Ресурси льону олійного в Україні

Ринок льону олійного (кучерявцю) в Україні займає  дуже невеликий сегмент загального ринку олійної сировини. Це пов’язано з обмеженістю сфер збуту як безпосередньо насіння льону, так і продуктів його переробки.

Зернові ресурси льону в Україні поки що незначні, якщо взяти до уваги сприятливі природно-кліматичні умови вирощування та  експортний попит як на насіння, так і на олію. Але саме експортний попит є стимулом до збільшення виробництва льону.
У зв’язку з тим,  що внутрішні потреби у лляній олії невеликі, український ринок льону орієнтовано на експорт. Однак посівні площі в  Україні, в цілому, щорічно  збільшуються (рис. 1). Основними регіонами вирощування льону олійного є південні області, хоча останніми роками  площі під цією культурою збільшуються  за рахунок областей центрального регіону.
Попит від ЄС на насіння льону та продукти його переробки  за 2006–2007 рр. помітно зріс. Згідно з прогнозом Oil Wold, у 2007–2008 рр. ситуація з ресурсами насіння льону різко погіршиться. В серпні-липні 2007 р. відвантаження з України зросли більш  ніж  удвічі. Та, все ж, поки що Україна займає скромне місце серед світових виробників льону, проте її експорт щорічно збільшується, випереджаючи внутрішню переробку.
Олієжирова промисловість більше зацікавлена в льоні-кучерявці, бо він олійнішій. Хоча в невеликій  кількості переробляють і насіння льону-довгунцю. Переробка кучерявцю в загальному обсязі  виробництва олії становить не менш 80%. Хоч і незначними темпами, але внутрішній попит на лляну олію все ж зростає.  Це пов’язано з поновленням деякими заводами виробництва продукції на його основі. Особливою стабільністю вирізняються попит і цінова динаміка на лляну макуху.
Агротехніка вирощування культури не складна. Після збирання попередника здійснюють лущення стерні. Кращим зяблевим обробітком в умовах Степу України є оранка. Боронують зяб рано, далі — культивація. Висівання льону по незакультивованому полю знижує врожай. Перед висівом грунт слід коткувати. Льон олійний — культура весняного висіву. Сіяти треба якомога раніше: в перші дні весняних польових робіт. Висівають льон одразу ж після ярих зернових та хрестоцвітих. Сіють рядковим способом із міжряддям 15 см. Норма висіву — 4–4,5 млн штук схожих насінин або 30–40 кг/га. Сіють на глибину 3–5 см. Одразу ж після висівання обов’язково здійснюють прикотковування.
У фазі ялинки (5–10 см) посіви потрібно обробити страховими гербіцидами. Залежно від видового складу бур’янів, можна використати такі препарати:  Лонтрел, Кросс, Базагран, Фюзілад, Пік. Слід також ретельно піклуватися про чистоту посівів, бо засміченість може призвести до сильного пригнічення і навіть — до повного заглушення льону.
Врожай можна збирати двома способами: перший — прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості; другий — у разі значної засміченості посівів або відростання пагонів. Через дощову погоду вдаються до роздільного збирання у фазі біологічної стиглості рослин (75% сухих коробочок). Обмолочений льон одразу очищують і просушують. Вологість насіння, засипаного в зерносховище, має бути не вище 12 відсотків.
Більшість площ під льоном олійним зайнято сортами Інституту олійних культур УААН (ІОК УААН), хоча в Реєстрі сортів рослин України зареєстровано й сорти інших установ та іноземної селекції.
Науковці лабораторії селекції та генетики льону ІОК УААН ведуть ефективну селекційну роботу (табл., рис. 2). Останніми роками створено низку високопродуктивних сортів: Південна Ніч, Айсберг, Орфей, Золотистий, Ківіка. Такі позитивні якості, як короткий вегетаційний період, посухостійкість та стійкість до обсипання, дають можливість вирощувати ці сорти в різних зонах України. Крім того, сорти льону, створені в Україні, мають широкі адаптивні можливості до умов вирощування, тому вони  конкурентоспроможніші за закордонні сорти. (табл.1).
До недавнього часу різниця між окремими сортами льону олійного за апробаційними ознаками була незначною. На сьогодні, завдяки спрямованій селекційній роботі в ІОК, створено нові сорти льону олійного, які різняться різними морфологічними ознаками. Ці ознаки мають назву маркерних. У льону  маркерними ознаками є: забарвлення віночка, забарвлення пиляків, форма та розмір квітки, колір насіння, хлорофільна недостатність рослин. Наявність у нових сортів візуальних особливостей значно полегшує процес здійснення сортоочищення і насінництва в цілому.
У насінництві вже зареєстрованих сортів льону дуже важливим є  сортооновлення. На жаль, ще в багатьох господарствах як насіннєвий матеріал використовують насіння  навіть нижче третьої репродукції, яке за суттю вже є товарним льоном. При цьому не береться  до уваги  погіршення ознак сорту та суттєве зниження через це  рентабельності вирощування культури. Як відомо, сортове насіння з високими посівними та врожайними якостями можна мати тільки за високої культури землеробства, застосовуючи комплекс обгрунтованих і перевірених агрозаходів.
Великий асортимент сортів української селекції, їхнє різноманіття, доступність насіння та потрібного наукового забезпечення, яке надає Інститут олійних культур (Запоріжжя), сприяють швидкому поширенню й щорічному збільшенню посівних площ під цією культурою. На наш погляд, виробництво насіння льону  в Україні має позитивний потенціал, а сам льон  олійний є перспективною сільськогосподарською культурою.

І. Полякова,
завлаб Інституту олійних культур УААН, канд. біол. наук
О. Поляков,
ст. наук. співробітник Інституту олійних культур УААН,
канд. с.-г. наук