Спецможливості
Агробізнес

Листи з Піднебесної Дорога в тисячу миль починається з одного кроку

08.10.2013
730
Листи з Піднебесної  Дорога в тисячу миль  починається з одного кроку фото, ілюстрація

Реформи аграрного сектору відіграли важливу роль в економічному піднесенні Китаю. Нині сільське господарство країни зорієнтовано на задоволення потреб населення не лише в кількості, а й якості продукції

Реформи аграрного сектору відіграли важливу роль в економічному піднесенні Китаю. Нині сільське господарство країни зорієнтовано на задоволення потреб населення не лише в кількості, а й якості продукції

Микола Пуговиця,
журналіст
Спеціально для журналу «Пропозиція»
Київ-Пекін-Цзинань-Гуанчжоу-Куньмін-Шанхай-Київ

Зі споживача — на донора
Китай знає, що таке голод: у 1959–1961 рр. він забрав життя 300 млн людей. Частково виною тому була посуха, але основна причина катастрофи, на думку вчених, — політика, а саме: відома кампанія «великого стрибка», спрямована на колективізацію сільського господарства. І хоча голод країна поборола, дефіцит продуктів зберігався до кінця 70-х: мільйони людей виживали «на дієті» поживністю менше 2 тис. калорій на день. Так тривало до 1978 р., коли завдяки Ден Сяопіну Піднебесна взяла курс на реформи і відкритість. Тоді прозвучала його знаменита фраза: «Неважливо, якого кольору кішка — чорного чи білого, — головне, щоб вона ловила мишей». Тобто безглуздо сперечатися, чи означає створення ринкової економіки повернення від соціалізму до капіталізму. Важливий конкретний результат реформ. А вони, на думку Ден Сяопіна, мають сенс лише тоді, коли ведуть до зростання виробництва, підвищують життєвий рівень народу, примножують могутність держави.
Тож у країні не кинулися ламати політичну систему та відходити від державного регулювання, не вдалися до «прихватизації» створених колективною працею всього народу національних надбань, як і природних багатств, а взялися витягувати з глибокої прірви сільське господарство. Не з міста, а з села почали реформатори, поставивши за мету якомога швидше нагодувати та одягнути населення, підрубати під корінь бідність, мінімізувати соціальну ціну реформ, дати змогу кожній людині відчути користь від них. Щоб зрозуміти, від чого стартували, наведу таку цифру: 1978 р. дохід на душу населення в КНР не досягав і 15% аналогічного доходу в тодішньому СРСР.
Відмовившись від командної економіки, заохотивши приватну діяльність, надавши індивідуальним селянським господарствам можливість самостійно добиватися зростання своїх прибутків, звільнивши сільську галузь від багатьох обмежень, Китай за 30 років реформ (1978–2008) успішно розв’язав проблему забезпечення продуктами харчування п’ятої частини населення планети і зробив вагомий вклад у світове сільське господарство. За цей час урожайність зерна збільшилась від 25 до 50 ц/га (у 2008 р. його зібрали 530 млн т), середньорічне вживання м’яса на душу населення зросло від 8,1 до 54,8 кг, риби і морепродуктів від 4,9 до 36,9 кг. Як зазначив експерт Ради ООН з прав людини Олівер де Шуттер, «у 2005 р. азійський гігант перетворився зі світового споживача продовольства на його донора, що доводить значний успіх політики підтримки малих фермерських господарств».
Паралельно поліпшилося й життя селян. Так, чистий середній дохід селянина у 2008 р. сягнув 4761 юань, що на 4627 юанів (!) більше, ніж 1978 р. Кількість бідного сільського населення скоротилася від 250 до 40,07 млн осіб.
І тепер країна вражає своїми аграрними здобутками, дивує новими й новими рекордами виробництва. Даруйте, але для доказовості не обійдуся ще бодай без кількох цифр. Для прикладу, минулого року, порівняно з позаминулим, на 1 млн му (му — традиційна китайська міра площі, дорівнює одній п’ятнадцятій гектара) посіяли менше олійних культур, однак олії виробили на 5% більше. Бо отримали  більшу врожайність з 1 му. Дев’ятий рік поспіль зростає виробництво зерна: торік намолотили 589,57 млн т. Рекордну врожайність забезпечили цукрові культури, тож цукру зварили на 7,8% більше, ніж роком раніше. Зібрали також рекордний урожай овочів — 702 млн т (прибавка становила 3,4%), виробили м’яса різних видів 82,2 млн т (5,4%) і молока 37,4 млн т (2,3% прибавки). Водночас швидкими темпами розширюється сільська індустрія: впроваджується глибока переробка продукції полів і ферм на місцях. Отже, сільські підприємства інтегрують разом із міськими, розв’язується проблема зайнятості в містах і селищах. Ще один дуже важливий нюанс — сільське господарство поряд із задоволенням потреб населення в кількості продукції значну увагу почало приділяти її якості.
У цьому мали змогу переконатися журналісти з України, Білорусі та Молдови, які на запрошення міністерства закордонних справ КНР десять днів знайомилися з далекою країною. Окрім Пекіна та Шанхаю, побували в провінції Шаньдун — одній із колисок китайської цивілізації. Саме тут високо в небо здіймаються гори Тайшань, які вважають головними з п’яти священних гір Піднебесної. Ми піднялися на їхні вершини, а потім у місті Цюйфу вклонилися батьківщині великого давньокитайського мислителя та вчителя Конфуція. «Якщо друзі приїхали здалека, ми раді їм» — такий вислів Конфуція нам навели в Канцелярії з іноземних справ провінції і додали, що готові виконати побажання нових друзів — журналістів. Ми попросили організувати зустріч із трудівниками села. На агропідприємства й запрошую читачів журналу. Але передусім маленька інформація для роздумів: із Пекіна до столиці провінції Шаньдун 450 км, і цю відстань швидкісний потяг, яким добиралися в Цзінань, подолав за півтори години. Нам би такі швидкості, чи не так?

10 років без податків
Відвідавши родовий маєток Конфуція, храм Конфуція та родове кладовисько Конфуція, які занесено в Реєстр світової культурної спадщини Юнеско, ми відправилися в містечко Цзоу Чен. Їхали понад годину — і все добротною бетонкою. Вздовж дороги обіруч, аж ген до небокраю, — поля й поля. Більші, менші, зовсім маленькі клаптики — кожен шматок землі засіяний, посіви чисті, доглянуті. Культури різні, але переважає кукурудза, яка росте там, де ще недавно колосилися ранні зернові. На східному узбережжі Китаю збирають за сезон по два врожаї, далі на південь — по три. То тут, то там серед ланів бачимо молоді посадки дерев. Як з’ясувалося, селянам вигідно на своїх наділах вирощувати великомірні саджанці декоративних порід, а потім продавати їх для озеленення міст. Що ж, свобода вибору. За саджанець беруть близько 300 юанів, на півдні вони цінуються ще більше, тож правлять і до 1,5 тис. юанів (для порівняння: 1 дол. США = 6,1 юаня).
Перша зупинка — у Шаньдунській корпорації харчових продуктів. Це одна з найбільших баз в Азії з виробництва грибів. Підприємству лише три роки, з 1 кв. м тут збирають 30 кг шампіньйонів, за рік — понад 20 тис. т, а в найближчій перспективі планують вийти на 100-тисячний рубіж. Продають у США, Японію, Західну Європу, зацікавлені в експорті до України. На підприємстві працює 700 людей, в основному, з навколишніх сіл. Тут ми почули, що держава всіляко сприяє розвитку (надає пільгові кредити, не накидає зашморг на шию у вигляді податків), що в технологічному ланцюгу немає місця будь-яким хімічним речовинам (навпаки, з відходів виготовляють екологічно чисте добриво для селянських, фермерських господарств).
— Наш край, — розповів Чжан Юйбіт, начальник управління сільського господарства повіту Сян Чен, — славиться органічною продукцією. Господарство, куди ми приїхали після харчової корпорації, називається «Велика черешня» й займається вирощуванням олійних культур, зокрема арахісу, фруктів, ягід, горіхів, їстівних каштанів, солодкої картоплі. В саду розвішено феромонні пастки для вловлювання шкідників — з ними боремося біологічними методами. Земля в Китаї державна. Її надають селянам в оренду на 5, 10, 15… років. Вони, своєю чергою, мають право теж здавати її в оренду, об’єднуватися в колектив або ж господарювати самостійно. У цьому колгоспі земля місцевих пайовиків, між ними ділять і більшість отриманого прибутку. Крім того, немало селян у цьому самому колгоспі працюють, тож мають ще й заробітну плату. Вирощену продукцію продають через оптові ринки — як державні, так і приватні, а також переробним підприємствам. На одному з них побуваємо. Держава субсидує закупівлю сільгоспмашин, будівництво зрошувальних систем тощо. Добрим стимулом для розвитку села є те, що воно ось уже 10 років не знає, що таке податки…
Підприємство, про яке згадував Чжан Юйбіт, займається виготовленням замороженої продукції: над цим завданням працюють дві технологічні лінії із трьох. Продуктивність — 5 тис. т овочів і фруктів за рік, які охоче купляє цивілізований світ. Бо, знову ж таки, вони відповідають усім стандартам органічних. Сировинна база — це навколишні фермерські господарства загальною площею 5 тис. му. Їхнє підприємство (до речі, приватне) забезпечує доброякісним насінням кращих сортів. Овочі вирощують у відкритому грунті із застосуванням натуральних добрив, які постачають партнери із птахогосподарств.
Займатися екологічно чистим виробництвом заохочує держава: для придбання новітніх технологій виділяє безвідсоткові кредити. У банках кредит можна взяти під 6%. Держава підтримує й імпорт органічної продукції: її не обкладають податками. Підприємство у Цзоу Чені платить податок лише за ту продукцію, яку відправляє на внутрішній ринок. Такої — 5% загальної кількості. Обмаль, але попит, хвалилися співрозмовники, поступово зростає. Незважаючи на те, що екологічно чисті овочі та фрукти дорожчі на 30% за звичайні, їх купляє дедалі більше населення. Китайці вчаться цінувати здорову їжу.
У провінції вірять у майбутнє органічного виробництва — в цьому ми ще більше переконалися наступного дня в містечку Фей Чен під час спілкування з керівником бази виробництва овочів Ван Юаньшенем.
— Фей Чен впевнено перетворюється на район високих технологій сучасного сільського господарства, — розповідав він. — Це передусім технології, пов’язані з органічним виробництвом — в одному місці зосереджені випуск, обробка, наукові дослідження, збут продукції, а також об’єкти «зеленого» туризму. Нині триває створення належної інфраструктури, пошук капіталів. Показовим районом уже зацікавилися 14 підприємств міста та передмістя. Так, компанія «Чжунгао» інвестувала 200 млн юанів у будівництво виставкового центру площею 20 тис. кв. м — у ньому не так давно успішно відбулася 7 Міжнародна виставка органічної сільгосппродукції. Компанія «Сінжунь» обладнала чотири автоматичні теплиці, в яких вирощують розсаду, органічні овочі, тропічні фрукти, та ще й взялася зводити четвертий екологічний ресторан у місті. Компанія «Дінлі» інвестувала в будівництво спеціалізованого органічного ярмарку, складу свіжої продукції та центру перевірки їх, району логістики.
— До такої солідної роботи залучаєте й науку? — поцікавився я.
— Звичайно, Тайванська лісова академія, садова компанія «Цілу» та Інститут фруктового дерева провінції Шаньдунь створили на власні інвестиції так званий творчий район. Невдовзі в ньому буде зведено ресурсний склад насіння та з’явиться парк на 2,5 тис. дерев. Деякі наукові об’єкти вже працюють на повну потужність, зокрема база вирощування органічної пшениці «Фушікан», експериментально-показова база з органічних добрив при сільськогосподарському інституті.
— Загалом, наука, інновації на особливому рахунку в нас, — наголосив Ван Юаньшен. — Показовий район високих технологій започаткував співпрацю з науково-дослідними інститутами та вищими навчальними закладами: Китайською академією наук, Китайською сільськогосподарською академією, Китайським і Шаньдуньським сільгоспуніверситетами, Тайванською лісовою академією… Впроваджуються нові технології, моделі… На черзі — встановлення контактів з науковими установами узбережжя Тайванської протоки та показовою базою органічних господарств «Лутай», залучення фахівців інших організацій і компаній до розвитку органічного насінництва й овочівництва у Фей Чені, розробка нових видів органічних добрив… Одне слово, всі зусилля спрямовано на те, щоб піднести науковий рівень, активізувати подальший розвиток показового району…
Їй-богу, я слухав розповідь, згадував наш український гіркий досвід тупцювання на місці й не вірив, що нині десь можуть приділяти таку увагу органічному виробництву. Однак це так, і Фей Чен — не поодинокий приклад. У Піднебесній дедалі більший інтерес викликає продукція здорова, безпечна. Такий висновок роблю після зустрічей і дискусій на цю актуальну тему в Пекіні та Шанхаї, а також на основі спостережень під час попередніх своїх відряджень до Китаю — у Гуанчжоу, Куньмін, Шеньжень. Мета амбітна, шлях до неї нелегкий, але, як каже давнє китайське прислів’я: дорога в тисячу миль починається з одного кроку. Той перший крок уже зроблено.
Що спонукало КНР різко повернути в бік якості, почитаємо в новому листі з далекої країни.

Інтерв'ю
Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, англ. IFC) - міжнародний фінансовий інститут, що входить у структуру Світового банку. Штаб-квартира організації знаходиться у
Юрий Крутько
25 квітня керівнику районної організації ГО «Аграрна самооборона України» в Кропивницького районі Віталію Береговому серед білого дня в обласному центрі спалили автомобіль. Сталося це після того, як «Аграрна самооборона України» втрутилася... Подробнее

1
0