторі, спрямованої на забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції за наукоємними ресурсоощадними технологіями, і для зменшення обсягів імпорту вживаної техніки держава має акцентувати свою увагу на стимулюванні підвищення якості техніки, вироблюваної в Україні, та на розвитку програм із закупівлі вітчизняної техніки.
Отже, на розвиток ринку сільськогосподарської техніки впливає низка чинників, які пов’язані як з державною політикою в сфері техніко-технологічного забезпечення, так і з результативністю фінансово-господарської діяльності агропромислових підприємств.
Загалом ринок матеріально-технічних ресурсів формується на основі попиту та пропозиції. Попит визначається як технологіями вирощування сільськогосподарських культур, так і економічними можливостями аграрних підприємств. Купівельна спроможність українських підприємств на придбання техніки щороку становить лише 5–7 млрд грн за щорічної ємності ринку 22–28 млрд грн. Тобто технологічна потреба покривається лише на 15–20%. Більшість аграрних підприємств придбати сучасну техніку та комбіновані машини практично не має змоги.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, в 2009 р. вітчизняний ринок сільськогосподарської техніки становив близько 2,9 млрд грн, у 2010 — 4,1 млрд, а в 2012 р. — вже 6,1 млрд грн, що перевищило показники 2008, докризового, року на 12% (таблиця). Отже, спостерігається динамічне зростання вітчизняного ринку технічного забезпечення аграрного виробництва.

Структура ринку
Розглянемо структуру ринку сільськогосподарської техніки в розрізі груп техніки та основних брендів як вітчизняних, так і іноземних, представлених на ринку.
Згідно з показниками 2011–2012 рр. ринок сільськогосподарської техніки України повільно виходить із кризи і стабільно розвивається. Аналітичний огляд імпорту підтверджує: основні агровиробники можуть інвестувати кошти в оновлення машинно-тракторного парку.

Зернозбиральні комбайни. Оскільки зернозбиральні комбайни та трактори становлять левову частку імпорту сільськогосподарської техніки, торгові марки та імпортери цих товарних груп є «локомотивами» всього бізнесу техніки. Ринок зернозбиральних комбайнів України представляють в основному вісім брендів, які в загальному натуральному обсязі становлять 85,1% ринку, а у грошовому виразі — 99,5%. Таке розходження пов’язане з наявністю на ринку великої кількості використовуваних комбайнів. Вони значно дешевші та популярні серед споживачів, особливо, невеликих сільськогосподарських підприємств і господарств населення.
Після пікових поставок 2008 р., коли сільгосптехніки купили на 1,4 млрд дол., у наступні роки ринок уже не демонстрував таких показників. Так, за 2009–2010 рр. було продано втричі менше комбайнів, ніж 2008 р. Але з 2011 р. ситуація почала змінюватися, повідомляють в AUTO-Consulting. Уже в першому кварталі 2011 р. було зафіксовано 64% зростання збуту комбайнів, при цьому тіснішою стала конкуренція серед лідерів ринку. Приміром, у 2010 р. перше місце в сегменті зернозбиральних комбайнів займав «Клаас» (400 од.), другим був «Джон Дір» (330), «Нью-Холланд» (180), «Кейс» (150), «Гомсільмаш» (126), «Массей Фергюсон» (110) і Ростсільмаш (108 од.).
Імпорт зернозбиральних комбайнів в Україну в 2012 р. за торговими марками
За результатами 2011 р., в Україну було імпортовано понад 2700 зернозбиральних комбайнів на суму близько 330 млн дол.  У вартісному виразі лідерами серед торгових марок стали: «Клаас» (25,3% загального імпорту комбайнів в Україну), «Джон Дір» (17,4) і «Палесье» («Гомсільмаш», Білорусь) (15,1%).
У 2012 р. в Україні було реалізовано 978 комбайнів і з них лише 120 од.  — вітчизняного виробництва, що майже в 10 разів менше за показник 2011 р. Український виробник сільськогосподарської техніки «Херсонський машинобудівний завод» зі своєю торгівельною маркою «Славутич» охоплює 1,9% ринку в натуральному виразі та 0,3% — у грошовому. Така динаміка свідчить про низьку конкурентоспроможність вітчизняних брендів, які було представлено на ринку зернозбиральних комбайнів.

Трактори. Ринок імпортних тракторів має не менш вражаючі показники. За результатами 2011 р., в Україну було імпортовано близько 10 000 тракторів потужністю понад 59 к. с. на загальну суму майже 330 млн дол. У вартісному виразі лідерами серед торгових марок тракторів є: МТЗ (47,2% загального імпорту тракторів в Україну), «Джон Дір» (19), «Кейс» (11,3) і «Нью-Холланд» (6,5%).
 Показово, що у вартісному виразі левова частка імпортованої техніки — нова (комбайни — понад 80%, трактори — понад 90%). Це позитивна тенденція ринку. Водночас потребу в сільськогосподарській техніці в Україні задоволено менш ніж наполовину. Значну частину ринку займають трактори малої потужності (до 18 кВт), 99% яких імпортовано з Китаю.
Динаміка ринку тракторів свідчить також про часткове відновлення платоспроможності сільськогосподарських підприємств, які придбали 2012 р. 1822 од. нової техніки, що в 2,4 раза більше, ніж у післякризовому 2009 р. З них лише 418 од. — вітчизняного виробництва.
У загальному заліку основну частку на ринку тракторів становить продукція торгівельної марки МТЗ. У натуральному виразі цей бренд займає 37% ринку, а в грошовому — 33,6%, що пояснюється відносно низькими цінами на дану техніку.
Друге місце за обсягами техніки в натуральному виразі посідає китайський бренд «Денг Фенг» (12%), представлений малогабаритними, низькотехнологічними тракторами економічного цінового сегмента, що й спричинило значно меншу частку даної техніки у грошовому виразі (4,3%).
Третє та четверте місця в рейтингу, в натуральному виразі, дістались теж виробникам китайської техніки: «Джинма» та «Хебей» — 7,2 та 6,6%, відповідно. Ці компанії спеціалізуються також на виробництві малогабаритних низькотехнологічних і недорогих тракторів, тому в грошовому виразі вони охоплюють значно менші частки — 1,1 та 1,2%, відповідно.
П’яте місце посідає бренд ХТЗ — трактори вітчизняного виробника, «Харківського тракторного заводу», які 2011 р. охоплювали 5,6% натурального обсягу ринку. У вартісному виразі частка ХТЗ становить 10,5%.
Шосте місце в рейтингу теж посідає китайський виробник тракторів «Шанденг» із часткою в натуральному виразі 4,5%, а в грошовому — 0,7%.
Американський бренд світового виробника сільськогосподарської техніки «Джон Дір» охоплює 2,5% обсягу ринку тракторів у натуральному виразі та 14,9 — у грошовому. Ця техніка високотехнологічна й дорога.
А ще на ринку представлено такі бренди, як «Кейс» (1,1% у натуральному та 6,6 — у грошовому виразі), «Нью-Холланд» (1% у натуральному та 4,6 — у грошовому) виробника CNH, КИЙ (0,9% у натуральному та 1 — у грошовому виразі) вітчизняного виробника «Укравтозапчастина».
Крім того, на ринку багато продукції АГКО, «Клаас», «Бюлер», ЮМЗ та інших виробників сільськогосподарської техніки.
Висновки
Отже, протягом 2004–2012 рр. в Україні прогресує стійка тенденція до зростання обсягів імпорту сільськогосподарської техніки, що є досить тривожним сигналом для вітчизняної галузі сільськогосподарського машинобудування та економіки країни в цілому. На сьогодні вітчизняне сільськогосподарське машинобудування потребує відповідного системного переоснащення й державної підтримки. Розв’язання проблеми матеріально-технічного забезпечення є пріоритетом виведення практично всіх галузей аграрного сектору України на якісно новий рівень функціонування сільськогосподарського виробництва.